Класифікація здоров’язбережних технологій

 

Серед здоров’язбережних технологій, що використовуються в системі освіти, можна виділити декілька груп, в яких використовуються різноманітні підходи до охорони здоров’я, а відповідно, і різні методи та форми роботи.

1. Медико-гігієнічні технології (МГТ). Всі проблеми, пов’язані зі здоров’ям людини, традиційно відносять до компетенції медиків та відповідальності системи здоров’язбереження.

До медико-гігієнічних технологій відносять контроль і допомогу в забезпеченні належних гігієнічних умов у відповідно до регламентації санітарних норм. Якщо вчитель може лише відчути, що повітря в класі занадто сухе, то лікар-гігієніст зможе визначити це інструментально і дасть рекомендації з ефективного усунення порушень. Якщо вчитель «на око» оцінить чи достатньо освітлене робоче місце учня, то лікар використає дюксометр і аргументує свої рекомендації.

Медичний кабінет школи організує проведення щеплень учням, надання невідкладної допомоги тим, хто звертається в медичний кабінет, проводить заходи з санітарно-гігієнічної просвіти учнів та педагогічного, батьківського колективів, стежить за динамікою здоров'я учнів, організує профілактичні заходи напередодні, напроти епідемії грипу та вирішує ряд інших завдань, що відносяться до компетенції медичної служби.

Медико-гігієнічні здоров’язбережні технології також передбачають регуляторну диспансеризацію учнів та педагогів, своєчасне інформування батьків про необхідність додаткового медичного обстеження та про результати чергової диспансеризації, фізкультхвилинки під час навчального процесу для активізації роботи головного мозку та релаксації органів зору, навчання учнів навичок самоконтролю та самодіагностики, моніторингу захворюваності учнів, функціонування медичного, стоматологічного кабінетів, кабінету ЛФК, режим вологого прибирання, створення куточків здоров’я, збалансоване гаряче харчування учнів на другій перерві, створення кабінету гірського повітря, аромотерапія (часникова, ароматичні олії).

2. Фізкультурно-оздоровчі технології (ФОТ). Це моніторинг фізичної підготовленості учнів, комплекси лікувальної фізкультурної гімнастики на заняттях спеціальної медичної групи, дні здоров’я, заняття в тренажерній залі, робота спортивних гуртків та секцій, рухові ігри під час перерв, розвиток основних фізичних рухових якостей (сили, спритності, гнучкості, швидкості, витривалості), фізичної культури в спортивних гуртках та секціях.

3. Екологічні здоров’язбережні технології (ЕЗТ). Ресурси цієї сфери здоров’язбереження ще недооцінені та слабо задіяні. Крім того, що очевидно для кожного вчителя, виховання в учнів любові до природи, прагнення піклуватися про неї, залучення учнів до дослідної діяльності в сфері екології володіють педагогічним впливом, що формує особистість, закріплює духовно-моральне здоров'я учнів.

Направленість цих технологій – створення природовідповідних, екологічно оптимальних умов життя і діяльності людей, гармонійних взаємовідносин з природою. У школі це облаштованість пришкільної території, зелені рослини в класах, рекреаціях, живий куточок та участь в природоохоронних заходах, а також туристичні походи на природу, валеологічні екскурсії, виготовлення та розміщення годівниць, шпаківень навесні, робота на пришкільній ділянці, конкурс та найкращу клумбу, екологічні десанти в мікрорайоні.

Самостійним направленням серед цих технологій є відеоекологічне, що розглядає питання психологічного впливу на людину оточуючого середовища – як природного так і антропогенного.

4. Технології забезпечення безпеки життєдіяльності (ТЗВЖ). Їх реалізують спеціалісти з охорони праці, захисту в надзвичайних ситуаціях, архітектори, будівельники, представники комунальних, інженерно-технічних служб, громадської охорони, пожежної інспекції Оскільки збереження здоров'я розглядається при цьому як приватний випадок – збереження життя, та рекомендації цих спеціалістів підлягають обов'язковому обліку та інтеграції в спільну систему здоров’язберігаючих технологій. Грамотність учнів з цих питань забезпечується вивченням курсу ОБЖ, педагогів – курсу ВЖД, а за забезпечення безпеки умов перебування в школі відповідає директор.

Технології гарантування безпечної життєдіяльності передбачають інструктаж на робочих місцях з працівникам школи, учнями, наявність аптечок, засобів пожежогасіння, планів евакуації зі шкільної будівлі, організація тренувальних рятівних робіт, організація інструктажів, тематичних бесід з учнями з профілактики нещасних випадків у школі та побуті у надзвичайній ситуації.

5. Здоров'язбережні освітні технології (ЗОТ). Ці технології потрібно визнати найбільш значущими з усіх перелічених за ступенем їх впливу на здоров’я учнів. Головна ознака – не місце, де вони реалізуються, а використання психолого-педагогічних прийомів, методів, технологій, підходів до вирішення проблем, що виникають. Їх реалізація досягається повною мірою лише при визнанні всіма педагогами навчального закладу своєї відповідальності за збереження здоров’я учнів і отриманні необхідної професійної підготовки для роботи в цьому напрямі. Професійна підготовка передбачає: тематичні семінари та педагогічні ради, курси підвищення кваліфікації для вчителів, різнорівневе та профільне навчання, раціональний розклад уроків, відстеження відповідних норм домашнього завдання відповідно до вимог, інтегровані уроки, особистісно орієнтований підхід у навчанні учнів, лего-технології з психологічної підтримки учнів, індивідуальний підхід у навчанні учнів, створення сприятливого психологічного клімату й обов’язково ситуації успіху та емоційної розрядки на уроці, психологічні тренінги з учнями, педагогами, батьками, розвиток навичок встановлення сприятливого емоційного стану.

6. Технології збереження й стимулювання здоров’я: динамічні паузи, рухові спортивні ігри, ритмопластика, релаксація, пальчикова гімнастика, сольові мішечки, гімнастика для очей, технологія організації групової навчальної діяльності, створення ситуації успіху, інформаційно-комунікативна технологія, технологія формування творчої особистості, технологія критичного мислення, щоденники навчальних досягнень та зміцнення здоров’я.

Існують й інші основи для класифікації здоров’язбережних технологій. За характером дії вони можуть бути поділені на такі групи.

Захисно-профілактичні. До цієї групи відносять прийоми, методи, технології, спрямовані на захист людини від несприятливих на здоров'я впливів. Це, зокрема, виконання санітарно-гігієнічних вимог регламентованих санітарними нормами; підтримка чистоти у приміщеннях школи й проведення щеплень з метою попередження інфекцій; обмеження граничного рівня навчального навантаження, яке виключає настання стану перевтомлення учнів; використання захисних засобів в спортзалах з метою профілактики травматизму. Більша частина того, що в навчальних закладах розуміють під здоров’язбережними технологіями, відноситься саме до цієї групи.

Компенсаторно-нейтралізуючі. При їх використанні постає завдання заповнити недолік того, що потребує організм для повноцінної життєдіяльності, або ж хоча б частково нейтралізувати негативний вплив в тих випадках, коли повністю захистити людину неможливо. Це, наприклад, проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз, що дозволяють нейтралізувати несприятливі впливи статичності уроків, недостатність фізичного навантаження, емоційної розрядки та «хвилинки спокою», що дозволяють частково нейтралізувати депресивні впливи, психоемоційні напруження. Йодування питної води та солі дозволяє компенсувати недостатню кількість йоду, що надходить в організм. Вітамінізація харчового раціону заповнює дефіцит необхідних для організму вітамінів; використання амінокислоти гліцину дозволяє зміцнити пам'ять учнів.

Стимулюючі. Ці прийоми, методи, технології дозволяють активізувати власні сили організму, використовуючи його ресурси для виходу з небажаного стану. Типові приклади: температурне загартовування, фізичне навантаження. У психотерапії багато, прийомів, що дозволяють вивести пацієнта з стану депресії, зневіри, фрустрації. У рамках педагогічних технік та педагогічної психотерапії вчитель користується багатьма подібними прийомами на уроках та в позаурочній виховній роботі.

Інформаційно-навчаючі. Вони забезпечують учням необхідний рівень грамотності для піклування про здоров’я – своє та близьких, допомагають у вихованні культури здоров’я. Сюди відносяться освітні, просвітницькі і виховні програми, адресовані тим, хто навчається, батькам і педагогам. Відповідно до традиційного педагогічного підходу можуть бути виділені навчальні, розвиваючі і виховні здоров’язбережні технології.

За організаційними відмінностями здоров’язбережні прийоми та методи, що використовуються в освітніх закладах можуть бути підрозділені на забезпечуючі і реконструюючі.

Перші забезпечують необхідні умови використання освітнього простору, регламентовані санітарними нормами. Другі спрямовані на внесення нових елементів, умов, не передбачених нормативними документами. Наприклад, організація в школі фітобару, кабінету фізіотерапії, кольорової підсвітки в класах, аудіосупроводження уроків, оздоровчо-психологічних тренінгів для учнів та вчителів.

Найбільш узагальненою з можливих класифікацій є виділення двох типів здоров’язбережних технологій – організаційних та педагогічних.

До першого типу відносяться технології, представлені всіма шістьма групами, що створюють умови безпечного для здоров’я навчання.

Педагогічні (психолого-педагогічні) технології включають всі аспекти впливу вчителя на здоров’я учня – на інформаційному, психологічному і біоенергетичному рівнях.

Основну групу технологій здоров’язбережної педагогіки складають освітні здоров’язбережні технології, які розділяють на три підгрупи:

- організаційно-педагогічні технології (ОПТ), що виділяють структуру навчально-виховного процесу, частково регламентованого санітарними нормами, сприяють попередженню станів перевтоми, гіподинаміки та інших дезаптаційних станів.

- психолого-педагогічні технології (ППТ), пов’язані безпосередньо з роботою вчителя на уроці, який впливає на своїх учнів впродовж 45 хвилин. Сюди ж відноситься і психолого-педагогічне супроводження всіх елементів освітнього процесу;

- навчально-виховні технології (НВТ), що включають програми турботи про своє здоров’я і формування культури здоров'я учнів, заохочення їх до здорового способу життя, попередження негативних звичок, що передбачають проведення організаційно-виховної роботи з учнями після уроків.

Окреме місце займають ще дві групи технологій, що останнім часом включаються я в позааудиторну роботу школи:

- соціально адаптаційні й особистістю розвиваючі технології (САОРТ) включають технології, що забезпечують формування й зміцнення психологічного здоров’я учнів, підвищення ресурсів психологічної адаптації особистості. Сюди можна віднести різноманітні соціально-психологічні тренінги, програми соціальної та сімейної педагогіки, до участі в яких свідомо заохочують не лише учнів, а батьків та педагогів;

- лікувально-оздоровчі технологи (ЛОТ) складають самостійні медико-педагогічні сфери знань; лікувальна педагогіка та фізкультура, вплив яких забезпечує зміцнення фізичного здоров’я учнів.

Сьогодні науковці виділяють декілька класифікацій здоров’язбережних технологій, які використовуються в сфері освіти, беручи за основу організаційні відмінності, педагогічні та психологічні. Ми не виділяємо жодну з даних класифікацій як основну. Вважаємо, що лише комплексне їх поєднання допоможе досягти максимально позитивного результату у формуванні здорового підростаючого покоління.