Витрати на якість продукції в лісопромисловій галузі як об’єкт організації обліку

На сьогоднішній день існують невирішені проблеми, пов’язані з практичною організацією обліку витрат на якість продукції. В фінансовому обліку це завдання не може бути вирішене, тому що організація обліку витрат побудована у відповідності з Методичними вказівками щодо формування собівартості промислової продукції, а вона відрізняється від калькуляції вартості якості. Тому організація обліку витрат на якість може бути здійснена в системі управлінського обліку або адаптована відповідним чином в фінансовому обліку

Над вирішенням проблем теорії і методології виявлення, оцінки та обліку витрат, пов'язаних з якістю продукції, працювали наступні науковці: Г.Г. Азгальдов (проблеми кількісної оцінки витрат на якість), В.Н. Войтоловський (досліджені проблеми організації контролю якості), А.В. Глічов, Е.М. Карлик (досліджував вартісний аспект якості), П.П. Новиченко (проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, у т.ч. з урахуванням її якості), В.Ю. Огвоздін (питання управління якістю – основи теорії і практики), В.В. Окрепілов (економічні проблеми якості і конкурентоздатності), та інші.

Метою публікації є розробка дієвої системи управлінського обліку витрат на якість, яка є сукупністю способів оцінки, розрахунку і обліку витрат,

Для створення моделі доцільно адаптувати систему фінансового обліку по збору, реєстрації і узагальнення інформації про витрати. При цьому необхідно послідовно виконати наступні кроки:

- вибрати об’єкти калькулювання витрат (для підприємств лісопромислової галузі – це окремі види продукції);

- визначити джерела інформації про витрати на якість (як правило, розробляються форми первинних документів по збору інформації про витрати на якість продукції в межах управлінського обліку з урахуванням специфіки діяльності окремого підприємства);

- згрупувати однорідні витрати;

- розробити план рахунків для потреб управлінського обліку.

Що стосується групування, то створення аналітики для подальшого обліку витрат на якість повинне починатися з визначення принципів такого угрупування. Вважаємо за доцільне в основу організації обліку витрат на якість з метою калькулювання покласти їх цільове призначення, тобто всі витрати розділити на дві групи: витрати на забезпечення якості (основні) і витрати на підтвердження і покращення якості (додаткові).

Витрати першої групи безпосередньо пов’язані з процесом створення продукції і впливають на її собівартість. Вони в переважній більшості відносяться до поточних витрат – це витрати на попередження дефектів; витрати на контроль і витрати на усунення дефектів.

Витрати другої групи – це витрати по сертифікації, по розробках і оцінці системи управління якістю, витрати на аудит якості, на надання споживачу доказів відповідності продукції встановленим вимогам тощо. Як правило, це витрати одночасного характеру і при калькулюванні вартості якості їх необхідно включати не в повній сумі, а частинами. У фінансовому обліку вони враховуються окремо як витрати майбутніх періодів і списуються на витрати звітного періоду двома способами: рівномірно протягом певного строку (визначається підприємством самостійно, наприклад приблизний строк функціонування системи менеджменту якості) або пропорційно об’єму випущеної (сертифікованої) продукції. При цьому рекомендується використовувати обидва способи.

Перелік статей конкретних витрат на якість продукції складається самим підприємством з орієнтацією на процесний підхід, який означає, що якість неможливо забезпечити шляхом перевірки, вона повинна бути закладена у продукт. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне витрати на якість включати до виробничої собівартості продукції.

Описані підходи до групування витрат на якість необхідно використати при побудові плану рахунків для ведення управлінського обліку витрат на якість.

Таким чином, впровадження системи управлінського обліку витрат на якість продукції дасть змогу акумулювати інформацію про витрати на якість як собівартості продукції і тим самим вплине на ціну, що дасть можливість підприємству стати більш конкурентоспроможним на ринку відповідної продукції.

 

УДК 657

Полійчук О.П., ст. гр. ОА-31

Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

 

ОБЛІК В АПТЕКАХ

Основним напрямом господарської діяльності аптек є оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами. Це комерційні підприємства зі складною структурою обліку та звітності, які здійснюють контроль такого специфічного товару як лікарські засоби.

Важливим питанням діяльності даних закладів є необхідність вдосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби, застосування прозорих алгоритмів формування цін, що сприятиме підвищенню рівня доступності препаратів для населення.

