Лікувально-профілактичного харчування

На роботах із шкідливими умовами праці працівникам видається безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

1. Працівникам, які працюють у шкідливих і небезпечних та особливо шкідливих і небезпечних умовах праці, з метою зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань безоплатно надається молоко або рівноцінні продукти та лікувально-профілактичне харчування. Видача цих продуктів є одним із заходів, що входить у систему організації охорони праці з метою захисту життя і здоров’я людини, збереження її працездатності на виробництві.

2. Видача молока має цільовий характер, тому працівник повинен фактично його одержати і спожити. У трудовому законодавстві встановлюється низка вимог, що спрямовані на забезпечення цього положення:

а) не допускається заміна молока грошима. Виплата грошової компенсації для придбання молока допускається лише при роз’їзному характері роботи працівника (частина друга ст. 9 Закону України «Про охорону праці»). Умови виплати цієї компенсації передбачаються у колективному договорі;

б) забороняється заміна молока іншими товарами і продуктами, крім рівноцінних йому — кефіру, кисломолочних продуктів тощо;

в) не дозволяється видача молока за одну або декілька змін наперед, так само як і за попередні зміни;

г) не дозволяється відпуск молока додому.

3. Конкретний порядок, місце і умови видачі молока, заміна молока рівноцінними продуктами, виплата грошової компенсації та інші питання, пов’язані з видачею молока, регулюються колективним договором підприємства, установи, організації. До нього додається перелік робіт і професій, що дають право робітникам і службовцям на одержання молока у зв’язку з шкідливими умовами праці, який розробляється і приймається на основі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 4430-87 від 4 литопада 1987 р. Наявність тих чи інших хімічних речовин, шкідливих умов праці встановлюється за результатами атестації робочих місць.

4. Працівники мають право на одержання молока у дні фактичної зайнятості на роботах, пов’язаних з виробництвом чи застосуванням хімічних речовин. Тому молоко не видається у дні, коли працівник відсутній на підприємстві, в установі, організації або виконує роботи, на яких видача молока не встановлена. Молоко не видається також у тому разі, коли працівник одержує безплатно лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці.

Молоко видається з розрахунку 0,5 л на одного працівника за зміну незалежно від її тривалості. Молоко повинно видаватися і споживатися у буфетах, їдальнях або в спеціально обладнаних приміщеннях, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

5. В окремих випадках працівникам до молока додатково надаються інші харчові продукти або обов’язково здійснюється заміна молока іншими рівноцінними харчовими продуктами.

Робітникам, що контактують з неорганічними з’єднаннями свинцю, додатково видається 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків, напоїв, або допускається їх заміна натуральними фруктовими соками з м’якоттю в кількості 250—300 г. Якщо ж працівник постійно контактує з неорганічними з’єднаннями свинцю, то замість молока рекомендують вживати кисломолочні продукти.

Заміна свіжого молока кислим здійснюється при виконанні робіт з виробництва чи переробки антибіотиків. На таких роботах допускається заміна молока колібактерином, який виготовлено на основі незбираного молока.

6. Коментована стаття та ст. 9 Закону України «Про охорону праці» з метою профілактики професійних захворювань передбачають право працівників, що працюють в особливо шкідливих

умовах праці, на одержання лікувально-профілактичного харчування.

7. Право на його одержання мають лише ті працівники, які виконують роботи, передбачені у Переліку виробництв, професій і посад, що дає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці. На підприємствах, в установах, організаціях на його основі та за результатами атестації робочих місць приймаються конкретні переліки виробництв, професій і посад, які дають право на одержання спеціального харчування, що є складовою частиною колективного договору.

У Правилах безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування встановлено категорії працівників, яким також надається спеціальне харчування. Ці випадки тією чи іншою мірою пов’язані з негативним впливом шкідливих факторів виробництва на здоров’я працівника. До таких категорій належать:

— працівники інших виробництв, цехів підприємства і працівники, зайняті на будівельних, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних і пусконалагоджувальних роботах, що працюють повний робочий день у діючих виробництвах, цехах (на дільницях) з особливо шкідливими умовами праці, в яких як основним працівникам, так і ремонтному персоналу надається харчування;

— робітники, що чистять і готують устаткування для ремонту або консервації в цехах (на дільницях), робітники яких одержують лікувально-профілактичне харчування;

— інваліди внаслідок професійного захворювання, що користувалися лікувально-профілактичним харчуванням безпосередньо перед настанням інвалідності, спричиненої характером роботи. Це харчування вони одержують до припинення інвалідності, але не більш як шість місяців з дня встановлення інвалідності;

— працівники, які мають право на одержання лікувально-профілактичного харчування, але у зв’язку з початковими ознаками професійного захворювання тимчасово переведені на іншу роботу. Право на харчування зберігається за ними не більш як на шість місяців;

— жінки, якщо вони до настання відпустки по вагітності і пологах користувалися правом на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування. Зазначене право зберігається за ними на весь період цієї відпустки.

8. Працівники, які мають право на одержання лікувально-профілактичного харчування, забезпечуються ним лише у дні фактичного виконання робіт на виробництвах, професіях і посадах, що передбачені у згадуваному вище Переліку. Харчування також надається і в дні захворювання працівника з тимчасовою втратою працездатності, якщо таке за своїм характером є професійним і хворого не госпіталізовано.

Правилами безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування передбачені випадки, коли працівники не одержують його. Ці випадки можна звести до таких груп:

— дні, коли працівник відсутній на роботі і не виконує своєї трудової функції, встановленої трудовим договором. До них належать періоди перебування працівника у відпустці, на навчанні з відривом від виробництва, у лікарні або санаторії на лікуванні, у профілакторії, виконання ним державних або громадських обов’язків, а також періоди тимчасової непрацездатності при загальних захворюваннях;

— дні, коли працівник перебуває у відрядженні. У цьому випадку слід відрізняти знаходження працівника у відрядженні від роз’їзного характеру роботи, за наявності якої працівнику виплачується грошова компенсація для придбання лікувально-профілактичного харчування на умовах, передбачених колективним договором;

— дні, коли працівник виконує роботи на дільницях, де лікувально-профілактичне харчування не встановлено.

9. Лікувально-профілактичне харчування, як правило, надається у формі гарячих сніданків перед початком роботи, а працівникам, що працюють в умовах підвищеного тиску (в кесонах,’ у лікувальних барокамерах, на водолазних роботах) — після вишлюзування. В окремих випадках за погодженням з медико-санітарною частиною підприємства (у разі її відсутності — місцевою санітарно-епідеміологічною станцією) гарячі сніданки можуть видаватися під час обідніх перерв.

Для працівників, зайнятих у виробництвах, професіях і посадах, наведених у розділі VIII і у підрозділах 6, 7 розділу IX Переліку виробництв, професій і посад, які дають право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з

особливо шкідливими умовами праці, таке харчування видається у формі вітамінних препаратів.

10. Лікувально-профілактичне харчування має цільове призначення і повинно бути надане працівникові. Не дозволяється його видача за попередній період чи компенсація несвоєчасно одержаного харчування, так само як і заборонено видавати харчування додому. У Правилах встановлено виключні випадки, коли лікувально-профілактичне харчування видається у вигляді готових страв додому, що спричинено неможливістю його одержання за станом здоров’я або віддаленістю місця проживання працівника.