Використання земель під час добування корисних копалин

Використання земельних ділянок приватної власності для використання надр:

1 Використання земельної ділянки приватної власності для використання надр може здійснюватись лише за згодою власника земельної ділянки, за винятком використання земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт та примусового відчуження земельної ділянки приватної власності з мотивів суспільної необхідності для розміщення об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

2 Відчуження земельних ділянок приватної власності для розміщення та обслуговування об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин відбувається відповідно до закону.

Особливості використання земельних ділянок для проведення геологорозвідувальних робіт:

1 Користування земельною ділянкою для проведення геологорозвідувальних робіт здійснюється користувачем надр за погодженням строків і місця проведення розвідувальних робіт із власником (користувачем) земельної ділянки.

2 Користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для проведення геологорозвідувальних робіт є безоплатним. Плата за користування земельною ділянкою приватної власності для проведення розвідувальних робіт встановлюється на підставі домовленості із власником.

3 Геологорозвідувальні роботи не можуть проводитися без згоди власника сусідньої земельної ділянки під будівлями, спорудами і у радіусі до 50 метрів від житлового будинку.

4 Збитки, завдані внаслідок геологорозвідувальних робіт власникам (користувачам) земельної ділянки, у тому числі упущена вигода, відшкодовується користувачем надр на загальних засадах. Користувач надр зобов’язаний за свій рахунок привести займані земельні ділянки у попередній стан.

Облаштування території для проведення геологорозвідувальних робіт:

1 Користувач надр на земельній ділянці, яка перебуває у його користуванні, має право у межах проекту використання надр закладати бурові свердловини, будувати будівлі, споруди, необхідні для виконання геологорозвідувальних робіт та вирівнювати земельні ділянки.

2 За умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва користувач надр на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні, має право вирубувати зелені насадження, дерева, чагарники, що перешкоджають виконанню геологорозвідувальних робіт.

Відшкодування шкоди, завданої геологічним вивченням надр:

1 Користувачі надр відшкодовують завдану шкоду власникам земельних ділянок у зв’язку з геологічним вивченням надр незалежно від їх вини.

2 Строк давності для вимог про відшкодування шкоди складає один рік з дня, коли власник земельної ділянки дізнався або повинен був дізнатись про завдання шкоди.

3 Положення першого і другого пункту застосовуються до користувачів надр протягом десяти років з дня закінчення строку дії договору про використання надр.

Відшкодування шкоди, завданої видобуванням корисних копалин:

1 Користувачі надр відшкодовують завдану шкоду власникам земельних ділянок у зв’язку з видобуванням корисних копалин незалежно від їх вини.

2 Строк давності для вимог про відшкодування шкоди, зазначеної у першому пункті, складає один рік з дня, коли власник земельної ділянки дізнався або повинен був дізнатись про завдання шкоди.

3 Якщо шкода виникла після спливу 10-річного строку з дня закінчення дії договору про використання надр, то шкода відшкодовується державою за рахунок плати, яка поступила за право використання надр. Держава відшкодовує шкоду також у випадках, якщо шкода винила після ліквідації користувача надр – юридичної особи або після смерті користувача надр – фізичної особи.

Позначення гірничого відводу і зони обслуговування гірничого відводу:

Користувач надр зобов’язаний позначити межі гірничого відводу або зони його обслуговування, а за вимогою власника сусідньої з ним земельної ділянки, також огородити їх.