У вiдповiдностi з Законом України «Про ціни» в Українi від 21.06.2012 р. № 5007-VI застосовуються наступнi цiни:

1. державнi фiксованi цiни i тарифи

2. державнi регульованi цiни i тарифи

3. вiльнi цiни i тарифи

4.контрактнi- зовнiшньоторговi цiни

Фiксованi цiни вводяться на перехiдний перiод. Передбачалось, що Міністерство охорони здоров’я з згоди Мiнекономiки компенсує рiзницю за життєвонеобхiднi препарати (анальгiн 0,20-0,52). Можливе часткове повернення коштів для пiльговикiв у ветеранських аптеках пiд опiкою фондiв за наявності у пред’явника рецепта.

Регульованi цiни встановлюються державою (Постанова КМУ від 25.03.2009 р. № 333) – це компенсацiя обґрунтованих витрат на виробництво i реалiзацiю. Гуртова цiна i даному випадку визначається рiвнем рентабельностi виробництва, а для аптек - рiвнем граничної торгової нацiнки.

Вiльнi цiни встановлюються підприємством - виробником по узгодженнi з партнерами-покупцями продукцiї. Тут враховують попит, пропозицiї i якiсть товарів на ринку. Вiдносне право на вiльнi цiни мають новi оригiнальнi препарати (пiльги з податкiв, митна скидка). Держава в регулюваннi цiн не приймає участь, вона здiйснює функцiї контролю. Рiвень цих цiн повинен забезпечуватись ефективною податковою полiтикою.

Контрактнi - зовнiшньоторговi цiни встановлюються при проведеннi завнiшньоекономiчних операцiй.

За наявності у медичному закладі аптеки лікарські засоби, що не підлягають предметно-кількісному обліку, обліковуються як у бухгалтерії, так і в аптеці за роздрібними цінами у сумарному грошовому обчисленні. При цьому придбані і отримані аптекою лікарські засоби оприбутковуються на підставі рахунків постачальника після їх перевірки на відповідність кількості і якості. Отримані і перевірені рахунки постачальників реєструються у "Книзі реєстрації рахунків, що надійшли до аптеки" (ф. № 6— МЗ), підписуються відповідальною особою, яка здійснила перевірку і приймання медикаментів, і передаються до бухгалтерії.

Відпуск лікарських засобів матеріально-відповідальним особам з аптеки здійснюється за накладними (вимогами) т. ф. № З—З, які оформляються удвох примірниках і містять такі дані: повну назву лікарського засобу, розмір, фасування, лікарську форму, дозування, упаковку, кількість, ціну, вартість. Перший примірник накладної залишається в аптеці, а другий — передається матеріально відповідальній особі того відділення, яке одержує лікарські засоби. Обидва примірники підписують одержувач медикаментів та завідувач аптеки чи його заступник. Кожна накладна на видачу лікарських засобів таксується завідувачем аптеки чи його заступником, після чого накладні фіксуються у порядку номерів у "Книзі обліку протаксованих накладних (вимог)" (ф. № 7—МЗ). Наприкінці місяця у цій книзі підраховується загальна сума за кожною групою ліків і загальна сума за місяць та складається "Звіт аптеки про надходження та витрачання медикаментів, перев'язувальних засобів та виробів медичного призначення" (ф. № 11—МЗ.

Склад лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку, визначений наказом МОЗ України від 20.09.1995 р. № 172 та Переліком МОЗ України від 30.06.1994 р. № 117 (з подальшими змінами і доповненнями). До зазначеної категорії препаратів належать: наркотичні лікарські засоби; психотропні лікарські препарати; отруйні лікарські засоби; лікарські засоби, що мають одурманюючу властивість; спирт етиловий. Відповідно до наказу МОЗ України "Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів" психотропних речовин та прекурсорів у державних та комунальних закладах охорони здоров'я" від 18.12.1997 р. № 356 медичні заклади, Що мають свої аптеки, повинні закуповувати зазначені препарати з аптечних складів (відповідно до попередньо укладених з ними угод).

