Умови задоволення вимог до поділу на відсіки

ЧАСТИНА V. ПОДІЛ НА ВІДСІКИ

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

СФЕРА ПОШИРЕННЯ

 

1.1.1 Вимоги цієї частини Правил поширюються на:

.1 пасажирські судна;

.2 нафтоналивні судна;

.3 риболовецькі судна довжиною L ₁ ³ 100 м;

.4 судна типу А і типу В зі змен-
шеним надводним бортом, зазначені у 4.1.2.1 і 4.1.3.1 Правил про вантажну марку морських суден;

.5 хімовози;

.6 газовози;

.7 судна спеціального призначення;

.8 судна забезпечення;

.9 судна, призначені для перевезення радіоактивних матеріалів;

.10 вантажні судна довжиною L_s ³ 80 м, що не вказані вище;

.11 суховантажні судна довжиною L_s < 80 м (див.1.4.9);

.12 криголами довжиною L ₁ ³ 50 м;

.13 буксири довжиною L ₁ ³ 40 м;

.14 земснаряди довжиною L ₁ ³ 40 м, трюмні земснаряди довжиною L ₁ ³ 60 м;

.15 рятувальні судна;

.16 бурові судна;

.17 плавучі маяки;

.18 судна, що мають у символі класу знаки льодових підсилень ЛП4, ЛП5 і ЛП6;

.19 стоянкові судна, які постійно пришвартовані та використовуються як плавготелі і/або, якщо на борту їх може знаходитися більше 12 пасажирів;

.20 пасажирські і навалочні судна, що перебувають в експлуатації і час побудови яких зазначається у розд.5.

1.1.2 Для суден, на які дія цієї час­тини Правил не поширюється, рекомендується вживати всіх заходів, що допускаються призначенням і умовами експлуатації для досягнення якомога кращих характеристик поділу на відсіки.

Якщо за бажанням судновласника, у символі класу такого судна передбачається знак поділу на відсіки, воно повинно відповідати вимогам цієї частини у повному обсязі.

Застосовуваність цієї частини Правил до суден нових типів визначається за узгодженням з Регістром.

1.1.3 Розділ 4 застосовується до суден типу А і суден типу В зі зменшеним надводним бортом при під­твердженні виконання вимог підрозділу 4.1 Правил про вантажну марку до поділу на відсіки цих суден. При виконанні розрахунків, що вимагаються розд.4, можуть бути враховані розрахунки, які виконуються відповідно до вимог розд.2 та 3.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЯСНЕННЯ

 

1.2.1 Визначення та пояснення, що стосуються загальної термінології Правил, зазначені у Загальних положеннях про наглядову діяльність.

У цій частині Правил прийняті такі визначення та пояснення:

Аварійна ватерлінія – ватерлінія пошкодженого судна після затоплення одного або кількох суміжних відсіків.

Бурове судно – судно, призначене для виконання бурових робіт.

Вантажна ватерлінія поділу на відсіки – ватерлінія непошкодженого судна, що застосовується при поділі на відсіки.

Відсік – частина внутрішнього простору судна, обмежена днищем, бортами, палубою перебірок і двома сусідніми поперечними водонепроник­ними перебірками або піковою перебір­кою і кінцевою частиною судна.

Випрямлення судна – про­цес усунення або зменшення крену і/або диференту.

Висота борту D – найменша відстань, виміряна по вертикалі від верхньої кромки горизонтального кіля або від лінії притикання внутрішньої поверхні обшивки до брускового кіля до внутрішньої лінії притикання палуби перебірок до борту. На суднах, що мають заокруглений ширстрек, ця відстань вимірюється до перетинання продовжених внутрішніх поверхонь сталевого настилу палуби перебірок і бортової обшивки біля борту так, якби це з'єднання було кутової конструкції. На неметалевих суднах все зазначене повинно стосуватися до зовнішніх поверхонь палуби і обшивки.

Висота борту теоретична – вимірюється так само, як висота борту D, але до верхньої кромки бімса палуби надводного борту.

Ґрунтовідвізна шаланда – вантажне транспортне судно, яке призначене тільки для транспортування ґрунту.

Довжина поділу судна на відсіки L_s:

для пасажирських суден – най­більша довжина частини судна, розташованої нижче палуби перебірок;

для вантажних суден – найбільша теоретична довжина проекції судна на рівні або нижче палуби або палуб, що обмежують максимальну вертикальну протяжність затоплення H _max, яка визначена відповідно до 2.3.10.

Довжина судна L _л – довжина судна за ватерлінією, що відповідає осадці d _л.

Довжина судна L ₁ – 96 % повної довжини за ватерлінією, яка проходить на висоті, що дорівнює 85 % найменшої теоретичної висоти борту, або довжина від передньої кром­ки форштевня до осі балера руля за тією ж ватерлінією, якщо ця довжина більша.

Земснаряд – судно, що добуває ґрунт будь-якими пристроями і не має трюмів для його транспортування.

Коефіцієнт проникності приміщення m – відношення об’єму, що може бути заповнений водою при повному затопленні відсіку, до повного теоретичного об’єму приміщення.

Криголам – судно, призначене для підтримування навігації у басейнах, що замерзають.

Найвища вантажна ва­терлінія поділу на відсіки – ватерлінія, яка відповідає найбільшій осадці, при якій ще виконуються вимоги, що ставляться до поділу судна на відсіки.

Найменша експлуатацій­на осадка d ₀ – осадка, що відповідає найменшому можливому в експлуатації завантаженню судна з урахуванням рідких вантажів, включаючи баласт, необхідний для забезпечення належної посадки і/або остійності судна.

Осадка поділу на відсіки d_s – осадка, що відповідає ватерлінії поділу судна на відсіки.

Осадка судна d – відстань, виміряна по вертикалі в середині відповідної довжини від верхньої кромки горизонтального кіля або від точки притикання внутрішньої (зовнішньої – для суден з неметалевою обшивкою) поверхні обшивки до брускового кіля до відповідної ватерлінії судна.

Осадка судна d _л – найменша з осадок судна: осадка що відповідає ватерлінії, від якої встановлено верхню межу льодових підсилень корпусу, і осадка, при якій виконуються вимоги до льодової непотоплюваності, що містяться в підрозділі 2.4 та п.3.4.11.

Палуба перебірок – найвища палуба, до якої доводяться попе­речні водонепроникні перебірки по всій ширині судна.

Якщо при затопленні якогось відсіку або групи суміжних відсіків більш висока палуба разом з корпусом і водонепроникними перебірками обмежує подальше розповсюдження води, ця палуба може бути прийнята як розрахункова палуба перебірок для даного випадку затоплення.

Плавучий маяк – судно, призначене для орієнтування судноводіїв і забезпечення безпеки мореплавства та обладнане необхідним устаткуванням.

Приймально-транспорт­не судно – вантажне судно для приймання вантажу від видобувних і обробних суден промислового флоту безпосередньо у морі.

Риболовецьке судно – суд­но, що використовується для лову та оброблення або тільки для лову риби та інших живих ресурсів вод.

Рятувальне судно – судно, призначене для надання допомоги суд­нам, що потерпають від біди у морі.

Середина довжини поділу на відсіки – середина довжини L_s поділу судна на відсіки.

Трюмний земснаряд – судно, що добуває ґрунт будь-якими пристроями і має трюм для його транспортування.

Ширина судна B – найбільша теоретична ширина судна, виміряна на середині його довжини на рівні або нижче найвищої вантажної ватерлінії поділу судна на відсіки.

1.2.2 У всіх розрахункових випадках затоплення приймається тільки одна пробоїна у корпусі і враховується тільки одна вільна поверхня забортної води, що влилася після аварії.

1.2.3 Всі лінійні розміри величин, які мають місце у цій частині Правил, прийняті у метрах.

 

ОБСЯГ НАГЛЯДУ

 

1.3.1 Положення, що стосуються порядку класифікації, нагляду за побудовою і класифікаційних оглядів, а також вимоги до технічної документації, що пред’являється на розгляд Ре­гістру, викладені у Загальних положеннях про наглядову діяльність і в частині I "Класифікація".

