Злочини у сфері господарської діяльності

На перше заняття: виконайте завдання №І а); ІІ а); ІІІ а); ІV (задачі 1-4).

На друге заняття: виконайте завдання №І б); ІІ б); ІІІ б); ІV (задачі 5-8).

На третє заняття: виконайте завдання №І в); ІІ в); ІІІ в); ІV (задачі 9-12).

На четверте заняття: виконайте завдання №І г); ІІ г); ІІІ г); ІV (задачі 13-16).

 

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів (заповніть таблицю):

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів злочинів
а) ст.225 КК України “Обман покупців та замовників” - ст.190 КК України “Шахрайство”
б) ст.222 КК України “Шахрайство з фінансовими ресурсами” - ст.190 КК України “Шахрайство”
в) ст.212 КК України “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” - ст.222 КК України “Шахрайство з фінансовими ресурсами”
г) ст.202 КК України “Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю” - ст.203 КК України “Зайняття забороненими видами господарської діяльності”.

 

ІІ. Сформулюйте і запишіть приклади вчинення злочинів (простих, кваліфікованих або особливо кваліфікованих видів), передбачених такими статтями Особливої частини КК, запишіть формулу кваліфікації описаного Вами посягання:

а) ст.222, 224 КК;

б) ст.210, 213 КК;

в) ст.208, ст. 209 КК;

г) ст.199, ст.200 КК.

 

ІІІ. Випишіть номери статей розділу VІІ “Злочини у сфері господарської діяльності”, які передбачають:

а) злочини з матеріальним складом;

б) злочини, об’єктивна сторона яких охоплює вчинення інших самостійних злочинів і вкажіть, яких саме (передбачених якими статтями КК);

в) злочини, які вчиняються спеціальними суб’єктами, і вкажіть ознаки кожного такого суб’єкта;

г) злочини, які можуть бути вчинені через необережність, тобто, відповідальність за які настає і при необережній формі вини.

 

ІV. Вирішіть задачі:

1. Завідуюча магазином Тамара, одержавши для продажу в магазині 115 кг. курей за ціною 11 грн. за кілограм, і 229,5 кг курячих супових наборів за ціною 7 грн. за кілограм, передала продавцям магазину для реалізації 229,5 кг. супових наборів під виглядом і за ціною курей, оформивши відповідні документи. Ці супові набори були реалізовані протягом двох днів продавцями Тамарою і Оленою, які не задумувались над тим, що вони продають.

 

2. Петро намагався продати 40 пляшок підробленої горілки “Киевская Русь”, яку виготовив у домашніх умовах шляхом розведення спирту водою, за ціною 8 грн. за пляшку. Але при продажу першої ж пляшки був затриманий працівниками міліції.

 

3. Іван придбав за кордоном 600 спортивних костюмів кустарного виробництва. Ввізши їх з дотриманням встановленого порядку в Україну, він разом із своєю дружиною Надією пришив на костюми етикетки та емблеми “Пума” та “Адідас”, упакував ці костюми, використавши пакети, в яких була доставлена в Україну продукція вказаних фірм.

Згодом він продав 120 костюмів. Встановлено, що на придбання одного костюма було затрачено 35-40 грн., доставка обійшлася загалом у 700 грн., зміни у кожний костюм потягли за собою втрати в 10 грн., продавалися костюми за ціною 250-300 грн.

 

4. Дем’ян, який торгував на базарі яблуками, помітив, що його сусід по прилавку просить за яблука значно меншу ціну. Він запропонував сусіду підняти ціну до 2 грн. 20 коп. за кілограм, але той відмовився.

Тоді Дем’ян найняв Ганну, яка всім потенційним покупцям сусіда потайки говорила про те, що його яблука вирощені поблизу Чорнобильської АЕС й ті відмовлялися від покупки.

 

5. ЗАТ “Бензин/гроші” оформивши необхідні документи, розпочало будівництво автозаправної станції поблизу перехрестя магістральних доріг, де вже була аналогічна автозаправна станція, належна ТзОВ “Петроль”. В період будівництва директор ТОВ “Петроль” Свирид неодноразово звертався до учасників ЗАТ: Карпа, Ганни та Марії з пропозицією відмовитися від відкриття автозаправної станції в цьому місці, оскільки це приведе до скорочення прибутків вже існуючої станції, пропонував їм за це “відступне”, говорив, що поряд вони успішно працювати не зможуть. Врешті-решт Карпо, Ганна та Марія вирішили продати недобудований об’єкт, що був власністю ЗАТ “Бензин/гроші”. Договір купівлі -продажу між підприємствами не укладався, Свирид передав Карпові, Ганні та Марії по 50 тисяч грн. готівкою, і будівництво автозаправної станції було припинене.

 

6. На ринку нерухомості в місті діяло біля 90 зареєстрованих суб’єктів підприємництва та понад 200 маклерів, які жодним чином не оформлювали свою діяльність. Висока конкуренція вела до зниження доходності операцій з нерухомістю. З метою вплинути на конкурентів, Ігор - власник і директор приватного підприємства, яке займалося операціями з нерухомістю, попросив свого брата Юрія - прокурора міста - організувати у найбільшої і найуспішнішої фірми-конкурента “Стиль” перевірку діяльності й таким чином змусити хоча б тимчасово припинити діяльність. Юрій влаштував таку перевірку, в ході якої вилучив системні блоки комп’ютерів, на яких містилися всі бази даних, іншу техніку під приводом вивчення інформації про ухилення від оподаткування. Комп’ютери знаходилися в прокуратурі два місяці, протягом цього часу фірма “Стиль” не змогла здійснити жодної операції з нерухомістю, втратила клієнтів і змушена була змінити профіль діяльності. Весь цей час всім 25 працівникам фірми “Стиль” не виплачувалася заробітна плата.

 

7. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення, яким зобов’язало виконком міської ради провести тендер для визначення підприємств, які надаватимуть у місті транспортні послуги з перевезення пасажирів. Однак міський голова Омелько це рішення проігнорував, а дозволи на відкриття маршрутів пасажирських автобусів видавав лише підприємству, власником якого була його дружина. Завдяки цьому підприємство-монополіст змогло підвищити ціни за проїзд у маршрутному таксі з 50 коп. до 80 коп. У місті було 800.000 мешканців, кожний п’ятий із них щодня їздив у маршрутних таксі, тендер не проводився протягом 6 місяців.

 

8. При прийомі працівників на роботу голова кооперативу Стратіон кожного попереджував, що розмір його заробітної плати становить комерційну таємницю підприємства, з цього приводу було прийняте відповідне рішення правління кооперативу. Один із щойно прийнятих працівників - Денис - під час зустрічі зі своїм приятелем Гнатом похвалився розміром своєї зарплати, розповів про розмір заробітної плати інших п’яти працівників, який він дізнався, розписуючись у відомості про отримання зарплати й ознайомившись з відповідною інформацією. Гнат, який відкрив підприємство, що займалося, як і згаданий кооператив утилізацією побутового сміття, завдяки цьому зміг “переманити” до себе трьох найбільш кваліфікованих працівників кооперативу. Внаслідок цього кооператив був змушений найняти інших працівників, встановивши їм заробітну плату у розмірі не 500 грн. на місяць (як це було раніше), а 800 грн.

 

9. Анастасія на належному їй автомобілі потрапила у аварію, машина була пошкоджена настільки, що не підлягала відновленню. Тому Анастасія вирішила купити собі інший автомобіль такої ж моделі за кордоном. З цією метою вона придбала туристичну путівку й виїжджаючи в зарубіжну державу не вказала в митній декларації про наявні у неї 7.000 доларів США, і перевезла їх в кишені куртки. При купівлі автомобіля з робочим об’ємом дизельного двигуна 2200 см³ в іноземній державі вона попросила його продавця - Яцека не оформляючи договір купівлі-продажу в’їхати до України на фактично проданому автомобілі, вже тут передати його Анастасії, а потім в себе на Батьківщині заявити, що автомобіль у нього викрадено. Все це було зроблено.

Згодом Анастасія користувалася новим автомобілем при потребі пред’являючи документи того, що був пошкоджений а аварії. При перевірках жодного разу невідповідність номерів кузова так і не була виявлена.

 

10. Миколу та Володимира засуджено за те, що вони протягом серпня - жовтня 1998 р. на порушення Закону України від 18 червня 1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу”, уклали від свого імені угоди купівлі-продажу облігацій, випущених ТзОВ “Різноекспорт”, скуповували їх по 5500 грн., а продавали громадянам за ціною 11000 грн. і при цьому заподіяли істотну шкоду інтересам фізичних осіб.

 

11. Валентина, працюючи директором ПП “Сузір’я”, з метою одержання кредиту для ПП 04.05.1999 року уклала договір купівлі-продажу холодильного обладнання з фірмою “Айсберг” на суму 44 164 грн. Даний договір вона подала у місцеве відділення Акціоненого-комерційного банку “Достаток”, уклала 11.05.1999 р. кредитний договір на отримання кредиту в сумі 19000 грн. строком на 5 місяців під 25% річних. Отримала 15000 грн., з яких 4000 грн. перерахувала за холодильне обладнання фірмі “Айсберг”, за що отримала холодильне обладнання на суму 11906 грн. Для доотримання 4 000 грн. кредиту в жовтні 1999 р., Валентина внесла завідомо неправдиві відомості в баланс ПП “Сузір’я” і подала у це ж відділення банку цей баланс станом на 01 жовтня 1999 року, в якому вартість основних засобів вказана в розмірі 56000 грн., хоча фактично вартість основних засобів становила 16800 грн., що дало їй можливість одержати для ПП частину кредиту в розмірі 4000 грн. За виручені в такий спосіб гроші мала намір купити і пепрепродати високоліківідні акції одного з підприємств, що працювало на ринку нафти, щоб повернути кредит і одержати додаткові кошти. Але у визначений в договорі строк грошей у неї не виявилося і суми кредиту та відсотків по ньому банку повернуті не були.

Крім того Валентина в жовтні 1999 року з метою отримання кредиту в розмірі 14000 німецьких марок внесла завідомо неправдиві відомості в баланс ПП “Сузір’я” і подала цей баланс за станом на 1 листопада 1999 р. у відділення іншого комерційного банку. В цьому балансі вартість основних засобів вказана в розмірі 58800 грн., фактично - 16800 грн. Валентина також не повідомила нового кредитора про одержаний кредит у банку “Достаток”, який ще не був погашений. Це дало їй можливість одержати для приватного підприємства кредит в розмірі 7000 німецьких марок на 8 місяців під 23% річних. Ні кредит, ні проценти по ньому банку не були повернуті.

 

12. Галина на прохання своєї дочки Стефанії зареєструвала у міськвиконкомі на своє ім’я приватне підприємство “Плутон”, але при цьому не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю. Потім Галина і Стефанія оформили необхідні документи і отримали у Бердянській філії АБ “Еліта” кредит у сумі 200.000 грн., позичальником якого виступило ПП “Плутон”, гроші поклали на депозит під 16% річних в інший комерційний банк, відсотки по цьому вкладу отримували протягом 2 років. ПП “Плутон” кредит своєчасно не повернуло його і сплатило за користування кредитними коштами лише 20% належної суми. З урахуванням того, що кредитний договір було забезпечено заставою нерухомого майна, яке через механізм звернення стягнення застави перейшло у власність банку, сума неповернутих відсотків за користування кредитом склала 6403 грн. 93 коп.

 

13. Остап одержав спадщину й став власником грошових коштів у сумі понад 700.000 грн. Конвертувавши їх в іноземну валюту, Остап почав давати гроші в борг під відсотки, а з позичальників брав розписки про те, що вони ніби-то позичили гроші, причому в розмірі, який включав і фактично передану суму, і відсотки. Так, приватному підприємцю Федору він позичив під 10 відсотків щомісячно 20.000 доларів США строком на 3 місяці, Аркадію - таку ж суму під 15 відсотків щомісячно строком на 6 місяців. Про суми, отримані як відсотки за позичені гроші, Остап ніде не звітувався, податків з них не сплачував.

 

14. Олександр - водій автобуса, який здійснював міжнародні рейси, в сумці серед своїх особистих речей неодноразово провозив диски для лазерних систем зчитування, які купував у осіб, що займалися їх нелегальним виробленням. Так, 17 травня він ввіз в Україну без будь-якого оформлення таких дисків на загальну суму 10.000 євро і того ж дня передав для реалізації приватному підприємцю Сергію. Сергій встиг продати дисків на суму 25.000 грн., причому продавав їх без контрольних марок і без будь-якого офіційного обліку, виручену суму він передав Олександру за вирахуванням 20%, які залишав собі за реалізацію.

