Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території

Лісове господарство є однією з галузей національного виробниц­тва. Завдання лісового господарства — збереження, використання, відновлення і вирощування лісів для забезпечення потреб у дере­вині та інших продуктах, а також використання багатогранних ко­рисних властивостей лісу: в о д ор егу люючи х, вітрозахисних, ґрунто­захисних, санітарно-гігієнічних, оборонних та ін. Не тільки в мир­ний час, а й у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу лісо­ве господарство повинно забезпечити природне і штучне відновлен­ня лісу, вирощування і догляд за ним, регулювання рубок лісу, раціо­нальне використання різносторонніх властивостей лісу, захист його від шкідників, хвороб і лісових пожеж.

З точки зору цивільного захисту ліс може використовуватися для тимчасового розміщення евакуйованого населення. Наявність деревини і маскувальні, захисні властивості лісу дають можливості будувати в ньому укриття для захисту населення і сільськогосподар­ських тварин. У воєнний час і в надзвичайних ситуаціях мирного часу ліс може стати важливим джерелом матеріалу, палива, кормів для худоби, важливої сировини для промисловості та ін. Для цього лісогосподарські об'єкти і працюючі в них повинні бути в мирний час відповідно підготовлені.

Серйозною небезпекою для лісу через кілька місяців після випа­дання радіоактивних речовин буде масове розмноження ентомошкід- ників у мертвих, відмираючих і сильно пошкоджених лісах внаслідок появи великої кількості сухостійних і ослаблених дерев. Це створить загрозу нападу шкідників на сусідні непошкоджені лісові масиви.

Поява великої кількості сухостійних дерев і зниження інтенсив­ності діяльності людей у забруднених лісах веде до небезпеки ви­никнення лісових пожеж і загрози повторного забруднення радіоак­тивними речовинами прилеглих територій. У цей період необхідно дотримуватися раціональної системи ведення лісового господарства на забрудненій території, спрямованої на зниження пожежної небез­пеки, обмеження розмноження ентомошкідників і відновлення ура­жених лісів.

Так, на території, забрудненій радіоактивними речовинами, за 10 років після Чорнобильської катастрофи в результаті ослаблення лісових насаджень, зниження інтенсивності або й повне припинення лісівництва, будівництва дамб і гребель на невеликих річках призве­ло до загибелі лісу від радіаційного впливу на площі 1500 га, від пожеж — на 17 000 га, від підтоплення — на 2000 га, від вітровалів — на 390 га, від хвороб і шкідників — на 156 га.

Заготівля і використання деревини та інших видів лісової про­дукції допускається з того строку, коли за нормами радіаційної безпе­ки стане можливим проведення звичайних господарських робіт у лісі.

Використовуючи забруднену деревину для опалення, необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:

— вибирати попіл із печі не менше двох разів на тиждень з попе­реднім зволоженням;

— не використовувати попіл як добриво;

— зсипати попіл у спеціальні ями на глибину не менше 1,5 м.

Заготовляючи деревину потрібно знати, що у початковий період

після випадання радіоактивних речовин деревина залишається прак­тично чистою, тоді як кора сильно забруднена. Через це для змен­шення вмісту радіоактивних речовин у лісоматеріалах рекомендуєть­ся знімати кору на місці рубки. Значно зменшується радіоактивність лісоматеріалів після лісосплаву.

Вміст стронцію-90, цезію-137 та інших радіонуклідів у деревині, грибах, ягодах, горіхах, а також у м'ясі лісових звірів і птахів може досягати значних величин (табл. 128), особливо при випаданні водо­розчинних форм, що виключає цю продукцію з використання.

