Везикулярне (альвеолярне) дихання; 2 страница

- Заморожують на 2-3 доби, потім після розморожування добавляють

10% розчин глюкози.

- Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.

- Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5

 

100. Лактотерапію використовують лише для:

- Запобігання утворенню парааортальної гематоми.

- Лікування інфекційних хвороб.

+ Профілактики родових та післяродових ускладнень.

- Профілактики раннього дозрівання.

 

101. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:

- Екстрактів лікарських рослин

+ Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.

- Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.

- Печінки, надниркових залоз.

 

102. Серотерапія – це використання:

- Сировотки молока.

+Алогенної сироватки.

- Цільної крові.

- Залоз внутрішньої секреції.

 

103. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:

- Змащування тубуса.

- Змащування спермоприймача.

+ Змащування внутрішньої поверхні камери штучної вагіни з метою ослизнення гумової камери штучної вагіни

- Змащування ебонітового краника.

 

104. Кріобіологічний посуд за кімнатної температури перед стерилізацією витримують:

- Не менше трьох діб.

- Дві години.

+ Не менше двох діб.

- Не менше 10 діб.

 

105. Проводять знезараження кріобіологічного посуду:

- Через 5 років.

- Через 10 років.

+ 1 раз в рік.

- 1 раз в 6 місяців.

 

106. Для приготування 200 мл 1%-ного розчину натрію гідрокарбонату потрібно:

- 199 мл дистильованої води і 1 г натрію гідрокарбонату.

+ 198 мл дистильованої води і 2 г натрію гідрокарбонату.

- 197 мл дистильованої води і 3 г натрію гідрокарбонату.

- 200 мл дистильованої води і 5 г натрію гідрокарбонату

 

107. Термін зберігання свіжоприготовленого 1%-го розчину натрію гідрокарбонату, це:

+ Одна доба.

- Один тиждень.

- Один місяць.

- 60 діб.

 

108. Для приготування одного літра 0,85%-го розчину натрію хлориду потрібно:

- 0,85 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

+ 8,5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 5 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

- 10 г натрію хлориду і долити до 1 л дистильованою водою.

 

109. 2,9%-й розчин натрію цитрату знезаражують:

+ У водяній бані за температури 90°С протягом 10 хв.

- Кип’ятінням.

- Додають на 100 мл три краплі 3 % спиртового розчину йоду.

- Додають на 100 мл десять крапель 3 % спиртового розчину йоду

 

110. Стерилізують кип’ятінням:

- 1% розчин натрію гідрокарбонату.

+ 0,9% розчин натрію хлориду.

- 2,9% розчин натрію цитрату.

- 3,5% розчин натрію цитрату.

 

111. 2,9%-й розчин натрію цитрату використовують з метою:

- Довготривалого зберігання сперми.

+ Відтаювання сперми.

- Стерилізації інструментів.

- Знезаражування інструментів.

 

112. Визначають концентрацію спирту:

+ За допомогою спиртометра.

- За допомогою зважування.

- За допомогою спалювання.

- За допомогою жирометра.

 

113. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:

- 96 %-й спирт.

- Перманганат калію у розведенні 1:1000.

- 4% розчин каустичної соди.

+ 70% спирт.

 

114. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:

+ 1:5000.

- 1:10000.

- 1:100.

- 1: 200.

 

115. З якою метою використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння?

- Для розморожування і розрідження сперми.

- Для санації піхви перед введенням сперми.

+ Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.

- Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.

 

116. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:

- 2-3%-й розчин натрію гідрокарбонату.

- 3%-й спиртовий розчин йоду.

- 96 %-й етиловий спирт.

+ 70%-й етиловий спирт.

117. Приготування хромової суміші:

+ До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.

- 1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.

118. Хромову суміш застосовують для:

- Прання халатів і рушників.

+ Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.

- Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.

- Знезаражування інструментів.

119. Фільтрувальний папір стерилізують:

+ За допомогою гарячої праски.

- Просочують хромовою сумішшю.

- Просочують 3% розчином каустичної соди.

- Просочують 70% етиловим спиртом.

 

120. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:

- Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.

- Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.

- Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.

+ Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.

121. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:

+ Біла гігроскопічна вата і марля.

- Фільтрувальний папір.

- Негігроскопічна вата.

- Стерильні ножиці.

 

122. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:

- Рідким азотом.

- Ізотонічним розчином натрію хлориду.

- 0,02 % розчином фурациліну.

+ 70% спиртом.

 

123. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:

- 3%-им спиртовим розчином йоду.

+ У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.

- 0,02 % розчином фурациліну.

- Рідким азотом

124. Марлеві серветки використовують:

- Для виймання гранул з посудин Дьюара.

- Для фламбування приладів.

+ Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.

- Для знезаражування інструментів.

125. Стерилізують марлеві серветки:

+ За допомогою гарячої праски.

- 3 %-м спиртовим розчином йоду.

- 3 %-м розчином перекису водню.

- 3%-м розчином каустичної соди.

126. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?

- Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.

- Можна, тільки у скляному посуді.

- Можна, тільки в емальованому посуді.

+ Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.

 

127. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:

+ Корпус, гумова камера, спермоприймач.

- Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.

- Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.

- Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.

 

128. Методи знезаражування штучної вагіни:

- Фламбування.

- Ультрафіолетове опромінення.

+ Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.

- Фільтрування, сушіння.

 

129. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:

+ За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.

- Вливанням через патрубок 500 мл води.

- Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С.

- За допомогою ебонітового краника.

 

130. Робоча температура у вагіні:

- 36–38,5 °С

- 55–70 °С

-. 60–65 °С.

+ 40–42 °С.

 

131. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:

- Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.

- Мастурбації, спермозбирача.

+. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.

- Використання спермоприймача.

 

132. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:

+ Собак та хутрових звірів.

- Бугаїв.

- Жеребців.

- Баранів.

133. Методи, якими одержують еякулят із піхви самки після статевого акту з плідником:

- Уретральні.

- Хірургічні.

+ Піхвові.

- Гінекологічні.

 

134. До уретральних методів одержання сперми відносять:

- Піхвові.

- Хірургічні.

+ Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.

- Гінекологічні.

 

135. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:

- Методом спермозбирача.

+ Методом масажу ампул сім’япроводів.

- Фістульним методом.

- Методом штучної вагіни.

 

136. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:

+ На штучну вагіну.

- Мастурбації.

- Кастрації самця.

- Фістульний.

 

137. В яких тварин використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми:

- Баранів і козлів.

+ Бугаїв.

- Кобелів.

- Жеребців.

 

138. Одержують сперму у кнура:

- Методом електроеякуляції.

- Методом спермозбирача.

+ Методом штучної вагіни.

- Фістульним методом.

139. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:

- Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.

- Визначення концентрації сперміїв.

- Визначення стерильності сперміїв.

+ Визначення рухливості.

140. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:

- 50-100 мл

- 1–2 мл

+ 4–5 мл

- 5-10 мл.

 

141. Сперму вважають густою:

+ Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.

- Коли проміжки між сперміями добре виражені.

- Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.

- Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.

 

142. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:

- Еозин.

- Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

+ Конго-рот.

 

143. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:

- Конго-рот.

- Еозин.

+ Метиленовий синій.

- Гематоксилін.

144. Концентрація сперми, це:

- Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.

- Кількість живих сперміїв в еякуляті.

- Кількість статевих клітин в 3 мл сперми

+ Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.

 

145. Визначають виживаність сперміїв:

- Одразу після отримання сперми.

- Перед заморожуванням сперми.

+ Після певного строку зберігання.

- Після 10 діб зберігання.

 

146. Розріджують сперму з метою:

- Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.

- Щоб підвищити заплідненість самок.

- Щоб підвищити дозрівання фолікулів.

+ Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.

 

147. Розводять сперму кнура:

+ У 2–10 разів.

- У 50 разів.

- У 20 разів.

- У 30 разів.

 

148. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:

- Лактоза, цитрат натрію.

- Бідистильована вода, молоко.

+ Лецитин, жовток курячого яйця.

- 0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.

 

149. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це:

- До 24 год.

+ 72 год.

- До 60 діб.

- До 30 діб.

 

150. Еквілібрація, це:

- Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.

- Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.

- Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.

+ Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.

 

151. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:

+ Бідистильовану.

- Артезіанську.

- Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.

- Дистильовану.

 

152. Типи статевого циклу:

- Фолікулярний.

+ Естральний.

+ Менструальний.

- Кістозний.

 

153. Класифікація стадій статевого циклу за А.П.Студенцовим:

+ Збудження, гальмування, зрівноваження

- Загального збудження, тічки, гальмування

- Проеструм, еструс, метеструм, діеструс

 

154. Класифікація статевого циклу за У.Хіпом:

- Збудження, гальмування, зрівноваження.

+ Проеструм, еструс, метеструм, діеструс.

- Проеструм, збудження, гальмування, зрівноваження.

 

155. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):

- Анестральний – відсутня овуляція.

- Ареактивний – відсутня тічка.

+ Алібідний – відсутня охота.

- Ановуляторний – відсутня реакція.

 

156. Види неповноцінних статевих циклів (вказати правильну відповідь):

+ Анестральний – відсутня тічка.

- Ареактивний – відсутня охота.

- Алібідний – відсутня овуляція.

- Ановуляторний – відсутня реакція.

 

157. Тривалість тічки (вказати правильну відповідь):

+ У корови – 2-5 діб.

- У вівці, кози – 14-19 діб.

- У кобили – 1-2 доби.

- У суки – 4-20 діб.

 

158. Тривалість охоти (вказати правильну відповідь):

- У корови – збігається з тічкою.

- У вівці, кози, - 3-36 годин.

+ У кобили – 2-12 діб.

- У суки – 48 годин.

 

159. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:

- Анафродизії.

- Овуляції.

- Спокою.

+ Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.

 

160. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:

- Трансректальним дослідженням внутрішніх статевих органів.

+ Самцем пробником.

- Оглядом, пальпацією і аускультацією.

- Дослідженням зовнішніх статевих органів.

 

161. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:

- За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.

+ Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.

- На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.

 

162. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:

+ У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.

- У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.

- У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.

- Ректо-цервікальний.

 

163. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:

+ Зниження ймовірності запліднення через старіння яйцеклітини або загибель сперміїв.

- Ускладнень перебігу вагітності й родів.

- Необхідності збільшення кількості сперміїв у дозі.

-Ембріонального аборту.

 

164. Суть рефлексологічного, клініко-візуального та інших методів виявлення оптимального часу для введення сперми:

+ Рефлексологічного – виявлення статевої охоти; клініко-візуального та інших – виявлення ознак і симптомів, які можуть вказувати їх наявність.

- Рефлексологічного – виявлення локомоторного рефлексу; клініко-візуального та інших – виявлення параметрів макро- та мікроклімату.

- Рефлексологічного – виявлення рефлексу ерекції; клініко-візуального та інших – виявлення похибки правил розморожування і якості сперми.

- Рефлексологічного – виявлення статевої охоти.

 

165. Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:

- Вивчення локомоторного, ерекції, еякуляції рефлексів та якості сперми.

- Розміщення самців у приміщенні, де утримуються самки.

+ Дозовані дворазові на добу контакти самців і самок із метою виявлення позитивної сексуальної реакції у самок – статевої охоти.

 

166. Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:

- Щомісячне обстеження самок на вагітність і неплідність.

+ Щоденне виявлення ознак тічки і симптомів загального збудження.

- Щоденне ректальне дослідження неплідних самок для визначення гінекологічного діагнозу.

 

167. Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:

- Глибокозаморожену сперму розморожують за температури +38±0,5⁰С, і поміщають у інструменти для введення; сперму, що зберігається за t +2+4⁰С та +1,8⁰С, поміщають у інструменти і у разі необхідності підігрівають.

+ Глибокозаморожену сперму розморожують за t +38+40⁰С, поміщають у інструменти для введення.

- Глибокозаморожену сперму поміщають у інструменти для введення; у разі інших методів зберігання сперму розливають у лунки для підігрівання.

 

168. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:

- Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.

- Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).

- Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).

+ Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.

 

169. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:

- Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.

+ Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям, козам – 80–240 млн.

- Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.

- Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.

 

170. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:

- Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.

- Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.

+ Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.

 

171. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:

+ У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші.

- Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки.

- Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.

 

172. Назвіть типи природного осіменіння:

- Ректо-цервікальний, візо-цервікальний, мано-цервікальний, фракційний.

+ Піхвовий, матковий.

- Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний.

- Моноклональний, перкутанний.

 

173. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:

- На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників.

+ Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада.

- На основі передбачуваних планів відтворення стада.

-На основі даних родоводу.

 

174. Індивідуальна картка корови оформляється:

- Зазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років.

- Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон годівлі, умови утримання.

- Зазначаються індивідуальні дані батьків.

+ На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування.

 

175. У "Куточку техніка" висвітлюється інформація:

- Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні.

- Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; індивідуальні дані батьків.

+ Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада.

- Індивідуальні дані батьків корів.

 

176. Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:

- Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря.

+Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”.

- У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді.

- В індивідуальному журналі господаря.

 

177. Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:

+ Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія мазків із піхви, вміст прогестерону в крові, молоці, секретах).

- За густиною, рухливістю, виживаністю, сперми, крові, вмістом фолікулів.

- За фазами місяця, гороскопом.

- фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.

 

178. Методи діагностики, які належать до ранніх:

- Анамнез, огляд, пальпація.

+ Самця-пробника, сонографії.

- Вагінальний, трансректальний.

- Фолікулярний, фістульний.

 

179. Різні методи діагностики вагітності базуються:

- На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок.

- На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби.

- На змінах настрою тварини.

+ На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.

 

180. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:

+ Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.

- Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.

- Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.

 

181. Техніка ректального дослідження корів і кобил:

- Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку.

- Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки.

+ Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною шлеєю. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників.

- Досліджують фістульним методом.

 

182. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:

- Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас.

- Тремтіння тварини, щільність тканин матки.

- Болючість під час пальпації яєчників.

+ Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода.

 

183. Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є:

- Добрі стосунки в колективі та сім’ї.

- Висока продуктивність тварин.

+ Заплідненість тварин.

- Виводимість.

 

184. Заплідненість визначається:

- За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти.

- За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених.

- За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу.

+ За формулою З=а:бх100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки.

185. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:

+ У корів – з 30–35 діб, у кобил – з 11–18 діб, у свиней – з 18 діб, у овець і кіз – з 26–28 діб, у собак – з 26 діб.

- У тварин всіх видів з 50 діб.

- У тварин всіх видів з 45 діб.

- У тварин всіх видів з 80 діб.

186. Дайте визначення плаценти:

- Це комплекс трофобластичних і ембріобластичних утворень, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

- Це морфологічні тканинні утворення, які здійснюють зв'язок плода з організмом матері.

+ Це комплекс тканинних утворень на хоріоні плода і слизовій матки, які здійснюють зв'язок плода.

187. Материнська плацента у корів представлена:

- Криптами і карбункулами.

+ Криптами і карункулами.

- Амніоном, алантоїсом, хоріоном.

 

188. Дитяча плацента у ссавців представлена:

- Криптами і карункулами.

- Трофобластом і ембріобластом.

+ Амніоном, алантоїсом, хоріоном.

 

189. Класифікація плацент за типом (вказати правильну відповідь):

- Розсіяна (дифузна) – собак, кішок.

+ Множинна (котиледонна) – жуйні (корови, вівці, кози, косулі).