1.3.2 Для кожного судна, що відповідає вимогам цієї частини Правил, Регістр здійснює:

.1 перевірку відповідності конст­руктивних заходів, пов'язаних з поділом на відсіки, з вимогами, зазначеними у 1.1.6 і підрозділі 2.7 частини II "Корпус", розд.7 частини III "Пристрої, обладнання і забезпечення", розд.2, 4, 5 і підрозділів 7.1–7.11, 10.1, 10.4, 10.6, 12.1 частини VIII "Системи і трубопроводи";

.2 розгляд і схвалення Інформації про аварійну посадку й остійність, Схеми боротьби за живучість і розгляд передбаченої 1.4.9 Інформації про наслідки затоплення відсіків (береться до уваги);

.3 перевірку правильності призначення і нанесення додаткових вантажних марок, що відповідають вантажним ватерлініям поділу судна на відсіки;

.4 розгляд і схвалення встановленої на судні ЕОМ і відповідного програмного забезпечення у випадку, якщо для оцінки аварійної посадки і остій­ності передбачене її використання.

 

ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

 

1.4.1 Судна повинні мати якомога більш ефективний поділ на відсіки з урахуванням характеру експлуатації, для якої вони призначені. Ступінь поділу судна на відсіки повинен змінюватися залежно від району плавання, розмірів судна і кількості людей на борту таким чином, щоб вищий ступінь поділу на відсіки відповідав суднам, що мають найбільшу довжину і зайнятим переважно перевезенням пасажирів, а також суднам, що здійснюють рейси в Арктиці і Антарктиці.

1.4.2 Ні в якому разі жодна з вантажних ватерліній поділу на відсіки не повинна братися вище від найвищої вантажної ватерлінії у солоній воді, визначеній виходячи з умови забезпечення міцності судна або відповідно до Правил про вантажну марку мор­ських суден.

Положення встановленої для даного судна вантажної ватерлінії поділу на відсіки відмічається на бортах судна і в документах Регістру відповідно до Правил про вантажну марку мор­ських суден.

1.4.3 Об’єми і площі в усіх випадках повинні обчислюватися до теоретичних обводів. Кількість води, що влилася, і елементи вільних поверхонь у відсіках залізобетонних, пластмасових, дерев'яних і композитних суден повинні обчислюватися до внутрішніх обводів.

1.4.4 При визначенні початкової метацентричної висоти пошкодженого судна поправки на вплив вільних поверхонь рідкого вантажу, суднових запасів і баласту повинні враховуватися таким же чином, як у розрахунках остійності непошкодженого судна відповідно до 1.4.7 частини IV "Остійність".

При побудові діаграм статичної остійності пошкодженого судна закриті надбудови, ящики і рубки, кути заливання через отвори в бортах, палубах і перебірках корпусу і надбудов, що вважаються відкритими, а також поправки на вплив рідких вантажів повинні враховуватися таким же чином, як при побудові діаграм непошкодженого судна відповідно до 1.4.9 частини IV "Остійність".

Надбудови, ящики і рубки, що одержали пошкодження, можуть братися у розрахунок тільки з коефіцієнтами проникності, зазначеними у підрозділі 1.6, або взагалі не враховуватися. Отвори для доступу в незатоплені приміщення, що містяться усередині них, вважаються відкритими для заливання при відповідних кутах крену у тих випадках, коли вони не мають штатних пристроїв для закривання, непроникних під впливом моря.

1.4.5 При виконанні розрахунків аварійної посадки і остійності повин­на бути врахована зміна навантаження судна від заміщення рідких вантажів у пошкоджених цистернах і танках забортною водою, з урахуванням зникнення вільної поверхні цих вантажів у затоплених танках, що знаходяться нижче аварійної ватерлінії.

1.4.6 Судна, на які поширюється ця частина Правил, повинні бути забезпечені схваленою Регістром Інфор­мацією про аварійну посадку і остійність судна у разі затоплення відсіків та Схемою боротьби за живучість. Ці документи повинні давати змогу капітану враховувати під час експлуатації судна вимоги, пов'язані з поділом на відсіки, і оцінювати стан судна у разі затоплення відсіків для вжиття необхідних заходів до збереження пошкодженого судна.

