Вкладання бетонної суміші

Залежить від типу конструкції та виду бетону.

У фундаментах та інших масивних конструкціях бетонна суміш вкладається шарами 20 – 30 мм. Максимальна товщина шару суміші (довжина робочого органу вібратора). Більш глибоке занурення вібратора приводить до порушення структури розчину. При виконанні монолітних фундаментів особлива увага приділяється на виконання стаканів під збірні колони, під металеві колони – виконання опорних поверхонь та анкерних отворів. При влаштуванні монолітних бетонних підлог суміш вкладають на підготовку за маяковими рейковими смугами шириною 3 – 4 м. бетонують смуги через одну. Після тужавіння суміші бетонують залишені полоси. Ущільнюють поверхневими вібраторами або віброрейками. Висота вільного складання бетонної суміші менше 3 м для звичайного (з портландцементу) бетону і менша 1 м для крупно пористого бетону при бетонуванні фундаментів.

Бетонна суміш вкладається без перерви ділянками:

- 3 м – у колонах і стояках рам висотою 5м, а також в стінах товщиною понад 15 см;

- висотою 2 м – в колонах перерізом менше см і в перегородках товщиною менше 15 см.

Ущільнення суміші в колонах 5м відбувається через бокові вікна в опалубці. При більшій висоті за допомогою зовнішніх вібраторів.

Бетонування балок, прогонів збільшується по всій висоті. Якщо , то шари бетонної суміші вкладають товщиною . Верхній шар не доводиться на 3 – 4 см до відмітки монолітного перекриття. Через 1 – 2 год. після початкового осідання суміші бетонується залишений шар одночасно із перекриттям.

Арки, склепінчасті перекриття бетонуються згідно вимог ПВР (проекту виконання робіт). При прольотах арок або склепінь менше 15 м, бетонна суміш вкладається одночасно з двох боків симетрично, від п’ят до замка. При більших прольотах суміш вкладають смугами з залишенням проміжків 20 – 50 см, які бетонують після набору міцності вже забетонованих.

Робочі шви.

Для забезпечення монолітності конструкції слід бетонувати без перерви. Для деяких конструкцій ця вимога є обов’язкова (для динамічних конструкцій). В ряді випадків перерва неминуча, тому розташовують робочий шов. Його місце розташування вибирають з таким розрахунком, щоб не знизити міцність конструкції (нульова точка епюри моментів). В балках, прогонах, плитах перекриття робочі шви роблять вертикальними шляхом вкладання дошки з прорізами. В колонах, стояках робочий шов горизонтальний.

Коли бетонна суміш в місці розташування робочого шва набуває міцність, поверхню шва продувають стисненим повітрям, покривають цементним молоком і далі продовжують процес бетонування. Робочий шов розташовують на рівні верху фундаменту, біля консолі колони, у ребристих покриттях – біля основи капітелі, в рамних – у ригелі біля стояка, в ребристих перекриттях при бетонуванні в напрямку паралельному другорядним балкам шви влаштовують в середній третині прольоту другорядної балки, якщо ж перпендикулярно – робочий шов влаштовують в межах двох середніх четвертин прольоту другорядної балки.

При бетонуванні арок і склепінь робочий шов обов’язково вказують згідно робочого проекту. При бетонуванні плоских плит перекриття робочі шви влаштовують у будь-якому місці на короткому боці. При бетонуванні балок, прогонів – робочі шви на відстані 3 – см від низу перекриття.