Підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах

вогненого імпульсу; £ — потужність вибуху, Мт; А — коефіцієнт поглинання світлової енергії матеріалом; X — кут між напрямком поширення світла і перпендикуляром до освітленої поверхні.

Оцінюючи стійкість об'єкта проти світлового випромінювання ядерного вибуху, необхідно визначити максимальне значення світло­вого імпульсу С7„тах яке може бути на об'єкті.

Для оцінки стійкості об'єкта проти світлового випромінювання необхідні такі вихідні дані: характеристика будівель і споруд; ха­рактер виробництва, які горючі матеріали застосовуються у вироб­ництві; вид готової продукції та місце її зберігання.

Оцінку стійкості об'єкта до світлового випромінювання доцільно проводити у такій послідовності: визначити ступінь вогнетривкості будівель і споруд, виявити горючі матеріали, елементи конструкцій і речовини; розрахувати світлові імпульси, за яких відбудеться спала­хування елементів із займистих матеріалів; визначити категорію виробництва за пожежною небезпекою.

Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом, матеріалами які застосовуються у виробництві та готовою продукцією. За пожежною небезпекою технологічного процесу всі об'єкти поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А — склади бензину; приміщення стаціонарних кис­лотних і лужних акумуляторних установок.

Категорія Б — цехи приготування і транспортування деревного борошна; розмельні відділи млинів; цехи виготовлення цукрової пудри; мазутне господарство електростанцій.

Категорія В — лісопильні, деревообробні, столярні, меблеві, бон­дарні й лісотарні цехи; цехи текстильної і паперової промисловості; заводи сухої первинної обробки льону, конопель і луб'яних волокон; зерноочисні відділення млинів і зернові елеватори; склади паливно- мастильних матеріалів; відкриті склади мастил і мастильне госпо­дарство електростанцій; закриті склади вугілля.

Категорія Г — кузні; зварні цехи; приміщення двигунів внутрі­шнього згоряння; головні корпуси електростанцій; розподільне об­ладнання з вимикачами й апаратурою з вмістом мастила 60 кг і менше в одиниці обладнання; високовольтні лабораторії; котельні.

Категорія Д — цехи переробки м'ясних, рибних, молочних про­дуктів; насосне й водоприймальне обладнання електростанцій; на­сосні станції для перекачування негорючих рідин.

До категорій А, Б і В не належать виробництва, в яких горючі рідини; гази і пари спалюються як паливо, а також виробництва, в яких технологічний процес протікає із застосуванням відкритого вогню. Склади поділяються на категорії відповідно до пожежної небезпеки матеріалів що знаходяться на них стосовно вказівок да­них категорій.

Розрахункові дані зводять у таблицю результатів оцінки і роб­лять висновки, в яких вказують: межу стійкості об'єкта проти світло­вого імпульсу 1/_ов1іт; очікуваний максимальний світловий імпульс і/овГпах; найбільш пожежонебезпечні елементи об'єкта і можлива обстановка на об'єкті. Об'єкт вважається стійким проти світлового імпульсу, якщо С/сДіт > С/,,тах.

На основі висновків розробляють конкретні заходи підвищення пожежної стійкості об'єкта.

Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації починається з визначення максимальних очі­куваних значень рівня радіації і дози проникаючої радіації.

За показник стійкості об'єкта приймається допустима доза радіа­ції, яку можуть одержати люди за час робочої зміни.

Стійкість об'єкта проти радіаційного ураження можна оцінювати у такій послідовності. Визначити: граничні рівні радіації (Р/год) на об'єкті, за яких можлива виробнича діяльність у звичайному режимі або в режимах радіаційного захисту; ступінь захищеності працюючих; дози радіації, які може одержати виробничий персонал; втрати сільськогос­подарських тварин і зниження їх продуктивності (%); втрати сільсько­господарських рослин та їх урожайність (%); втрати і ураження лісо­вих насаджень і в результаті цього зниження господарської діяльності лісогосподарських об'єктів; стійкість роботи об'єктів в цілому.