Облік зазначених препаратів в аптеці здійснюється як у грошовому виразі, так і у кількісному в розрізі відповідних найменувань у "Книзі предметно-кількісного обліку аптекарських запасів" (ф. № 8—МЗ). Для цього у книзі ф. № 8—МЗ на кожне найменування, фасування, лікарську форму, дозування лікарських засобів відкривається окрема сторінка (або декілька сторінок при необхідності). Видача зазначених лікарських засобів у відділення оформляється спеціальними накладними (вимогами), затвердженими керівником установи; в них проставляються штамп і печатка установи, зазначаються номери історій хвороби, прізвища, ім'я та по батькові хворих, для яких виписано ліки. Отримує такі лікарські засоби тільки матеріально відповідальна особа певного відділення, кабінету. На підставі накладних (вимог) на відпущені з аптеки лікарські засоби складається "Відомість вибірки витрачених лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку" (ф. № 1—МЗ), записи у якій здійснюють за кожним найменуванням. Загальна кількість відпущених препаратів (відповідно до вибірки за день) переноситься до книги ф. № 8-МЗ. У бухгалтерії на підставі отриманих з аптеки документів облік зазначених препаратів здійснюється у грошовому виразі за окремими позиціями.

Характерною особливістю аптек як підприємств торгівлі є те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям – кінцевим споживачам. Продажні ціни - це вартість товару на прилавках магазинів, що складається із суми закупівельної ціни і торгових надбавок. При оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека відразу відображає і суму торгової націнки, яка призначена для покриття витрат та одержання прибутку та являє собою різницю між продажною та купівельною вартістю товарів.

Товари аптечного асортименту (парафармацевтики), які обкладаються 20 % податком на додану вартість (ПДВ) звільняються від оподаткування операцій з продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, які зареєстровані в Україні в установленому порядку. Проте решта асортименту аптеки – косметичні та парфумерні засоби, харчові добавки, фіточаї, що не зареєстровані як лікарські засоби, оподатковуються ПДВ, який сплачує кінцевий споживач.

Особливістю комерційної діяльності аптечних закладів є пільгова та безоплатна реалізація лікарських засобів, які здійснюють спеціалізовані аптеки. Підставою для продажу лікарських засобів на пільгових умовах або безоплатно є рецепт, оформлений на бланку ф. № 2 і завірений печаткою «Для рецептів». Виправлення у таких рецептах не допускаються. Безоплатно і на пільгових умовах можна продавати тільки ті ліки, які включено до Переліку, затвердженого відповідною постановою КМУ (№ 1071 від 05.09.96 р.). Витрати, пов’язані з відпуском ліків безоплатно або на пільгових умовах, компенсуються за рахунок загальних асигнувань, перед-бачених відповідними бюджетами на охорону здоров’я, а також за рахунок коштів Чорнобильського фонду.

Для одержання компенсації за реалізовані на пільгових умовах або безоплатно ліки необхідно суворо контролювати правильність оформлення «пільгових» рецептів. Рецепт, який виписано з порушенням встановлених вимог або вміщує непоєднувані лікарські засоби, вважається недійсним і ліки за таким рецептом не відпускаються, його погашають спеціальним штампом «Рецепт недійсний» і повертають хворому.

На підставі «пільгових» рецептів аптека складає зведений реєстр у двох примірниках, один з яких призначено для одержання компенсації з відповідного бюджету або від установи охорони здоров’я. Другий примірник цього реєстру з доданими до нього рецептами залишається у бухгалтерії аптеки.

Аптекам заборонено реалізувати населенню неякісні лікарські засоби та засоби з вичерпаним терміном придатності. Такі лікарські засоби, як правило, підлягають утилізації та знищенню. В обліку їх вартість на підставі відповідних документів відносять на фінансові результати поточної діяльності (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» або 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

 

1. Закон України «Про ціни» в Українi від 21.06.2012 р. № 5007-VI.

2. Постанова КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

3. Постанова КМУ від 05.09.96 р. № 1071.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учёт на предприятиях Украини.: Учебник для вузов.- К.: А.С.К., 2002.-864с.

5. Терещук С.І., Новикевич А.М., Чухрай І.Л. Система бухгалтерського обліку в аптеках: Навчальний посібник.-Вінниця: Нова книга, 2003.- С. 26.

 

УДК: 657

Поліщук О.І., cт. гр. ОАз-51

Науковий керівник: Нужна О.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет