Тема 12. Дієслово як частина мови

Вправа 1. Завдання: де це можливо, пасивні дієприкметники замініть безособовою формою на –но, -то.

Стіл застелений полотняною скатертиною (застелено). Дідові очі прикуті до фотокартки на стіні. Корабель спущений на воду (спущено). Робота закінчена (закінчено). Хлопці зморені денною працею.

 

Вправа 2. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, поставте їх у потрібному роді, числі й відмінку.

Віз весело заторохтів залізними шинами по (в’їздити) дорозі. Ніким не (сходити) нас ждуть путі. На лугах ще трава не (косити), у полях красуються жита. Рівно й спокійно дише (натомитися) з праці земля. Жагучими пахощами дихала земля, (розпалити) сонцем. Обличчя його було напруженим і (зосередити). В очах (скривдити) поета блиснув промінь надії. І на (оновити) землі врага не буде, супостата.

 

Вправа 3. Від слів утворіть пасивні дієприкметники минулого часу та безособову форму на –но, -то.

Зразок: Спекти – спечений (спечено)

В’язати, носити, їздити – виїжджений, вимостити, підтвердити, виростити, принадити, крутити, розчесати, полагодити, зловити, згубити, розграфити, купити.

 

Вправа 4. Від наведених дієслів утворіть по три слова префіксальним способом і запиши їх.

Дати, єднати, плести, губити, ходити, сипати, кинути, чистити, шити, цідити, скочити, брати, вести, цвісти, ширити, жиріти, сідлати, кроїти.

 

Вправа 5. Від наведених дієслів утворіть слова префіксально-суфіксальним способом і запиши їх.

Зима, день, слабий, білий, обід, вечеря, дорожчий, кращий, трудний, троє, мир, дуб, місяць, стук, ліпший, десять, так, ех.

 

Вправа 6. Виписати з поданих речень дієслова і визначити, які з них особові, а які – безособові.

Од голосу палить і віє солодким запахом вишень. В лице сталевий вітер віє, лунає залпами навкруг. Ой, із-за гори та буйний вітер віє. Гулом гуде вгорі, реве, виє і шпурляє сухим ломом. А ніч гуде. В розбиті брами шумлять вітри. Довкола мене гриміло, ревло, клекотіло, мов у котлі.

 

Вправа 7. У кожному рядку знайдіть зайве слово і випиши його. Якими критеріями ви користувалися?

Мити, пити, жити, сохнути, везти, кричати.

В’янути, мовчати, перемагати, гуляти, обнімати, іти.

Держати, вчити, ревіти, ходити, бігти, спати.

Сідати, гуркотіти, бачити, горіти, вчити, сидіти.

 

Вправа 8. Розподіліть дієслова за їх способами:

Осипається, сказала б, звіряє, працюйте, організуй, бриніла б, навчилася би, ріжте, агітуйте, падає, трудиться, дістань, остерегла б, аналізуй, скаче, малювала б, катає,

 

Вправа 9. Випишіть спочатку дієслова доконаного виду, а потім – недоконаного. Вкажіть дієвідміну дієслів.

Промовляти, описати, намалювати, розмовляти, оберігати, списувати, штовхнути, творити, прочитати, відстояти, рубати, побачити, оточити, поважати, здобувати, радити, пороти, стояти, держати, прочитати, бродити, бігти, мати, працювати, спати

Вправа 10. Прочитайте текст, визначте його тему та головну думку. Випишіть у 2 стовпчики дієслова: І — недоконаного виду; II — доконаного.

У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі.

Відомо, що з молодих літ пов’язав він свою долю з козацтвом. У різних документах час од часу натрапляємо то на військового осавула Петра Калниша, то на військового суддю. Він входить до складу авторитетних депутацій Січі, які відстоювали перед російським царем козацькі права. 1761 року його, людину вже похилого віку, обрано кошовим отаманом. Очевидно, й у цьому віці Калнишевський не втратив сили і здоров’я (а було ж йому на той час уже сімдесят літ!), бо немічних людей ніхто й ніколи не обирав на Січі проводирем.

Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Як свідчать сучасники, він справді відзначився в численних баталіях і особистою хоробрістю, і мудрим керівництвом. Очолюване ним козацтво показало високе володіння воєнним мистецтвом.

(М. Слабошпицький)

Вправа 11. Скласти речення з поданими нижче дієсловами так, щоб в одному реченні дієслово мало значення недоконаного виду, а в другому — доконаного.

Мовити, розслідувати, атестувати, інформувати, телеграфувати.

Вправа 12. Знайдіть у реченнях дієприслівники та виокремить комами відповідні дієприслівникові звороти.

1. Притулившись до верби з підмитим корінням вона довго-довго не відходила від татарського броду. 2. Вони вибираються на берег, до них першим кидається заплаканий Микола, а вже від присілка надломлюючись біжить Оксана, біжить, зупиняється і не витираючи сліз знову біжить. 3. Ось дві машини доїхали до перехрестя і теж стишили хід повертаючи в ліс. 4. Як він любив цю переджнив’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі, коли дивлячись на схилений колос ясніли людські думи і щось добре шепотіли вуста. 5. І вся земля росяніючи тепер здається колискою, колискою життя, надій. 6. Минувши огорожу саду вони зупинились перед своєрідним пейзажем: попереду земля в могутньому подиху викруглилась горбами, що біля обрію підбивалися під синій круг лісів (М. Стельмах).

Вправа 13. Від поданих дієслів недоконаного виду утворіть дієслова доконаного виду, де можливо, виділіть формотворчі афікси.

Закреслювати, поскрипувати, писати, казати, сивіти, ходити, носити, гавкати, насипáти, силкуватися, нарізáти, спати, читати, намагатися, білити, в’янути, брати, стукати.

 

Вправа 14. Випишіть з тексту окремо перехідні та неперехідні дієслова.

Хірург працював із надзвичайним натхненням і любов’ю. Ніколи ще не хотілось так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко і радісно, і сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулось йому, наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли щоки, і Кармелюк відкрив очі.

(О. Довженко)

Вправа 15. Випишіть дієслова в три групи: дієслова дійсного, умовного та наказового способів.

1. Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум’яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався (Г. Тютюнник). 2. О, коли б люди могли так любити свою батьківщину! (О. Ольжич). 3. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко). 4. Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар. творчість). 5. Хай пісня буде щира і неложна, хай чиста правда з неї устає (П. Тичина). 6. Коли б ми плакати могли, Які б річки з очей незрячих, Які б річки із сліз гарячих По Україні потекли! (О. Олесь). 7. А він дивився на неї, на її білі прекрасні руки, на її чисте-пречисте лице, плавав поглядом у тихій воді її бездонних очей, і здавалося йому, що тут, біля них, час зупинився зовсім… (П. Загребельний).

Вправа 16. Продієвідміняйте слова спати, танцювати, боятися, ходити, виїжджати в усіх часових формах.

 

Вправа 17. Випишіть дієслова дійсного способу, указавши час, число, особу, рід (де можливо).

1. Живе, як бобер у салі. 2. Нажився, наче зеленого мила ложкою наївся. 3. Пропало життя, як несолена капуста. 4. Нехай вони живуть, як віночки плетуть. 5. Літа пливуть, як вода. 6. Не минеться, як бабі жнива. 7. Занедужала, як згоріла. 8. Пропав, як сіль у воді. 9. Пропадеш ти, як булька на воді. 10. Бійся того, як лихої болесті. 11. Боюся, аж зубами цокочу. 12. Одлягло од серця.

(Народна творчість)

Вправа 18. Утворіть усі способові форми дієслів, увівши їх до контексту.

Узяти, ждати, ганяти, виконувати, грати, лежати, співати.

Вправа 19. Від поданих дієслів, де можливо, утворіть усі форми наказового способу.

Плакати, сміятися, схотіти, сповзти, кататися, набирати, мріяти, затоптати, виїхати, бути, списати, випрати, порвати, збожеволіти, замріятися, заслухатися.

Вправа 20. Запишітьдієслова, від яких утворилися подані дієприслівники. Укажіть вид дієприслівників, виділіть їхні суфікси.

Змагаючися, перемігши, склавши, пишучи, відпочиваючи, стомлюючися, відчинивши, сплячи, помившися, застигнувши, роблячи, нахиляючи, спинивши, наївшися.

