Санітарний режим у дріжджовому і бродильному відділеннях

Технологічне обладнання регулярно стерилізують. Збірники напівпродуктів чистять, миють водою, потім водним розчином антисептика. По трубопроводам і прокачують воду, потім розчин антисептика і пропарюють їх впродовж 30-50 хв при 100° С під час стерилізації апаратів.

Для дезинфекції обладнання і трубопроводів використовують 0,05%-ний вод­ний розчин катапіну або 2%-ний розчин хлорного вапна (0,5 л на 1 м² поверхні). Через 30 хв після нанесення антисептика його змивають чистою водою.

Якщо трубопроводи дуже забруднені мікроорганізмами, то їх заповнюють га­рячим 2%-ним розчином кальцинованої соди, витримують декілька годин, після чого промивають і пропарюють при температурі 100° С впродовж 1 год.

Гумові шланги ретельно промивають водою під тиском і дезинфікують 2%-ним розчином формаліну або 0,05%-ним розчином катапіну.

Якщо як дезинфікуючий засіб використовують катапін, то після 30-хвилинної експозиції поверхню апаратури відмивають водою до повного зникнення дезинфе-ктанта. Для контролю до 5 мл промивної води додають 2 краплі 0,1%-ного водного розчину бромкрезолпурпура (при наявності катапіну вода забарвлюється в голубий колір).

При переробці нормальної меляси обладнання стерилізують один раз на 6-8 діб у холодний період року і на 4-5 діб у теплий. Якщо з зрілої бражки виділяють дріжджі, які використовують як хлібопекарські, то обладнання бродильного відді­лення стерилізують через 2-3 доби.

Почергово звільняють, стерилізують і включають у роботу дріжджогенерато-ри. Тривалість стерилізації всіх дріджогенераторів 18-20 год.

Баки для води необхідно раз на місяць чистити, промивати та дезинфікувати разом з комунікаціями розчином катапіну або хлорного вапна. Через 30 хв залишки дезифектанту змивають.

Під час пропарювання апаратів, всередині яких є поверхні охолодження, із останніх треба видалити воду.

Недотримання санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях спиртового заводу призводить до забруднення технологічного обладнання, сусла і бражки контаміну-ючими мікроорганізмами. Чистоту приміщень забезпечують механічними і хіміч­ними способами: до механічних належать вологе прибирання приміщень та пред­метів, їх фарбування, в результаті чого гине 50-70% мікроорганізмів; до хімічних належать використання хлорного вапна, формаліну, антиформіну, хлораміну та ін­ших антимікробних препаратів.

Стіни і стелі виробничих приміщень треба білити вапном з домішкою 3% мід­ного купоросу не рідше одного разу на два тижні. Якщо стіни і фундаменти апара­тів не облицьовані плиткою, то їх білять на 1,5м від підлоги свіжогашеним вапном не рідше одного разу на тиждень. Підлогу, сходи, площадки, панелі стін, облицьо­вані плиткою або пофарбовані олійною фарбою, щозміни миють гарячою водою

щітками, потім дезинфікують 0,1%-ним розчином катапіну або 2%-ним розчином хлорного вапна (хлораміну). Через 30 хв залишки препаратів змивають водою. Сті-чнІ канали, каналізаційні трапи миють і посипають хлорним вапном.

Термометри і цукроміри, які використовують у дріжджовому і бродильному відділеннях, постійно зберігають у посудині з 2%-ним розчином формаліну.

Контрольні питання і завдання

1. Яка суть безперервно-потокового способу зброджування сусла?

2. Розгляньте циклічний і періодичний способи зброджування, вкажіть їх пе­
реваги і недоліки.

3. Порівняйте однопотоковий, двопотоковий та удосконалені способи збро­
джування меляси.

4. Наведіть основні вимоги санітарного режиму в дріжджовому і бродильному
відділеннях.

РОЗДІЛ 10