Тренажери в операторській діяльності. Тренування операторів. Особливості контролю за емоційними станами операторів СЛМ

Принципи і методи добору на операторські посади

1.Принципи етапносты

2. Принцип активного добору.

В даний час існує тенденція звузити контингент облич, що відбираються, шляхом підвищення вимог. Під активним добором розуміється: максимальне пристосування систем відображення й органів керування машиною до функціональних характеристик оператора; раціональна автоматизація ряду операцій; розробка ефективних систем навчання; оптимізація режимів тренування; упровадження засобів підвищення функціональних характеристик людини.

Емоційні стани операторів СЛМ

Монотонія - напруга, викликана одноманітністю діяльності, неможливістю переключення уваги, підвищеними вимогами до концентрації і стійкості уваги.

Политонія - напруга, викликана необхідністю частих переключень уваги в несподіваних напрямках.

Фізична напруга - викликається підвищеними навантаженнями на руховий апарат.

Емоційна напруга - напруга, викликана конфліктними умовами, підвищеною імовірністю виникнення аварійної ситуації, чи несподіванкою тривалим чеканням.

Напруга чекання - викликано необхідністю підтримки готовності робочих функцій в умовах відсутності діяльності.

Мотиваційна напруга - зв'язана з боротьбою мотивів і з вибором критеріїв для ухвалення рішення.

Стомлення - тимчасове зниження працездатності, викликане тривалою роботою.

Стартова напруга - зв'язана з освоєнням нових видів екстремальної діяльності.

Завершальна емоційна напруга - зв'язане з чеканням закінчення роботи в екстремальних умовах.

 

Характеристика процесу сприйняття інформації оператором.

Приймання інформації

Важливою складовою діяльності оператора є етап приймання інформації про об'єкт управління. Головними психічними процесами, що забезпечують перебіг цього етапу, є процеси відчуття, сприймання, мислення та уяви. Приймання інфор­мації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу, тобто суб'єктивного відоб­раження у свідомості людини властивостей об'єкта, що на неї діє. Психологічні дослідження розкрили структуру цьо­го процесу, який складається зі стадій знаходження, розріз­нення, впізнання. До того ж виділяють стадії становлення просторових компонентів самого перцептивного образу: ви­явлення об'єкта в просторі та оцінка його загальних про­порцій, відображення різких зсувів кривизни, глобально-адекватне відображення форми та стадія досягнення цілко­витої адекватності об'єкта.

Саме сприймання характеризується певними властиво­стями — цілісністю, структурністю, константністю, усвідомленістю, предметністю, вибірковістю. Перелічені властивості не є первинними, а формуються у процесі роз­витку людини, становлення її професійної майстерності, Що має суттєве значення для побудови інформаційних мо­делей. Фізіологічною основою формування перцептивного об­разу є робота аналізаторів, котрі складаються з трьох основ­них частин: рецептора, провідних нервових шляхів та цент­ральної частини кори головного мозку. Між рецептором і мозком існує прямий та зворотний зв'язок, тобто рецептор виконує функції як кодування, так і декодування інфор­мації.

У психології виділяють такі загальні характеристики ана­лізаторів:

- чутливість;

- адаптивність;

- вибірковість.

Чутливість основних аналізаторів до дії фізичних та хі­мічних подразників є досить значною та різною і характе­ризується абсолютним, диференціальним та опера­тивним порогами.

Мінімальна сила подразника, що викликає ледь помітне адекватне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом
чутливості даного аналізатора, а максимальна — верхнім аб­солютним порогом чутливості. Подальше зростання сили подразника викликає вже больову реакцію.

Сам процес чуттєвого пізнання сигналу можна поділити на чотири етапи:

- подразнення як фізичний процес;

- збудження як фізіологічний процес;

- суб'єктивне відчуття стимулу як психологічний процес;

- судження про стимул як логічний процес.

Крім порогів, пов'язаних з енергетичними характерис­тиками аналізаторів, у інженерній психології застосовують­ся просторові й часові пороги, які теж можуть бути абсо­лютними, диференціальними і оперативними.

 

 

Адаптивність визначається можливостями зміни чутли­вості аналізатора при змінах умов його роботи. У процесі адаптації змінюються енергетичні, часові та просторові по­роги за рахунок того, що аналізатор є системою, яка само-налаштовується.

Вибірковість аналізатора виявляється у виборі певних подразників з усіх, що діють на той момент. Завдяки цьому є можливість формування адекватних відчуттів, що забезпе­чують досить високу стійкість до перешкод

Розглянувши характеристики аналізатора можна скласти загальні вимоги до сигналів-подразників, які надходять до оператора:

- інтенсивність сигналу не має перевищувати меж середнього діапазону чутливості аналізатора;

- різниця між сигналами повинна бути більшою від оперативного порога чутливості за інтенсивністю, часом і про­стором;

- найважливіші сигнали не можуть виходити за зони сенсорного поля з найбільшою чутливістю;

- при проектуванні інформаційних моделей або окремих інди­каторів необхідно правильно обирати вид сигналу і, відповідно, модальність аналізатора (зорового, слухового, тактильного) різних властивостей та діапазону використання.