та основні категорії техніки інформатики

КУРС ЛЕКЦІЙ

З КРИМІНАЛІСТИКИ

Поняття, система

Та основні категорії техніки

 

Навчальний посібник

 

Авторська лекція

 

Миколаїв

Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили

201 2

ББК 67.Х+67.620

К

УДК 340.ІІ+343.98

 

Рекомендовано до друку

рішенням Вченої ради Миколаївського

державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

(протокол № 9(62) від 22.05.2008 р.)

 

 

Рецензенти:

Басай В.Д., декан Івано-Франківського факультету національного університету «Одеська юридична академія», Академік Академії наук Вищої освіти України, Заслужений юрист України, д-р юрид. наук, професор

Стратонов В.М., декан юридичного факультету Херсонського державного університету,Заслужений юрист України, д-р юрид. наук, професор

 

 

К Курс лекцій з криміналістики. Лекція: Поняття, система та основні категорії техніки: Навч. посібник / Ю. О. Ланцедова, О. С. Тунтула; за наук. ред. О. А. Кириченка. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 12 с.

 

 

© Ланцедова Ю.О., Тунтула О.С., 2012.

© Наук. ред. Кириченко О.А., 2012.

© ЧДУ ім. Петра Могили, 2012.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Проведення лекції

У процесі вивчення даної теми передбачено розглянути такі питання:

1. Поняття, джерела і система техніки як другої частини криміналістики.

2. Сутність і класифікація технічних засобів роботи з особистісними і речовими джерелами.

3. Склад валізи по роботи з мікрооб’єктами та одорологічної валізи.

 

Питання 1. Поняття, джерела і система техніки як другої частини криміналістики

Техніка як друга частина криміналістика має на основі пізнання сутності, послідовності та інших закономірностей роботи із особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей розробити гласні технічні засоби, загальні правила поводження з ними та інші пов’язані з цим категорії як однієї із складових частин методики здійснення кожної із стадій протидії окремим видам і групам злочинів.

У даному випадку представлено поняття техніки за першою концепцією поняття і системно-структурної будови криміналістики, коли за другою концепцією такого роду гласні технічні засоби, загальні правила поводження з ними, інші пов’язані з цим категорії мають бути розроблені вже у контексті методики проведення кожної із стадій протидії як злочинам (паразлочинам), так й іншим правопорушенням.

Основними категоріями техніки є:

1. Гласний технічний засіб.

2. Загальні правила поводження із гласним технічним засобом.

Сутність вказаних категорій розкривається окремо (див. питання 2)

Джерелами техніки є:

1. Теорологія криміналістики, яка створює теоретичний базис для розвитку всіх інших частин даної науки у т. ч. й техніки.

Найбільшу значимість мають такі теорологічні положення (теми), як:

а) основи методології, коли техніка використовує різні методи у розробці загальних правил поводження з окремими гласними технічними засобами, а також методики проведення особистісного чи експертного дослідження;

б) основи роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей, звідки найбільшу значимість для розробки класифікації гласних технічних засобів за конструктивним і функціональним призначенням набувають положення щодо сутності, послідовності та інших закономірностей роботи із особистісними і речовими джерелами в антикримінальному судочинстві; видового поділу речових джерел антикримінальних відомостей на макрооб’єкти, мікрооб’єкти, ультрамікрооб’єкти, ультраоб’єкти, параоб’єкти і латентнооб’єкти тощо.

б) основи мікрооб’єктології, які мають аналогічне значення із конкретизацією в контексті конкретизації функціонального призначення гласних технічних засобів роботи з мікрооб’єктами положень щодо їх видового поділу та іншої класифікації та ін.

2. Природничі та технічні науки: загальна техніка, механіка, балістика, фізика, хімія, біологія, медицина та ін., у яких криміналістична техніка успадковує положення щодо загальних технічних засобів, правил поводження з ними та методів дослідження окремих видів речових джерел тощо.

Системно-структурна будова техніки:

Розділ 1. Загальні положення техніки. Теми: 6. Поняття, джерела і система техніки. 7. Класифікація і комплекти технічних засобів.

Розділ 2. Основні галузі техніки. Теми: 8. Основи фотозйомки і звуковідеозапису. 9. Основи слідознавства. 10. Основи одорології. 11. Основи деліктозброєзнавства. 12. Основи встановлення виконавця, автора, засобів і процесу виготовлення документів. 13. Основи встановлення факту та обставин внесення змін у документи. 14. Основи габітоскопії. 15. Основи антиделіктної інформатики.

Як вже підкреслювалося у контексті вивчення системно-структурної будови базового навчального курсу криміналістики взагалі, в техніці мають викладатися лише основи відповідних часткових криміналістичних вчень, у той час як їхні тактичні і методичні аспекти повинні відображатися вже відповідно у тактиці та в методиці. Наприклад, основи фотокінозйомки і звуковідеозапису щодо поняття і класифікації такого роду гласних технічних засобів, загальних правил поводження з ними викладаються в техніці, у той час як особливості фотокінозвуковідеодокументування процесу і результатів окремих, переважно де-факто, слідчих та судових дій в межах відповідних тем розділу 2 «Тактика проведення окремих де-факто і де-юре процесуальних і парапроцесуальних дій чи їх комбінацій» тактики, коли зокрема, в межах тактики обстеження і, перш за все, обстеження місця діяння, має викладатися тактика фотокіновідеодокументування процесу обстеження місця діяння, а саме тактики орієнтовної фотовідеозйомки, тактики оглядової фотовідеозйомки, тактики вузлової фотовідеозйомки, тактики детальної фотовідеозйомки тощо.

Що ж стосується методичних положень часткового вчення про фотокінозйомку та звуковідеозапис, то їхні положення мають викладатися в межах відповідних тем розділу 2 «Методики протидії окремим видам і групам злочинів» та розділу 3 «Методики протидії злочинам за особливих обставин» методики, коли є потреба віддзеркалити особливості фотокінозйомки та звуковідеозапису ходу і результатів окремих де-факто слідчих чи судових дій у контексті протидії певній групі чи виду злочинів, наприклад, у протидії вбивствам та заподіянню тілесних пошкоджень чи у протидії організованим злочинам тощо.

Такий же підхід має бути реалізований в межах базового навчального курсу криміналістики і щодо всіх без винятку інших часткових вчень (слідознавства, деліктрозброєзнавства, одорології та ін.), початок яким у вигляді їхніх основ бере власне з відповідної теми розділу 2 «Основні галузі техніки». Інша річ, що далеко не у всіх темах тактики чи методики можуть знайти відображення положення всіх без винятку названих у даному розділі техніки часткових вчень. Все залежить як від сутності як часткового вчення, так від необхідності використання їхніх положень у контексті забезпечення ефективності, раціональності та якості проведення тих чи інших окремих де-факто чи де-юре процесуальних і парапроцесуальних дія або їхніх комбінацій, а також забезпечення належної методики протидії окремому виду чи групі злочинів або протидії злочинам за певних особливих обставин.

 

Питання 2. Сутність і класифікація технічних засобів роботи з особистими і речовими джерелами

Під гласним технічним засобом доцільно розуміти предмет чи пристрій або методику проведення певного особистого чи експертного дослідження речових джерел, за допомогою яких можна неприховано від суб’єктів антикримінального судочинства здійснити окремі чи сукупність етапів у роботи із особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

На відміну від цього негласні технічні засоби та загальні правила поводження з ними, що має розробити ордистика, застосовуються приховано від суб’єктів антикримінального судочинства (за винятком особи, яка їх застосовує).

Негласні технічні засоби поділяються на:

1. Такі, що розроблені, перероблені чи пристосовані для прихованого використання при проведенні окремих чи сукупності етапів у роботи із особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

2. Такі, що розроблені перероблені чи пристосовані як гласні, але застосовуються по негласній (ордистичній) методиці в ордистичній роботі.

Гласні технічні засоби також поділяються на дві групи:

1. Гласні технічні засоби, спеціально розроблені, перероблені або пристосовані для проведення окремих або сукупності етапів роботи з особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

2. Гласні технічні засоби, спеціально розроблені, перероблені або пристосовані загальною технікою для виконання певних виробничих, побутових та інших задач повсякденного позаделіктного життя людини, але використовуються без змін для проведення окремих або сукупності етапів роботи з особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

Загальними правилами поводження із гласними технічними засобами є певні операції і навички роботи з ним, які дозволяють реалізувати його основне конструктивне і функціональне призначення.

Особливості процедури поводження із гласним технічним засобом щодо виконання різних антиделіктних завдань реалізується в межах певної методики проведення особистого чи експертного дослідження за допомогою цього засобу чи шляхом реалізації тактичного прийому проведення окремої де-факто чи де-юре процесуальної чи парапроцесуальної дії або їх комбінації із використанням такого гласного технічного засобу.

В залежності від сутності дослідження всі гласні технічні засоби та загальні правила поводження з ними (стисло - засоби) розрізняють:

1. Позалабораторні засоби, тобто такі, які можна використати у процесі проведення де-факто або де-юре слідчих чи судових дій, але можуть застосовуватися: 1.1. Слідчим, суддею, іншим головним суб’єктом антикримінального судочинства. 1.2. Експертом в позалабораторних і лабораторних умовах.

