Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, хижацьке використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країну. Нинішня екологічна ситуація в нашій країні характеризується як глибока еколого-економічна криза, яка зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, існував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Були допущені серйозні помилки в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю за якістю природного
середовища.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового екрану, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Перехід України до регульованої ринкової економіки потребує змін пріоритетів у здійсненні регулювання природокористування та екологічної функції держави взагалі. Поряд із посиленням адміністративного впливу у цій сфері, який раніше був єдиним шляхом забезпечення оптимального природокористування, в умовах ринку першочергову роль відіграють економічні важелі. Робота з формування нового економічного механізму природокористування є принциповою, оскільки практично не існує вітчизняних і зарубіжних аналогів наукових досліджень в галузі економіки природокористування. Зарубіжний
досвід свідчить, що в перспективі розвиток ринкових відносин і конкуренції призведе до значного підвищення рівня виробництва, стимулювання енерго- і ресурсозбереження, структурної перебудови економіки України, що дозволить суттєво зменшити рівень забруднення
довкілля.

З перших днів незалежності наша держава бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах і реалізації екологічних програм та проектів. Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає важливе місце у зовнішньополітичному курсі України.

Україна як член ООН є суверенною стороною 18 міжнародних природоохоронних угод, бере участь у 20 міжнародних конвенціях і продовжує активно працювати з іншими країнами світу над проблемами врятування нашої планети від екологічного лиха. Україна підписала 44 двосторонні міжнародні угоди і договори, насамперед із сусідніми країнами – Білоруссю, Грузією, Молдовою, Росією, Словаччиною та Польщею. Меморандуми про взаємопорозуміння і співробітництво в галузі охорони довкілля підписані з Австрією і Фінляндією. Угода про співробітництво в галузі охорони довкілля укладена з урядом Ізраїлю, про співробітництво в галузі ядерної безпеки і захисту від радіації – з урядами Фінляндії, Австрії та Росії. Динамічно розвивається співробітництво в галузі охорони довкілля, національних парків і біорізноманіття, раціонального використання природних ресурсів, управління
водними ресурсами, токсичними відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – з Данією, Нідерландами, США.

Міжнародне співробітництво в галузі ядерної та радіаційної безпеки у рамках програми TACIS Україна підтримує з МАГАТЕ
і Європейським Союзом, а також на двосторонній основі з США, ФРН, Канадою, Швецією та Японією. З питань зміни клімату підписані Меморандум про співробітництво урядів України та Канади, а також Протокол про співробітництво з Нідерландами. Нині почалося впровадження трьох спільних проектів.

Україна є членом провідних міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана із вирішенням глобальних та регіональних проблем, охорони довкілля (ЮНЕП, ЮНЕСКО, ВООЗ та ін.). Україна бере активну участь у діяльності Європейської Економічної комісії, насамперед з її Комітетом з екологічної політики. З 1995 року Україна є членом Ради Європи – однієї з найвпливовіших організацій, в діяльності якої питання охорони навколишнього середовища займають важливе місце.

Наша держава була активним учасником Всесвітньої зустрічі глав держав та урядів в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2002 р.), підписала прийняті там програмні документи та реалізує їх на національному рівні. Важливою подією, що стимулювала розвиток міжнародного права в галузі навколишнього середовища на європейському рівні, стало прийняття Програми дій з охорони навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи на Конференції міністрів охорони навколишнього середовища (Люцерна, Швейцарія,
28-30 квітня 1993 р.). Такі конференції стали традиційними. Вони відбувалися у 1995 році в Софії (Болгарія), у 1998 році – в Орхусі
(Данія). У 2003 році в Києві відбулася конференція “Довкілля для
Європи”, що свідчить про високий міжнародний авторитет України
в галузі охорони довкілля.

Незважаючи на глибоку еколого-економічну кризу в українському суспільстві, впровадження економічних методів регулювання природокористування залишається одним із першочергових завдань, оскільки від його успішного вирішення значною мірою залежить економічна ефективність народного господарства, здатність економіки України до стабільного і тривалого саморозвитку.

 

Література:14, 21, 24, 25, 27, 31.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України [Текст] / Міністерство охорони навколишнього середовища України. – К., 1993. – 22 с.

2. Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища [Текст]: наказ Міністерства екологічної безпеки України від 19 липня 1999 р. № 162/379 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 32. – С. 148-164.

3. Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища [Текст]: наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 36 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – № 10. – С. 107-118.

4. Методика розрахунку розмірів відшкодувань збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів [Текст]: наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 37 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – № 11. – С. 3-28.

5. Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря [Текст]: наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 38 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – № 10. – С. 129-144.

6. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору [Текст]: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 9. –
С. 89-92.

7. Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору [Текст]: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 р. № 402 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – С. 15-19.

8. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок [Текст]: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – С. 144-149.

9. Білявський, Г. О. Основи екології [Текст]: навчальний посібник / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко. – К.: Лібра, 2004. – 368 с.

10. Буркинский, С. Н. Экономика природопользования [Текст]: учебное пособие / С. Н. Буркинский, А. Щ. Хорджаев. – М.: ТЕИС, 1997. – 272 с.

11. Голуб, А. А. Экономика природных ресурсов [Текст]: учебное пособие / А. А. Голуб, Е. Б. Струкова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 319 с.

12. Джигирей, В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища [Текст]: навчальний посібник / В. С. Джигирей. – К.: Знання, 2000. – 203 с.

13.Екологія [Текст]: навчально-методичний посібник / Київський національний економічний університет. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 104 с.

14. Екологія [Текст]: підручник / [Дорогунцов С. І, Коценко К. Ф., Хвесик М. А. та ін.]. – К.: КНЕУ, 2005. – 371 с.

15. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища [Текст]: за станом на 1 квітня 2000 р. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 144 с.

16. Запольський, А. К. Основи екології [Текст]: підручник / А. К. Запольський, А. І. Салюк; ред. К. М. Ситник. – К.: Вища школа, 2001. – 358 с.

17. Злобін, Ю. А. Основи екології [Текст]: підручник / Ю. А. Злобін. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.

18. Ігнатов, В. Г. Экология и экономика природопользования [Текст]: учебное пособие / В. Г. Игнатов, А. В. Кокин. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 512 с.

19. Кащенко, О. Л. Фінанси природокористування [Текст] / О. Л. Кащенко. – Суми: Університетська книга, 2000. – 421 с.

20. Лукьянчиков, Н. Н. Экономика и организация природопользования [Текст]: учебник / Н. Н. Лукьянчиков, И. М. Потравный. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 454 с.

21. Макар, С. В. Основы экономики природопользования [Текст] / С. В. Макар. – М.: ИМПЭ, 1998. – 191 с.

22. Малышева, Н. Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе [Текст] / Н. Р. Малишева. – К., 1996. – 233 с.

23. Мельник, Л. Г. Екологічна економіка [Текст]: підручник / Л. Г. Мельник. – Суми: Університетська книга, 2002. – 346 с.

24. Основи екології. Екологічна економіка та управління природо­користуванням [Текст]: підручник / ред. Л. Г. Мельник, М. К. Шапочка. – Суми: Університетська книга, 2006. – 759 с.

25. Основы экологии и природопользования [Текст]: учебное пособие / [Дикань В. Л., Дейнека А. Г., Позднякова Л. А. и др.]. – Харьков: Олант, 2002. – 384 с.

26. Реймерс, Н. Ф. Природопользование [Текст] / Н. Ф. Реймерс. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.

27. Царенко, О. М. Основи екології та економіка природокористування [Текст]: курс лекцій: практикум: навчальний посібник / О. М. Царенко, О. О. Несветов, М. О. Кадацький. – 2-е вид., стер. – Суми: Університетська книга, 2004. – 400 с.

28. Экология [Текст]: учебное пособие / ред. В. В. Денисов. – Ростов-на-Дону: Издательский центр “МарТ”, 2002. – 640 с.

29. Экология и экономика природопользования [Текст]: учебник / ред. Э. В. Гирусов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2003. – 455 с.

30. Экономика природопользования [Текст]: учебник / ред. Люк Хенс. – К.: Наукова думка, 1998. – 482 с.

31. Яремчук, І. Г. Економіка природокористування [Текст]: навчальний посібник / І. Г. Яремчук. – К.: Книга пам’яті України, 2000. – 431 с.

 

 

 

Навчальне видання

 

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Модуль 2. Екологія

 

Курс лекцій

 

 

Укладачі:

Дадашев Бадирхан Абдулмуталімович

Обливанцов Володимир Вікторович

Гордієнко Вікторія Павлівна

 

 

Редактор Г.К. Булахова

Комп’ютерна верстка Н.А. Височанська

Дизайн обкладинки Ю.М. Хижняк

 

 

Підписано до друку 25.11.2008. Формат 60х84/16. Гарнітура Times.
Обл.-вид. арк. 6,19. Умов. друк. арк. 7,32. Тираж 300 пр. Зам. № 767

Державний вищий навчальний заклад
“Українська академія банківської справи Національного банку України”

40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції: серія ДК, № 3160 від 10.04.2008

Надруковано на обладнанні Державного вищого навчального закладу
“Українська академія банківської справи Національного банку України”
40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57