Потреба – якісні продукти!

Продовольча безпека- це забезпечена відповідними ресурсами, потенціалом і гарантіями здатність держави незалежно від зовнішніх і внутрішніх загроз задовольнити потреби населення в продуктах харчування в обсягах, якість і асортимент, відповідних прийнятим стандартам і нормам.

Російська Федерація, яка займала в недавньому минулому 6 місце в світі за споживанням продуктів харчування на душу населення, зараз на 42-му місці. Витрати на покупку продуктів харчування в структурі споживчих витрат домашніх господарств продовжують залишатися значними за питомою вагою і грають визначальну роль в динаміці кінцевого споживання. А оскільки значна частина населення перебуває за межею бідності, то вона не може харчуватися навіть за фізіологічними нормами.

Ніколи ще (за винятком кількох голодних років) забезпеченість населення продуктами харчування не була такою гострою як зараз. І мова не йде тепер про брак продовольства. Вся справа в тому, що продовольче забезпечення населення поставлено в залежність від імпорту, а також у різкому погіршенні якості продуктів харчування.

Захід тільки по офіційних каналах поставляє в Росію продуктів на 20-25 млрд. дол на рік.

За оцінками російського Національного фонду захисту споживачів минулого року приблизно половина продовольства на внутрішньому ринку була імпортної. Зокрема, на ринку молока і молочних продуктів 43% складали російські і 57% імпортні вироби.

Починаючи з 1991 року в Росії при певних позитивних змінах у наповненні продовольчого ринку, почався різкий спад споживання населенням продуктів харчування (рівень падіння за минулі 10 років з базових продуктів, крім картоплі, склав від 30% до 60%). Якщо ж порівнювати споживання населенням Росії продуктів харчування з необхідними біологічними нормами, то коливання по найбільш важливим групам складуть від 16% до 80%. Так, згідно з цими нормами, людина повинна споживати на рік 959,7 кг продуктів. У передових країнах Заходу споживається 959,8 кг, а в Росії - трохи більше 700 кг.

Не можна не відзначити й того, що найбільше падіння споживання довелося на самі цінні продукти, що містять білок, жири та вітаміни. М'яса і м'ясопродуктів у порівнянні з 1991 роком населення Росії стало споживати менше на 32-40%, молока та молочних продуктів - на 35%, риби і рибопродуктів - на 40-45%, овочів - на 35-40%. У зв'язку з цим дефіцит білка в раціоні харчування жителів Росії становить у середньому 26-30%, вітамінів - 50-52%. У першу чергу ця ситуація несприятливо позначається на здоров'я дітей та людей похилого віку, сприяє підвищенню захворюваності та смертності.

Що робить держава:

За даними Росспоживнагляду, близько 50% реалізовуються в країні товарів не відповідає нормам безпеки та якості. «Ростест» припускає, що таких товарів близько 60-80%. Не останню роль в цьому зіграла криза. Зростання цін на продукти в 2009 році склав від 4, 9 до 22%, при цьому доходи більшої частини населення знизилися. Дисконтні ціни в багатьох торговельних точках забезпечувалися за рахунок реалізації простроченої продукції.

На думку депутата «Справедливої Росії» Антона Белякова, на зростанні неякісної продукції позначився і закон «Про торгівлю» від 1 січня 2010 року, спрямований на зниження торгових націнок. «У пошуках втраченої вигоди рітейлери стали реалізовувати прострочений товар, контрафакт і вміло перебивати терміни придатності», - розповідає есери.

Ще одним фактором ризику стала постанова уряду «Про затвердження єдиного переліку продуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації». Слідуючи з документом, з лютого 2010 року виробникам стало достатньо лише заповнити декларацію підтвердження відповідності заявленій якості товару. Отримувати в обов'язковому порядку сертифікати якості від них більше не потрібно. При цьому перелік товарів, на які тепер скасована сертифікація, великий. У нього потрапили практично всі продукти харчування, багато категорій дитячого харчування, косметичні товари, алкогольна продукція, почасти засоби гігієни, промтовари.

Згідно з російським законодавством штраф на недобросовісних підприємців може накладатися як з конфіскацією небезпечного товару, так і без. Це створює додаткову загрозу того, що неякісний товар залишиться на ринку. Зараз надання послуг неналежної якості, з порушенням санітарних правил або без сертифіката-декларації для фізичних осіб максимально карається штрафом від 2 тис. до 2, 5 тис. руб, для юридичних осіб - від 40 тис. до 50 тис. руб, для посадових осіб (контролюючих органів) - від 4 тис. до 5 тис. руб.

У країнах Євросоюзу ситуація йде інакше. Так, наприклад, у Німеччині середній штраф за реалізацію простроченої продукції досягає 20 тис. євро, в ОАЕ і Туреччині - 25 тис. євро. Крім того, в ЄС недобросовісні підприємці при виявленні факту продажу неякісної продукції ризикують втратити бізнес. А з 1 січня 2010 року в ЄС за якість продукції стали відповідати і виробник, і імпортер, і дистриб'ютор.

___________Висновки____________
Державне керівництво більше думає про прибутки, ніж про якість проданої продукції.

Об*єкт: Потрібно змінити відношення до якості продуктів, зробити більш жорсткі умови. Перейти до стандартів ЄС. Менше залежати від імпорту, тобто покращувати власний земельний фонд для забезпечення населення країни продовольством.