Тренування у виконанні вправи з метання гранати Ф-1 на дальність. Нормативи з метання гранати Ф-1

 

Вправа 2. Метання гранати в русі на даль­ність. Умови виконання: з розбігу метнути по черзі три гранати в коридор шириною 10 м і довжиною 60 м; у руці тримати макет авто­мата.

Вага гранати — 600 г. Зараховується кра­ща з трьох спроб.

 

Вправа 3. Метання гранати на влучність. Ціль: три концентричних кола (Р1 — 0,5 м, Р2 — 1,5 м, РЗ — 2,5 м).

Умови виконання: виконується з місця чи з розбігу з макетом автомата в руці. У центрі першого кола встановлюється жовтий прапорець розміром 15 х 20 см, висотою 30 см. Відстань до прапорця — 35 м. Усі кола розмічаються білими лініями шириною 5 см.

Вага гранати — 600 г.

Кожному учневі надається 1 пробна і 10 залікових спроб.

При виконанні залікових кидків влучення в перше коло оцінюється — 9 очками, у друге коло — 6 очками, у третє коло — 4 очками.

 

 

Тема 8.2-3. Марш-кидок (Н-ПФП-8)

 

Вправа 8. Марш-кидок на 5 м у складі підрозділу. Проводиться в складі взводу, роти і рівних їм підрозділах на пересіченій місцевості. Кожен військовослужбовець повинен мати автомат (карабін), сумку для магазинів, два магазини і протигаз. Старт і фініш облад­нуються в одному місці. Під час контрольного заняття оцінка виставляється при умові при­буття підрозділу на фініш у повному складі з розтяжкою не більше 50 м, час визначається за останнім учасником. При проведенні перевірок дозволяється взаємодопомога без передачі зброї, протигаза та інших предметів спорядження.

Таблиця 28

Норматив	Оцінка виконання нормативів
10 клас	11 клас
Від­мін­но	До­бре	Задо­віль­но	Від­мін­но	До­бре	Задо­віль­но
Марш- кидок 5 км (хв.)

 

 

Тема 8.3-1. Подолання перешкод. Озна­йомлення з елементами єдиної смуги перешкод. Тренування в подоланні окремих перешкод

 

Подолання перешкод

Подолання перешкод є одним з прикладних елементів (розділів) загальної фізичної підготов­ки. У цьому розділі поєднано вправи на подо­лання різноманітних перешкод і метання гранат у ціль, що сприяють вихованню впевненості у своїх силах, сміливості, рішучості, а також розвитку загальної та швидкісної витривалості, швидкості в діях і спритності. Кожний юнак повинен знати, що для підготовки функціо­нальних систем організму й опорно-рухового апарату до навантаження треба виконувати такі вправи: ходьба пригнувшись, підкрадання, біг боком, біг спиною вперед, біг із прискоренням, вправи для різних груп м'язів У русі, а також спеціальні вправи — подолання нескладних перешкод природного типу в поєднанні з бігом на 150-200 м, дії за раптовими командами керівника, заняття зі зміною напрямку руху і його характеру.

 

Вивчаються і тренуються:

• стрибки — безопорні й опорні, в глибину, в довжину, у висоту;

• перелізання — самостійно і з допомогою, з опорою на груди, «зачепом», «силою», пролізанням;

• рух по вузькій опорі на висоті — кроком, бігом, сидячи верхи, за допомогою стра­хувальних засобів;

• вискік — із заглиблень і траншей;метання гранати — в русі, з місця, стоячи, з коліна і лежачи з укриття;

• спеціальні прийоми і дії — на спеціальних комплексах, спорудах, макетах бойової техніки, з вантажем.

 

Перед виконанням вправи (прийому, дії) визначаються вихідне положення, зміст і по­слідовність дій, засіб виконання й кінцеве положення, після чого подається виконавча команда, наприклад, «Вихідне положення — біля лабіринту, перелізти через штахетник «силою» і бігом повернутися в стрій. Юнак Клименко, вперед».