Тема 13. Правопис дієслів

 

Вправа 1. Перепишіть речення, підкресліть прикметники та дієприкметники. Поясніть їхній правопис.

1. Розпечене сонце на заході вже шубовснуло в Дніпро. 2. Дід не кидав надії піймати водяного розбійника, та одного разу він повернувся з річки спотнілий з переляку (О. Довженко). 3. Стояла рання весна, земля протряхає, над смородом війни поснувався хвилюючий подих ожилої природи (Ю. Яновський). 4. На лісовій галявині стояла крита очеретом хата. Біля хатини прихилився зроблений із хворосту і обмазаний глиною сарайчик (О.Довженко). 5. Над поріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах).

Вправа 2. Запишіть слова у дві колонки залежно від –н- чи -нн- у кожному слові.

Засніжен...ий, нагромаджен...ий, дарован...ий, погашен...ий, виїжджен...ий, заслужен...ий, незбагнен...ий, скопійован...ий, збудован...ий, сформульован...ий, нездолан...ий, неоцінен...ий, неоцінен...ий, невблаган...ий, несказан...ий, несказан...ий, нескінчен...ий, нескінчен...ий, склян...ий, дан...ий, дерев’ян...ий, натхнен...ий, організован...ий, незрівнян...ий, олов’ян...ий, віддан...ий, розпродан...ий, згуртован...ий, гречан...ий, написан...ий, лебедин...ий, возз’єднан...ий, роззброєн...ий, безсон...ий, беззахисн...ий, зібран...ий, жадан...ий, старан...ий, вихован...ий, числен...ий, шален...ий, довгождан...ий.

 

Вправа 3. Утворіть від поданих слів форму 1-ої особи однини теперішнього часудійсного способу. Виведені закономірності чергувань оформіть у вигляді таблиці.

Мостити, переходити, трусити, лити, возити, смикати, пе′стити, ненавидіти, хрестити, реготати, пити, колихати, полоти, бродити, жати, летіти, ловити, гриміти, топити, голубити, графити, мазати.

 

Вправа 4. І. Поставте дієслова в- 1-й особі множини і запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -емо (-ємо);2) із закінченням- имо (-їмо).

Спекти, везти, терти, зчистити, сидіти, нести, встати, стесати, стишити, записати, бачити, стояти, нюхати, стерегти, пилити, тьопати.

 

ІІ. З других букв записаних слів допишіть закінчення вислову французького філософа Д. Дідро: «Люди перестають мислити, коли...».

 

Вправа 5. Випишіть лише ті сполучення слів, до яких входять непохідні прийменники з іменниками.

Вирушати в/друге село — сниться в/друге.

Вріс у/глиб — йти в/глиб гаю.

З/верху над землею — перекидатися з/верху/на/верх.

Гуляти з/ранку — сидіти з/ранку до ночі.

Вріс у/глиб — йти в/глиб гаю

 

Вправа 6. Відновіть словосполучення, дібравши потрібний прийменник і поставивши іменник у відповідному відмінку. Визначте вид прийменників за походженням.

1 Запитати, зустріч.

2 Іти, дорога, і.

3 Запитати, зустріч.

4 Знаходитися, вулиця.

Вправа 7. Від поданих дієслів утворіть дієслова 3-ої особи множини.

Гудіти, свистати, сопіти, бігти, мастити, колоти, чистити, молоти, клеїти, бурмотіти.

 

Вправа 8. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Дієприкметникові звороти підкресліть.

1. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне (Т. Шевченко). 2. А думи в слово перелиті і після тебе будуть жить (М. Луків). 3. Запам'ятати хочу кожне слово почуте десь зненацька, випадково (Д. Луценко). 4. Народжене у муках слово запам'ятається чи ні? (Л. Дмитерко). 5. Існують прекрасні дороги націлені на перемоги (П.Осадчук). 6. Вгорі цвіте блакить усіяна хмарками (В. Сосюра). 7. Ткану зорями теплу хустину ніч на тихе село одягла (Т. Масенко). 8. Бриніла тиша плетена зірками (І. Драч). 9. Давно вже море ночі залилв натомлене денним трудом село (М. Рильський). 10. Сплять, сивиною закутані гори (Б.Дегтярьов).