Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху

Якщо проаналізувати термінологію, яка вживається фахівцями певної галузі в наукових текстах, усному професійному мовленні, уводиться в словники, то виявимо, що частина термінів використовується лише в цій галузі, а частина - і в інших. Це свідчить про те, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д. Слід зазначити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина (дощувальна машина), пристрій, агрегат).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність.

3. Вузькогалузеві терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: лізинг, банківська гарантія, зрошувальна вода, дрена, чип.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. «Усяка наука, - за словами І. Свєнціцького, – це систематичне і дотепне окреслення (дефініція) певних явищ - особливою, тій науці належною мовою». Загалом серед термінологічної лексики можна виділити: суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо. Кожна з них має свої підсистеми, напр.:

- політичну (демократія, інтеграція, уряд, соціал-демократ, центризм, фракція);

- юридичну (законодавство, апеляція, позов, адвокат, прокурор, санкції);

- фінансову (кредит, банк, вклад, кошти, депонент);

- військову (плацдарм, переворот, зброя, полковник, контрудар);

- філософську (діалектика, базис, парадокс, еклектика, тотожність);

- біологічну (клітина, суцвіття, генетика, рецептор, клонування);

- геологічну (мінерал, кора, палеозой, шлейф, копалини);

- лінгвістичну (фонема, суфікс, дієслово, прийменник, граматика, синтаксис);

- літературознавчу (сюжет, персонаж, алітерація, поема, епілог, кульмінація);

- радіотехнічну (ретрансляція, діод, іконоскоп, декодер, осцилограф);

- фізичну (спектроскопія, тиск, реостат, електрон, атом, протон);

- математичну (степінь, множення, трикутник, квадрат, інтеграл, куб);

- хімічну (іон, каталізація, реактив, луг, кислота, лакмус);

- медичну (хірургія, укол, термометр, тонзиліт, пеніцилін);

- музичну (квартет, адажіо, соло, піанісимо, стакато, октава);

- морську (лайнер, лоцман, катер, тоннаж:, шлюз, баркас);

- спортивну (тайм, аут, бокс, нокаут, ферзь, пенальті) та ін.

Послуговується термінами й офіційно-діловий стиль мови, напр., справочинство, рапорт, канцелярія, протокол, довідка, посвідчення та ін.

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає. Вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

Термінологія обраного фаху (якщо йдеться про студентів інженерних спеціальностей аграрних навчальних закладів) – це передусім терміни із двох напрямів підготовки: 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» та 6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі».

Наведемо прикладицихтермінів: