Експертна оцінка товщини вовни

 

Номер зразка	Вид вовни	Якість вовни (органолептична оцінка)	Товщина вовни, мкм (за вітчизняною класифікацією)

Завдання 2. Провести 100 вимірів тонкої і напівтонкої вовни по відрізкам. Одержані цифрові данні обробити методом варіаційної статистики.

Методика виконання. При лабораторному методі визначення товщини вовни здійснюють три операції: 1) визначення перевідного коефіцієнту або „ціни" поділку окулярметричної лінійки; 2) приготування препарату і вимір товщини відрізків вовнових волокон; 3) обробка цифрового матеріалу.

1) для визначення ціни поділку окулярмікрометра на предметний столик мікроскопу розмістити об'єктивметричну лінійку, знайти її шкалу, в окулярі мікроскопу поставити окулярмікрометр і його шкалу сумістити зі шкалою об'єктивмікрометра. Підрахувати поділки об'єктивметричної і окулярметричної лінійок в місцях їх сумісництва. Кількість поділок об'єктивметричної лінійки помножити на 10 мікрон і поділити на кількість поділок окулярмікрометра. Одержимо ціну поділку окулярмікрометру. Наприклад: на 10 поділок об'єктивмікрометра доводиться 30 поділок окулярмікрометра, ціна поділки окулярмікрометра дорівнює (10*10)/30=3,3 мкм.

Малюнок 1.

Рис. 1. Шкала окуляр-мікрометра при великому збільшенні

 

2) Мета лабораторного метода визначення тонини вовни – це уточнення суб’єктивної оцінки тонини вовни та надання характеристику вовні за вирівнянністю волокон в штапелі за тониною. Зразок масою 1-2 г відбирається з боку. Зразки вовни промивають в ефірі або авіаційному бензині. Також використовують мильно-содовий розчин. Потім полощуть у теплій воді. Зразок митої вовни ретельно перемішати так, щоб верхівки одних волокон співпадали з основою інших. Купу волокон зігнути навпіл і гострими ножицями нарізати відрізки вовни за довжиною купи через 1,5 см. Відрізки довжиною 0,5 мм зібрати на годинниковому склі у великій краплі гліцерину і ретельно перемішати препарувальною голкою. Кілька крапель цієї маси перенести на предметне скло, додати гліцерину, накрити накриваючим склом і при великому збільшуванні виміряти товщину волокон. Вимір відрізків волокон проводиться окулярним мікрометром, шляхом підрахунку кількості поділок, в які вміщується кожний відрізок.

Малюнок 2.

 

 

Рис. 2. Відрізки волокон в полі зору мікроскопа Рис. 3. Ланометр

 

Зображення волокон при їх вимірі повинно бути чітким. Не припускається виборчий підхід до відрізків волокон при їх вимірі. Для учбових цілей повинно бути проведено 100 вимірів, а для науково-дослідних відбирають зразок вовни на боці, який розділяють на три-основний, контрольний і резервний. Виміри проводять паралельно в двох (основному і контрольному) зразках. Вимірюють

100 волокон – для тонкої та напівтонкої вовни;

150 волокон - для напівгрубої вовни;

200 волокон – для грубої вовни.

При розрахунку середньої товщини волокон основного зразка і порівнянні її з контрольним різниця не повинна перевищувати 1,5 мкм для тонкої і напівтонкої вовни та 2,5 мкм для напівгрубої та грубої. При великій різниці вивчається препарат з резервної проби для одержання двох схожих середніх показників. Щоб уникнути повторних вимірів одних і тих відрізків, препарат треба пересувати за напрямком, паралельним одній із сторін покривного скла.

3) Отримані дані обробити методом варіаційної статистики

 

 

Таблиця 3

 

Схема документу до запису даних тонини вовни (розробка ІТСр»Асканія-Нова»)

Дослід №_____ Дата _______ Порода овець ________________ № тварини _____

Стать _____ Вік ________Зразок вовни господарства _______ Стрижка ____рік

Місце взяття проби _________ Коефіцієнт __________

Зона

Таблиця 4

Приклад 1

Поділка окулярмукро метра

Число випадків

.

.. .

Кількість вимірів волокон (А)

Сума добутків (Б)

2,5 – перевідний коефіцієнт, або ціна поділки окулярної лінійки

Таблиця 5

Класи тонини волокон	Кількість волокон в кожному класі	S1	S2	S3
	.
13…	...
…18

М = =

С_V =

m =

Завдання 3. На підставі одержаних даних накреслити графік розподілу волокон за товщиною в мікронах (мал.3).

 

Мал. 3. Розподіл вовни за товщиною.

Зміст заняття 2

Вовнові волокна мають форму вигнутої лінії. Вигини цієї лінії називають завитками, а наявність завитків у волокнах вовни-її звивистістю.

Звивистіть – властивість вовни утворювати завитки.

Ступінь звивистості – кількість завитків на 1 см штапелю.