Протягом першого року після забруднення території вміст радіо­активних речовин у траві під наметом лісонасаджень, на лісових галявинах і вирубках, оточених лісом, буде значно меншим, ніж на навколишній безлісій території. Через це в разі відсутності запасів

Таблиця 128. Орієнтовний вміст стронцію-90і цезію-137 у деяких ви­дах лісової продукції в різні строки після ядерного вибуху, проведеного в літній час, Кі/кг повітряно-сухої речовини, Кі/км (за сумарним вмістом радіонуклідів) Час після вибуху Деревина Кора Гриби Стронцій-90 Цезій-137 Стронцій-90 Цезій-137 Стронцій-90 1 місяць - — 1—3 2—6 - 1 рік 0,3—1 0,3—3 5—150 80—300 1,5—5 2 роки і—3 0,6—6 80—300 150—600 5—15 5 років 20—60 у хвойних 40—120 у листяних 1—10 200—600 350—1400 50—150

Примітка. Мінімальні значення належать до зони, яка прилягає до епіцентру вибуху, максимальні — до периферії радіоактивної зони.

 

чистих кормів рекомендується (одержавши дозвіл на випас худоби і сіножать у даній зоні) у перші місяці перевагу віддавати лісовим пасовищам.

Для визначення можливих строків початку ведення господар­ських робіт на забрудненій території необхідно керуватися гранич­но допустимими рівнями, режимами захисту населення, встановле­ними службами ЦЗ.

У відновний період виникає потреба в раціональній системі веден­ня лісового господарства на забруднених територіях. До першочерго­вих заходів належать вирубки загиблих і сильно уражених наса­джень, а також організація протипожежної охорони забрудненого лісу. Надалі важливого значення набувають відновлення пошкоджених і вирубаних насаджень та боротьба зі шкідниками і хворобами лісу. Але, перш ніж впроваджувати раціональну систему ведення лісового господарства на забрудненій радіоактивними речовинами території лісу, потрібно заміряти рівні радіації на місцевості, визначити дозу можливого опромінення насаджень, скласти дозову Карту лісових на­саджень, визначити вміст радіонуклідів у продукції лісового госпо­дарства та можливі пошкодження насаджень, розробити заходи ве­дення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення території (початок відновлення робіт на даній території, режими за­хисту працюючих, рубки лісу і догляд за ним, заготівля і використан­ня деревини, грибів, ягід, соку, лікарської сировини, дьогтю, насіння, лісовідновні роботи, знезаражування території, продукції та ін.).

Рубки лісу і догляд на ним спрямовані на поліпшення викорис­тання деревини, зменшення пожежної небезпеки, знищення шкід­ників, ліквідацію небезпечних вогнищ хвороб насаджень і збережен­ня насаджень, що залишилися.

При радіаційному ураженні лісу вирубці підлягають всі хвойні дерева, у яких пошкоджено понад 60 % крони, і листяні насадження з пошкодженням більше 95 %. Хвойний ліс вирубують повністю, якщо загинуло понад 50 % стиглих дерев, 60 % достигаючих і більше 75 % молодих. При менших ступенях радіаційного ураження в лісах необхідно проводити часткове вирубування: в стиглих насадженнях

— санітарні рубки, в достигаючих — прохідні рубки і в молодиках

— прорідження з видаленням усіх сильнопошкоджених (85 % пошко­дження крони) дерев.

Рубки лісу доцільно проводити в зимовий період, що дає мож­ливість суттєво знизити дозу опромінення працюючих завдяки ек­ранізуючій дії снігового покриву і зменшенню надходження радіо­активних речовин при інгаляції. Лісозаготівля взимку запобігає руй­нуванню поверхневого шару ґрунту і лісової підстилки, знижує еро­зію ґрунту і рознесення радіоактивних речовин. Крім того, вміст у деревині деяких рухомих радіонуклідів у зимовий період нижчий, ніж влітку в результаті відтоку в коріння.

Деревину можна використовувати для господарських потреб тільки зі знятою корою. З обкорованої деревини листяних порід з території, забрудненої стронцієм-90 до 50 Кі/км', можна виготовляти фанеру, меблі та будувати житлові будинки. На території, забруд­неній 50 Кі/км', з деревини листяних порід не можна виготовляти меблі, фанеру, будувати житло; деревину хвойних порід можна вико­ристовувати, але потрібно зняти кору і річні кільця, які утворилися після радіоактивного забруднення.

