Закриття кримінального провадження

11.2.1. Поняття і значення

 

Кримінальне провадження розпочинається з моменту прийняття компетентними органами держави відомостей про кримінальні правопорушення і розвивається до повного виконання всіх своїх завдань (ст. 2 КПК). Припинити своє існування кримінальне провадження може в будь-якій стадії.

 

У стадії досудового розслідування припинення провадження відбувається шляхом його закриття.

 

Закриття кримінальною провадження - це одна із форм закінчення досудового розслідування, що полягає у прийнятті рішення про припинення провадження і вирішення інших процесуальних питань.

 

Значення закриття кримінального провадження полягає в такому.

 

1. У кримінальному провадженні припиняються кримінально-правові та кримінальні процесуальні відносини.

 

2. Закриття провадження свідчить про виконання стадією досудового розслідування всіх своїх завдань.

 

3. Рішення про закриття справи може бути підставою для відшкодування громадянинові шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону від 1 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду").

 

4. Закриття кримінального провадження виключає дію повноважень компетентних державних органів (слідчого, прокурора). З цього моменту вони втрачають право викликати і допитувати свідків, призначати експертизи тощо. В свою чергу учасники досудового розслідування (підозрюваний, потерпілий та інші) звільняються від обов'язку підкорятися процесуальним вимогам слідчого, прокурора.

 

5. Прийняття цього рішення покладає на слідчого, прокурора обов'язок вжити заходів до усунення наслідків застосування заходів забезпечення кримінального провадження і реалізувати прийняте рішення.

 

6. Рішення про закриття кримінального провадження є правовстановлювальним юридичним фактом. З моменту прийняття цього рішення учасники досудового розслідування отримують право на його оскарження.

 

11.2.2. Під стави

 

У стадії досудового розслідування кримінальне провадження закривається за наявності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 284 КПК.

 

 

Всі підстави закриття кримінального провадження у стадії досудового розслідування залежно від наслідків, що настають в результаті прийняття такого рішення для підозрюваних, поділяються на 3 групи: реабілітуючі; нереабілітуючі; "нейтральні" (формальні). Переважна більшість підстав закриття кримінального провадження є реабілітуючими.

 

Реабілітуючі підстави - це обставини, при закритті провадження за якими підозрюваний вважається непричетним до вчинення кримінального правопорушення.

 

В юридичній літературі і в практиці діяльності слідчих органів реабілітуючими підставами вважаються такі (ч. 1 ст. 284 КПК):

 

o відсутність події кримінального правопорушення (п. 1);

 

o відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2);

 

o невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (п. 3);

 

o набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4) - декриміналізація діяння.

 

Нереабілітуючі підстави - це такі обставини, закриття провадження за якими здійснюється у зв'язку із відсутністю можливості його продовжувати через існування певних умов.

 

До числа цих підстав належать обставини, передбачені:

 

o п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК - смерть підозрюваного. Виняток становлять випадки, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого. Питання про це, як правило, ставлять близькі родичі померлого підозрюваного;

 

o п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК - відмова потерпілого (його представника) від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

 

o п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК - неотримання згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення, щодо якого така згода запитувалася Україною. Оскільки мова йде про видану особу (підозрюваного), то провадження щодо кримінального правопорушення, за який вона видана, продовжує здійснюватися.

 

Закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами залишає "відкритим" питання про доведеність винуватості підозрюваного, оскільки у разі їх встановлення доказування винуватості припиняється (за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого), а матеріали досудового розслідування для дослідження до суду не направляються.

 

"Нейтральна" (формальна) підстава закриття кримінального провадження - це обставина, при закритті провадження за якою прокурор покладає в основу свого

 

 

рішення інше - раніше прийняте судом - рішення про припинення провадження за тим самим обвинуваченням.

 

"Нейтральність" цієї підстави обумовлена тим, що вона, будучи покладеною в основу рішення про закриття кримінального провадження, не змінює раніше ухвалених рішень. Такою підставою є існування вироку за тим самим обвинуваченням, що набрав законної сили, або ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим самим обвинуваченням (п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК).

 

Усі підстави закриття кримінального провадження залежно від впливу на його розвиток поділяються на:

 

1) підстави, за якими провадження закривається повністю. Якщо сформульована підозра (обвинувачення) повністю анулюється, то стає неможливою реалізація обвинувальної функції. Тому кримінальне провадження має бути завершене;

 

2) підстави, за якими провадження закривається частково. Частково провадження може закриватися:

 

o щодо окремих частин підозри (епізодів протиправної діяльності);

 

o щодо окремих осіб у межах одного кримінального провадження. У цьому разі щодо одних (одного) підозрюваних справа закривається, а щодо інших продовжується.

 

11.2.3. Процесуальний поряд ок

 

Закриття кримінального провадження здійснюється в певному процесуальному порядку у разі встановлення однієї чи кількох підстав для цього. Порядок залежить від того, хто приймає рішення про закриття кримінального провадження: слідчий чи прокурор.

 

Процесуальний порядок закриття кримінального провадження слідчим:

 

1) ознайомлення потерпілого з матеріалами кримінального провадження (п. 11 ч. 1ст. 56 КПК);

 

2) складання постанови про закриття провадження з підстав відсутності події чи складу кримінального правопорушення та декриміналізації діяння за умови, що жодній особі не повідомлялося про підозру;

 

3) направлення копії постанови заявнику, потерпілому, прокурору;

 

4) постанова може бути скасована прокурором з власної ініціативи протягом 20 днів або за скаргою заявника чи потерпілого протягом 10 днів;

 

5) заявник, потерпілий, його представник чи законний представник вправі оскаржити постанову до слідчого судді (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).

 

 

Процесуальний порядок закриття кримінального провадження прокурором:

 

1) ознайомлення потерпілою з матеріалами кримінального провадження;

 

2) складання постанови про закриття провадження щодо підозрюваного з будь-якої із підстав;

 

3) направлення копії постанови заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику;

 

4) постанова може бути оскаржена до слідчого судді заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

 

Постанова про закриття кримінального провадження є підсумковим документом. Тому викладення її змісту має відображати найголовніші результати досудового розслідування та рішення щодо важливих питань провадження: про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, арешту на майно (ч. 3 ст. 174 КПК), вирішення долі предметів, документів тощо.