Розвиток нервової системи в ембріональний період

Нервова система починає формуватися на третьому тижні ембріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка - ектодерми. Спочатку утворюється нервова пластинка, яка перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка потім утворюють замкнену нервову трубку, з нижнього відділу утворюється спинний мозок, а з верхнього — три розширення - первинні мозкові міхурі (передній, середній і задній).

У 5 тижнів в ембріона видно поділ поперечною борозною переднього і заднього міхурів ще па дві частини, утворюються 5 мозкових міхурів. З п'ятого мозкового міхура утворюється довгастий мозок, з четвертого - міст і мозочок, з третього - середній мозок, з другого - очні міхурі і проміжний МОЗОК, з першого - великі півкулі головного мозку. На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозолисте тіло, яке з’єднує праву і ліву півкулі. До 6 місяців півкулі повністю покривають мозок.

Якщо в ембріона головний мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів, то спинний мозок досягає значних розмірів. На ранніх стадіях розвитку плода спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного канату. Потім хребетний стовп випереджує в рості спинний мозок і до моменту народження закінчується на рівні 3-го поперекового хребця новонароджених довжина спинного мозку — 14—16 см, до 10 років вона подвоюється.

В ембріона хребетних головний і спинний мозок спочатку з’являються у вигляді трубки товщиною в один шар клітин. Після мітотичного поділу нейрони мігрують до певного місця, де згодом утворять певний відділ. Швидкість руху нейрона складає одну десяту мм в день. Ядра нервових клітин мігрують у шарі епітеліальної тканини, що утворює стінку нервової трубки розвиваючогося зародка. В період, коли в клітинах, розташованих у цьому шарі, який називається нейроепітеліем, або вентрикулярною зоною, відбувається реплікація ДНК, їх ядра рухаються у напрямку до внутрішньої поверхні епітелію, периферичні відростки відділяються від зовнішнього шару, і клітини перед поділом округлюються. Після мітозу дочірні клітини або випускають новий відросток, по якому вони можуть мігрувати назад у середній шар епітелію, або (якщо клітини припиняють поділ) видаляються із епітелію, беручи участь в утворенні проміжного шару стінки мозку.

Через деякий час у передній частині нервової трубки з'являються три потовщення - первинні мозкові пухирі: ромбенцефалон, або задній мозок; мезенцефалон, або середній мозок; прозенцефалон, або передній мозок (енцефалон від грецьк. той. що всередині голови). Із трьох первинних мозкових пухирів передній являється самим продуктивним по числу утворюваних з нього відділів і подальшому їх диференціюванні. Найважливішим в ембріональному розвитку головного мозку є утворення камер з лівого і правого боку. Вони перетворюються у великі півкулі, цю частину часто називають кінцевим мозком (теленцефалон) Між півкулями розташований непарний центральний відділ переднього мозку, від якого відходять півкулі. Він називається проміжним.мозком, або дієнцефалон У процесі онтогенезу із переднього мозку виділяється ще одна пара камер - очні пухирі, які згодом перетворюються на сітківки, що з’єднані з основою переднього мозку зоровими нервами. Із внутрішньої поверхні первинного переднього мозку розвивається непарна серединна камера, яка диференціюється і утворює задню долю гіпофізарного комплекса.

За заднім розташований середній мозок, який у ссавців включає дві пари структур, область із чотирьох бугрів, відому під назвою чотирьохгорбикового тіла та даху середнього мозку, або тектума (текстум від грецьк. дах). Нижня пара структур називається нижнім двогорбиковим тілом, верхня пара - верхнім двогорбиковим тілом. Середній мозок є досить короткою ділянкою людського мозку людини і тому мало поділяється.