Поясніть зростання значення людського капіталу для економічного і соці­ального розвитку

У наш час ідеї про те, що люди та їхній розвиток є найважливішою метою

суспільного прогресу, набувають дедалі ширшої підтримки як у наукових еко-

номічних дослідженнях, так і в опрацюванні національних програм розвитку і

проектів міжнародного співробітництва. Суттєвий вплив теорії людського капі-

талу, яка дістає нових наукових підтверджень стосовно постіндустріального су-

спільства, посилював позиції щодо вирішальної ролі людини в економічній ди-

наміці, підвищення ефективності людської діяльності на всіх рівнях. Вплив

людського капіталу, передусім підвищення рівня освіченості працівників, на

економічне зростання оцінюється не тільки безпосередньо через підвищення

продуктивності праці більш освічених людей, але й опосередковано — через

зростання ефективності і прискорення науково-дослідних і дослідно-конструк-

торських розробок та масове впровадження їх у всі сфери людської життєдіяль-

ності (що також потребує належного рівня освіти мас населення).

Специфіка людського капіталу й інвестицій у нього виявляється насампе-

ред у тому, що він не може формуватися без прямої безпосередньої участі

(затрат часу і сили) його майбутнього власника. У зв’язку з цим приватне ін-

вестування в людський капітал є абсолютно необхідною умовою його наро-

щування на будь-якому рівні. Освіта чи професійна підготовка, що фінансу-

ється за кошти держави чи підприємства, тобто зовсім безплатна для спо-

живача, потребує від нього, однак, затрат часу і праці. Найчастіше нарощу-

вання людського капіталу супроводжується і матеріальними витратами осо-

би чи сім’ї (втрачені заробітки, часткова оплата навчання, витрати на канц-

товари і багато іншого). Тому необхідною умовою ефективності інвестуван-

ня в людський капітал на рівні держави, регіонів та підприємств є раціона-

льне розуміння і прихильне ставлення до нарощування людського капіталу з

боку його майбутніх власників.

У зв’язку з цим особливої ваги набуває потреба створення в суспільстві по-

зитивного ставлення до освіченості, професіоналізму, високої кваліфікації.

Особливо це важливо для України на сучасному етапі, бо на всіх рівнях управ-

ління в нашому суспільстві все ще не відбулася переорієнтація від матеріально-

речових чинників до людського фактора економічного зростання. Одним з пер-

спективних напрямків розв’язання цього завдання є популяризація в суспільстві

концепцій людського капіталу і людського розвитку.

40. Охарактеризуйте основні види інвестицій у людський капітал.

Інвестиції в людський капітал — це витрати коштів, часу й енергії на створення або збільшення людських продуктивних характеристик: здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій — заради підвищення ефективності їх використання та зростання доходів від економічної діяльності.

Інвестування — це важлива передумова виробництва людського капіталу,

але ще не саме його виробництво, що здійснюється в процесі активної людської

діяльності, в якій майбутній власник цього капіталу практично завжди виступає

одночасно і об’єктом, і суб’єктом, і результатом впливу.

Інвестиції в людський капітал можна класифікувати за такими групами витрат:

• первинна освіта (дошкільна, початкова, середня, професійно-технічна, вища);

• охорона здоров’я в широкому розумінні, включаючи всі витрати, які сприяють подовженню тривалості життя, зміцненню імунітету, фізичної та психічної сили, витривалості людей;

• освіта дорослих, що включає навчання та підвищення кваліфікації на ви-

робництві, самовдосконалення, додаткову освіту тощо;

• виховання гуманітарних компонент людського капіталу, що передбачає

вміння підтримувати нормальні стосунки, налагоджувати ділові контакти, полі-

тичну і соціальну лояльність, відповідальність людини, її корпоративність, моральність, ціннісні орієнтири;

• посилення мотивацій працівників до підвищення якості своєї праці;

• міграція працівників та їхніх родин з метою поліпшення умов рацевлаштування;

• пошук економічно важливої інформації.

