E. Інфекційний мононуклеоз

 

2. Під час медичного огляду 19 річного робітника виявлено генералізоване збільшення лімфатичних вузлів з переважним ураженням задньо - шийних, пахвових та ліктьових. На шкірі ліктьових згинів – численні сліди від ін’єкцій. Вживання наркотиків відкидає, сліди від ін’єкцій пояснює лікуванням грипу. В крові: ер - 3,2×10¹² т/л, гемоглобін - 100 г/л, лейкоцити - 3,1×10⁹ г/л, помірна лімфопенія. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу?

+А. ІФА на ВІЛ

B. Гемограма

C. Рентгенографія легенів

D. Стернальна пункція

E. Біопсія лімфовузлів

 

3. Лікар – хірург,під час оперативного втручання у ВІЛ – інфікованого пацієнта з приводу тупої травми живота та розриву селезінки, вколов палець ін’єкційною голкою. Яку профілактику ВІЛ - інфекції необхідно провести у даного медпрацівника?

А. Спостереження протягом року

B. Еритроміцин протягом 3 днів

+C. Видавити краплю крові. Обробити рану 6% перекисом водню та другий раз – 70% спиртом. Азідотимедин за схемою.

D. Заклеїти рану пастирем

E. Промити рану хлоргексидином.

 

4. Хірург В. скаржиться на швидку втомлюваність, нездужання, пітливість (особливо вночі). Протягом двох тижнів відмічає підвищення температури до 37,7 – 38,0°С, діарею. Декілька днів тому помітив збільшені підщелепові лімфовузли й одиночний ліктьовий лімфовузол. Протягом хвороби схуд на 5 кг. Три місяці тому, під час оперативного втручання у ВІЛ – інфікованої хворої, трапився укол голкою.

Один з наведених методів не є обов’язковим для підтвердження ВІЛ – інфекції:

А. Підраховування СД 4 лімфоцитів

В. ПЛР з виявленням провірусної ДНК ВІЛ

С. Виявлення анти ВІЛ

+D. Внутрішньошкірна алергічна проба

Е. Вестерн блот

 

5. Хворий С., 27 років, наркоман, відмічає швидку стомлюваність, зниження маси тіла, протягом 1,5 місяців - підвищення температури до 38,0°С, діарею. Три тижні тому вперше помітив збільшені пахвові лімфовузли. Об’єктивно: блідий, середнього росту, пониженого харчування, температура - 37,4°С, пульс - 98 ударів за хвилину, ритмічний. Пальпуються збільшені пахвові, шийні, ліктьові, пахові лімфовузли. Живіт м’який, безболісний при пальпації, печінка виступає з-під краю реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові тромбоцитопенія, лімфопенія, еозинофілія. Яке з нижче перерахованих захворювань можна припустити?

А. Хвороба Крона

В. Інфекційний мононуклеоз

С. Лімфогранулематоз

+D. ВІЛ - інфекція

Е. Сепсис

 

6. Хворий К. поступив у лікарню на 10-й день хвороби. Перші 5 днів відмічав біль у вуху, субфебрильну температуру. Потім стан погіршився: температура 40 - 41°С, з добовими коливаннями в 2 - 3°С, з ознобами та рясною пітливістю. Об’єктивно: блідий, легка іктеричність шкіри, гнійничковий висип на тілі, збільшені печінка та селезінка. В крові: зниження гемоглобіну, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.

Попередній діагноз:

А. Черевний тиф

В. Бруцельоз

+С. Сепсис

D. Малярія

Е. Вірусний гепатит

 

7. Хворий С., 18 років, поступив на 5-й день хвороби, із скаргами на біль в горлі, головний біль, слабкість, стомлюваність. При обстеженні виявлені збільшені шийні, пахвові та пахові лімфовузли, величиною до 1-3 см на діаметр, щільної консистенції, неспаяні між собою, рухливі, зів гіперемований, на мигдаликах - гнійні нальоти. Печінка збільшена на 3 см, селезінка на 2,5 см. Попередній діагноз?

А. Черевний тиф

В. Сепсис

+C. Інфекційний мононуклеоз

D. Дифтерія

E. Лакунарна ангіна

 

8. Хвора 34 років, скаржиться на часте, водянисте випорожнення протягом останнього тижня. Два місяці тому лікувалась з приводу інфекційного мононуклеозу. Відомо, що хвора вживає наркотики внутрішньовенно, в крові знайдено ВІЛ-антитіла. При об’єктивному дослідженні виявлено ознаки дегідратації та м’язову слабкість.

Яке дослідження необхідно провести для встановлення причини діареї?

А. Біопсія товстої кишки для виявлення Giardania lamblia

В. Посів з ротоглотки на Candida Albicans

+С. Аналіз кала для виявлення Cryptosporidium

Д. Біопсія дванадцятипалої кишки для виявлення Entamoeba histolytica

Е. Шлунковий аспірат для виявлення Mycobacterium intacellular

 

9. Десять годин тому у хворого з'явився біль у пахвовій западині, підвищилася температура до 39°С. При огляді: хибка хода, язик сухий, обкладений білим нальотом, пульс частий, середнього наповнення. У пахвовій області визначається болісний, погано контурований лімфовузол, шкіра над ним гіперемована, блискуча. Який діагноз найбільш достовірний?

