Особливості тилового і технічного забезпечення під час участі у спеціальній операції, стабілізаційних і специфічних діях військ

373. Особливістю матеріального забезпечення під час дій підрозділів є підвищення автономності системи життєзабезпеченні екіпажів бойових машин і нечисленних груп, які діють у відриві від свого підрозділу. Досвід показує, що запаси матеріальних засобів повинні бути для екіпажу (розрахунку) групи (відділення) не менше чим на 5-6 діб.

На кожний екіпаж (нечисленну групу) мати спеціальну палатку типу «модуль», матраци надувні та мішки спальні, малогабаритні засоби для приготування їжі, засоби для зберігання питної води, обігріву та інший необхідний інвентар.

У ротах необхідно мати санінструктора і двох санітарів або декількох підготовлених солдатів, які можуть надати першу медичну допомогу. Під час організації дій кожний командир відділення (взводу) повинен знати місце для виносу поранених і вбитих Для евакуації поранених і вбитих використовувати броньовану техніку, а евакуацію тяжкопоранених за батальйонного медичного пункту здійснювати на швидкохідній техніці або вертольоті з підготовленої для цього площадки.

374. Командирам підрозділів вважати найважливішим завданням: забезпечення взаємозаміни особового складу за основними спеціальностями в екіпажах і розрахунках; ведення постійної роботи з технічної підготовки зведених екіпажів для забезпечення надійної експлуатації та якісного використання озброєння і техніки.

Під час зняття з охорони і відправленні техніки необхідно:

створити комплексні бригади для зняття техніки з охорони і перевірки її на функціонування усіх систем;

особливу увагу звернути на встановлення комплексу динамічного захисту із закладкою ВР, встановлення фальшбортів, наявність кулеметних стрічок у коробках, які обслужені і справних, пальців кріплення ККТ, тросиків до НСВТ, КПВТ, працездатність радіостанцій і ТПУ, стан шоломофонів і гарнітур до них.

При наявності часу передбачити проведення контрольних пробігів: для гусеничної техніки – 25 км, для колісної – 50 км.

Система охолодження повинна бути заправленою: взимку – НОР-40 (НОР-60), влітку – прісною водою з трикомпонентною присадкою.

У разі масового відвантаження техніки на місцях іі вантаження організувати пункти технічної допомоги, харчування і обігріву.

У ході дій виконання середнього і поточного ремонту військової техніки проводити в ротах відділенням технічного обслуговування з машиною технічної допомоги (МТО, ТРМ).

Для рішення раптово виникаючих завдань мати в резерві ремонтно-евакуаційну групу, в складі якої мати ремонтні евакуаційні засоби, запаси військово-технічного майна і пально-мастильних матеріалів.

Особовий склад ремонтних підрозділів повинен мати стальні шоломи і бронежилети, техніку, яка вийшла з ладу, не залишати на маршрутах, проводячи її евакуацію ремонтними засобами, а у разі її недостатності –використовувати бойові і транспортні машини.

У кожній роті мати пункт технічного спостереження і ремонтно-евакуаційну групу, яка діє за підрозділом з об’ємом робіт по одній-дві години відновлювати на місці, а з більшим – евакуювати на збірні пункти пошкоджених машин, відновлення техніки в населених пунктах проводити недоцільно.

3.10 УЧАСТЬ АЕРОМОБІЛЬНОГО (ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО)

ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ) У МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

Загальні положення

 

375. Міжнародні миротворчі операції – міжнародні дії або заходи, які здійснюються за рішенням Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Організації безпеки та співробітництву у Європі, інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VII Статуту Організації Об’єднаних Націй, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, що створюються за згодою і проводяться під контролем Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з метою: запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів; врегулювання або створення умов для врегулювання міждержавних, а також внутрішніх конфліктів за згодою сторін конфлікту або з використанням примусових заходів за рішенням Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, що може включати, зокрема, спостереження і контроль за дотриманням угод про припинення вогню та інших ворожих дій, роз¢єднання сторін, які конфліктують, роззброєння і розформування їх підрозділів, виконання інженерних та інших робіт; подання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок міждержавних або внутрішніх конфліктів; виконання міліцейських (поліцейських) функцій по забезпеченню безпеки і дотримання прав людини; подання допомоги у подоланні наслідків конфліктів; усунення загрози миру, порушення миру чи акту агресії.

376. Участь України в міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів та послуг у розпорядження відповідних органів, які визначаються рішенням про проведення такої операції.

Миротворчий контингент – військові частини, підрозділи, оснащенні відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв’язку, що направляються Україною для участі у Міжнародних миротворчих операціях, у тому числі військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні підрозділи).

377. За своїм характером, порядком проведення, метою та завданнями, які вирішуються, міжнародні миротворчі операції (ММО) поділяються на:

- операції з встановлення (сприяння) миру;

- з підтримання миру;

- з примушення до миру;

- з відбудови миру.

Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитись пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.

Операції з встановлення (сприяння) миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для розв’язання конфліктів, мирного урегулювання або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.

Операції з підтримання миру проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного урегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.

Операції з примушення до миру проводяться за відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій та застосуванням військової сили для припинення збройного конфлікту і примушення конфліктуючих сторін до встановлення перемир’я.

Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над ОВТ сторін, які перебували у конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ.

Пошуково-рятувальні операції проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й на морі.

Гуманітарні операції проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.

Електоральні операції проводяться для створення умов та надання допомоги у проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою більш масштабних операцій з постконфліктного урегулювання.

378. Принципи участі батальйону (роти) у ММО: неухильне дотримання міжнародного права щодо недопущення жертв серед мирного населення; чітке формулювання політичного завдання та постійний контроль з боку організації, яка надала мандат; узгодження більшості дій з урядом країни, на території якої проводиться ММО, а у разі проведення операції з примушення до миру – загальне інформування про певні дії; оперативність та гнучкість політичного керівництва, можливість коригувати мандат або його політичну інтерпретацію зі зміною обстановки, що надає можливість адаптувати військові завдання та дії до подій, які відбуваються, дотримання законних, чітких і зрозумілих правил застосування військової сили з урахуванням ситуації у районі конфлікту, завдань операції та можливостей адаптації до обстановки у разі її зміни.

379. Типовими завданнями батальйону (роти) бригади (полку) у міжнародній миротворчій операції під егідою Організації Об’єднаних Націй є: контроль за виконанням Угоди про припинення вогню та розслідування порушень домовленостей про припинення вогню; встановлення та підтримання постійного зв'язку із штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті; збір та перевірка військової інформації про сили сторін, дотримання сторонами угоди про припинення бойових дій; проведення роззброєння, демобілізації усіх озброєних угруповань; визволення військовополонених та осіб, які були затримані під час проведення військових дій; сприяння в наданні гуманітарної допомоги та нагляду за станом справ з питань прав людини (особливо жінок, дітей та демобілізованих солдат); проведення розмінування місцевості.

Типовими завданнями батальйону (роти) бригади (полку) у міжнародній миротворчій операції під егідою Північноатлантичного альянсу є: надання гуманітарної допомоги; забезпечення взаємодії з цивільними урядовими організаціями; встановлення режиму контролю вздовж кордону; створення необхідних резервів; забезпечення, при необхідності, відповідного рівня гуманітарної допомоги біженцям; створення поліцейських підрозділів; демілітаризація підрозділів.

380. Миротворчі завдання визначаються Мандатом і домовленостями щодо припинення вогню між конфліктуючими сторонами та мають за мету послабити напруження і можливість сутичок між ворогуючими сторонами, які звичайно включають: спостереження за припиненням вогню; спостереження за виведенням або розділенням конфліктуючих сил; спостереження за роззброєнням нелегальних військових підрозділів конфліктуючих сторін; спостереження за обміном військовополоненими; нагляд над “вільними територіями” (райони, в яких присутність конфліктуючих сторін заборонена); підтримання правопорядку; сприяння переговорам між ворогуючими сторонами з метою послабити напруження; участь в операціях по розмінуванню; постачання запасів гуманітарної допомоги; блокування району конфлікту з метою підтримати санкції, схвалені міжнародною громадськістю; постачання засобів евакуації місцевому населенню (біженцям); участь у міжнародних санкціях тощо.

Розгортання миротворчих сил буде залежати від завдання і району операції. При розгортанні оцінюються наступні чинники: топографічні умови; соціологічні аспекти (релігійні, етнічні); цивільна адміністрація в межах району (районна, міська і сільська влада); місцеві військові частини, підрозділи в межах району; комунікації; адміністративні ресурси в межах району (розміщення, обслуговування, лікарні); реакція місцевого населення по відношенню до миротворчих сил. Розгортання може бути виконане: на лінії перемир'я, у буферній зоні, у районі.

381. Основними тактичними показниками для батальйону є: смуга по фронту для роз’єднання протиборчих сторін, яке здійснюється між ними нейтральної смуги шириною – 10 – 15 км., глибиною до 6 км.

Основою оборони на напрямках, які перекриваються, є ротні опорні пункти по фронту до 2 км., глибиною до 1,5 км. Дороги перекриваються блокпостами або КПП у складі до взводу. Бойовий порядок підрозділів, зазвичай, будується в один ешелон з виділенням резерву: у батальйоні – взвод або рота.

382. Миротворчий контингент, що залучаються до вирішення завдань у міжнародній миротворчій операції, розташовуються в операційній зоні - частині території держави, де проводиться міжнародна миротворча операція.

