Розрахунок сполучення б’єфів за водозливними греблями

 

Розрахунок сполучення б’єфів виконують з метою забезпечення небезпечної роботи нижнього б’єфу і заключається в визначенні розмірів штучного кріплення (водобоїв і рисберми). Розміри водобою і рисберми рекомендують визначати за [7, 8, 9,13].

В якості варіанту довжину водобою для самого несприятливого випадку рекомендується визначити за формулами [9, 13]:

1) для гребель без порогу або для гребель з порогом при ³0,8

, (3.14)

2) для греблі з порогом при

, (3.15)

де - коефіцієнт швидкості;

- коефіцієнт, який враховує зменшення довжини водобою за рахунок водобійного колодязя, стінки і інших типів гасників енергії;

- коефіцієнт витрати водозливу з урахуванням стиску;

- перевищення над відміткою дна водобою;

- висота греблі.

Глибину водобійного колодязя визначають за формулами [9,13]:

при

, (3.16)

при

, (3.17)

де - побутова глибина для заданої витрати (визначають за графіком для нижнього б’єфу (див. рис. Б.1)

- критична глибина;

- друга сполучна глибина в гідравлічному стрибку.

Глибину колодязя, а також висоту водобійної стінки визначають за графіками [9, рис. 50, 51], [13, рис. 5, 7].

Довжину рисберми для плоских умов знаходять за формулою [9, 13]

, (3.18)

де - глибина води на рисбермі, визначають за графіком для річки ;

- критична швидкість:

; ;

де - питома витрата для відповідної греблі (щитової або автоматичної);

- середня побутова глибина води в річці;

- придонна швидкість в кінці рисберми.

= , (3.19)

де К – коефіцієнт, який враховує гасники енергії на зменшення швидкостей по довжині рисберми;

К =0,32...0,34 для водобійного колодязя;

К =0,33...0,35 для водобійної стінки.

 

 

Рекомендована література:

1. Курсовое и дипломное проектирование по гидротехническим сооружениям / Под ред. В.С. Лапшенкова. – М.: Агропромиздат, 1989. – 448 с.

2. Гидротехнические сооружения. Справочник проектировщика / Под ред. В.П. Недриги. – М.: Стройиздат, 1983. – 543 с.

3. Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Водозабірний греблевий гідровузол»// Дніпропетровськ, ДДАУ, 2006. - 24 с.

4. Гидротехнические сооружения / Под. ред. Н.П.Розанова. – М.: Агропромиздат, 1985. – 430 с.

5. Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчет. – К.: Вища школа, 1987. – 253 с.

6.. ВБН В.2.6-33-2.3-01-99. Бетонні і залізобетонні конструкції гідротехнічних споруд. Норми проектування. – К.: РДТУ, 1999. - с.

7. ВБН 2.4-33-2.3-03-2000. Регулювання русел річок. Норми проектування. – К.: ВАТ "Укрводпроект", 2000. – с.

8. ВНД 33-2.3.04-2001. Рибозахисні та рибопропускні споруди. – К.: ВАТ "Укрводпроект", 2001. – с.

9. Справочник по гидравлике/ Под ред. В.А.Большакова.- Киев: Вища школа, 1984. - 344 с.

10. СНиП 2.06.01-86. Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования/Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 32 с.

11. СНиП 2.06.04-82*. Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов)/Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. – 40 с.

12. СНиП 2.06.06-85. Плотины бетонные и железобетонные/Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 40 с.

13. СНиП 2.06.07-87. Подпорные стены, судоходные шлюзы, рыбопропускные и рыбозащитные сооружения/Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1987. – 40 с.

14. Справочник проектировщика бетонных сооружений гидроэлектростанций / Под ред. Ю.Б.Мгалобелова и И.П.Сергеева. – М.:Энергоатомиздат, 1985. – 344 с.

15. Климат Украины [назва з екрану]/ Режим доступу:http://www.photoukraine.com/russian/articles?id=2

 

Додатки

Рис. А.1. Модульні коефіцієнти для максимальних витрат повені

 

Рис. Б.1. Крива залежності Q-H в нижньому б’єфі водотоку (1);вона ж в масштабі Q ´0,1 (2); крива залежності Q-H в магістральному каналі в масштабі Q ´0,2. (3, співпадає з кривою1)