 

15. Надія орендувала кілька гектарів виноградника і зайнялася вирощуванням винограду. З вирощених ягід вона виготовляла вино, яке розливала у пляшки з етикеткою вина “Каберне качинське” - одного з відомих винних заводів, наклеювала на пляшки марки акцизного збору, які тиражувала на ксероксі, вино продавала гуртовим покупцям по 9 грн. за пляшку. Всього Надія виготовила і продала 10.000 пляшок вина, претензій щодо якості якого ніхто і ніколи не пред’являв.

 

16. Директор державного автотранспортного підприємства Єгор умисно вів справи так, щоб довести його до розвалу - купував пальне за явно завищеними цінами, влаштував спеціальні рейси для пільговиків, платив водіям та іншим працівникам заробітну плату, яка в кілька разів була меншою, ніж в інших аналогічних підприємствах, щоб змусити їх залишити роботу. Єгор розраховував, що підприємство збанкрутує, майно буде виставлене на аукціон і він через підставних осіб зможе купити його для себе особисто - стати приватним власником цього підприємства. Однак, міський голова звільнив Єгора, а його наступник зумів налагодити роботу. Щоправда, для ліквідації наслідків “господарювання” попереднього директора з міського бюджету довелося виділити дотацію розміром 150.000 грн.

Рекомендована література.

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст.164; 166⁸; 163; 166; 164¹³; 164⁵; 156; 166³; 164¹⁰; 164¹²; 155²; 171; 167; 168; 164³; 166⁴).

Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 жовтня 1992 року N 2684-XII, від 15 жовтня 1992 року N 2697-XII, від 24 червня 1993 року N 3318-XII, від 24 червня 1993 року N 3320-XII, від 16 грудня 1993 року N 3712-XII, від 16 грудня 1993 року N 3713-XII, від 16 грудня 1993 року N 3714-XII, від 16 грудня 1993 року N 3716-XII, від 25 лютого 1994 року N 4039-XII, від 14 липня 1994 року N 109/94-ВР, від 23 вересня 1994 року N 188/94-ВР, від 1 грудня 1994 року N 263/94-ВР, від 15 лютого 1995 року N 58/95-ВР, від 15 лютого 1995 року N 64/95-ВР, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 13 липня 1995 року N 304/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 473/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 474/95-ВР, від 14 грудня 1995 року N 475/95-ВР, від 22 грудня 1995 року N 497/95-ВР, від 15 травня 1996 року N 194/96-ВР, від 12 листопада 1996 року N 481/96-ВР, від 20 грудня 1996 року N 626/96-ВР, від 20 травня 1997 року N 278/97-ВР, від 16 грудня 1997 року N 725/97-ВР, від 23 грудня 1997 року N 762/97-ВР, від 12 лютого 1998 року N 122/98-ВР, від 24 грудня 1998 року N 358-XIV, від 12 січня 1999 року N 381-XIV, від 30 червня 1999 року N 784-XIV, від 8 липня 1999 року N 863-XIV, від 14 липня 1999 року N 969-XIV, від 6 жовтня 1999 року N 1121-XIV, від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV, від 21 грудня 1999 року N 1328-XIV, від 22 лютого 2000 року N 1481-III, від 11 травня 2000 року N 1708-III, від 1 червня 2000 року N 1770-III, від 1 червня 2000 року N 1775-III (зміни, внесені Законом України від 1 червня 2000 року N 1775-III, набирають чинності з 22 жовтня 2000 року), від 8 червня 2000 року N 1807-III, від 22 червня 2000 року N 1841-III, від 13 липня 2000 року N 1869-III, від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 21 вересня 2000 року N 1987-III, від 5 квітня 2001 року N 2356-III, від 26 квітня 2001 року N 2401-III, від 17 травня 2001 року N 2409-III, від 15 листопада 2001 року N 2788-III, від 16 січня 2003 року N 429-IV, Декретом Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 року N 10-92 Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2001 року N 10-рп/2001 (З 1 січня 2004 року цей Закон втратить чинність, крім статті 4, згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV) (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11).

 

Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 13 березня 1992 року N 2199-XII, від 5 травня 1993 року N 3180-XII, від 2 лютого 1994 року N 3904-XII (Законом України від 2 лютого 1994 року N 3904-XII цей Закон викладено в новій редакції), від 22 березня 1996 року N 96/96-ВР, від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР, (Законом України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР цей Закон викладено в новій редакції), від 19 квітня 1997 року N 221/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 19/98-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 5 березня 1998 року N 199/98-ВР, від 1 грудня 1998 року N 285-XIV, від 17 грудня 1998 року N 320-XIV, від 22 грудня 1998 року N 333-XIV, від 9 квітня 1999 року N 588-XIV, від 13 травня 1999 року N 643-XIV, від 30 червня 1999 року N 784-XIV, від 4 листопада 1999 року N 1213-XIV, від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, від 2 березня 2000 року N 1523-III, від 1 червня 2000 року N 1770-III, від 8 червня 2000 року N 1805-III, від 7 червня 2001 року N 2515-III, від 20 вересня 2001 року N 2740-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III, від 24 грудня 2002 року N 349-IV, від 16 січня 2003 року N 429-IV (Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку, згідно із Законом України від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР) (Дію Закону у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV) (Дію Закону у частині сплати податків і зборів, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, зупинено на період проведення експерименту для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області - учасників економічного експерименту, згідно із Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV) (ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 9, Розділ II).

 

Про Єдиний митний тариф: Закон України від 5 лютого 1992 року (Із змінами, внесеними згідно з Декретами Кабінету Міністрів України N 4-93 від 11.01.93, ВВР, 1993, N 12, ст.107 N 36-93 від 23.04.93, ВВР, 1993, N 24, ст.270 Законами України N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192 N 170/97-ВР від 03.04.97, ВВР, 1997, N 20, ст.144 N 334-XIV (334-14) від 22.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.48 N 403-XIV (403-14) від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83 N 515-XIV (515-14) від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140 N 720-XIV (720-14) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.253 N 722-XIV (722-14) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264 N 971-XIV (971-14) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352 N 973-XIV (973-14) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356 N 1242-XIV (1242-14) від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набирає чинності з 01.01.2000 N 1278-XIV (1278-14) від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16 N 1480-III (1480-14) від 22.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.109 N 1562-III (1562-14) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 21, ст.163 N 1606-III (1606-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197 N 1608-III (1608-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209 N 1715-III (1715-14) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260 N 1749-III (1749-14) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.283 N 1807-III (1807-14) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1991-III (1991-14) від 21.09.2000 - набирає чинності з 01.01.2001, ВВР, 2000, N 48, ст.406 N 2199-III (2199-14) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36 N 2211-III (2211-14) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46 N 2323-III (2323-14) від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96 N 2355-III (2355-14) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.114 N 2410-III (2410-14) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143 N 2660-III (2660-14) від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.261 - набуває чинності з 01.01.2002 року N 2744-III (2744-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 31 N 2751-III (2751-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 34 N 2888-III (2888-14) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 11, ст.81 N 3111-III (3111-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.236 N 3118-III (3118-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238 N 43-IV (43-15) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.259) (Зміни в текст не внесені. Додатково див. Закон N 40-IV (40-15) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266 - дію змін зупинено згідно із Законом N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 347-IV (347-15) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 6, ст. 50 N 440-IV (440-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.99) (ст.ст. 3, 4, 6-9,10-17,19, 20-25).

 

Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 1992 року N 2544-XII (ст.ст 1, 2, 3, 4, 5, 7).

 

Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23 вересня 1994 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 травня 1996 року N 184/96-ВР, від 10 вересня 1999 року N 1034-XIV, від 16 березня 2000 року N 1559-III (ст.ст. 1, 2).

 

Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Закон України від 19 грудня 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 липня 1996 року N 306/96-ВР, від 12 вересня 1996 року N 361/96-ВР, від 11 вересня 1997 року N 526/97-ВР, від 23 грудня 1997 року N 775/97-ВР, від 12 лютого 1998 року N 122/98-ВР, від 5 березня 1998 року N 182/98-ВР, від 30 грудня 1998 року N 373-XIV, від 20 квітня 2000 року N 1685-III, від 11 січня 2001 року N 2209-III, від 7 лютого 2002 року N 3032-III, від 24 жовтня 2002 року N 195-IV (ст.ст. 1,2,3,7,12,14,15).

 

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. В редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР, від 4 листопада 1997 року N 607/97-ВР, від 18 листопада 1997 року N 639/97-ВР, від 30 грудня 1997 року N 793/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 10 лютого 1998 року N 98/98-ВР, від 20 листопада 1998 року N 269-XIV, від 1 грудня 1998 року N 285-XIV, від 11 грудня 1998 року N 309-XIV, від 11 грудня 1998 року N 312-XIV, від 16 грудня 1998 року N 317-XIV, від 17 грудня 1998 року N 320-XIV, від 29 грудня 1998 року N 371-XIV, від 14 січня 1999 року N 393-XIV, від 15 січня 1999 року N 403-XIV, від 16 березня 1999 року N 484-XIV від 18 березня 1999 року N 515-XIV, від 6 квітня 1999 року N 568-XIV, від 3 червня 1999 року N 722-XIV, від 14 липня 1999 року N 934-XIV (зміни, внесені Законом України від 14 липня 1999 року N 934-XIV, діяли до 1 січня 2002 року), від 15 липня 1999 року N 971-XIV, від 15 липня 1999 року N 973-XIV, від 15 липня 1999 року N 977-XIV (зміни, внесені Законом України від 15 липня 1999 року N 977-XIV застосовуються платниками податків при визначенні податкових зобов'язань за результатами звітного (податкового) періоду, на який припадає дата набрання чинності зазначеного Закону), від 7 жовтня 1999 року N 1133-XIV, від 19 жовтня 1999 року N 1157-XIV, від 19 жовтня 1999 року N 1160-XIV, від 3 грудня 1999 року N 1278-XIV, від 14 грудня 1999 року N 1288-XIV, від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, від 17 лютого 2000 року N 1458-III, від 2 березня 2000 року N 1523-III, від 16 березня 2000 року N 1559-III, від 23 березня 2000 року N 1606-III, від 23 березня 2000 року N 1608-III, від 20 квітня 2000 року N 1694-III, від 11 травня 2000 року N 1715-III, від 1 червня 2000 року N 1749-III, від 8 червня 2000 року N 1805-III, від 8 червня 2000 року N 1807-III, від 8 червня 2000 року N 1812-III, від 22 червня 2000 року N 1841-III, від 13 липня 2000 року N 1926-III, від 14 вересня 2000 року N 1953-III, від 14 вересня 2000 року N 1954-III, від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 21 вересня 2000 року N 1991-III, від 7 грудня 2000 року N 2120-III, від 21 грудня 2000 року N 2181-III, від 21 грудня 2000 року N 2199-III, від 11 січня 2001 року N 2211-III, від 22 березня 2001 року N 2323-III, від 5 квітня 2001 року N 2355-III, від 17 травня 2001 року N 2406-III, від 17 травня 2001 року N 2410-III, від 20 вересня 2001 року N 2711-III, від 20 вересня 2001 року N 2712-III, від 4 жовтня 2001 року N 2744-III, від 15 листопада 2001 року N 2779-III, від 29 листопада 2001 року N 2831-III, від 29 листопада 2001 року N 2866-III, від 20 грудня 2001 року N 2905-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 17 січня 2002 року N 2975-III, від 7 лютого 2002 року N 3045-III, від 7 березня 2002 року N 3073-III, від 7 березня 2002 року N 3118-III, від 4 липня 2002 року N 40-IV (зміни, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 40-IV, набрали чинності з 1 січня 2003 року) (зміни до цього Закону, передбачені Законом України від 4 липня 2002 року N 40-IV, зупинено на 2003 рік у зв'язку із зупиненням дії пункту 3 розділу VII Закону України від 4 липня 2002 року N 40-IV згідно із Законом України від 26 грудня 2002 року N 380-IV), від 4 липня 2002 року N 43-IV, від 24 грудня 2002 року N 349-IV (Перехідними положеннями Закону України від 24 грудня 2002 року N 349-IV передбачено певні особливості оподаткування прибутку підприємств), від 26 грудня 2002 року N 380-IV, від 16 січня 2003 року N 429-IV, від 16 січня 2003 року N 440-IV Додатково див. Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2002 року N 11-рп/2002 (Дію Закону зупинено, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8, для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподар­ського податку згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV) (З 1 січня 2004 року до пункту 10.1 статті 10 будуть внесені зміни згідно із Законом України від 24 грудня 2002 року N 349-IV) (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11).