2. Лабораторні засоби, які застосовуються лише в лабораторних умовах (до яких не відносяться пересувні криміналістичні та інші лабораторії), потребують точного та іноді тривалого налагодження і часто створення певних умов застосування, вони не можуть пересуватися із приміщення в приміщення і можуть застосовуватися лише спеціалістами (експертами), а тому є лише експертні.

Залежно від конструктивного і функціонального призначення засоби поділяються на:

1. Засоби роботи з особистісними джерелами антикримінальних відомостей.

2. Засоби роботи з речовими джерелами антикримінальних відомостей.

У свою чергу, кожна з цих груп засобів за даним класифікаційним поділом та у контексті новітньої концепції Ю.О. Ланцедової щодо сутності, послідовності та інших закономірностей роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей має подальшу деталізацію, коли:

1. Засоби роботи з речовими джерелами антикримінальних відомостей поділяються на:

1.1. Інформаційно-довідкові засоби (засоби масової інформації, натурні колекції речових джерел та їх слідів, каталоги, картотеки тощо).

1.2. Засоби збирання речових джерел антикримінальних відомостей:

1.2.1. Засоби пошуку речових джерел (металошукачі, трупошукачі, різного роду щупи, освітлювальні прилади, електронно-оптичний перетворювач (ЕОП), ультрафіолетовий випромінювач, набори світлофільтрів, розчин люміналу та ін. для пошуку замитих слідів крові тощо).

1.2.2. Засоби виявлення речових джерел (освітлювальні та збільшувальні засоби та ін.).

1.2.3. Засоби розшуку речових джерел (засоби, аналогічні пошуковим).

1.2.4. Засоби закріплення речових джерел (засоби фотокінозйомки і звукозапису, балон з рідким газом «Фреон-12», формалін, розчин спирту та ін.).

1.2.5. Засоби вилучення речових джерел (пінцети, скальпелі, магнітні пензлики, дактилоплівки, розчин гіпсу, паста «К», «У-1», СКТН, сіеласт, вальцмаса, латекс, легкоплавкі метали, інші термопластичні та рідко-компаундні полімерні матеріали із фізичного моделювання трас, дрібнообкорувана гумова пластина, дрібнопориста губка, електростатична ковдра, засоби екстрагування тощо).

1.2.6. Засоби упаковки та зберігання речових джерел (різні контейнери, скляні ємкості, бюкси, папір, мотузка, клей, поліетиленові пакети тощо).

1.2.7. Засоби транспортування речових джерел (різні контейнери, скляні ємкості, бюкси та ін.).

1.2.8. Засоби отримання зразків речових джерел для порівняльного дослідження (пінцет, щипчики, набори для отримання зразків ґрунту та інших сипких матеріалів, будівничих матеріалів, водоймищ тощо).

1.3. Засоби особистого дослідження речових джерел [у т. ч. ознак зовнішності людини, його тіла, частин та виділень – засоби складання словесного портрету та іншого суб’єктивного зображення особи за ознаками зовнішності чи речового джерела (ИКР-2 – ідентифікаційний комплект малюнків, фоторобот, Айденті-кіт, фото-фіт, спеціальні комп’ютерні програми та ін.), збільшувальні засоби, експрес-діагностики крові, наркотиків, вибухових речовин, ЕОП, УФ-випромінювач тощо).

1.4. Засоби експертного дослідження речових джерел [фізичні методи: мікроскопії (електронні, растрові мікроскопи), люмінесценції, лазерної масспектроскопії, рентгеноструктурний, радіоактиваційний, нейтронно-активаційний, атомно-абсорбційний, радіовуглецевий і газовий аналіз, фоноакустичні та інші методи; хімічні і фізико-хімічні методи: тонкошарова й газова хроматографія, полярографія, спектральний емісійний і абсорбційний аналіз; біологічні методи: мікробіологічні, ботанічні, ветеринарні, іхтіологічні, орнітологічні тощо].

1.5. Засоби оцінки антикримінальних відомостей, отриманих за допомогою речових джерел (мультімедійні та інші демонстраційні засоби; засоби збирання та особистого дослідження речових джерел).

1.6. Засоби використання антикримінальних відомостей, отриманих за допомогою речових джерел (мультімедійні та інші демонстраційні засоби).

1.7. Засоби документування роботи із речовими джерелами (засоби фотокінозйомки, звуко-, відео- та письмового запису, засоби вимірювання та виготовлення таблиць, ескізів, схем, інших суб’єктивних зображень тощо).