Після аналізу зробити висновки про очікувані максимальні рівні радіаційного забруднення території об'єкта і дози проникаючої радіа­ції; ступінь забезпечення захисту працюючих, тварин і обладнання, техніки, урожаю, кормів, води; можливість безперервної стійкої ро­боти об'єкта за умови, що сумарна доза опромінення працюючих не перевищуватиме допустимої дози; можливість виробництва запла­нованої, доброякісної продукції та заходи підвищення стійкості ро­боти об'єкта, підвищення рівня захисту працюючих.

Оцінка можливих збитків від ядерного вибуху проводиться на основі характеристики впливу кожного з уражаючих факторів. У зв'язку з тим, що найбільш небезпечним (за територією і тривалістю ураження) є радіоактивне забруднення місцевості, розглянемо при­клад розрахунку збитків від впливу цього уражаючого фактора.

Для оцінки наслідків впливу радіоактивного забруднення необхідні такі дані: радіаційна обстановка в населених пунктах, на відкритій місцевості — місцях знаходження людей, на полях і пасовищах, на фермі та ділянках, де перебуває худоба поза приміщеннями, можливі втрати людей, поголів'я сільськогосподарських тварин, продуктивності

Підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних умовах тварин, урожаю сільськогосподарських культур; чисельність праце­здатного населення і характеристика його розміщення (на відкритій місцевості, в будинках, протирадіаційних укриттях) з урахуванням ступеня захищеності від впливу радіації; поголів'я сільськогосподар­ських тварин у громадському й особистому господарствах за видами і віковими категоріями, характеристика їх розміщення на період ви­падання радіоактивних продуктів; планова продуктивність сільсько­господарських тварин; площі посівів сільськогосподарських культур, планові урожайності й валові збори урожаю, фази розвитку рослин на календарний час випадання радіоактивних речовин.

Порядок розрахунків. У результаті радіоактивного забруднення територія окремого господарства може опинитися в одній або кількох дозових зонах. Виходячи з цього, встановлюється чисельність лю­дей, поголів'я сільськогосподарських тварин, розміри площі посівів різних сільськогосподарських культур, лісових насаджень, які по­трапили в ту або іншу дозову зону. Розрахунок втрат людей прово­диться з урахуванням розміщення їх у ПРУ, а розрахунок втрат тварин — окремо для кожного виду і вікової групи з урахуванням утримання (пасовищне, стійлове, загінне). Послідовність розрахунків наведена у табл. 119.

Втрати в рослинництві від впливу радіації зумовлені головним чином зниженням урожайності сільськогосподарських культур. Розрахунки втрат урожаю проводяться окремо для кожної культу­ри з урахуванням фази розвитку на період випадання радіоактив­них речовин (табл. 120).

Набір доз у кожному конкретному випадку залежить від кон­кретної обстановки.

Втрати у тваринництві від впливу радіоактивного забруднення зумовлені в основному загибеллю тварин у результаті променевої хвороби і зниження продуктивних якостей у поголів'я, що вижило. Втрати продукції тваринництва визначають окремо для кожного виду продукції з урахуванням зниження продуктивності тварин, які опи­нилися в тій або іншій дозовій зоні, а також з урахуванням типу утримання тварин у цій зоні (пасовищний, стійловий, загінний). По­слідовність розрахунків втрат продукції тваринництва наведено в табл. 12 1.

Розрахунки втрат населення. В оцінці стійкості роботи об'єкта особливе значення має аналіз розрахунку виробничих сил в умовах радіоактивного забруднення. Розглянемо це на прикладі.

Приклад. Населений пункт потрапив у три дозові зони: 400 — 600, 600 — 800 і 800 — 1200 Р. У зв'язку з цим виникла необхідність оцінити наслідки впливу радіації на працездатне населення, сільсько­господарських тварин і посіви сільськогосподарських культур.