Сильна Слабка

 

Закономірність звивистості свідчить про рівномірність розподілу завитків по всій довжині вовни

Закономірна Незакономірна

 

 

Найбільшу звивистість мають пухові волокна. В грубій вовні ость значно менше звивиста, ніж пух, і тому, звивистість ості називають хвилястістю.

В тонкій і напівтонкій вовні розрізняють такі основні форми звивистості:

1. Розтягнену (слабка) – коли висота завитка, менша від половини його основи;

 

 

2.Нормальна – висота завитка дорівнює половині його основи і її форма чітко напівкругла;

 

 

3. Сильна (висока) – висота завитка більша за половину основи

 

Окрім того, існують вадні форми: маркіртна (дуже висока, стисла) і

4 Петляста („нитка") – нагадує розпущену нитку в’язаного виробу (характеризує послаблення конституції).

Форму звивистості визначають по відношенню висоти і основи дуги завитка, про якість звивистості судять по кількості завитків на один сантиметр довжини волокна.

Хід виконання

Завдання 3. Визначити форму завитків і характер звивистості вовни (табл. 6).

Таблиця 6

Дослідження звивистості вовни

 

Номер зразка	Група вовни	Форма завитків	Кількість завитків на 1 см довжини вовни	Характер звивистості

 

Зміст заняття 3. Розрізняють природну і дійсну довжину вовни. Природна довжина або висота вовни, являє собою відстань по прямій лінії від поверхні шкіри вівці до зовнішніх кінців вовнових волокон у природному (звитому) стані вовни. У зрізаній вовні це буде відстань між верхнім і нижнім кінцями штапелю, який зберіг свою природну звивистість і хвилястість.

Істинною довжиною вовни називають довжину розпрямлених від звивистості, але не витягнутих, окремих вовнових волокон.

Вимір природної довжини зразка вовни проводять сантиметровою лінійкою з точністю до 0,5 см, притуляючи її до зразку по його довжині. Зім'яту вовну в зразку вирівнюють, не допускаючи розтягування волокон. В зразках неоднорідної вовни беруть два приклада довжини-довжину шару ості і довжину шару пуху, при цьому результат вимірів записують так:

чисельник - загальна довжина вовни, в знаменнику-довжина пухової її частини.

Рис. 5. Визначення природної довжини вовни

Довжину вовни вимірюють перед стриженням вівці. У тонкорунних та напівтонкорунних порід овець природна довжина за 12 міс росту. У напігрубововнових і грубо вовнових проводять стриження 2 рази на рік:

- весняне – ріст вовни за 7-9 міс.;

- осіннє – ріст вовни за 3-5 міс.

Інтенсивність росту вовни залежить від:

- породи;

- статті;

- віку;

- умов годівлі і утримання;

- сезону року;

- індивідуальних особливостей.

Порода

- тонкорунні породи – 6-11 см

- напівтонкорунні 9-25 см (лінкольн до 40 см);

- грубововнові до 50 см.

Статі

Барани і валахи мають довшу вовну, ніж вівцематки.

Вік

З віком енергія росту, а отже і довжина зменшується

Найбільша до 1 року, найменша старше 6 років.

Годівля - Неповноцінна годівля зменшує довжину вони на 25-40%.

Сезон року.

Стриження овець стимулює ріст вовни. У літньо-осінні місяці ріст вовни більший на 40-50%, ніж у зимові.

Індивідуальні особливості

Частини тіла:

Лопатка

Шия

Спина найдовша Черево - найкоротша

Бік

Довжина вовни залежить від товщини шкіри.

На тонкій, ніжній шкірі черева росте коротка тонка вовна. На товстій еластичній шкірі боків, спини, лопати росте довга, помірної товщини вовна.

Між довжиною та новиною зворотна залежність. Тонка однорідна вовна за звичай коротша, ніж товста.

Істинна довжина – характеризується довжиною окремих волокон випрямлених від звивистості. Визначення проводять на приладах:

FM- 4-10-1-2/а – довжина до 200 мм

FM- 4-10-1-2/б – довжина до 350 мм

Рис. 6. Загальний вигляд пристрою FM- 4-10-1-2/б

1- міліметрова лінійка, 2- магазин для кульок, 3 – кришка магазину для кульок, 4 – ящик для кульок, 5 – затвор, 6 – накопичувальний пристрій, 7 – клавіші, 8 – лічильник пристрою, 9 – столик для навіски.

Завдання 4. Визначити у зразку вовни природну та істинну довжину волокон, результати біометрично обробити та побудувати графік вирівняності вовни за довжиною.

1. Визначення природної довжини вовни проводять на 10 зразках від різних порід, Дані записують у таблицю 7.

Таблиця 7

Номер зразку	Вид вовни	Природна довжина вовни, см

 

2. Визначення істинної довжини вовни на зразку від тонкорунної породи овець.

Відбір і підготовка проб.

