Зовнішня природна безпека проектованого ОГД

2.1 Природна безпека місця проектування ОГД

Геологічні умови.

Основними типами ґрунтів у м. Києві є дерново-підзолисті ґрунти із різним ступенем опідзолення, оглеєння та механічним складом. Вони утворились під хвойними та мішаними лісами з трав'янистою рослинністю, що сприяло формуванню таких ґрунтових горизонтів: гумусо-елювіального (18-25 см), елювіального та ілювіального. Вміст гумусу в орному шарі цих ґрунтів досить низький і коливається в межах від 0,7-1,0% у піщаних і супіщаних до 1,5-2,0% у суглинкових відмінах. Вони ущільнені (1,40-1,55г/см3), запасають мало вологи, мають високу водо- і повітропроникність, низьку ємність вбирання та містять недостатньо основ та пожнивних речовин, реакція ґрунтового розчину в них кисла — рН 4,2-5,2.

Карстові порожнини відсутні та території проектування відсутні.

Кліматичні умови.

Клімат: помірно-континентальний, з відносно м'якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня -6,0°, -6,1°, липня 19,1°, 19,2°. Абсолютний мінімум температури -35°, абсолютний максимум — 40° Опадів пересічно 600 мм на рік (від 551 до 628 мм). Відносна вологість повітря — від 51-52% у травні до 94-95% у грудні. Кількість годин сонячного сяйва — 1843 на рік. Вплив Київського та Канівського водосховищ посилює бризову циркуляцію, зміни швидкості вітру, а також кількість атмосферних опадів.

Окрім того, суттєвий вплив на сучасний клімат Києва, зокрема, вологість повітря, справляє наявність водосховищ на Дніпрі. Територія міста порівняно багата на опади, їх випадає понад 600 мм. Кількість днів з опадами становить 160. Середня тривалість снігового покриву – 106 днів. Сніг випадає найчастіше у середині листопада, хоча середня дата утворення стійкого снігового покриву – тільки 10 грудня, і тане у кінці березня.

2.2 Засоби захисту людей від уражаючих чинників природних стихійних лих

Ймовірні стихійні лиха: буревій, снігопад.

Буревій, бурі і шторми є однією з найбільш потужних сил стихії, що характерні для столичного міста Києва, які призводять до значних руйнувань і втрат на об'єктах енергетики, промисловості і сільського господарства.

Буревій- вітер зі швидкістю понад 32 м/с, призводить до руйнувань та пошкоджень легких споруд житлових, громадських і промислових будівель, опор ЛЕП і зв’язку, виникнення пилових і снігових завірюх та затоплення місцевості. Руйнівна сила буревію залежить від швидкості і щільності рухомого атмосферного повітря. В існуючих СНиП по проектуванню і розрахунку конструкції будівель та споруд встановлено максимальне вітрове навантаження, що дорівнює 0.85 кПа, яке відповідає швидкості буревію порядку 37 м/с. Досвід ліквідації наслідків буревію та штормів, а також дані Гідрометеоцентру, показує, що швидкість вітру при буревію може досягати 100 і більше м/с. При таких швидкостях вітру динамічне навантаження може перевищувати 20-30 кПа і може спричинити руйнування слабких конструкцій, знесення легких будівель, враження та

 

Інженерні заходи щодо попередження наслідків снігопаду та буревія:

Інженерно-технічні:

1. зміцненню даху, пічних і вентиляційних труб;

2. закладенню вікон в горищних приміщеннях (ставнями, щитами з дощок або фанери);

3. звільненню балконів і території двору від пожежонебезпечних предметів;

4. до збору запасів продуктів і води на 2-3 доби на випадок евакуації в безпечний район, а також автономних джерел освітлення (ліхтарів, гасових ламп, свічок);

5. переходьте з легких будівель у більш міцні будівлі або в захисні споруди цивільної оборони.

Організаційні:

Населення у зоні риску виникнення буревію має бути ознайомлено з:

1. сигналами оповіщення про наближення даного стихійного лиха;

2. способами захисту людей і підвищення стійкості будівель (споруд) до дії ураганного вітру і штормового нагону води;

3. правилами поведінки людей при настанні ураганів, снігових і піщаних буревіїв, смерчів;

4. способами і засобами ліквідації наслідків ураганів, смерчів, штормового нагону води, сніжних і піщаних бурь, а також прийомами надання допомоги постраждалим, які опинилися в завалах зруйнованих будівель та споруд;

5. місцями укриття в найближчих підвалах, притулках або найбільш міцних і стійких будівлях членів вашої сім'ї, родичів і сусідів;

6. шляхами виходу і районами розміщення при організованої евакуації із зон підвищеної небезпеки;

7. адресами і телефонами органів ЦЗ населення, адміністрації Вашого населеного пункту.

Дії під час буревію:

-в будівлі

1. відійдіть від вікон і займіть безпечне місце біля стін внутрішніх приміщень, в коридорі, у вбудованих шафах, у ванних кімнатах, туалеті, коморах, в міцних шафах, під столами. Загасіть вогонь у печах, відключіть електроенергію, закрийте крани на газових мережах.

2. У темний час доби використовуйте ліхтарі, лампи, свічки; включіть радіоприймач для отримання інформації від органів ЦЗ населення; по можливості, перебуваєте в заглубленному укритті, в сховищах, льохах і т.п.

-на вулицях населеного пункту

1. тримайтеся якомога далі від легких споруд, будівель, мостів, естакад, ліній електропередачі, щогл, дерев, річок, озер і промислових об'єктів. Для захисту від уламків і осколків скла використовуйте листи фанери, картонні та пластмасові ящики, дошки та інші підручні засоби. Намагайтеся швидше сховатися у підвалах, льохах і протирадіаційних укриттях, наявних в населених пунктах. Не заходьте в пошкоджені будівлі, так як вони можуть обрушитися при нових поривах вітру.

2. При сніжної бурі укривайтеся в будівлях. Якщо Ви опинилися в полі або на сільській дорозі, виходьте на магістральні дороги, які періодично розчищаються і де більша ймовірність надання Вам допомоги.

3. При пиловий бурі закрийте обличчя марлевою пов'язкою, хусткою, шматком тканини, а очі окулярами. Не залишайтеся в автомобілі, виходьте з нього і укривайтеся, як зазначено вище.