Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг. Фактори, що впливають на величину виручки

Процес в-ва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т — Г') — це кінцева стадія кругообігу коштів п-ва (Г — Т... В... Т' — Г'), яка є йо­го важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і по­купцями. На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції:а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), — метод нарахування; б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію — касовий метод. В обох випадках усі розрахунково-платіжні документи мають бу­ти оформлені відповідно до чинного положення. Реалізація про­дукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т — Г). Тому бар­тер, або прямий товарообмін (Т — Т), не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху кош­тів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не від­бувається зміни форми вартості. На жаль, згідно з діючим господарським законодавством, бартер­ні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції п-в, що певною мірою викривляє реальний стан справ. Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;2) рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу в-ва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізо­ваної продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зрос­тання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асорти­менту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки. Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі влас­тивості, строки реалізації продукції, попит І пропонування на ринку. На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фік­совані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції за­лежить від рівня прейскурантних цін. За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульо­вані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), пе­реважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольне виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни — мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сто­рін — постачальників і споживачів. Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і при­буток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість. Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:Ц1=С+П, де Ц1-ціна продукції (ціна виробника продукції); С-собівар­тість продукції; П-прибуток.

Ц2=С+П+ПДВ, де Ц2 — ціна продукції з ПДВ; Цз = С + П + АЗ + ПДВ,

де — Цз ціна продукції з акцизним збором і ПДВ; АЗ — акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц4=С+П+АЗ+ПДВ+ТН, де Ц4-роздрібна ціна продукції; ТН-торгова націнка.

Планування виручки від реалізації продукції, її розподіл і використання.

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється по­середникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за ці­нами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними ціна­ми, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку. За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим факто­ром регулювання процесу в-ва та споживання і безпосеред­ньо впливають на попит і пропонування. Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їх­ню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенк­латурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою: В=Р-Ц, де В-виручка, Р-кількість реалізованих виробів, Ц-ціна реалізації кожного виробу. Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випу­ску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на поча­ток планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періо­ду. Плановий обсяг реалізації обраховують з формули; Р-З2+Т-32,де Р-обсяг реалізації в плановому періоді; 3-залишки кож­ного виду готових виробів на складі та відвантажених на початок планового періоду; Т-випуск товарної продукції в плановому пе­ріоді; Зз-залишки кожного виду виробів на складі на кінець пла­нового періоду. Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плановому періоді, у тім числі з урахуванням попиту і пропону­вання. Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реа­лізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реа­лізації основних видів продукції визначають методом прямого ра­хунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асор­тименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, дода­ють до нього вартість залишків на початок планового періоду і від­німають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпуск­ними вільними цінами і за собівартістю Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним дже­релом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продук­ції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовироб­ниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчас­ність і повнота податкових платежів, погашення банківських кре­дитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кін­цевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності п-ва. Виручка від реалізації продукції— це сума-коштів, які надійшли на рахунок п-ва за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів п-в. Ви­ручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постач. і споживачами товару.