Від початкового зразку відбирають дві проби цільними шапельками або косицями масою 1-1,5 г. Проби миють ефіром,або мильно-содовим розчином полощуть та сушать до ПСС.

Зразок закріплюють на приладі.

Істинну довжину вовни визначають пристроєм FM- 4-10-1-2/б – довжина до 350 мм у такій послідовності.

1. штапель закріплюють у спеціальному пристрої, волокна без вибору по одному витягують з нижнього рівня зрізаного штапелю. При протягуванні волокно розпрямляється від звивистості і відстань на якій волокно відокремлюється від штапелю вважається його істинною довжиною.

2. у пристрої є кульковий реєстратор частот кожного класу, який спрацьовує від натискання клавіші даного класу довжини (коли витягується волокно). Після вимірювання потрібного числа волокон (наприклад100) дані про частоти варіантів записують по числу накопичених кульок. Перед початком вимірювання нового зразку кульки скидають у прийомник, з якого спеціальним савочком при потребі доводять у магазин апарату.

Процес визначення істинної довжини заклечається у сортуванні їх за довжиною. Визначають кількість волокон які входять до групи довжини з інтервалом 0,5 см.

Вимірюють:

- 100 волокон – для тонкорунних порід та напівтонкорунних помі сей;

- 150 волокон – напівтонкорунних короткововнових порід;

- 200 волокон – довговонові породи.

Кіькість волокон у групах (класах) визначають за кількість шариків. Дані записують у вигляді варіаційного ряду. Не більше 5% повинні складати розходження варіаційного ряду між основим та паралельним зразком.

Кількість вимірів	5,5	6,0	6,5	7,0	7,5	8,0	8,5	9,0	9,5	10,0	10,5

Таблиця 8

	5,5	6,0	6,5	7,0	7,5	8,0	8,5	9,0	9,5	10,0	10,5
Число випадків
Кількість вимірів волокон (А)
Сума добутків (Б)

 

Таблиця 9

Класи довжини	Кількість волокон	S1	S2	S3

М =

С_V =

m =

 

Для визначення вирівняності вовни за довжиною викреслюється графік, вісь абсцис-довжина волокон (мкм), вісь ординат-кількість волокон (%). Компактний одновершинний графік свідчить про добру вирівняність вовни за довжиною волокон

 

Мал. 7. Графік вирівняності вовни за довжиною.

Окрім вказаних досліджень, визначається сила звивистості вовни. Для цього різниця між природною та дійсною довжиною вовни проявляється у відсотку до дійсної довжини. У тонкій вовні цей показник коливається в межах 20-35% і більше, у напівтонкої-менше 10%.

Технологічне призначення

Залежно від довжини вовни всі види однорідної вовни поділяються:

- суконні (або апаратні)

- камвольні (гребеневі)

Суконна вовна – коротка вовна, довжина менш як 4,5 до 2,5 см. Виробляють сукна.

Камвольна – довжина більще 4,5 см. Камвольні тканини – трикотаж, пательні тканини.

Зміст заняття 4.

Міцність вовни (міцність на розрив) — важлива фізико-механічна властивість вовни, від якої залежить ефективність переробки на фабриках вовняної сировини, виготовлення тканин і носкість готових виробів. Звивиста вовна, міцна по всій довжині волокна. У практичній роботі спеціаліст визначає міцність вовни не по міцності одного волокна, а по пучку вовнинок. Цей спосіб використовують при класируванні і сортуванні вовни. Пучок вовни товщиною 0,5 мм вилучають з руна, затискують між вказівним і великим пальцем правої і лівої рук:, розтягують і по ньому з силою ударяють безіменним пальцем правої руки (рис. 8), Якщо вовна міцна, то пучок не розривається і від удару чути звук мов би натягненої струни. Слаба вовна рветься від першого ж удару. При експертному визначенні відмічають причини зниження міцності вовни і зону розриву (посередині або на кінці штапеля).

 

 

Рис. 8. Визначення міцності експертним методом

У лабораторних умовах міцність вовни визначають на динамометрі (динамометр ДШ-ЗМ).

Міцність вовни на розрив при випробуванні на динамометрі ДШ-ЗМ виражають в умовних одиницях — розривна довжина в кілометрах. Це уявна довжина волокна, при якій воно розривається під впливом власної маси. Вовна вважається міцною, якщо розривна довжина для тонкої становить 6,5—7,5 км, для напівтонкої — 8 і для грубої— 10 км.

Вовна меншої розривної довжини відноситься до дефектної.

Хід виконання роботи

Завдання 5. Визначити міцність вовни експертним методом (табл. 10).

Номер зразка	Міцність на розрив (міцна, слабка)	Міцність на звук (тон високий, низький, середній)	Примітки

В „примітках" вказують зону ослаблення міцності вовни.

 

Завдання 6.. Визначити міцність вовни лабораторним шляхом (табл. 11). Підрахувати за формулою розривну довжину і оцінити міру міцності, знаючи, що потрібна міцність тонкої вовни складає не менше 8 км.