Таблиця 119.Послідовність розрахунків втрат людей і тварин від радіаційного ураження Показники Позна­чення Дозові зони гамма-радіації на місцевості Д, Р Сума 400—600 600—800 800—1200 Чисельність людей, поголів'я тварин N #оі     ЛГ0=ЛГ01 + ІУ02 + 7у-03 Імовірність втрат (загибель), % К # і К К, — Втрати (чисельність людей або поголів'я тварин, що загинули)   М _ N • К хт _ • ''02 л 2 ■■2 100 хт _ Л03 ' %3 ■ ■ з _ 100 ЛГвт=АГвт1 + ЛГ,т2 + + #Вт3 Збереження людей, поголів'я тварин ЛГз #31= -л01 = -лвті Л32=Л02-Л2 -л33=Л03-Л3 Г73=Л31 + ЛГ,2+Л,3

 

 

Таблиця 120.Послідовність розрахунків втрат урожаю сільськогосподарських культур в умовах радіоактив ного забруднення Показники Позначення Дозові зони гамма-радіації на місцевості Д, Р Сума 200—400 600—800 Посівна площа під культурою   Зі «2 Я = 5, + 5, Планова урожайність   тп тп. — Плановий валовий збір урожаю М, М., = 5,771,, М,,= 8,тп. М. = М., + М,, = 8пг. Імовірні втрати урожаю, % к   К — Втрати урожаю м„   мвт2= 2 ° 2 100 мвт = мвті + мв,2 Збережений урожай м,6 М..1 = М.1-М,,.1 М зб2 =М о2 -М втз2 М,. = М,.1+М,.,

 

 

Таблиця 121.Послідовність розрахунків втрат продукції тваринництва в умовах радіоактивного забруднення Показники Позна­чення Дозові зони гамма-радіації на місцевості, Дер,Р Сума 400—600 600—800 800—1200 Поголів'я тварин, що загинули (див. табл. 119) N     -ЛвтЗ Лвт = "вті Лвт2 ЛвтЗ Збережене поголів'я (див. табл. 119)       А 3 3 2У3 = Л31 + Л_2+ЛГ,3 Планова продуктив­ність   пг. тіг. 7П. — Імовірність втрат (зниження) продуктивності К К х К к, — Втрати продукції   М,т1=ЛГ„.х віі віі хт 31 ° 1 100 -М.т,=іУ.т,х И ,,т,К1 хт------------ хт—'° а100 М,т = М„,-гМ„, + М„!

Працездатне населення. Необхідно зібрати дані про чисельність населення, яке потрапило в дозові зони, з урахуванням його захи­щеності.

Потім складають розрахункову таблицю, в яку переносять дані про чисельність населення в дозових зонах та його захищеність, про можливі втрати людей при різному ступені їх захищеності від дії гамма-радіації, використовуючи для розрахунків табл. 122. Для кож­них умов знаходження людей і дозової зони втрати людей розрахо­вують у послідовності, наведеній у табл. 119.

Наприклад, людей, які потрапили в дозову зону 400 — 600 Р без укриття (N01), було 15. Імовірність втрат людей (К) у цій зоні стано­вить 15 %. Втрати людей, які знаходилися протягом 4 діб у даній дозовій зоні на відкритій місцевості, дорівнюватимуть:

2\ Г _= * „,- Я = і І ^Л = Зособи.

Аналогічно розраховують втрати працездатного населення в усіх інших дозових зонах з урахуванням умов перебування людей.

Сільськогосподарські тварини. Оцінювання наслідків впливу радіації на сільськогосподарських тварин необхідно починати із визначення поголів'я худоби, яке потрапило в різні дозові зони, з урахуванням різних умов її утримання.

Розрахункові таблиці складають за кожним видом тварин з ураху­ванням знаходження поголів'я тварин у кожній дозовій зоні. Основою для оцінки безповоротних втрат тварин і птиці є дані табл. 123. Якщо тварини під час випадання радіоактивних речовин знаходилися в приміщенні, тоді вноситься поправка на коефіцієнти ослаблення гам- ма-радіації стінами приміщення (табл. 124). Розрахувати втрати мо­лока у корів у результаті впливу радіації можна за табл. 125.

М'ясна продуктивність у худоби і птиці, які одержали дози зов­нішнього гамма - опр оміненн я, що не призвели до загибелі (менше 600 Р), практично не знижується. Тварини, які перебували на пасо­вищах і, крім зовнішнього гамма-опромінення, одержали і внутрішнє бета-, гамма-опромінення за рахунок надходження радіоактивних речовин з кормами, знижують м'ясну продуктивність у середньому на 15 — 2 0 %.

Сільськогосподарські культури. Для оцінки стійкості вирощу­вання сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного за­бруднення необхідні такі дані: посівні площі культур, урожайність, заплановані валові збори урожаю, фази розвитку культур при випа­данні радіоактивних речовин зони радіоактивного забруднення.

2 ° о со

1 о о о о о СИ С І

о я

я •• О и.2

<1 I

я а Ф я о в * я а я Н а ю

я
ч
в
=я
я гЬ
Ї а
о
к
н
я	ь-
а	II
-	і
я
а
я
Е-
О
а

=я я я оЧ я >я я в ^я ф а ч

Ф ЯГ

о и

а н №

В £ я о я * о. М $

я А

'•і <т X

«К Я я я Ч і * о я о я ч о

1а

я к

го

о о

о о о о

о

см о о I о о

о о

о о о о

о о 00 о

ю о о> о

СЦ

о о

'а

о см

 

'й я

В

о

 

о о со

I

Ро

жХ И я (Й4 о а" В

X к н о 1 § га се

X к СО И щ О о й ей К га.

® я

£ § 8 § га ш>> В

ев К га вз >> В

о с о

СБ (В В В

X

>я '3" п

Я" я В

о О,

Таблиця 124. Імовірність втрат основних видів сільськогосподарських тварин в цілому у стаді при стійловому утриманні від впливу гамма- радіації, % Сільськогоспо­ Характеристика тварин­ницьких приміщень, Діапазони доз (дозові зони радіації на місцевості,, ) гамма- дарські тварини коефіцієнт ослаблення менше 2000— 3000— 5000—   гамма-радіаціі, К„,         Велика рогата Дерев'яні, К„ = 3         худоба Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю         У тому числі Дерев'яні, К„ = 3         корови Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю         Свині Дерев'яні, К„ = 3           Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю         Коні Дерев'яні, К„ = 3           Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю         Вівці й кози Дерев'яні, К„ = 3           Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю         Птиця (доросла) Дерев'яні, К„ = 3           Цегляні, залізобетонні,           # о с л = Ю

 

Розглянемо послідовність проведення розрахунків на прикладі озимої пшениці.

Вихідні дані. Планова урожайність озимої пшениці іга, = 19 ц/га, посіви озимої пшениці потрапили у три дозові зони, їх площа розпо­ділилася за зонами так: у зоні 400 — 600 Р — = 280 га; у зоні 600 — 800 Р — 5 ц = 150 га; у зоні 800 — 1200 Р — 5, = 70 га.

Імовірність втрат урожаю К при випаданні радіоактивних речо­вин на посіви у фазу колосіння рослин за даними табл. 126 буде дорівнювати: для зони 400—600 Р — К, = ЗО %; для зони 600—800 Р — К, = 40 %; для зони 800 — 1200 Р — К, = 60 %.

Вписуємо вихідні дані у розрахункову таблицю за зразком, наве­деним у табл. 120.

Розраховуємо за кожною дозовою зоною плановий валовий уро­жай М. = т,8. Визначаємо втрати урожаю у кожній дозовій зоні:

Таблиця 125. Імовірність втрат молока у корів, що вижили після радіа­ційного впливу, %   Діапазони зон (дозові зони) гамма-радіацГі на місцевості) Іу, Р Спосіб утримання о ЇМ -300 -400 -500 -800 -1200 -2000 -3000 -5000 -7000   сі о 200- 300- о о ■Ч1 о о <е 800- 1200- 2000- 3000- о о о «5 У загонах               Загибель На пасовищі         Загибель У дерев'я­                     них примі­                     щеннях                 Загибель У цегляних                     і залізо­                     бетонних                     приміщен­                     нях

 

Потім підраховуємо втрати в усіх дозових зонах для визначення втрат урожаю в цілому у господарстві:

М „ _т = М._ті + м_Ет2 + м._т1.

Визначаємо урожай, який зберігся у зонах: М* = М, - М В результаті розрахунків встановили, що втрати урожаю озимої пше­ниці в цілому у господарстві становитимуть 1186 ц. Втрати валово-

М, -100 1186 100 го збору урожаю при цьому будуть: = 38 4 %

М. 3059

запланованого валового збору.