2. Засоби роботи з особистісними джерелами антикримінальних відомостей поділяються на:

1.1. Інформаційно-довідкові засоби (натурні колекції речових джерел та їх слідів, каталоги, картотеки тощо, які можна використовувати у процесі отримання відомостей від особистісних джерел).

1.2. Засоби встановлення особистісних джерел антикримінальних відомостей:

1.2.1. Засоби пошуку особистісних джерел (засоби масової інформації).

1.2.2. Засоби виявлення особистісних джерел (позалабораторні собаки-детектори та ін.).

1.2.3. Засоби розшуку особистісних джерел (засоби, аналогічні пошуковим).

1.3. Засоби оцінки антикримінальних відомостей, отриманих від особистісного джерела (мультімедійні та інші демонстраційні засоби).

1.4. Засоби використання антикримінальних відомостей, отриманих від особистісного джерела (мультімедійні та інші демонстраційні засоби).

1.5. Засоби документування роботи із особистісними джерелами (засоби кінозйомки, звуко-, відео- та письмового запису, засоби виготовлення таблиць, ескізів, схем, інших суб’єктивних зображень тощо).

Гласні технічні засоби за сутністю комплектації поділяються на:

1. Набори гласних технічних засобів: 1.1. Уніфіковані для проведення всіх елементів збирання речових джерел. 1.2. Спеціалізовані, 1.2.1. Для проведення певних елементів збирання речових джерел. 1.2.2. Для роботи з певними видами речових джерел (наркотиками, біологічними об’єктами, вибуховими речовинами, для експрес-аналізу наявності газів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною, набор експрес-діагностики наркотиків, набір експрес-діагностики вибухових речовин тощо).

2. Чемодани чи валізи:

2.1. Уніфіковані (для виконання всіх елементів збирання речових джерел будь-яким антиделіктологом – уніфікований чемодан слідчого).

1.2. Спеціалізовані:

1.2.1. За суб’єктом (чемодан прокурора-криміналіста, чемодан експерта ОВС, чемодан вибухотехніка, чемодан інспектора ДАІ та ін.).

1.2.2. За природою і різновидами речових джерел (одорологічна валіза, біологічна валіза, валіза вибухотехніка, валіза для роботи з наркотиками тощо).

3. Пересувні лабораторії: 3.1. Уніфіковані (пересувна криміналістична лабораторія). 3.2. Спеціалізовані (пересувна лабораторія вибухотехніка, пересувна лабораторія інспектора ДАІ, пересувна лабораторія МЧС, пересувна екологічна лабораторія та ін.).

 

Питання 3. Склад валізи по роботи з мікрооб’єктами та одорологічної валізи.

Склад мікрооб’єктологічної валізи:

1. Технічні засоби пошуку, розшуку і виявлення мікрооб’єктів – набори луп, УФ-випромінювач, ЕОП, освітлювачі, у т.ч. світлопровідні пучки (волокна), розчин люміналу (для пошуку замитих чи затертих слідів крові).

2. Технічні засоби фіксації та вилучення мікрооб’єктів:

а) твердих мікрочасток і мікротіл – скальпель, пінцети, ебонітові палички (для вилучення статично заряджених мікрооб’єктів – папір, текстильні волокна тощо), магнітний пензлик, липкі стрічки, дактилоплівка, дрібнопориста губка, мікропилесос;

б) рідких – набір мікрокапілярів;

в) газоподібних – мікронасос;

г) мікротрас – для їх фізичного моделювання паста «К», «У-18», сіеласт, латекс, дактилоплівка, електростатична ковдра (для пошуку і моделювання відбитків взуття на долівці).

3. Технічні засоби пакування, зберігання та транспортування мікрооб’єктів:

а) твердих мікрочасток і мікротіл та мікроречовин – набір скляних бюксів;

б) рідких – набір мікрокапілярів, які мають з обох боків притерті кришечки для герметичного зберігання у капілярі мікроречовин рідини;

в) газоподібних – набір скляних бюксів, що закриваються герметично; поліетиленові пакети і скляні ємкості із герметичним закриттям для упаковки носіїв газоподібних мікрооб’єктів.

4. Технічні засоби документування процесу збирання мікрооб1єктів – фотоапарат із набором перехідних кілець для здійснення мікрозйомки.