 

Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби: Закон України від 6 лютого 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 грудня 1998 року N 311-XIV, від 19 листопада 1999 року N 1246-XIV (Законом України від 19 листопада 1999 року N 1246-XIV цей Закон викладено в новій редакції), від 7 грудня 2000 року N 2138-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III

 

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби: Закон України від 24 травня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 12 червня 1997 року N 340/97-ВР, від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV (Зміни, внесені Законом України від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV, набувають чинності з 1 січня 2000 року), від 7 грудня 2000 року N 2134-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III

 

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію): Закон України від 11 липня 1996 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Україн від 23 грудня 1997 року N 767/97-ВР, від 20 листопада 1998 року N 276-XIV, від 11 грудня 1998 року N 311-XIV, від 5 травня 1999 року N 620-XIV, від 14 липня 1999 року N 969-XIV, від 15 липня 1999 року N 964-XIV, від 4 листопада 1999 року N 1214-XIV, від 21 грудня 1999 року N 1331-XIV, від 2 березня 2000 року N 1521-III, від 23 березня 2000 року N 1581-III, від 6 квітня 2000 року N 1648-III, від 13 червня 2000 року N 1813-III, від 21 вересня 2000 року N 1962-III, від 5 квітня 2001 року N 2371-III, від 24 жовтня 2002 року N 195-IV Додатково див. Указ Президента України від 24 червня 1998 року N 680/98

 

Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР, від 14 липня 1999 року N 938-XIV, від 15 березня 2001 року N 2299-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III, від 7 лютого 2002 року N 3047-III (ст.ст. 1, 3, 4, 7, 8).

 

Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1999 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 14 жовтня 1992 року N 2680-XII, від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР, від 9 липня 1996 року N 283/96-ВР, від 10 вересня 1997 року N 523/97-ВР, від 5 травня 1999 року N 622-XIV, від 3 червня 1999 року N 719-XIV (ст.ст. 1, 2., 3, Глава 7).

 

Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21 вересня 1999 р. (ст.ст. 1, 3, 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24).

 

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 вересня 2000 року N 1969-III, від 7 грудня 2000 року N 2120-III, від 11 січня 2001 року N 2209-III, від 8 лютого 2001 року N 2257-III, від 5 квітня 2001 року N 2344-III, від 11 липня 2001 року N 2628-III, від 12 липня 2001 року N 2664-III, від 4 жовтня 2001 року N 2745-III, від 4 жовтня 2001 року N 2759-III, від 20 грудня 2001 року N 2905-III, від 17 січня 2002 року N 2953-III, від 17 січня 2002 року N 2984-III, від 7 березня 2002 року N 3073-III, від 7 березня 2002 року N 3077-III, від 26 грудня 2002 року N 380-IV, від 26 грудня 2002 року N 411-IV, від 20 лютого 2003 року N 546-IV (З 1 січня 2004 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV) (ст.ст. 1, 8, 9).

 

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 вересня 2001 року N 2740-III (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 28 листопада 2002 року N 249-IV) (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 лютого 2003 року N 485-IV) (ст. 2, Глава 3, 4, ст, 47).

 

Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. (ст. 1).

 

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. (З 12 червня 2003 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 лютого 2003 року N 485-IV) (ст.ст. 1, 4, 5, Розділ III, VI).

 

Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13 вересня 2001 року (ст.ст. 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9).

 

Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 25 листопада 1993 року N 3651-XII, від 28 січня 1994 року N 3891-XII, від 11 квітня 1995 року N 139/95-ВР, від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР, від 3 червня 1997 року N 295/97-ВР, від 14 липня 1999 року N 932-XIV, від 4 жовтня 2001 року N 2745-III Додатково див. Постанову Правління Національного банку України від 4 липня 1997 року N 212 (З 1 січня 2004 року до цього Декрету будуть внесені зміни згідно з Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV)(ст.ст.1,4,5,9).

 

Про затвердження Порядку застосування векселів Державного казначейства: постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 р. N 689. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року N 1336, від 28 квітня 2000 року N 731.

 

Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки: Постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 1997 року N 37 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 1997 р. за N 86/1890. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 20 червня 1997 року N 195, від 2 березня 1998 року N 79, від 9 листопада 1998 року N 468, від 27 січня 1999 року N 38, від 23 березня 1999 року N 135, від 10 червня 1999 року N 278, від 15 вересня 1999 року N 456, від 4 лютого 2000 року N 39, від 27 грудня 2000 року N 508.

 

Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740. Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 року N 747, від 1 жовтня 1999 року N 1824, від 16 березня 2000 року N 501, від 24 жовтня 2001 року N 1383, від 27 грудня 2001 року N 1758, від 11 жовтня 2002 року N 1510.

 

Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України: постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. N 1598 Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року N 1537.

 

Положення Національного банку України про кредитування: затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. N 246 Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 22 квітня 1996 року N 97, від 17 лютого 1997 року N 35, від 4 квітня 1997 року N 80, від 20 листопада 1998 року N 489, від 19 січня 1999 року N 19, від 3 листопада 1999 року N 533, від 22 грудня 1999 року N 601, від 7 травня 2001 року N 186, від 4 грудня 2001 року N 495, від 5 березня 2003 року N 79, листом Національного банку України від 10 жовтня 1995 року N 306.

 

Про затвердження Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій репо: постанова Правління Національного банку України від 29 травня 2001 року N 204.

 

Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за N 730/5921.

 

Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003р. № 3.

Спеціальна література

Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему. // Вісник Верховного Суду України. - 1998. - №2. - Додаток. - С. 1-16.

Беницкий А.С. О некоторых особенностях объективной стороны легализации (отмывания) денежных средств или иного имущества, приобретенных заведомо преступным путем // Проблеми права на зламі тисячоліть: Матеріали міжнародної наукової конференції. Наукове видання.- Дніпропетровськ: ІМА-прес.- 2001.- С. 463-466.

Беницкий А.С. Отграничение легализации денежных средств или иного имущества, приобретенных преступным путем, от смежных составов преступлений //Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України.-2000.- №1.- С. 119-133.

Беницкий А.С. Уголовная ответственость за использование незаконно полученных доходов по законодательству Украины // Актуальные проблеми уголовного права: Сборник научных статей.- Ростов-на-Дону: ИУБиП.- 2001.- С. 115-119.

Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенного преступным путём: проблемы квалификации и совершенствования законодательства: Монография / Министерство внутренних дел Украины, Луганский ин-т внутр. дел им. 10-летия Незав. Украины. - Луганск: ЛИВД, 2001.- 349с.

Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі. Львів: Юрид. ф-т ЛДУ ім. І. Франка. - 1998. - 76 с.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. - К.: Атіка, 2000. - 288 с.

Брич Л.П., Навроцький В.О. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. // Підприємництво, господарство і право. 2001. - №1.- С.58-62; №2.- С.68-71.

Васильцева О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за незаконні банкрутства // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. - 2001. - Вип. 4 (17). - С. 220 - 228.

Готін О.М. Здоров’я населення як об’єкт злочину - випуск або реалізація недоброякісної продукції // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. - 2000. - Вип. 3. - С. 31 - 41.

Гуторова Н.О. Відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю: історія розвитку і проблеми застосування кримінального законодавства // Підприємництво, господарство, право.- 2002.- №1.- С. 81-84.

Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. - Харків: Видавництво Національного університету внутрішніх справ. - 2001.-384с.

Доля Л. Небезпека легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. // Право України. - 2002. - №2. - С. 89-93.

Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика.- Київ: Юридична практика. - 2003.- 924с.

Дудоров О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спецвипуск. Частина 1. - 2002. - С. 21-26

Дудоров О.О., Дудорова К.Б. Кримінальна відповідальність за незаконне використання товарного знаку: науково-практичний коментар ст. 229 КК, питання вдосконалення законодавства // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. - 2002. - №1. - С. 108-116

Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва. - К.: Атіка, 2001. - 608 с.

Дудоров О.О., Мойсик В. Р. Шахрайство з фінансовими ресурсами і суміжні склади злочинів: спірні питання кваліфікації //Адвокат.-1999.-№4.-С.5-11.

Дудоров О.О., Свириденко Т.В. До питання про співвідношення контрабанди та ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів // Митна справа. - 2002. - №1. - С. 15-26

Кальман О. Актуальні питання протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Вісник прокуратури.-2002.-№2.

Коляда П. “Випрані” гроші - 2 // Юридичний вісник України.- 2002.- №21 (361) 25-31 травня.- С. 10.

Коляда П. “Випрані” гроші - 2 // Юридичний вісник України.- 2002.- №22 (362) 1-7 червня.- С. 7.

Коляда П. Кримінальна економіка // Юридичний вісник України.- №24 (312) 16 - 22 червня 2001 р. С.10

Конорєв В. У бурхливому потоці приватизації простежуються підводні течії // Юридичний вісник України.- №31 (215) 5-11серпня 1999 р. С.5.

Корнієнко М.В. Проблеми застосування норм нового Кримінального кодексу України щодо “відмивання» коштів та комп’ютерної злочинності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 394 - 399.

Короткевич М. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та відмежування цього складу від суміжних складів. // Право України. - 2000. - №7. - С. 35.

Короткевич М. Застосування законодавства про порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю. // Право України. - 2000. - №10. - С. 55-56.

Короткевич М.Є., Андрушко П.П. Відповідальність за зайняття забороненими видами підприємницької діяльності та за порушення порядку зайняття нею. //Вісник Верховного Суду України.- 1998.- №3.- С. 54-59.

Кравченко О. Окремі проблеми, що постали у судовій практиці при розгляді справ про контрабанду. // Право України. - 2000. - №1.- С. 73-75.

Кравченко О.О. Контрабанда: теорія і практика // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 404 - 410.

Кравченко О.О. Кримінально-правові норми про контрабанду потребують реконструкції // Вісник Верховного Суду України.-2001.-№5-С.50-54.

Кротюк В.Л. Проблемні питання, пов’язані з удосконаленням законодавства, спрямованого на боротьбу зі злочинністю у сфері банківської діяльності. // Злочини у сфері кредитно-фінасової та банківської діяльності: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ.конференції [Харків]. / [Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін.]. - Харків: ПФ “Поиск”, 2002. - С. 39-55.

Лантінов Я.О. Суб’єкт порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 18. - С. 10 - 14.

Ляпунова Н. Щодо фіктивного банкрутства. // Право України. - 2000. - №11. - С. 88-89.

Марін О. Вирішення питань конкуренції кримінально-правових норм про злочини у сфері господарської діяльності. // Підприємництво, господарство і право. -2001.- №9.- С. 79-81.

Мельник Н., Хавронюк Н. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства. // Предпринимательство, хозяйство и право.-1997.- №11.

Мойсик В.Р. Шахрайство з фінансовими ресурсами - до питанні про суб’єкт відповідальності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 365 - 372.

Мойсик В.Р. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від інших злочинів у сфері господарської діяльності // Вісник Верховного Суду України.-2002.-№4.-С.26-31

Мойсик В.Р. Про об’єкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами // Вісник Верховного Суду України.-2002.-№1.-С.34-42

Омельчук О. Суб’єкт контрабанди // Митна справа.- №3.- 2001.- С. 18-23.

Поляков Б. Методы правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) в Украине // Підприємництво, госп-во і право.-2002.-.№2.-С.7-11.

Притика Д.М. Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності. // Злочини у сфері кредитно-фінасової та банківської діяльності: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конференції [Харків]. / [Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін.]. - Харків: ПФ “Поиск”, 2002. - С. 18-22.

Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю // Право України.- 2002.- №3.- С. 110-114.

Соловйова А.М. Розмежування примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов’язань та протидії законній господарській діяльності // Держава і право / Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. - 2002. - Вип. 15. - С. 441 - 447.

Степанюк Р.Л. Особливості суб’єктів злочинів, пов’язаних з порушенням бюджетного законодавства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х. - 2002. - Вип. 18. - С. 127 - 130.

Чаричанський О.О. Предмет легалізації (відмивання) прибутків, одержаних незаконним шляхом // Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. Випуск четвертий. - Харків: Харківський Центр вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні, 2002. - С. 214-227.

Злочини проти довкілля

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу злочину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характерних для кожного із складів злочинів
а) ст.236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки” - ст. 253 КК України “Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля”.
б) ст. 242 КК України “Порушення правил охорони вод” - ст. 243 КК України “Забруднення моря”.
в) ст.252 КК України “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду” - ч. 2 ст. 240 КК України “Порушення правил охорони надр”; ст. 246 КК України “Незаконна порубка лісу”.
г) ст. 245 КК України “Знищення або пошкодження лісових масивів” - ст. 246 КК України “Незаконна порубка лісу”.