Збережений валовий збір урожаю озимої пшениці дорівнювати­ме 13 036 ц, тобто ^{13 036 100} = 61,1 % 21190

Оцінюємо урожайність озимої пшениці після впливу радіації на посіви (М,):

М-М,, 21190-8154

10,3 ц/га.

5 500

Таким чином проводять розрахунки за іншими культурами. Оцінка стійкості до електромагнітного імпульсу (ЕМІ). З метою підвищення стійкості роботи об'єктів необхідно дати оцінку стійкості до ЕМІ електрозабезпечення, засобів зв'язку, електричних систем, радіотехнічних засобів і комп'ютерних систем об'єкта.

Таблиця 126. Імовірність втрат урожаю сільськогосподарських куль­тур в умовах радіоактивного забруднення місцевості, %   Дозові зони (діапазони зон) гамма-радіацГі Д,, Р Фази розвитку рослин о о о о ЇМ о о го о о о о <е   о о ЇМ о о о (М   о о о «5 о о о у період впливу радіації і ■Ч1 100— і о ЇМ і о со 400— 600— —008 і о (М 2000— іО о го 5000—     Озима і яра пшениця, жито, ячмінь ярий             і озимии         Сходи-кущення                 ЗО     Вихід у трубку                       Колосіння-цвітіння         ЗО               Кукурудза та зерно 3—11-й лист             ЗО         Викидання волоті-                       цвітіння                       Молочна стиглість                         Зернобобові (горох, квасоля) Сходи                       Бутонізація                       Цвітіння                       Дозрівання                 ЗО             Плодові й виноград       Початок вегетації                       Поява бутонів                     ЗО Цвітіння                 ЗО       Картопля Сходи                 ЗО     Бутонізація                       Цвітіння                         Коренеплоди: цукрові, столові, кормові буряки,         морква, турнепс       Сходи               ЗО       Початок потовщення кор енеплодів                   ЗО   Ріст коренеплодів

 

Оцінювання стійкості до ЕМІ проводиться в такій послідовності: визначається очікувана ЕМІ-обстановка, що характеризується наяв­ністю ЕМІ-сигналів при ядерному вибуху і параметрами: часом на­ростання і спаду електромагнітного поля, напруженістю полів; ви­значаються можливі значення токів і напруг в елементах системи, що наведені від впливу ЕМІ визначається чутливість апаратури і її еле­ментів до ЕМІ, тобто межові значення наведених напруг і токів, коли робота системи ще не порушується; електротехнічна й електронна система розподіляється на окремі ділянки, які аналізуються з виді­ленням основних, від яких залежить робота; визначається коефіцієнт безпеки кожної ділянки системи, а також межа стійкості системи в цілому. Одержані результати розрахунків аналізуються й, оцінюють­ся а потім слід зробити висновки, в яких потрібно відмітити: найбільш уразливі ділянки, ступінь стійкості системи до впливу ЕМІ, які необхід­но провести організаційні й інженерно-технічні заходи спрямовані на підвищення стійкості уразливих окремих ділянок і системи в цілому.

При розробці інженерно-технічних заходів, спрямованих на підви­щення стійкості електротехнічних і електронних систем, мають бути застосовані способи боротьби з наслідками впливу ЕМІ або захист від проникнення імпульсів — не допустити наведені токи до чутли­вих вузлів і елементів устаткування.

Сучасний рівень знань про природу і властивості ЕМІ дає мож­ливість розробити захист від нього і впровадити заходи захисту, до яких входять схеми стійкі до електромагнітної інтерференції, радіо­електронні елементи, стійкідоЕМІ, екранування окремих пристроїв або цілих електронних систем.

Основна мета захисних пристроїв від ЕМІ — не допустити наве­дені токи до чутливих вузлів. Найбільш простим способом захисту є укладання обладнання повністю або окремих вузлів у захисні то- копровідні заземлені екрани і установка спеціальних захисних при­строїв на всіх лініях, трубопроводах, отворах і вікнах, які з'єднують внутрішні приміщення з обладнанням і зовнішнім середовищем. Ефективним буде заземлення окремих монтажних контурів (неза­лежно від заземлення екранів), застосування скручених пар проводів, провідних зв'язків усередині обладнання за деревовидною схемою. Для захисту провідних ліній або антен доцільно послідовно з грозо­вим розрядником встановлювати полосові фільтри.