1.4.6.1 Інформація про аварійну посадку і остійність повинна містити:

.1 відомості про судно, включаючи його розміри і допустимі осадки при плаванні на чистій воді та з кригою, схематичне креслення його поз­довжнього розрізу, планів палуб і подвійного дна, а також характерні поперечні перерізи із зазначенням всіх непроникних перебірок і відгородок, отворів у них, характеру закриттів цих отворів і приводів, отворів повітряних і вентиляційних труб, а також схеми систем, що використовуються при боротьбі за живучість судна;

.2 відомості, необхідні для підтримання остійності непошкодженого судна, достатньої для того, щоб воно могло, відповідно до вимог цієї частини Правил, витримати найнебезпечніше розрахункове пошкодження; інструктивні дані про завантаження і баластування судна з рекомендаціями щодо доцільного, стосовно прийнятого поділу на відсіки, розподілу вантажів, запасів і баласту, що одночасно задовольняє умовам диференту, остійності і міцності судна в цілому; короткий перелік вимог до аварійної посадки і остійності судна;

.3 діаграму граничних підвищень центра ваги судна (граничних моментів або мінімальних метацентричних висот), побудовану з урахуванням забезпечення виконання вимог цієї частини і частини IV "Остійність";

.4 зведення результатів розрахунків симетричного і несиметричного затоплень, у якому повинні бути наведені дані про початкову і аварійну посадку, крен, диферент і метацентричну висоту як до, так і після вживання заходів до випрямлення судна або поліпшення остійності, а також рекомендовані заходи для цього і необхідний час. Повинні бути наведені характерис­тики діаграм статичної остійності для гірших випадків затоплення судна. При необхідності для суден з льодовими підсиленнями категорій ЛП4 – ЛП6 повинні бути також наведені відомості про аварійну посадку і остійність при отриманні розрахункових пошкоджень кригою;

.5 відомості з конструктивного забезпечення поділу судна на відсіки, використання пристроїв для закриття отворів, пристроїв для перетікання води і аварійних засобів, а також можливі наслідки, що випливають з особливостей затоплення даного судна, рекомендовані і заборонені дії екіпажу під час експлуатації і аварій судна, пов'язані із затопленням.

1.4.6.2 Схема боротьби за живучість повинна бути розроблена у масштабі, прийнятному для роботи, але не менше ніж 1:200. Схема повинна постійно висіти на ходовому містку. На ходовому містку вантажних суден схема може бути розміщена у відведеному місці зберігання. Схема, яка складається з поздовжнього розрізу, планів палуб, подвійного дна і попе­речних перерізів, повинна включати:

межі водонепроникних відсіків і цистерн;

баластну, осушну, перепускну (спускну) системи, а також пристрої для вирівнювання крену, який спричинений затопленням;

розташування отворів у водоне­проникних відсіках і пристроїв їх закриття із вказівкою розташування органів керування цими пристроями, засобів індикації та сигналізації;

розташування дверей у зовнішній обшивці корпусу із вказівкою засобів індикації, спостереження і систем визначення протікань;

розташування непроникних від впливу моря закриттів над палубою перебірок і на найнижчій непроникній від впливу моря палубі із вказівкою засобів індикації, якщо вони використовуються;

розташування осушних і баластних насосів, їх постів керування та клапанів.

1.4.7 Інформація про аварійну посадку і остійність повинна бути складена за даними Інформації про остійність судна. Порядок поширення Інформації про аварійну посадку і остійність з одного судна на інше аналогічний порядку поширення Інформації про остійність, зазначеному у 1.4.11.3 частини IV "Остійність". Інформацію про аварійну посадку і остійність допускається вводити в Інформацію про остійність непошкодженого судна у вигляді окремого розділу.

1.4.8 Для оцінки аварійної посадки і остійності судна рекомендується використовувати суднову ЕОМ. При цьому відповідне програмне забезпечення повинно мати допуск Регістру.

ЕОМ не замінює Інформацію про аварійну посадку і остійність.

1.4.9 Суховантажні судна довжиною L_s менше 80 м повинні бути забезпечені Інформацією про наслідки затоплення відсіків. Ця Інформація повинна містити відомості і документацію, зазначені у 1.4.6.1, і результати розрахунків аварійної посадки і остійності судна при затопленні машинного відділення і кожного приміщення для вантажу. Розрахунки повинні викону­ватися для двох осадок, однією з яких повинна бути осадка по літню вантажну марку. Максимально допустиме положення центра ваги судна повинно прийматися відповідно до Інформації про остійність судна. Коефіцієнти про­никності вантажних приміщень повин­ні прийматися з урахуванням передбачуваних до перевезення вантажів і повинні знаходитися в межах 0,60…0,90. Інформація повинна містити зведену таблицю результатів розрахунків із зазначенням критичних факторів і відомості, зазначені в 1.4.6.1.5.

1.4.10 Кожне судно на носовій і кормовій частинах повинно мати чітко нанесену шкалу осадок. У тому випадку, коли шкали осадок розташовані таким чином, що вони не можуть бути ясно видимі, або умови експлуатації утруднюють зняття показань зі шкал осадок, судно повинне бути обладнане надійною системою виміру осадок, за допомогою якої можна легко визначити осадку носом і кормою.

 

УМОВИ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ ДО ПОДІЛУ НА ВІДСІКИ

 

1.5.1 Поділ судна на відсіки вважається таким, що задовольняє вимогам цієї частини Правил, якщо:

.1 досягнений (фактичний) імовір­нісний індекс поділу на відсіки А не менше, ніж необхідний імовірнісний індекс поділу на відсіки R. Індекси А і R визначаються відповідно до вимог розд.2;

.2 досягнений (фактичний) льодовий імовірнісний індекс поділу на відсіки А _л не менше, ніж необхідний льодовий імовірнісний індекс поділу на відсіки R _л. Індекси А _л і R _л визначаються відповідно до вимог розд.2;

.3 аварійна посадка і остійність відповідають вимогам розд.3.

До суден, для яких у розд.2 від­сутні вказівки з розрахунку індексів А і/або R, вимога 1.5.1.1 не застосовується.

1.5.2 Знак поділу на відсіки вводиться до символу класу судна відповідно до 2.2.4 частини I "Класифікація", якщо у всіх розрахункових випад­ках навантаження, що відповідають призначенню даного судна, поділ його на відсіки визнається задовільним відповідно до 1.5.1 і доведено відповідність конструктивних заходів, пов'язаних з поділом судна на відсіки, вимогам, зазначеним у 1.1.6 і 2.7 частини II "Корпус" та у розділі 7 частини III "Пристрої, обладнання і забезпечення".

У тих випадках, коли відповідно до підрозділу 3.5 цієї частини Правил число відсіків, що затоплюються, змінюється за довжиною судна, у знаку поділу на відсіки зазначається менше з них.

1.5.3 Додаткові умови введення до символу класу знака поділу на відсіки наведено у підрозділі 3.4.

 

КОЕФІЦІЄНТИ ПРОНИКНОСТІ

 

1.6.1 В розрахунках аварійної посадки і остійності коефіцієнт проникності затопленого приміщення повинен братися рівним:

.1 0,85 – для приміщень, які зай­няті механізмами, електростанціями, а також технологічним обладнанням риболовецьких і оброблювальних суднах;

.2 0,95 – для житлових приміщень, а також для пустих приміщень, включаючи порожні цистерни;

.3 0,60 – для приміщень, призначених для сухих запасів.

1.6.2 Проникність затоплених цистерн з рідким вантажем або рідкими запасами або водяним баластом визначається, виходячи з припущення, що увесь вантаж з цистерни виливається, а забортна вода вливається з урахуванням коефіцієнта проникності, що дорівнює 0,95.

1.6.3 Значення коефіцієнтів проникності приміщень, призначених для твердих вантажів, вказані далі у відповідних пунктах розд.2–5.

1.6.4 Значення коефіцієнтів проникності приміщень можуть бути взяті меншими вказаних вище, лише в тому випадку, якщо виконаний спеціальний розрахунок проникності, схвалений Регістром.

Для вантажних приміщень, включаючи рефрижераторні, при виконанні спеціального розрахунку проникності коефіцієнт проникності вантажу повинен братися рівним 0,6, а коефіцієнт проникності вантажу в контейнерах, трейлерах, ролл-трейлерах і вантажних автомобілях – 0,71.

1.6.5 Якщо розташування приміщень судна або характер його експ­луатації такі, що очевидна доцільність застосування інших коефіцієнтів проникності, що призводять до більш
жорстких вимог, Регістр має право вимагати використання цих більш
жорстких коефіцієнтів.