В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?

Дієвим засобом перевірки й оцінки висновку експерта є його допит. (принаймні так було раніше, у ст. 201 кпк старого, але гадаю ідея не змінилась).

Предметом допиту експерта є роз'яснення або уточнення даного ним висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта допитують в усіх випадках, якщо немає необхідності у проведенні додаткового дослідження, тобто якщо відсутні підстави для призначення додаткової або повторної експертизи. Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції слідчого, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з'ясовування протиріч між висновком експерта та іншими наявними у справі доказами.

Допит експерта може мати місце у зв'язку з непослідовністю або неповним описом процесу дослідження, нечітким викладом висновків, наявністю нез'ясованих спеціальних термінів і формулювань, невідповідністю між дослідницькою частиною і висновками, відсутністю мотивування причин розбіжностей між членами експертної комісії тощо. Експерт може бути також допитаний з метою уточнення даних про його спеціалізацію, компетентність, взаємовідносини з учасниками процесу.

Експерт допитується за правилами допиту свідка. На попередньому слідстві експерта допитує, як правило, один слідчий, у судовому засіданні — судді й учасники судового процесу. Запитання експерту ставляться в тій само послідовності, що й підсудному та свідкам. Можливим є перехресний допит. Якщо експертиза провадилася декількома експертами, що дійшли єдиного висновку, допиту підлягають не всі, а один з них — на розсуд суду і попередньої домовленості експертів між собою. У випадку розбіжностей між висновками експертів кожний з них може бути підданий допиту для роз'яснення й уточнення зроблених ними висновків.

У судовому засіданні експерт ознайомлюється з матеріалами справи, що належать до предмета експертизи; заявляє клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для давання висновку; за рішенням головуючого на судовому засіданні може задавати запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, що мають значення для давання висновку.

Показання експерта в суді заносяться до протоколу судового засідання нарівні з показаннями інших осіб, допитаних у судовому засіданні.

Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?

так, можуть.

Цивільний відповідач у кримінальному процесі, беручи участь у судовому засіданні, мусить дотримуватися встановленого порядку і беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про його дотримання. Давати показання, робити заяви і заслуховувати вирок суду, необхідно стоячи.

У судовому засіданні цивільний позивач (його представник), як і інші учасники, зобов'язаний давати показання і робити заяви, вислуховувати вирок, а також дотримуватися встановленого порядку. За непокору розпорядженням головуючого або порушення порядку під час судового засідання цивільний позивач притягується до адміністративної відповідальності.

(в КПК пише, що цив. позивач наділений такими ж правами та обовязками як і потерпілий (ст. 61 ч.3), а цивільний відповідач, такими ж, як у підозрюваного чи обвинуваченого (ст. 61 ч. 3))

Якими показаннями може обґрунтовувати свої висновки суд?

Ч.4 ст.95 КПК:Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або на отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Безпосередність як принцип – див. ст. 23 КПК