На забруднених ґрунтах у межах 50 —100 Кі/км' дерева гинуть. Деревину таких насаджень можна використовувати для виготовлен­ня шпал, телефонних та електричних стовпів і нежитлових приміщень.

При радіаційному ураженні лісу важливою стає проблема лісо­розведення. Лісопосадки насамперед необхідно проводити в пройде­них вирубками уражених лісонасадженнях, які належать до кате­горії водоохоронних лісів (уздовж берегів водосховищ річок і озер) для запобігання повторному забрудненню водойм. Ширина водоохо­ронних лісових смуг має бути не менше 50—100 м.

Лісопосадки доцільно проводити також у тих хвойних насаджен­нях, де проведені інтенсивні рубки і де природна памолодь не забез­печує відновлення лісу. Пошкоджені листяні насадження здатні до самові днов лени я порослю від коренів на місці засохлих дерев.

Під лісопосадки краще відводити забруднену територію, вилучену із сільськогосподарського використання. Посаджений на цій території ліс обмежить вітрову і водну ерозію і на період головних рубок (через 60 —100 років) може бути використаний у народному господарстві.

З метою створення більш стійких проти пошкодження лісовими пожежами, шкідниками насаджень на лісосіках суцільної рубки і в місцях нових лісонасаджень необхідно створити штучні хвойно-ли- стяні насадження.

Як лісопосадковий матеріал можна використовувати будь-які породи, рекомендовані для даного району. Більш придатними є со­сна, модрина, які менше нагромаджують радіоактивні речовини в деревині, ніж листяні породи.

Лісопосадки на площах зі значною щільністю радіоактивного за­бруднення доцільно проводити не насінням, а великомірним садив­ним матеріалом, оскільки сіянці віком більше 2 років стійкіші про­ти дії радіації порівняно з молодими сходами.

При щільності забруднення більше 1000 Кі/км' сумішшю про­дуктів поділу річного віку поглинута доза в насінні й паростках становитиме понад 20 рад/доба, що викликає безповоротне пошко­дження сіянців. Щільність опромінення насіння менше 2000 Кі/км² при висіві не викликає серйозної небезпеки для сіянців. Проте не­обхідно враховувати, що в перші роки після забруднення території насіння деревних рослин може бути дефіцитним внаслідок імовір­ного радіаційного ураження значних масивів лісу. Для вирощуван­ня посадкового матеріалу і сівби необхідно використовувати насіння, одержане з менш забруднених, неуражених ділянок лісу.

Забруднення ґрунту стронцієм-90 до 50 кі/км² не впливає на ґрун­тову схожість насіння навіть хвойних дерев (сосна, ялина, модрина). Але за цих умов спостерігається загибель ростучих сіянців. Через це на ґрунтах з високим вмістом стронцію-90 використовують для лісо­посадок великомірний матеріал, одержаний на більш чистих до цього ізотопу ґрунтах. Враховують також, що дерева листяних порід, на­приклад берези, асимілюють із ґрунту стронцію-90 значно більше, ніж хвойні, оскільки вони засвоюють із ґрунту кальцію більше, ніж хвойні.

Ведення лісового господарства в н ей ош к о д же ни х лісах. При експлуатації забруднених лісів, крім одержання продукції, основне завдання полягає у запобіганні природній і господарсько-побутовій міграції радіоактивних речовин на навколишню територію.

Найбільш важливими заходами є обмеження господарського ви­користання продукції із забрудненого лісу, запобігання лісовим по­жежам і зниження інтенсивності вітрової і водної міграції радіоак­тивних речовин.

Жорсткі обмеження, які вводяться на використання лісової про­дукції, залежатимуть від умов забруднення лісу, але в першу чергу