 

ІІ. Проведіть відмежування складів злочинів і складів адміністративних правопорушень:

 

Склади правопорушень, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів правопо-рушень	Відмежувальні ознаки (ознаки складу правопорушен-ня, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характер-них для кожного із складів правопору- шень
а) ст.236 КК України “Порушення правил екологічної безпеки” - ст.791 КпАП України “Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд”
б) ст.238 КК України “Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення” - ст.823 КпАП України “Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними” в) ст.248 КК України “Незаконне полювання” - ст.85 КпАП України “Порушення правил використання об’єктів тваринного світу”
г) ст.252 КК України “Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду” - ст.91 КпАП України “Порушення правил охорони та використання територій та та об’єктів природно-заповідного фонду”.

 

ІІІ. Вирішіть задачі:

1. Яків - голова правління відкритого акціонерного товариства “Пошук”, який було створено для спорудження артезіанських свердловин, вирішив розширити сферу дії свого АТ й зайнятися видобутком гафнію та сапропелю в Азовському морі. З цією метою він силами працівників АТ організував розвідувальне буріння на акваторії моря, на відстані 240м. від берега, на глибині 1,7м. та видобув по 700 кг кожної речовини. Дозвіл на це він одержав від голови селищної Ради Степана.

 

2. Під час заправки паливом судна в порту м. Маріуполь паливний шланг зіскочив з горловини баку для палива й воно почало виливатися в море. Вахтовий матрос Павло який повинен був стежити за процесом заправки, внаслідок неуважності, помітив це лише через 15 хв. За цей час в море вилилося 8 тонн солярки. Ділянка берега в 3.7 км, на якій був розташований піонерський табір, будинок відпочинку, міський пляж, стала непридатна для використання протягом сезону. На площі 8 тис. кв. м. загинуло венусів 3 тис. штук, змієхвосток і голотурій по 7 тис. штук, морських трав 15 тис. кг.

Варіант: Забруднення моря сталося через неприйняття заходів до своєчасного ремонту паливного трубопроводу, який проходив берегом.

 

3. Головний зоотехнік колективного сільськогосподарського підприємства Карпо не приймав заходів щодо своєчасного очищення гноєсховищ. Внаслідок їх переповнення гноївка по схилу рельєфу попала в Київське водосховище, що призвело до забруднення водойми. При цьому загинула риба сазан та ікра. Середня кількість загиблої риби становила 2 шт. на квадратний метр; площа негативного впливу пошкодження 5 тис. кв. м, ікри загинуло в середньому 10 штук на кв. м, загибелі рибної молоді не встановлено.

 

4. На території були залишені спілі сосни для того, щоб їх насінням була заліснена зрубана ділянка лісу. Борис зрубав 15 таких сосен, діаметр яких біля місця зрубу становив 35-40см. Внаслідок цього заліснення ділянки затрималось на кілька років, з лісової ділянки зникли білки та корисні птахи, розмножилися шкідливі комахи, збільшилися масштаби вітрової та водної ерозії.

 

5. Орест, збираючи в лісі гриби, побачив петлю зі сталевого тросу, поставлену невідомим бракон’єром, в яку попав лось. він добив знесилену тварину, потім на легковому автомобілі перевіз м’ясо, отримане від розділки туші лося, додому.

Варіант 1: В пастку потрапила видра, яка була вже мертва, Орест використав її хутро.

Варіант 2: Пастка належала державному мисливському господарству. Орест визволив з неї і відпустив на свободу горностая.

 

6. За полювання без дозволу Сиволоба було оштрафовано. Через якийсь час він проник на територію заповідника і намагався застрелити лося, але промахнувся. В заповіднику Сиволоб натрапив на лисицю, яка спіймалася в пастку, поставлену науковими співробітниками заповідника, й забрав її собі.

 

7. Лісничий Супоненко, не маючи відповідного дозволу, застрелив на закріпленій за ним території трьох лосів. М’ясо він використав для споживання, а шкури вичинив і продав.

 

8. 8 березня, 1 і 14 квітня Нікулін без дозволу ставив в дельті ріки риболовні снасті, спеціально пристосовані для вилову риби цінних порід, але безрезультатно. 26 квітня він знову поставив снасті і виловив десять ікряних севрюг.

 

9. Степан - водій спецмашини для чистки каналізації, скинув вміст кузова машини у відведеному місці. А машину помив у річці Східничанці в місці її витоку. Внаслідок фекального забруднення у річці загинула вся форель. Річка протікає через зони санітарної охорони джерел мінеральної води курорту Східниця. Але забруднення джерел мінеральних вод не сталося.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти та практика їх застосування:

Конвенція ООН про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

Водний Кодекс України (ст.ст. 1; 3-5, 18-111).

Земельний кодекс (ст.ст.2; 18-22; 25; 28; 33-36; 38-60; 63-77; 84; 98; 103-115; 156; 157; 162-168; 207; 208; 211).

Кодекс торговельного мореплавства України. (ст. ст. 15, 25, 48-72, 277-325).

Кодекс України про надра (ст. ст. 1, 13-27, 37-59, 65).

Лісовий Кодекс (ст. ст. 1, 3 - 4, 7 - 9, 18-22; 36 - 41, 48 - 70, 81-86, 98.)

Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 5 травня 1993 р., 6 березня 1996 р., 19 листопада 1997 р., 5 березня 1998 р., 30 червня 1999 р.,14 липня 1999 р., 14 грудня 1999 р., 14 грудня 1999 р., 6 квітня 2000р, 8 червня 2000 р., 21 червня 2001 р., 7 лютого 2002 р., 14 жовтня 2002 р. 18 листопада 2002 р., 26 грудня 2002 р. (ст. ст. І, 5, 22, 27; 32; 33; 38; 39; 50; 60-65; 68).

Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 18 червня 1996 р. (ст.ст. 1; 3; 5, 6).

Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 5 травня 1993 р., 14грудня 1999 р., Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. (ст.ст.3; 9; 15-18; 20; 23; 25; 27; 29; 31; 33; 35; 37; 42; 64).

Про цивільну оборону: Закон України від 3 лютого 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 24 березня 1999 р., 29 травня 2001 р. (ст.ст.1; 12).

Закон України “Про тваринний світ” від 3 березня 1993 р.(ст.ст.3; 16; 17; 20-22; 25-31; 39; 45-48; 50; 51; 63).