 

Для метання гранати вказуються ціль, засоби, порядок метання, потім подається ви­конавча команда, наприклад, «Відділення, по траншеї, з коліна, справа по одному, грана­тою — вогонь». За цією командою треба взяти зброю в ліву руку (або покласти на бруствер) і, відводячи праву руку з гранатою вниз або вгору назад, зробити замах, повертаючи тулуб праворуч. Повертаючись грудьми до цілі, ки­нути гранату з коліна.

 

Збирання гранат проводиться за командою «Зібрати гранати».

 

Засоби подолання перешкод:

1. Пересування по горизонтальному канату Виконується у висі знизу, головою вперед. Рух здійснюється або за рахунок попе­ремінного перехвату руками, коли ноги вільно сковзають по канату або за рахунок згинання в поперековому і тазостегновому суглобі і підтягування ніг до рук, а потім поперемінного перехвату руками.

 

2. Стрибки

2.1. Подолання перешкоди стрибком на­ступаючи. Виконується після корот­кого енергійного розбігу. Відштов­хуючись ногою і посуваючи тулуб уперед, заскочити на перепону, зі­гнувши махову ногу, не випрям­ляючись, пронести над перепоною штовхальну ногу, стати на неї та про­довжити рух.

2.2. Подолання перешкоди стрибком з опорою на руку і ногу. Виконується при подоланні перешкод заввишки до пояса. З розбігу відштовхнутися лівою ногою і винести руку зі збро­єю вперед, вискочити на перепону, спираючись на неї лівою рукою і від­веденою вбік ледь зігнутою правою ногою. Не затримуючись на пере­поні, перенести через неї ліву ногу і застрибнути на неї, подавши плечі

і зброю вперед; приземлившись, про­довжити рух.

2.3. Стрибок у глибину з положення си­дячи.

2.4. Стрибок у глибину з положення ви­су. Навчитися цих стрибків можна, дотримуючись такої схеми: безопор- ні стрибки в глибину із положення стоячи з опорою на руки; стрибки заступаючи з опорою на руку і но­гу; стрибки у глибину з положення сидячи і з положення вис на руках. Висота перепони і глибина стрибків збільшуються поступово.

 

Перелізання

3.1. Перелізання з опорою на руки за­стосовується при подоланні перешкод висотою 1,3 м. Для виконання цієї вправи необхідно підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, відштовхуючись обома ногами, вийти в упор на руки; опертися но­гою у верхній край перепони, подати вперед тулуб і перенести другу ногу між опертою ногою і руками; зіско­чити і, приземлившись, продовжити рух уперед.

3.2. Перелізання з опорою на стегно за­стосовується при подоланні перешкод висотою до 1,5 м (стіна, штахетник). Підбігти до перепони і, схопившись руками за її верхній край, енергій­ним поштовхом обох ніг вийти в упор на руки; перенести над перепоною од­ну ногу, сісти на стегно, потім пере­нести другу ногу, не затримуючись, зіскочити з перепони і продовжити рух уперед.

3.3. Перелізання з опорою на груди. За­стосовується при подоланні перепон висотою в зріст юнака. Для цього потрібно: ухопитися руками за верх­ній край перепони, відштовхнутися ногами від землі, навалитися на пере­пону грудьми, нахилити тулуб уперед, упершись долонями однієї руки в пе­репону з протилежного боку та трима­ючись другою рукою за верхній край перепони, перенести ноги і зіскочити на землю.

3.4. Перелізання «зачепом». Застосову­ється при подоланні дощатих шта­хетників і стін висотою 2-2,2 м. Треба з розбігу відштовхнутися од­нією ногою за крок до перепони і, спираючись носком зігнутої другої ноги об перепону, ухопитися руками за її верхній край; підтягнутися, по­виснути на штахетнику лівим боком до перепони так, щоб його верхній край був під пахвою лівої зігнутої ру­ки, а передпліччя і долоня притиснуті до штахетника з протилежного боку; зігнуту в коліні ліву ногу притисну­ти до перепони, махом правої ноги догори зачепитися п'ятою за верх штахетника; підтягуючись правою рукою, перевалитися через перепону, зіскочити і продовжити рух.

