Методичні рекомендації до вивчення теми. Споживач і фірма є головними суб’єктами ринкових відносин

Споживач і фірма є головними суб’єктами ринкових відносин. Вони формують попит і пропозицію на ринку, тісно взаємодіють у процесі встановлення рівноважної ціни. Тому, приступаючи до вивчення першого питання даної теми, особливу увагу слід приділити факторам попиту і пропозиції та способам аналітичного моделювання їх впливу.

Попит (англ. – demand, D) – це можлива купівля блага, зумовлена його ціною та іншими факторами. Попит представляють споживачі (покупці) благ. Між ціною та кількістю купованого блага існує обернена залежність, яка одержала в економічній теорії статус закону попиту. Вважається, що першість у системному обґрунтуванні цього фундаментального закону належить британському економісту А. Маршаллу (1890 р.). Закон попиту (функцію попиту від ціни) мож­на формалізувати табличним, графічним чи аналітичним способом. Купівля абсолютної більшості благ підпорядковується його дії. Однак закон не завжди проявляє свій вплив. Властиві йому виключення одержали назву соціальних ефектів – Веблена та Гіффена.

Пропозиція (англ. – supply, S) – це можливий продаж блага, зумовлений його ціною та іншими факторами. Пропозицію представ­ляють виробники (продавці) благ. Очевидно, що коли ціни на певне благо зростають, то у виробників підвищується мотивація до наро­щування обсягів його пропозиції. В цьому проявляється дія закону пропозиції, якийвиражає пряму залежність обсягу пропозиції від ціни. Математичним відображенням закону пропозиції є функція пропозиції від ціни. Пряма залежність між ціною блага й обсягом його пропозиції також може бути описана літературним, табличним, графічним чи аналітичним способом.

Динаміка попиту і пропозиції під впливом ціни чи нецінових фак­торів моделюється і пояснюється за допомогою однойменних кривих (див. рис. 5.1. та 5.2). По горизонтальній вісі ілюструється зміна обся­гу попиту чи пропозиції (позначається Q від англ. quantity – кількість). По вертикальній вісі фіксується зміна ціни (позначається Р від англ. price – ціна). Крива попиту позначається символом D і є спадною. Крива пропозиції позначається символом S і має зростаючий характер.

Зміна ціни блага супроводжується змінами в його обсязі, що уявляється як умовний рух точки вздовж кривої попиту D чи про­позиції S. Вплив нецінових факторів призводить до зміщення всієї кривої (D чи S) праворуч або ліворуч. Саме цей тип динаміки попиту і пропозиції відображено на рис. 5.1 та 5.2. Перелік нецінових факторів наведено в табл. 5.1.

Рис. 5.1. Крива попиту

Рис. 5.2. Крива пропозиції

Таблиця 5.1