 

Склад одорологічної валізи:

1. На верхній полиці:

4 стерильні скляні ємкості об’ємом 500 мл із металевими кришками, що герметично загвинчуються, які зверху накриваються відповідним каркасом;

1 скляна ємкість, в якій зберігається 10 уніфікованих запахоносіїв у вигляді чистих шматочків білої бавовняної тканини на зразок фланелі розміром 150х200 мм, які попередньо піддані дезодоризації і оверложені за контуром з метою багаторазового їх використання;

1 скляна ємкість із герметично загвинчуваною металевою кришкою, в якій знаходяться піддані дезодоризації бавовняні носії розміром 50Х50 мм для збирання зразків крові;

4 скляні ємкості об’ємом біля 150 мл, в яких будуть зберігатися до висихання вказані вище бавовняні носії розміром 50Х50 мм із зразками крові;

2. На нижній полиці:

1 рулон побутової алюмінієвої фольги;

2 великих анатомічних пінцети;

1 малі плоскогубці (для скручування проволоки на хомуті металевого каркасу скляних ємкостей;

1 малий анатомічний скальпель;

2 вузькі і 2 широкі стрічки скотч;

канцелярські приналежності.

3. В кишенях з боків і позаду одорологічна валізи:

1 розбризкувач із дистильованою (проточною) водопровідною водою об’ємом біля 250 мл;

2 пари гумових рукавичок, які вже мають стерильну аптечну упаковку;

порцовані шматки поштового обгорткового паперу, що розраховані на упаковку 4-5 невеличких запахоносіїв;

10 паперових поштових конвертів різного розміру;

2 шматки чистого поліетилену чорного кольору розміром 300х300 і 400х400 мм.;

1 рулон міцної мотузки;

50 шматочків тонкого писального паперу розміром 50х50 мм з відтисненням печатки антиделіктного органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа або матеріали;

10 аркушів звичайного писального паперу розміром 70х150 мм, для виконання на скляній місткості засвідчувальних написів слідчого і понятих;

1 тюбик клею ПВА об’ємом 250 мл.

 

СПИСОК

Використаної літератури

1. Кириченко С.А., Ланцедова Ю.О., Ткач Ю.Д., Тунтула О.С. Класифікація і комплекти технічних засобів: Лекція 7 / За наук. ред. проф. О.А. Кириченка. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. - Авторська лекція.

2. Басай В.Д., Кириченко О.А. Основи одорології: Монографія. – Івано-Франківськ: Вид–во Плай, 2002.– С. 211-216.

3. Басай В.Д. Основи криміналістичної одорології: Дис. … д-ра юрид. наук. - К.: НАВСУ, 2003.- С.213-218.

4. Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии: Монография.- Харьков: Основа, 1998.- С. 303-369, 450-469.

5. Кириченко А.А., Щитников А.М., Басай В.Д. Основы юридической одорологии (теорология, правовая процедура, методика): Монография. - Ивано-Франковск, Мн.: Вид–во Плай, ГЭКЦ МВД Республии Беларусь, 2002. – С. 128-131.

6. Криміналістика: Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. - К.: АТІКА, 2001.- С. 53–83.

7. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.В. Дулова. - Мн.: Экоперспектива, 1998. - С. 90-101.

8. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.И. Порубова.- Мн.: Вишєйшая шк., 1997. - С. 28-33.

9. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К.: Видавничий Дім “Ін Юрі”, 2001. - С. 58-63, 63-70.

10. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М.: Юрист, 2002. - С. 171-182.

11. Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник: У 2 ч. - Ч. 1. - Харків: Консум, Основа, 1999.- С. 60-102.

12. Шурухнов Н.Г. Криминалистика: Учебник. - М.: Юрист, 2003. - С. 44-56.

ЗМІСТ

 

Питання 1. Поняття, джерела і система техніки

як другої частини криміналістики..................................

Питання 2. Сутність і класифікація технічних.....................

засобів роботи з особистісними і речовими джерелами..................

Питання 3. Склад валізи по роботи з мікрооб’єктами та

одорологічної валізи.............................................

 

Список використаної літератури................................

 

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

ЛАНЦЕДОВА Юлія Олександрівна, канд. юрид. наук

ТУНТУЛА Олександра Сергіївна

 

КУРС ЛЕКЦІЙ

З КРИМІНАЛІСТИКИ

Поняття, система

та основні категорії техніки інформатики

 

 

Навчальний посібник

 

За наук. ред. проф. О.А. Кириченка

 

Авторська лекція

Редактор

Молодший редактор

Технічний редактор, комп’ютерна верстка

Друк

Фальцювально-палітурні роботи

 

Підписано до друку

Папір офсетний. Формат 60x84¹/₁₆. Гарнітура “Таймс”.

Обл.-вид. арк. Умовн. друк. арк.. Наклад. Зам.№.

 

Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили.

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №1175 від 25.12.2002 р.

54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.