В операційних зонах миротворчим контингентам визначають сектори (райони) відповідальності та базові райони - ділянки спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і бойової техніки, складами, де розташовуються одна або декілька військових частин (підрозділів).

Розташування базового району обирається, як правило, поза межами населених пунктів, обладнується в інженерному відношенні і повинно забезпечувати сприятливі умови життєдіяльності військ та охорони і оборони від наземного і повітряного противника. Для організації охорони та оборони і підтримання порядку призначається комендант базового району.

383. Способи виконання завдань батальйоном (ротами) у міжнародній миротворчій операції є: патрулювання, спостереження, звітування, здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб), контроль, розслідування скарг, переговори і посередництво, гуманітарна допомога тощо.

Патрулювання. Проводиться з метою збору інформації, розслідування проблем, наглядання за умовами виконання договору та встановлення присутність миротворчої сили. Види патрулювання: піші, на автомобілях (БТР, БМП), на борту човнів, літаків або вертольотів. Патрулювання повинно бути явне і миротворці повинні чітко виділятися.

Спостереження. Проводиться з метою збору інформації про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися. Завдання спостереження звичайно охоплюють стан військових споруд і військову діяльність в межах оперативного району, порушення міжнародних домовленостей, нагляд над лініями перемир'я і демаркації, нагляд за виконанням домовленостей, які були схвалені сторонами, причетними до конфлікту. Завдання спостереження проводиться за допомогою патрулів, пунктів спостереження, контрольно-пропускних пунктів, електронного підслуховування та інспекцій. Пункти спостереження можуть бути стаціонарними або тимчасовими.

Звітування. Особовий склад миротворчої частини, підрозділу (звичайно через пункти спостереження і патрулі) спостерігають, підтверджують і звітують про: рух військової сили конфліктуючих сторін; стрільбу, ворожі дії, погрози проти миротворчої сили, цивільних або конфліктуючих сторін; поліпшення оборонних позицій конфліктуючих сторін; перельоти військово-повітряної або цивільної авіації в час, коли повітряний рух в районі операцій був обмежений. Усі події записуються у журнали оперативного чергового з’єднання, частини, та повинні негайно передаватися до штаб-квартири.

Здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб). Проводиться з метою забезпечення неушкодженого переміщення миротворчого контингенту, матеріально-технічних засобів, гуманітарних вантажів, цивільного населення та супроводження високопосадових осіб. Завдання супровідних дій здійснюються проведенням конвоїв та супроводженням високопосадових осіб.

Контроль. Здійснюється для контролю за виконанням домовленостей про припинення вогню або лінії перемир'я, про контроль озброєння, обмеження, виведення, вихід з бою, обмін конфліктуючих сторін, рух біженців або користування спільними ресурсами.

Розслідування скарг. Миротворці повинні проводити об'єктивне розслідування скарг (запевнившись, що вислухано всі сторони) і зробити справедливу оцінку, щоб не допустити посилення напруженості і збільшити ефективність дій миротворчих сил.

Переговори і посередництво. Під час миротворчої операції можуть виникати ситуації, які вимагатимуть від миротворчого персоналу ведення переговорів, бути посередником і, можливо, виносити третейське рішення. Справи можуть включати незначні суперечки між ворогуючими сторонами або суперечки про щоденну діяльність миротворчої сили.

Гуманітарна допомога населенню відноситься до типових завдань миротворчого контингенту. Дії цивільно-гуманітарної допомоги можуть бути наступними: виділення військових спостерігачів і супровідників для місцевих фермерів; допомога під час жнив і збирання урожаю в зоні операції; припинення суперечок щодо землі, свободи руху людей і тварин (права випасу); допомога в проведенні громадських послуг в зоні операції; медична допомога місцевому населенню (медичний персонал миротворчих сил може лікувати цивільних в своїх медичних закладах або їздити до місцевих лікарень, а також доставляти медичні продукти і допомагати при евакуації пацієнтів); посередництво поміж противниками в справах продажу і розподілу промислових продуктів; допомога в переговорах в справах розселення переміщених осіб; допомога під час ремонту будинків громадського ужитку (церкви, школи тощо).

Аналіз змісту способів виконання завдань, які виконуються на всіх етапах проведення міжнародних миротворчих операцій, показує, що кожне окреме завдання вимагає індивідуального планування, окремої ретельної підготовки особового складу (військовослужбовців всіх категорій), окремого матеріально-технічного забезпечення у відповідності із специфікою умов, в яких ці завдання виконуються.

384. Організація управління здійснюється на підставі рішення командира бригади і полягає у створенні і розгортанні системи управління, підтриманні її у високому ступені готовності, розвитку і нарощуванні її під час проведення ММО, а також у плануванні і реалізації заходів щодо забезпечення її стійкого та безперервного функціонування.