Дошкільна, початкова і середня освіта формують передусім інтелектуальну

компоненту людського капіталу, поліпшуючи якість, підвищуючи рівень і запас

знань людини.

Інвестиції в професійно-технічну і вищу освіту сприяють формуванню високо-

кваліфікованих робітників та спеціалістів, високопродуктивна праця яких най-

більше впливає на темпи економічного зростання.

Капіталовкладення в зміцнення здоров’я людей мають велике значення з кі-

лькох причин: по-перше, від стану здоров’я залежать можливості одержання доходів та економічного зростання; по-третє, здоров’я людей як носіїв певної генетичної інформації обумовлює якість людського капіталу наступн покоління

Особливо слід виділити групу витрат на освіту дорослих як складову безпе-

рервної освіти, основну частку в яких становлять витрати на навчання та під-

вищення кваліфікації на виробництві. Найчастіше організація безперервної

освіти на підприємствах не виходить за межі внутрішньовиробничого навчання.

У витратах на самовдосконал і додатк освіту слід особл виділити використ для цього вільного часу людини, який є одним з найдорожч людськ благ.

Витрати на виховання, як уже зазначалось, сприяють формуванню та розвит-

ку таких гуманітарних компонент людського капіталу, як ціннісні орієнтири,

уміння підтримувати нормальні стосунки та налагоджувати ділові контакти, по-

літична і соціальна лояльність, відповідальність людини, її корпоративність,

моральність тощо, які в сучасн світі дедалі більше набув продуктивн властивост.

Поряд зі здатністю до роботи, структура людського капіталу працівника

передбачає й бажання працювати. Тому як складову інвестицій у людський

капітал слід розглядати і витрати, пов’язані з мотивацією працівників до

підвищення якості своєї праці. Результати зарубіжних досліджень свідчать

про зростання значення внутрішніх стимулів (можливість самореалізації, за-

доволення від успіхів у роботі тощо) порівняно із зовнішніми стимулами,

особливо для висококваліфікованого персоналу

Витрати на міграцію і пошук економічно значимої інформації сприяють пе-

реміщенню робочої сили на підприємства і в регіони, де праця вище оплачуєть-

ся, тобто туди, де людський капітал використовується продуктивніше, а ціна за

його послуги більша.

До інвестицій у людський капітал деякі вчені відносять і витрати на фунда-

ментальні наукові розробки. Адже в процесі розвитку науки не тільки створю-

ються інтелектуальні новації, на основі яких потім формуються нові технології

виробництва і способи споживання, а й відбувається перетворення самих людей

як суб’єктів господарювання, бо саме вони внаслідок цього стають носіями но-

вих здібностей і потреб.

 

 

41. У чому полягає значення та специфіка інвестицій у людський капітал? Для чого потрібно оцінювати ефективність інвестицій у людський капітал?

Формування людського капіталу — це процес створення продуктивних здіб-

ностей людини за допомогою інвестицій у конкретні процеси її життєдіяльнос-

ті. При цьому інвестування здійснюється двояко: як вкладення фінансових кош-

тів та ресурсів і як затрати часу та сили, тобто як певні види людської діяльності.

Інвестиції в людський капітал мають особливості, що відрізняють їх від інших видів інвестицій:

1. Віддача від інвестицій у людський капітал залежить безпосередньо від

строку його використання, тобто визначається часом, що залишився до закін-

чення працездатного періоду життя людини. Чим раніше зроблено інвестиції в

людину, тим довше, за інших рівних умов, вони приноситимуть віддачу. Але

слід ураховувати, що якісніші і триваліші інвестиції приносять, як правило, бі-

льший і триваліший ефект.

2. Порівняно з інвестиціями в інші форми капіталу інвестиції в людський

капітал, за оцінками багатьох економістів, є найвигіднішими як для окремої

людини, так і для суспільства в цілому.

3. Характер, масштаби і види інвестицій у людину обумовлені історичними,

національними, культурними особливостями і традиціями суспільства, менталі-

тетом народу. Наприклад, рівень освіти і вибір професії дітьми значною мірою

залежать від сімейних традицій, професії та рівня освіти їхніх батьків.

