Методологічні основи економіки праці

План

1. Структура наук щодо праці і персоналу, їх взаємодія з іншими науками.

2. Методологія комплексного дослідження економічних і соціальних проблем

праці.

1. Структура наук щодо праці і персоналу, їх взаємодія з іншими науками.

Трудова діяльність людини стала об’єктом систематичних наукових досліджень порівняно недавно-з другої половини XIX ст. (початок Тейлор -наукова організація праці).

В наш час в науках про працю і персонал сформувались наступні основні (проблеми) напрямки і розділи:

1. Продуктивність праці. Центральне місце тут займають методи порівняння витрат і результатів праці, оцінки вкладу співробітників і колективів в загальні підсумки діяльності підприємства визначення факторів зростання випуску продукції і зниження витрат праці.

2. Людський капітал -визначається сукупністю якостей людини (здо-ров’я, освіта, професіоналізм і інші), які впливають на результати її діяльності і відповідні прибутки. Зокрема теорія людського капіталу дозволяє оцінювати доцільність витрат на навчання в залежності від очікуваємого приросту прибутків і тривалості використання набутих знань.

3. Умови парці- визначаються параметрами виробничої середи (шум,
температура повітря, запиленість, вібрація і інші), виконуємої роботи
(темп рухів, маса переміщеного вантажу, монотонність і інші), режиму
праці і відпочинку, психологічною і соціальною атмосферами.

Важливішою характеристикою умов праці є безпека діяльності людини. При покращенні умов праці зростає її продуктивність. Але це потребує відповідних витрат. Звідси з'являється проблема оптимізації умов праці з

 

урахуванням взаємозв’язку соціальних і економічних факторів.

 

4. Проектування трудових процесів - включає вибір найліпших засобів виконання робіт, розподілу їх загального обсягу між виконавцями, проектування робочих місць, систем забезпечення матеріалами, інструментом, енергією, іншими ресурсами.

5. Нормування праці - складається у визначенні об’єктивно необхідних витрат і результатів праці по елементам виробничого процесу. Найбільш широко застосовуються норми витрат робочого часу на одиницю роботи. Нарівні з ними використовують також норми чисельності персоналу, інтенсивності праці і інші.

6. Планування чисельності персоналу - включає визначення результатів діяльності підприємства в залежності від чисельності співробітників, розрахунок нормативної трудомісткості продукції, джерел залучання персоналу, динаміки персоналу на підприємстві з урахуванням передбачаємих змін в продукції і технології.

7. Відбір, навчання і атестація - спрямовані на зростання якості персоналу (конкурсний прийом на роботу, ріст кваліфікації, оцінка результатів праці співробітників).

8. Мотивація - процес збудження людини до плідної діяльності виходячи з її потреб і цілей підприємства Узгодження інтересів співробітників і підприємства здійснюється відповідно з характеристики персоналу і виробничими ситуаціями.

9. Формування доходів і оплата праці - в цьому розділі розглядають джерела прибутків, причини їх диференціації, фактори, яві визначають структуру і рівень оплати праці, форми і системи заробітної плати.

10. Взаємовідносини в трудових колективах -визначаються еконо-мічними, психологічними і соціальними факторами (стать, вік, інтереси, освіта, соціальний статус - всі різні, можливість конфліктів, що впливає на продуктивність праці).

 

 

11. Ринок праці і управління зайнятістю - цей розділ передбачає ана-ліз ринку праці, факторів, які визначають зайнятість населення, політики підприємства в сфері зайнятості, організації працевлаштування, соціального захисту малозабезпечених прошарків населення.

12. Маркетинг персоналу - досліджує дії підприємства по забезпеченню людськими ресурсами, в тому числі політику підприємства на ринках праці.

13. Контролінг персоналу - це регулювання діяльності підприємства в області персоналу на основі рішення комплексу задач планування, обліку і контролю. Важливим аспектом є визначення нормативних значень і точок контролю показників, які характеризують стан людських ресурсів підприємства.

14. Організація управління персоналом - вивчає форми, методи і про-цедури, забезпечуючи результативну роботу служби персоналу підп-риємства (мова йде про структуру і місця служби в системі управління, про правові аспекти прийому на роботу, звільненню, змін службового становища). Всі перелічені наукові напрямки підтверджують багатоаспектність проблем праці, а саме це і обумовлює взаємозв’язки економіки праці з технічними, економічними, біологічними, соціальними, правовими і іншими науками.

Взаємозв’язки з технічними науками визначається тим, що раціоналізація трудових процесів безпосередньо зв’язана з аналізом технології, предметів і засобів праці. Для науки про працю найважливішим є технологічний аспект виробництва.

Економіка праці тісно зв’язана з такими економічними науками, як макро-і мікроекономіка, економіка підприємства, статистика, організація вироб-ництва.

При організації трудових процесів необхідно урахувати витрати енергії робітників, ступінь їх втоми, зацікавленість до праці і інші психофізіологічні і соціальні фактори. Цим визначається взаємозв’язок економіки праці з

 

економікою, фізіологією і психологією праці, соціальними дисциплінами.

Правові аспекти праці визначають взаємозв’язки з юридичними дисциплінами, насамперед з трудовим правом.

Норми праці є основою інформаційного забезпечення систем управління виробництвом. Тому економіка парці зв’язана з дисциплінами, які вивчають системи підготовки, планування, обліку і регулювання виробництва.