Про карантин рослин: Закон України від 30 червня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 18 червня 1997 р., 30 червня 1999 р. (ст.ст. 1,8,9, 11. 15, 16).

Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 5 листопада 1997 р., 18 листопада 1997р, 12 вересня 2002 р. (ст.ст.2; 35).

Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 листопада 1996р, 3 грудня 1997 р., 30 червня 1999 р., 11 січня 2000 р., 20 квітня 2000 р. (ст.1; 7; 13; 26; 27; 45; 72; 73; 81).

Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 квітня 2000 р., 28 листопада 2002 р. (ст.ст.1; 5; 7; 8; 13; 14; 16; 17; 50).

Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 р. (ст.ст.1; 4; 10-13; 18; 20).

Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16 травня 1995 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 6 березня 1996 р., 17 грудня 1996 р. (ст.ст.2; 22; 24; 28; 29).

Про видобування і переробку уранових руд: Закон України від 19 листопада 1997 р. (ст.ст. 1,6,7, 16).

Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 26 квітня 2001 р. (ст.ст.1; 5; 6)

Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 7 березня 2002 р. (ст.ст.1; 33; 34; 42-44).

Про захист рослин: Закон України від 14 жовтня 1998 р. (ст. ст.1, 4; 14, 21)

Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 р. із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 22 лютого 2000 р. 8 червня 2000 р., 7 грудня 2000 р., 5 квітня 2001 р., 29 травня 2001 р., 4 жовтня 2001 р., 20 грудня 2001 р., 26 грудня 2002 р. (ст.1; 4; 12-17; 49).

Про меліорацію: Закон України від 14 січня 2000 р. (ст.ст.1; 3-8; 19; 33).

Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 7 лютого 2002 р. (ст.ст.1; 4; 12; 14-16; 19; 20; 33; 35; 42; 43).

Про захист населення і територій від надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру: Закон України від 8 червня 2000 р. (ст.ст.1; 7-15).

Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. (ст.ст.28-43).

Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. (ст.ст.1; 12).

Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 липня 2000 р.(ст.ст.1; 8;16).

Про Червону книгу України: Закон України 7 лютого 2002 р. (ст.ст.3-5; 10-20).

Про затвердження Положення про курорт Східниця: Постанова Ради Міністрів УРСР від 29 червня 1987 р. №230 (п.2; 14).

Постанова Пленуму Верховного Суду України №І від 26 січня 1990 р. “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи”

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. №4 “Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки” (в редакції від 3 березня 2000 р.).

Додаткові нормативно-правові акти до теми:

Інструкція про порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон: затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 січня 2001, №22 (Розд.1,4).

 

Інструкція про здійснення державної екологічної експертизи: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 7 червня 1995 р., №55 (Розд.1,2,5,6,8,11,13).

 

Інструкція про порядок видачі дозволів на видобування підземних вод: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 28 липня 1994 р., №79 (Розд.2,3).

 

Інструкція про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, форм клопотання та бланків дозволів на таке добування: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 1 лютого 1993 р., №3 (Розд.1,2,3).

 

Інструкція про порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин: затверджена наказом Державного комітету Лісового господарства від 27 грудня 2000 р.(Розд.2,3).

 

Інструкція про порядок установлення та розподілу лімітів використання живих об'єктів рибного господарства загальнодержавного значення і видачу дозволів на їх спеціальне використання: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства рибного господарства України від 6 червня 1995 р. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекобезпеки N 141/4 від 2 вересня 1997 р. (Розд.2,3,4).

 

Інструкція про порядок спеціального використання водних живих ресурсів: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державного комітету рибного господарства України від 10 лютого 2000 р. (Розд.1,2,3).

 

Інструкція щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 30 вересня 1996 р. (Ст. 1-22).

 

Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 р. (Розд. 2,3,4).

 

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті: затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 березня 2001 р.(Розд.2,4).

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. (Розд.1,3,4,5,7) Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінекобезпеки №116 від 26 жовтня 1995 р.; №8 від 30 січня 1996 р.; Наказом Мінекоресурсів №48 від 31 січня 2002 року.

 

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. (Розд.3,4,5).

 

Методичні вказівки про порядок притягнення до адміністративної відповідальності порушників законодавства у сфері захисту рослин: затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 6 вересня 2000 р. (Розд. 3,4,5,9,14).

 

Інструкція по виявленню, локалізації та ліквідації карантинних об'єктів: затверджена наказом Міністерства Сільського господарства і продовольства України, Головної державної інспекції з карантину рослин від 5 лютого 1997 р. (Розд.1,4,5; 1,4,5).

 

Режими рибальства в 2001 році: затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 21 березня 2001 р. (п.п. 1-3). Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики №41 від 12 лютого 2002 року.

 

Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р., №554. Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №142 від 14 лютого 2001 року (п.п. 1-2).

 

Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів: постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р., №1147 (п.п. 1-17,76-83). Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1519 від 17 листопада 2001 року.

 

Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення: постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р., N 827. Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1463 від 27 вересня 2000 року; №1481 від 28 вересня 2000 р.

 

Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №284 (п.п. 1-6).

 

Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій: постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. №1099 (п.п. 1-16).

 

Положення про моніторинг земель: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. №661 (п.п. 1-8).

 

Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів: затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 грудня 2000 р. (Розд. 1,3,4).

 

Про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р., №15. Із змінами, внесеними згідно з Кабінету Міністрів України №99 від 30 січня 1997 р.; №1919 від 18 жовтня 1999 р. (п.п. 1-20).

 

Положення про порядок визначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. №174. Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1541 від 28 вересня 1998; №527 від 1 квітня 1999 р.; №1709 від 19 грудня 2001 р. (п.п.1-8).

 

Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення: затверджена Постановою Кабінету Міністрів від 17 січня 1995 р. №33 (п.п. 2,3,5-8).

 

Положення про порядок надання гірничих відводів: затверджена Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №59 Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №24 від 9 січня 1996 р.(п.п. 4,6,8, 21-29).

 

Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України та внесення змін і доповнень до наказу від 18 травня 1995 р. №37: затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 жовтня 1995 р.

 

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них: затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. №486. Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №72 від 24 січня 2002 (п.п.3,6-12).

 

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: затверджений Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №284 (п.п.1-6).

 

Порядок здійснення державного моніторингу вод: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. №815. Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №1763 від 24 вересня 1999 р.; №14