Попередження злочинності неповнолітніх

Під попередженням правопорушень неповнолітніх слід розуміти діяльність органів і служб у справах неповнолітніх, спеціальних закладів для неповнолітніх, спрямовану на ви­явлення і усунення причин і умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на негативну поведінку окремих неповнолітніх.

Зниження ефективності боротьби зі.злочинністю неповнолітніх в останні роки пов'язане із передчасною відмовою від старих форм попереджувальної роботи до створення нових.

Система профілактики злочинності і злочинів неповно­літніх у сучасних умовах повинна враховувати позитивний досвід і разом з тим нові вимоги суспільства. Вона має ха­рактеризуватися:

— поєднанням державних і суспільних начал, сил і ресурсів у цій діяльності;

— поєднанням п'яти завдань: вплив на особу, середо­ вище, діяльність суб'єктів виховання і профілактики, сус­ пільну думку;

— розподіленням функцій між окремими учасниками профілактичної діяльності з тим, щоб протидіяти дублюван­ ню, спробам робити «все за всіх»;

— визначенням сфери застосування заходів виховання, забезпечення нормальних життєвих умов, соціальної допо­ моги і власне профілактики, включаючи правові її форми;

— переходом у разі необхідності від переважно загаль- новиховних до правових заходів впливу, забезпечення дос­ татності і своєчасності цього впливу. В основі системи профілактики повинні лежати законність, справедливість, демократизм (у тому числі контроль суспільства за про­ філактичною діяльністю правоохоронних органів, а не лише допомога у ній).

Загальносоціальний рівень попередження злочинності і злочинів неповнолітніх можна визначити як комплекс та­ких великомасштабних заходів, що покращують можливості сімейного, шкільного, трудового виховання неповнолітніх, їх дозвілля (у тому числі у рамках визначеного континген­ту, території тощо), метою яких є орієнтація на пом'якшен­ня, нейтралізацію, усунення тих недоліків і прогалин у загальній системі соціального виховання, умовах життя неповнолітніх, які найбільш часто продукують злочини у середовищі підростаючого покоління або сприяють їм. Такі заходи є базовими для спеціальної профілактики, розширю­ючи її можливості.

Учасниками (суб'єктами) попередження злочинності і злочинів нецовнолітніх є:

-— Комітет у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України, служби у справах неповнолітніх уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих комітетів обласних, міських, районних у містах, районних Рад народних депутатів;

— загальноосвітні школи і професійні училища со­ ціальної реабілітації органів освіти;

— центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я;

— притулки для неповнолітніх при службах у справах неповнолітніх;

— суди;

— кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

— прийомники-розподілювачі для неповнолітніх орга­ нів внутрішніх справ;,

— виховно-трудові колонії Міністерства внутрішніх справ України.

У здійсненні соціального захисту і профілактики право­порушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування, підприємства, заклади і організації незалежно від форм власності, окремі громадяни.

Основним найважливішим етапом є рання профілак­тика. Далі йдуть етапи: 1) безпосередньої профілактики; 2) профілактики на момент передзлочинної поведінки, і, на­решті, 3) профілактики рецидиву. Ці етапи профілактики спрямовані на те, щоб, відповідно:

1) оздоровити середовище і надати допомогу неповно­ літнім, які опинилися у несприятливих умовах життя і ви­ ховання ще до того, як негативний вплив цих умов суттєво виявиться у поведінці цих осіб (етап ранньої профілактики);

2) не допустити переходу на злочинний шлях і забезпе­ чити виправлення осіб із значним уже ступенем дезаптації, які вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профілактики);

3) не допустити переходу на злочинний шлях і створити умови для виправлення осіб, які систематично вчиняють такі правопорушення, характер і інтенсивність яких свідчать про вірогідність вчинення злочину у найближчому майбутньому (етап профілактики на час передзлочинної поведінки);

4) попередити рецидив підлітків, які раніше вчинили злочини (профілактика рецидиву).

Заходи раннього попередження мають своїм змістом:

— попередження і усунення суттєвих порушень нор­ мальних умов життя і виховання неповнолітніх шляхом на­ гляду і контролю за додержанням правових норм, що регу­ люють ці умови, надання соціальної допомоги у різно­ манітних формах для своєчасного їх поновлення;

— усунення джерел негативного впливу на умови жит­ тя і виховання неповнолітніх (у тому числі компенсації «тіньових сторін» деяких соціальних явищ і процесів);

— цілеспрямоване коригування відхилень у розвитку особи на початковій стадії, а також нормалізацію умов і оз-

доровлення середовища життя і виховання конкретних підлітків або їх певних груп (контингентів).

Заходи безпосередньої профілактики необхідні, якщо на по­передньому етапі не було відвернуто формування у непов­нолітнього схильності до правопорушення і він почав їх вчиня­ти. На цьому етапі також здійснюються заходи щодо норма­лізації умов життя і виховання, оздоровлення середовища.

Заходи щодо самих неповнолітніх, яких помічено у пра­вопорушеннях незлочинного характеру, включають:

— взяття на облік в органах, що здійснюють профі­ лактику злочинів неповнолітніх, виховну роботу і контроль, які продовжуються (у тому числі через громадських вихо­ вателів);

— громадський вплив;

— влаштування до студентських будівельних загонів, що відроджуються, до спортивно-трудових таборів і клубів. Зокрема, досвід взаємодії шкіл із спеціалізованими район­ ними клубами і спортивно-трудовими таборами показав, що є можливість протягом літа подолати відставання навіть тих учнів, які не встигають з двох-трьох предметів, і тим самим усунути їх відчуження від школи;

— впливати через органи, що розглядають адміністра­ тивні правопорушення неповнолітніх (попередження, покла­ дення обов'язків відшкодувати завдані збитки, передача під нагляд, влаштування до спеціальних виховних закладів);

— цивільно-правові заходи (відшкодування збитків). Заходи попередження рецидиву включають:

а) діяльність спеціалізованих інспекторів карного роз­ шуку, слідчих, прокурорів, судців по виявленню і усуненню причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів непов­ нолітніми (наприклад, внесення подань, окремих ухвал); використання виховно-профілактичного впливу самого су­ дочинства;

б) своєчасне вилучення зброї і знарядь злочинів у рані­ ше засуджених підлітків;

в) правову і моральну підготовку до життя на свободі засуджених, які підлягають звільненню; трудове і побутове влаштування неповнолітніх, які звільнені з місць позбавлен-

ня волі або засуджені до мір покарання, не пов'язаних з поз­бавленням волі, і контроль за їх поведінкою. Така робота ве­деться співробітниками місць позбавлення волі, громадсь­кими вихователями, органами соціального захисту і допо­моги родині та неповнолітнім і контролюється прокуратурою.