Геодезичне забезпечення будівництва

 

Замовник здійснює забезпечення раціональною схемою розміщення геодезичних знаків, яка передбачає їх стійкість, збереження, доступність і є необхідною умовою якісного виконання геодезичних і будівельних робіт. Планові координати точок всієї траси повинні визначатись в єдиній системі координат, а відмітки висот в єдиній системі висот.

Технічну документацію на геодезичну основу і закріплені на місцевості пункти та знаки замовник передає підряднику не пізніше 15 днів до початку робіт по акту.

При винесенні проектних точок в натуру похибки не повинні перевищувати:

– при визначенні кутових нев’язок теодолітного ходу , де – число виміряних кутів;

– 1:2000 при визначенні довжини траси;

– при визначенні відміток реперів вздовж траси мм, де L – довжина ходу нівелювання в км.

Геодезичною основою є пункти і знаки, які виносять на місцевість:

а) знаки, якими закріплюють вершини кутів поворотів і головні точки кривих, а також точки на прямих ділянках траси не рідше ніж через 1000 м;

б) репери – вздовж траси не рідше ніж через 2000 м.

Для мостів і труб геодезична розбивочна мережа створюється в складі і відповідно до вимог СНиП 2.05.03.

Основні знаки і репери повинні мати надійну конструкцію у вигляді стовпів або паль (рис. 9.1) відповідно до вимог СНиП 3.01.03. У скельних ґрунтах розташування точок дозволяється позначати перетином двох рівчаків, які висічені в скелі. Точки розбиття при цьому обкладають каменями, написи роблять олійною фарбою. У міських умовах використовують металеві знаки промислового виготовлення із закріпленням їх в кам’яних стінах або дорожніх покриттях.

Всі знаки геодезичної розбивочної основи реєструють у відомостях.

Перед виконанням земляних робіт здійснюється деталізація геодезичної розбивочної мережі в такому складі:

– винесення на межі смуги відведення всіх знаків геодезичної розбивочної основи;

– розбиття по трасі всіх пікетів і плюсових точок з винесенням на межу смуги відведення;

– встановлення додаткових реперів: на пересіченій місцевості; на ділянках комплексів будівель і споруд дорожньої і автотранспортної служб; біля насипів висотою понад 3,0 м (за межами підошви), а для виїмок – глибиною більше 3,0 м (за брівками укосів); біля штучних споруд;

– розбиття кругових і перехідних кривих з винесенням і закріпленням проміжних точок.

а – вигляд з дороги; б – вигляд вздовж дороги

Рис. 9.1. Конструкція пікетного стовпчика і додаткового репера

 

Строки виконання повного розбиття траси повинні забезпечувати встановлені темпи земляних робіт і збереження знаків за межами виробничих зон. На територіях населених пунктів розбиття доцільно виконувати безпосередньо перед початком земляних робіт.

Пікети виносять під прямим кутом до осі траси і закріплюють стовпами. Виносні пікетні стовпи встановлюють на межі смуги відведення, але не ближче 5,0 м від зовнішньої брівки водовідвідної канави, резерву і т.п.

Схеми винесення розбивочних знаків наведені на рис. 9.2 та 9.3. Всі знаки повинні бути зареєстровані в журналі виносних точок (додаток Б).

 

В – ширина смуги відведення

Рис. 9.2 – Схема закріплення осі дороги на прямій ділянці траси

 

ПК – початок кривої; КК – кінець кривої; ВК – вершина кута; Т – тангенс кривої; R– радіус кривої; К – крива

Рис. 9.3 – Схема закріплення осі дороги на криволінійній ділянці траси

 

Додаткові репери встановлюють в характерних точках рельєфу за межами смуги відведення і зони виконання робіт. Конструкція додаткового репера може бути аналогічна конструкції пікетного стовпа. Місце встановлення рейки повинно бути обов’язково позначене кілком, цвяхом або фарбою. Як репери можуть використовуватись постійні і надійно закріплені місцеві предмети (валуни, скельові виступи, цоколі будівель з відповідним позначенням маркування і місця встановлення рейки). Форма реєстрації реперів наведена в додатку Б.

Під час виконання земляних робіт повинні бути вжиті заходи для збереження знаків розбиття. Всі пошкоджені в процесі робіт знаки повинні негайно відновлюватись.