4. Є особливості також у фізичному та моральному спрацюванні людського

капіталу. Воно визначається, по-перше, мірою природного старіння (фізичного

спрацювання) людського організму та притаманних йому психофізіологічних

функцій, а по-друге, мірою економічного старіння (морального спрацювання)

унаслідок застарівання знань чи відносного зменшення цінності здобутої ко-

лись освіти. Особливістю людського капіталу є також те, що в процесі викорис-

тання він не тільки спрацьовується, а й збагачується завдяки надбанню люди-

ною професійного досвіду навіть без спеціальних інвестицій.

5. Інвестиційний період фізичного капіталу (у середньому півтора-два роки)

значно коротший порівняно з людським капіталом. Наприклад, інвестиційний

період такої форми вкладень у людину, як освіта, тобто тривалість навчання,

може сягати 12—20 років.

6. Функціонування людського капіталу, віддача від його застосування об-

умовлені волею людини — власника цього капіталу, її індивідуальними інтере-

сами та перевагами, її зацікавленістю, відповідальністю, світоглядом і загаль-

ним рівнем культури, зокрема економічної..

7. Вкладення в людський капітал дають значні за обсягом, тривалі за часом

та інтегральні за характером економічний і соціальний ефекти.

8. Не всі інвестиції в людину можна визнати економічно необхідними і сус-

пільно доцільними. Наприклад, витрати, пов’язані з навчанням кримінальної ді-

яльності, з вихованням антисоціальних рис характеру, не можна визнати інвес-

тиціями в людський капітал, оскільки вони завдають шкоди суспільству і не

сприяють розвитку людини.

Аналіз ефективності інвестицій у людський капітал починається з оцінки ви-

трат на них та очікуваних вигід від їх здійснення. Витрати, пов’язані з інвести-

ціями в людський капітал, складаються з трьох груп: прямі матеріальні витрати,

втрачені заробітки і моральні втрати. До очікуваних вигід від згаданих інвестиц належать прямі матер вигоди, непрямі матер доходи і моральні вигоди.

 

42. Назвіть методи визначення ефективності інвестування в людський капітал.

Беручи до уваги особливості інвестування в людський капітал, розглянемо

основні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів:

• метод чистої теперішньої вартості (NPV);

• метод точок Фішера для двох проектів;

• метод індексу прибутковості (PI);

• метод дисконтованого строку окупності (DPP);

• метод внутрішньої норми рентабельності (IRR).

Майже всі методи оцінки ефективності інвестиційних проектів базуються на

використанні таких понять: строк реалізації проекту; вихідні грошові потоки

(COF); вхідні грошові потоки (CIF); ставка дисконтування (r). Конкретизуємо ці

поняття для випадку інвестування в людський капітал.

1. Метод визначення чистої теперішньої вартості (NPV) проекту

Чиста теперішня вартість (NPV) проекту — це різниця між дисконтованими на визначений момент часу величинами загальних економічних вигід і витрат інвестиційного проекту. Вона розраховується за формулою

де CIFt — вхідні грошові потоки, COFt — вихідні грошові потоки, r — ставка

дисконтування, t — строк реалізації проекту.

Якщо NPV проекту більша від 0, то такі інвестиції в людський капітал з еко-

номічного погляду провадити доцільно. Із двох заходів з розвитку персоналу з

різними, більшими за 0, NPV слід вибрати той, для якого NPV більша.

2. Метод точок Фішера для двох проектів

Цей метод використовується для порівняння економічної ефективності двох

заходів з інвестування людського капіталу. Точками Фішера називають такі

значення ставки дисконтування, за яких показники чистої теперішньої вартості

(NPV) двох заходів, що порівнюються, рівні. Ці точки дають можливість діста-

ти діапазони значень ставки дисконтування, для яких NPV того чи того заходу

більша, а отже, той чи той захід є ефективнішим. За цим методом кращим вва-

жається той захід, для якого показник NPV більший на довшому діапазоні зна-

чень ставки дисконтування (у межах додатних значень NPV). На практиці точки

Фішера можна легко знайти за допомогою функцій будь-якого математичного

пакета виходячи з рівності NPV відповідних проектів.

