Фазові рівноваги та розчини

Відповідальний

за випуск В.Ф. Грищенко, канд. хім. наук, доц.

Рецензент І.В. Лісовська, канд. хім. наук, доц.

За редакцією укладачів

ВСТУП

Велике значення у засвоєнні теоретичних основ курсу фізичної хімії та ознайомленні з різними фізико-хімічними методами дослідження хімічних систем мають лабораторні заняття.

Лабораторний практикум є однією з найважливіших ланок навчально-педагогічного процесу, де студенти набувають навичок експериментальної роботи, навчаються самостійно обробляти дослідні дані, робити за отриманими результатами висновки та узагальнення.

Дані методичні вказівки створено на базі багаторічних методичних розробок викладачів кафедри фізичної хімії НТУУ «КПІ» у відповідності до діючої навчальної програми кредитного модуля НП-03 «Фізична хімія 1. Хімічна термодинаміка. Фазові рівноваги та розчини» для студентів хіміко-технологічних спеціальностей всіх форм навчання.

В описі кожної лабораторної роботи спочатку наведено стислі теоретичні відомості. Однак для більш глибокого та усвідомленого засвоєння певної теми студент повинен готуватися до лабораторного заняття за конспектом лекцій та за підручниками, перелік яких наведено після кожної роботи.

Підготовка до виконання лабораторного практикуму крім засвоєння теоретичного матеріалу включає також написання протоколу, в якому обов’язково зазначається назва роботи, її мета, описується хід виконання, а у звіті наводяться таблиці для запису експериментальних даних.

Всі розрахунки, які виконуються за експериментальними та довідниковими даними, повинні бути наведені у протоколі. Їх результати скорочуються до певної кількості значущих цифр, що відповідають точності досліду. Для кожної обчисленої величини необхідно зазначати розмірність. Графіки будують за правильно вибраним масштабом на міліметровому папері або за допомогою комп’ютера.

У багатьох випадках експериментальне значення порівнюють з теоретичним, обчислюючи відносну похибку експерименту за формулою:

,

де і - експериментальне та теоретичне значення, відповідно. Дослід можна вважати якісним, якщо відносна похибка не перевищує 10 %.