A. Гострий гнійний лімфаденіт.

B. Лімфогранулематоз.

C. Сибірка.

D.Туляремія.

+E. Чума.

 

10. Хворий В., 45 років, госпіталізований через добу від початку захворювання зі скаргами на високу температуру до 40°С, сильний головний біль, задишку, кашель з виділенням пінистої рідкої іржавої мокроти. Тиждень тому приїхав з Індії. Об'єктивно: блідий, ціаноз слизових, частота дихальних рухів 24 за 1 хв., тахікардія. Дихання в легенях ослаблене, вислухуються одиничні вологі хрипи, крепітація. Тони приглушені.

Ймовірний діагноз?

A. Грип.

B. Жовта гарячка.

C. Натуральна віспа.

D. Холера.

+E. Чума.

 

11. Серед сезонних сільськогосподарських робочих, які користувалися водоймищем, де було відмічено накопичення мишоподібних гризунів, виникло декілька випадків захворювання, що перебігало з високою температурою, гіперемією зіва, однобічним некротичним тонзилітом с грязнувато - сірим нальотом, болями при ковтанні та одночасно виникло збільшення малоболісних лімфатичних вузлів коло кута нижньої щелепи, в інших випадках на боковій частині шиї та в надключичній області. Вкажіть вірогідний діагноз:

А. Дифтерія зіва.

В. Ангіна Симановського-Венсана.

+C. Туляремія.

Д. Інфекційний мононуклеоз.

Е. Туберкульоз лімфовузлів.

 

12. Хворий поступив у стаціонар на 2-ий місяць хвороби зі скаргами на високу температуру, безсоння, дратівливість, біль в м’язах, суглобах, попереку, загальну слабкість, різко виражену пітливість. Захворювання розвивалось поступово, загальний стан страждав мало, температура носила хвилеподібний характер. З епіданамнезу вияснено, що хворий працює на тваринницькій фермі, де протягом декількох місяців у тварин спостерігалися аборти. При огляді виявлено збільшені лімфовузли, гіпотонія, невелике збільшення печінки та селезінки, болісність при активних та пасивних рухах в суглобах рук та ніг.

Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

А. Посів крові на жовчний бульйон

+В. Кров на реакцію Райта, Хеддльсона

C. РНГА з лептоспірозним антигеном

D. Посів кала на середовище Плоскирева.

E. РНГА з сальмонельозним антигеном

 

13. У мисливця за водяними щурами раптово підвисилась температура до 39,0°С появився сильний головний біль, різко виражена адинамія та біль у м’язах. Двічі була блювота. Обличчя та зів гіперемовані, пульс частий, 92 уд. за 1 хв. На другому тижні при тривалій пропасниці виник еритематозно-ексудативний висип, печінка стала збільшеною та виступає на 2 см.. Селезінка коло краю реберної дуги.

Вкажіть вірогідний діагноз:

А. Черевний тиф.

В. Малярія.

+С. Туляремія.

D. Грип.

Е. Бруцельоз.

 

14. Хворий 37 років поступив у інфекційну лікарню на третю добу від початку хвороби в дуже важкому стані. Скаржиться на високу гарячку і різку загальну слабість, сильний біль у пахвовій ділянці. Об'єктивно: свідомість затьмарена, t- – 41°С, в правій пахвовій ділянці пакет із збільшених, спаяних лімфовузлів, нерухомий, щільний, нечітко контурований, дуже болючий, шкіра над ним почервоніла. Через добу виник біль у правій ділянці грудної клітки, кашель з кривавим харкотинням. Хворий марить, неспокійний. Попередній діагноз?

+A. Чума. Вторинно-легенева форма

B. Чума. Первинно-легенева форма

C. Туляремія. Легенева форма

D. Сибірка. Генералізована форма

E. Туберкульоз легенів

15. Хворий 45 років, поступив на 5-й день хвороби. Захворювання почалось з незначного підвищення температури, головного болю. Через декілька днів появився біль в гру­дях, виснажливий кашель, задишка. Об’єктивно: стан вкрай важкий, температура 40,1°С, Р-128, слабкого наповнення. АД-75/40 мм рт.ст. Виснажливий кашель. Мокрота рідка, кров’яниста. На вказівному пальці правої руки набряк, чорний струп, пу­хирці, що мало непокоять хворого. В легенях велика кількість сухих та вологих хрипів.

Який лабораторний метод необхідно використовується для постановки діагнозу?

+ А. Шкірно-алергічна проба з антраксином

В. Мазок та товста крапля крові

C. Проба Бюрне

D. Вірусологічний

E. Паразитологічний

 

8. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного (лабораторного) заняття:

1. Провести клінічне обстеження хворого по системам органів.

2. Обґрунтувати попередній діагноз.

3. Скласти план обстеження хворого.

4. Скласти план лікування хворого.

 

9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками: