Загальні принципи побудови СНР та її класифікація

Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники фінансового стану країни

Відображення фінансових операцій у системі національних рахунків. Показники виробництва товарів і послуг. Показники утворення і розподілу доходів. Показники використання доходів і заощадження.

Платіжний баланс – основа статистичного аналізу зовнішньоекономічної діяльності. Структура платіжного балансу. Обсяги і структура зовнішньої торгівлі. Характеристика збалансованості зовнішньої торгівлі. Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі.

 

Система національних рахунків.

Відображення фінансових операцій у системі національних рахунків.

Платіжний баланс. Структура платіжного балансу.

Характеристика збалансованості зовнішньої торгівлі. Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі.

 

 

Система національних рахунків

Виникнення системи національних рахунків і її порівняння з іншими економічними моделями

Для ефективного регулювання ринкової економіки необхідна скоординована сукупність макроекономічних показників. Такою макроекономічною моделлю є система національних рахунків (СНР). СНР є засобом узагальнюючої характеристики економічних ринкових відносин. Вона складається з сукупності показників, що характеризують ці відносини (виробництво, дохід, споживання, нагромадження капіталу тощо).

Перші розрахунки національного доходу за СНР почали використовувати в Германії, США, Японії, Франції ще на початку 30-х років минулого століття. Широке розповсюдження СНР получила після Великої вітчизняної війни, але ще не було запроваджено системи замкнутих рахунків.

У 50-і роки Статистичний комітет ООН розробив посібник, а потім видав довідник ООН за методологією СНР. Пізніше до діяльності в цьому напрямку підключився Європейський Союз (ЄС) з його статистичними організаціями.

З 1993 року в більшості країн світу з ринковою економікою, Росії та Україні запроваджується СНР у вигляді системи ООН 93. Модель Української системи національних рахунків (УСНР) базується на міжнародних стандартах ООН і висвітлює свої національні особливості.

Система національних рахунків (СНР) – це логічно послідовна, гармонійна та цілісна сукупність макроекономічних рахунків, балансів активів і пасивів, а також таблиць, в основі яких лежить ряд узгоджених на міжнародному рівні понять, визначень, класифікацій та правил обліку. СНР являє собою макроекономічне бухгалтерське відображення прибутків за певний період діяльності держави в цілому, її секторів, галузей і регіонів. Термін “бухгалтерське” має тлумачення подвійного запису господарських операцій за системою бухгалтерських розрахунків, тобто за принципом балансу надходження і використання ресурсів.

В основі СНР лежить концепція економічного обороту від об’єктів (носіїв вартості) до суб’єктів (господарчих одиниць) за допомогою економічних актів або операцій. Концепція СНР розглядає ринкову економіку як єдине ціле, без проведення принципових відмінностей між виробництвом матеріальних благ і діяльності з наданням послуг. У СРСР використовувалась інша концепція опису і аналізу макроекономіки: знаходженню показників на основі балансу народного господарства (БНГ), заснованого на суспільній власності на засоби виробництва та централізованому плануванні. Модель БНГ розмежовувала виробничу та невиробничу сфери, не могла швидко реагувати на фінансово-грошові відносини в умовах ринку і є застарілою.

Загальні принципи побудови СНР та її класифікація

Стан розвитку економіки країни, вивчення її динаміки та прогнозування на майбутнє базується на системі макроекономічних показників – сумарних статистичних величин, які характеризують результати функціонування галузей, секторів та економіки в цілому. Ці показники утворюють систему взаємозв’язаних індикаторів, які розкривають різні сторони економічного процесу, доповнюють один одного і об’єднуються у блоки за стадіями економічного кругообігу:

- виробництво товарів і послуг;

- утворення, розподіл і перерозподіл доходів;

- кінцеве використання доходів;

- фінансові результати.

Система національних рахунків (СНР), як своєрідна економічна модель, узагальнює взаємозв’язки між зазначеними блоками, починаючи від процесу виробництва, утворення та трансформації доходів, їх споживанням і нарешті до получення певних фінансових результатів.

СНР являє собою набір взаємозв’язаних двосторонніх балансових таблиць, які побудовані за принципом подвійного бухгалтерського обліку. З одного боку кожна економічна операція фіксується на одному рахунку як надходження ресурсу, з другого боку – реєструється на другому рахунку за тією ж вартістю як використання наявного ресурсу. Сальдо (тобто різниця) вартості операцій з надходження та використання ресурсів конкретного рахунку називається балансувальною статтею. Побудова рахунків здійснюється послідовно і відповідає статтям економічного кругообігу. Так, стаття попереднього рахунку, яка відображена в частині “Використання ресурсів”, слугує “Ресурсом” наступного рахунку. Такий підхід забезпечує послідовний зв’язок між рахунками, а балансувальні статті рахунків розглядаються як вимірники макроекономічних явищ.

На сучасному етапі класифікація 10 рахунків СНР складається за такою схемою:

– 4 з них відповідають рахункам і показникам для економіки країни в цілому (консолідовані рахунки ): рахунок товарів і послуг (1); поточні рахунки (2), що акумулюють операції з товарами і послугами, а також операції з розподілу і перерозподілу доходів; рахунки нагромадження (3), які відбивають потоки, що впливають на обсяг і структуру національного майна, потоки чистих кредитів у всіх формах; рахунки “Іншого світу” (4), які включають рахунок поточних операцій, рахунок капітальних витрат, фінансовий рахунок;

– 6 рахунків складають для кожного сектора внутрішньої економіки: рахунок виробництва (1), рахунок утворення доходів (2), рахунки розподілу доходів – первинного та вторинного (3) та рахунок використання доходів (4), що підпорядковуються поточним рахунком; рахунок операцій з капіталом (5), фінансовий рахунок (6), що підпорядковується рахункам нагромадження; із зазначених 6 рахунків для галузей економіки використовуються лише 2 поточних рахунки: виробництва і утворення доходів.

Таким чином, сучасна система національних рахунків охоплює рахунки і показники для економіки в цілому, для її окремих секторів і галузей.

Відповідно до міжнародних стандартів СНР ООН (1993р.) дані для національних рахунків поступають від інституційних одиниць, які групуються у 6 секторів:

1) сектор нефінансових корпорацій, в який входять підприємства різних форм власності, товариства,

2) сектор фінансових корпорацій, що об’єднує установи й організації, які здійснюють фінансові та кредитні операції, а також страхування різних видів ризиків (банки, фонди, страхові компанії тощо);

3) сектор державного управління, в який входять органи вироблення здебільшого неринкових послуг для індивідуального або колективного споживання та перерозподілу доходів і багатства;

4) сектор домашніх господарств, яким представлені в економіці фізичні особи, що виконують функції споживання та виробництва товарів і ринкових послуг;

5) сектор некомерційних організацій – це профспілки, політичні партії, асоціації, фонди, які здебільшого виробляють неринкові послуги для домашніх господарств;

6) сектор екстериторіальної діяльності (інший світ), що групує іноземні одиниці (нерезиденти), які здійснюють операції з вітчизняними інституціональними одиницями.

Для цих секторів передбачено стандартний набір рахунків, в яких реєструються економічні операції, пов’язані з виробництвом, утворенням доходів, збереженням та накопиченням, придбанням фінансових активів і прийняттям фінансових зобов’язань. Інформація, що міститься в рахунках секторів, використовується для получення найбільш важливих макроекономічних показників, здійснення аналізу розвитку економіки і прогнозування.