3.5. Перелізання «силою». Застосову­ється при подоланні перепони висо­тою 2-2,2 м, як правило, без зброї (зброя — «за спину»). Для виконання цієї вправи треба з розбігу відштов­хнутися від землі однією ногою і за­скочити на перепону другою ногою, ухопитися руками за її верхній край; ривком підтягнутися на руках і, до­помагаючи ногами, вийти в упор; на­хилитись уперед так, щоб права рука спиралася на перепону з протилежного боку, а ліва залишилася на верхньому краї штахетника, водночас перенести ноги через перепону, зіскочити і про­довжити рух.

3.6. Перелізання з опорою на стегно або на плечі товариша. Ці вправи викону­ють удвох: перший — той, хто влізає; другий — той, хто допомагає. При опорі на стегно, коли перший ухопив­ся за верхній край перепони, другий піднімає його за коліно і гомілку зі­гнутої ноги до виходу в упор на пе­репону. При опорі на плечі другий стає спиною до перепони, зігнувши і розставивши ноги, з'єднавши кисті рук у «замок». Перший, послідовно спираючись ногами на руки і плечі партнера, хапається руками за край перепони. Другий випрямляється і піднімає першого до виходу в упор на перепону.

3.7. Перелізання з використанням жердин. Двоє юнаків стають обличчям один до одного і боком до перепони, одну жердину тримають на опущених ру­ках, а другу — на плечах, віддалених від перепони.

 

Усі методи перелізання вивчаються по­слідовно: спочатку окремо частинами або за допомогою підготовлених вправ, а по­тім у цілому, прискорюючи темп виконання прийому. При вивченні окремих частин при­йому спочатку відпрацьовуються поштовх і на­скок на перепону з виходом в упор або вис, потім саме перелізання і на завершення — зі­скок і початок руху від перепони.

 

Прийоми пролізання, як і вискоку, не складні щодо координації рухів, тому для їх засвоєння не потрібні спеціальні вправи. Про­лізання може здійснюватися: головою вперед, головою і ногою вперед і боком. Пролізання головою і ногою вперед потребує поєднання нахилу тулуба вперед з одночасним посилом махової ноги в отвір перепони. При виході з отвору не слід швидко випрямлятися, щоб не вдаритися спиною.

 

Метання гранати в ціль

 

Виконується: з місця із замахом угору назад; з місця із замахом вниз назад.

 

Метання гранати у ціль — це складна щодо координації рухів, цілісна вправа, яка потре­бує достатнього розвитку швидкісно-силових здібностей юнака.

 

Перш ніж починати навчатися метанню гранат, слід провести декілька тренувань для розвитку сили м'язів плечового пояса, щоб за­безпечити необхідний рівень готовності до ви­конання метальних рухів.

 

Протипіхотні гранати метають із місця стоячи, з коліна, з положення лежачи, із тран­шеї, з люка танка і в русі.

 

Протитанкові гранати метають із-за укрит­тя (стоячи, з коліна, з положення лежачи) або з траншеї.

 

Спочатку розучується техніка кидка із замахом угору-назад (окремо частинами). Юнаки стають в одну шеренгу з інтервалами в 2-3 кроки. За командою «Замах роби — раз» права рука має бути відведена угору назад ліктем уперед, тіло трохи прогнуте в попере­ку. За командою «Визначити кидок, роби — два» юнаки, відштовхнувшись правою ногою і нахиливши тулуб уперед, позначають кидок гранати. Після 2-3 повторень частин прийому слід перейти до цілісного виконання рухів, поступово збільшуючи їхню швидкість. Потім приступити до метання по рубежах і цілях, збільшуючи відстань кидка.

 

Після цього слід перейти до вивчення метання гранати із замахом по дузі вниз на­зад, керуючись запропонованою методикою. Вивчивши прийоми метання, юнаки трену­ються в метанні гранат у ціль із різних по­ложень.