Приклад типового захисту вхідних функціональних кабельних ліній показано на рис. 85.

Для захисту силового кабелю на вході в обладнання можна засто­сувати радіочастотні дросельні катушки і надшвидкодіючі варисто­ри -резистори, які міняють свій опір залежно від напруги (рис. 86).

Якщо обладнання живить постійним током інші прилади і вузли, тоді для захисту від ЕМІ можна встановлювати додаткові радіочас­тотні дросельні катушки і пристрої, що придушують коливання пе­рехідних процесів (рис. 87).

Антени захищати від ЕМІ можна за допомогою надшвидкодію- чих газорозрядних ламп. Вони витримують у режимі передачі по­тужність до 100 Вт і захищають від ЕМІ (рис. 88).

Підвищення стійкості роботи об'єктів народного л. Рис. 85. Схема захисту вхідних фу- иуціональних кабельних ліній: 1 — імпульс; 2 — захисний екран кабе­лю; 3 — ізольована жила кабелю; 4 — екран; 5 — розрядник для захисту від перенапруги; 6 — фільтр; 7 — зазем­лення; 8 — діод; 9 — вивідний хвилевід

 

Рис. 86. Захист вихідних силових кабельних ліній:

Рис. 87. Типовий захист обладнан­ня з живленням постійним током: 1 — джерело постійного струму; 2 — радіочастотна дросельна катушка; 3 — швидкодіючий варистор; 4 — екрано­ваний провід

Рис. 88. Захист антени: 1 — антена; 2 — приймальний пере­датчик; 3 — газорозрядна лампа

1 — фазний провід; 2 — централь; 3 — земля; 4 — швидкодіючий варистор; 5 — обладнання, що захищається

Мікрофони, зовнішні репро­дуктори, інше периферійне об­ладнання, а також лінії, що ве­дуть до них, можна захищати за допомогою фільтрів нижніх частот і швидкодіючих варис­торів (рис. 89).

Оцінюючи стійкість роботи і проведення заходів підвищен­ня стійкості роботи мережі електропостачання, оповіщен­ня, ЕОМ та іншого важливого устаткування в умовах надзви­чайних ситуацій керівникам і спеціалістам необхідно врахову­вати можливе ураження від ЕМІ та захист від нього.

Оцінка стійкості об'єкта про­ти впливу хімічних і біологіч­них засобів. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу ОР і СДЯР не­обхідно визначити: тип ОР чи СДЯР, межі осередку хімічного зараження й ураження, площу зони зараження; глибину поши­рення зараженого повітря; стій­кість хімічних речовин на місце­вості; час можливого перебуван­ня людей у засобах захисту орга­нів дихання і в захисних спору­дах; кількість заражених людей, тварин; площі; можливі втрати людей, тварин, загибель сільсько­господарських культур і лісових насаджень.

Основним критерієм стій­кості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження є втрати людей, тварин і рослин.

Оцінку стійкості об'єкта до впливу біологічних засобів не­обхідно починати з таких ви­хідних даних: встановити вид біологічних засобів, які можуть

X X

^^ Л пппгчу>у Рис. 89. Схема захисту ліній мікрофонів і репродукторів: 1 — мікрофон; 2 — екранована пара проводів; 3 — швидкодіючий варистор; 4 — до радіоустановки; 5 — зовнішній репродуктор; 6 — екранована пара проводів; 7 — до радіоустановки

N1—1!/]_[-

 

бути загрозою для об'єкта, ступінь небезпеки для людей, тварин; ступінь захищеності людей, тварин, продукції тваринництва і рос­линництва, води та ін. Оцінюючи стійкість об'єкта до впливу біоло­гічних засобів, необхідно визначити вид збудника, ступінь його не­безпечності, межі зараження, можливість і швидкість поширення інфекційних захворювань людей, тварин та небезпечних хвороб рос­лин; можливі втрати людей, тварин, посівів сільськогосподарських культур; необхідність введення карантину й обсервації.

На основі оцінки стійкості зробити висновки і розробити заходи щодо підвищення стійкості об'єкта до можливого ураження біоло­гічними засобами та ліквідації осередку біологічного ураження і відновлення стійкості виробничої діяльності об'єкта.