3. Метод індексу прибутковості (PI) проекту

Індекс прибутковості (PI) показує, у скільки разів дисконтована на визначе-

ний момент часу величина загальних економічних вигід інвестиційного проекту

більша, ніж дисконтована на той самий момент часу величина загальних економічних витрат. Він розраховується за формулою

Якщо PI проекту більший за 1, то таке інвестув в людський капітал з економ погляду провадити доцільно. Із двох заходів з розвитку персоналу з різними індексами прибутковості, більшими за 1, слід вибрати той, для якого PI більший.

4. Метод дисконтованого строку окупності (DPP) проекту

Дисконтований строк окупності (DPP) проекту показує, через скільки часо-

вих періодів дисконтована на певний момент часу величина загальних економі-

чних витрат інвестиційного проекту компенсується потоком дисконтованих на

той самий момент часу загальних економічних вигід. Він розрахов за формулою

де k — номер періоду, в якому інвестиції цілком компенсувалися.

Якщо дисконтований строк окупності (DPP) проекту менший, ніж термін ре-

алізації проекту, то такий захід інвестування в людський капітал з економічного

погляду провадити доцільно. Із двох заходів з формування людського капіталу з

різними DPP, меншими за строк реалізації проекту, слід вибрати той, для якого

DPP менший.

5. Метод внутрішньої норми рентабельності (IRR) проекту

Внутрішня норма рентабельності (віддачі) IRR є такою нормою відсотка, за

якої дисконтована вартість майбутніх вигід дорівнює дисконтов вартості витрат:

Якщо майбутня віддача від конкретного рішення про інвестування в людсь-

кий капітал настільки велика, що внутрішня норма рентабельності перевищує

норму рентабельності альтернативних інвестицій (наприклад, вкладення гро-

шей у банк), то таке рішення з економічного погляду є вигідним. З різних захо-

дів з розвитку персоналу з різними, більшими за ставку дисконтування, IRR,

економічно вигідніше вибрати той, в якого IRR найбільша.

Внутрішня норма рентабельності посідає центральне місце в концепції люд-

ського капіталу. Побудована за аналогією з нормою прибутку, вона дає можли-

вість зіставити окупність вкладень у людський та в інші види капіталу (фізич-

ний, фінансовий).

43. Про що свідчить внутрішня норма віддачі? Поясність популярність цього показника в економічному аналізі інвестицій.

Внутрішня норма рентабельності (віддачі) IRR є такою нормою відсотка, за

якої дисконтована вартість майбутніх вигід дорівнює дисконтованій вартості

витрат:

Якщо майбутня віддача від конкретного рішення про інвестування в людсь-

кий капітал настільки велика, що внутрішня норма рентабельності перевищує

норму рентабельності альтернативних інвестицій (наприклад, вкладення гро-

шей у банк), то таке рішення з економічного погляду є вигідним. З різних захо-

дів з розвитку персоналу з різними, більшими за ставку дисконтування, IRR,

економічно вигідніше вибрати той, в якого IRR найбільша.

Термін внутрішня норма рентабельності підкреслює, що за описаною мето-

дикою визначають абсолютну, а не відносну рентабельність інвестиційного

проекту. На відміну від показника поточної ефективності, який характеризує її

рівень у кожний даний момент часу, внутрішня норма рентабельності призна-

чена для вимірювання ступеня окупності певного активу людського капіталу за

весь строк його служби. Тому, визначаючи показники внутрішньої норми рен-

табельності, використовують величини доходів і витрат, дисконтованих на мо-

мент початку здійснення інвестиційного проекту.

Внутрішня норма рентабельності посідає центральне місце в концепції люд-

ського капіталу. Побудована за аналогією з нормою прибутку, вона дає можли-

вість зіставити окупність вкладень у людський та в інші види капіталу (фізич-

ний, фінансовий).