Крива пропозиції експорту, 29). крива попиту на імпорт

При ціні Pe (ціна рівноваги) імпорт дорівнює нулю. Якщо ж ціна на внутрішньому ринку внаслідок якихось причин стала Р1, то національні виробники поставлять на ринок лише Q2 одиниць товару. Отже, в цьому випадку виникає дефіцит в обсязі Q1 – Q 2, що зумовлює необхідність імпорту відповідної кількості даного товару для повного задоволення попиту споживачів. Величина імпорту є не що інше, як різниця між попитом та обсягом національного виробництва (m = Dh - Sh). Можна, очевидно, припустити, що при якійсь певній ціні, наприклад, Р2, національне виробництво повністю припиняється: в цьому випадку весь попит у кількості Q4 задовольняється виключно за рахунок імпорту.

Тепер побудуємо криву попиту на імпорт — Dm (рис. 2). При ціні Pe величина імпорту дорівнює нулю, при ціні Р1 — (Q1- Q1), при ціні P1 – Q4 (рис. 2а). Відкладемо всі ці точки на осях координат, і сполучивши їх, отримаємо криву попиту на імпортний товар. На рис. 2б видно, що крива Q характеризується меншим кутом нахилу порівняно з кривою національного попиту на даний товар. Відзначимо, що після точки А крива ідентична. кривій D.

Методика побудови кривої експортної пропозиції аналогічна. Скористаємося рис.2, де зображені криві попиту та пропозиції певного товару, які характеризують внутрішній ринок окремо взятої країни з урахуванням того, що величина експорту товару дорівнює національному виробництву мінус внутрішнє споживання.

Рис. 2. Крива експортної пропозиції окремої країни

Рис. 2а характеризує попит та пропозицію певного товару на внутрішньому ринку. При ціні ре попит та пропозиція взаємно збалансовані, тому експорт даного товару дорівнює нулю. При всіх цінах, вищих за ціну рівноваги, виробники постачають на ринок більше товарів, ніж споживачі готові купити, тому надлишок товару може бути реалізований лише на зовнішньому ринку. Таким чином, на рис. 2б можна побудувати множину точок, які характеризують ціну та надлишок пропозиції або потенційну величину експорту, сполучення яких і дасть криву експортної пропозиції.

30). Умови торгівлі -відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

31). Платіжний баланс -співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, та сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду.

32). Торгівельний баланс -це співвідношення між вартістю експорту й імпорту протягом даного року (або іншого обраного періоду) незалежно від термінів їх оплати.

33). Баланс поточних операцій (сальдо рахунку) є підсумком торговельного балансу, балансу послуг, чистих доходів та чистих поточних трансфертів.

34). Баланс руху капіталу -субрахунок ВНП, який фіксує співвідношення експорту та імпорту капіталів.

35). Валюта -це грошова одиниця що використовується як світові гроші тобто як міжнародна розрахункова одиниця засіб обігу і платежу.

36). Види валют - Залежно від емітента валютних коштів розрізняють такі види валют:
- національна валюта — платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (гривня, долар, марка, фунт стерлінгів тощо);
- іноземна валюта — грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках;
- колективна валюта — міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (євро, СПЗ).
Залежно від режиму використання:
- конвертована валюта (повно або частково);
- неконвертована.
Залежно від сфери і мети використання:
- валютна оплати — валюта, якою здійснюють фактичну оплату товарів і послуг згідно із зовнішньоекономічною угодою чи погашенням міжнародного кредиту;
- валюта кредиту — валюта, якою за угодою кредитора та позичальника надається кредит;
- валютні угоди (ціни) — валюта, в якій встановлюється ціна товару або послуг у зовнішньоторговельному контракті або визначається сума надання міжнародного кредиту.

37). Конвертованість валюти -здатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби (від лат. conversio – перетворення). Розрізняють повну та часткову К.в. В умовах повної конвертованості відбувається вільне використання національної грошової одиниці та її обмін на іноземні валюти без будь-яких обмежень як для резидентів, так і для нерезидентів.

38). Пряме котирування -котирування, за якого курс іноземної валюти подано як кількість одиниць національної валюти за одиницю іноземної валюти, наприклад 1 USD = 5 UAH.

39). Валютний курс -вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим змістом національної грошової одиниці), або за міжнародною угодою. При класичному золотому стандарті, тобто при вільному розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.

40). Паритет купівельної спроможності -поняття, яке використовується в різних контекстах:

• У економічній теорії паритетом купівельної спроможності називається формулювання закону єдиної ціни для міжнародних ринків: купівельна спроможність деякої суми на одному ринку повинна бути рівна купівельній спроможності цієї ж суми на ринку іншої країни, якщо перевести дану суму за поточним обмінним курсом в іноземну валюту.
• Під паритетом купівельної спроможності може матися на увазі також фіктивний обмінний курс двох або декількох валют, розрахований на основі їх купівельної спроможності стосовно певних наборів товарів і послуг.