Особливості проведення експертизи імпортних олійних культур і шроту

Експертиза якості та кількості імпортних олійних культур і шроту проводиться окремо кожної однорідної партії тільки після розсортовування. Якщо партія за зовнішнім станом упаку­вання однакова, а якість товару за органолептичними показ­ни­ками різна, то вона вважається неоднорідною.

Кількість місць і вагу пред’явлених партій олійних культур експерти визначають шляхом підрахунку і зважування всіх місць безпосередньо біля транспортного засобу. Зважування повинно проводитися на технічно справних і перевірених вагах (повинні мати відповідний знак з терміном таврування) відпо­від­ної вантажопідйомності. Вагу нетто олійних культур встанов­люють таким чином: визначають вагу брутто мішків з товаром, розкривають їх і товар пересипають в заздалегідь підготовлену тару, після чого зважують мішки, а потім відніманням з ваги брутто вагу тари знаходять вагу нетто товару. Визначається та­кож середня вага брутто, тари і нетто одного місця. Кількість місць, яку необхідно відібрати в цьому випадку, обумовлюється замовником експертизи в заявці. Результати підрахунку місць і зважування окремо кожної однорідної партії заносяться в спе­ци­фікації, що додаються до рукописного екземпляра акта екс­пер­тизи або сертифіката. Переважування аварійних партій прово­диться окремо. Вони відсортовуються під спостереженням пра­ців­ників порту або залізниці, що несуть за це відпо­ві­даль­ність.

Відбір середніх проб. Для відбору виїмок в процесі виван­та­ження експерти виділяють від кожної однорідної партії товару не менше 5 % місць без видимих пошкоджень тари. Відбір виї­мок проводиться спеціальним щупом, що виключає пошкод­жен­ня тари, з трьох шарів мішка (верхнього, середнього і нижнього) в процесі вивантаження товару або спеціальним ковшем при пересипанні товару з мішка в мішок – із різних шарів кожного мішка. При пересипанні одночасно ретельно оглядається товар. Відібрані виїмки зсипають в чисту тару, пломбують до кінця кожної зміни.

Якщо товар прибуває насипом (арахіс), відбір виїмок прово­дять у процесі вивантаження також спеціальним ковшем, який підставляють під струю насіння через рівні проміжки часу.

Температура товару вимірюється не тільки при відкритті транс­портного засобу, а і в процесі відбору виїмок. При виявленні самозігрівання необхідно повідомити про це замовнику екс­пер­тизи для вживання термінових заходів щодо запобігання псу­ван­ня товару. Вихідний зразок складається після ретельного пере­мішування відібраних виїмок, окремо від кожної однорідної пар­тії. Методом послідовного діагонального ділення з кожного вихідного зразка виділяється середня проба вагою 6 000 г. Се­редню пробу ділять на три рівні за вагою частини і кожну по­мі­щують в чисту, суху скляну банку, герметизують, роблять від­повідні написи і пломбують.

Акт відбору середніх проб складають у трьох екземплярах. У ньому повинно бути вказано, за якими показниками якості слід провести лабораторний аналіз. Проби з двома актами відбору проб (третій додається до акта експертизи) передаються замов­никові експертизи, який одну пробу з актом відбору проб на­правляє до лабораторії для аналізу, а дві проби з актом відбору проб залишає у себе для відповідального зберігання.

Визначення якості. Якість партії олійних культур оцінюють в процесі відбору проб, органолептичного дослідження, техніч­но­го і фізико-хімічних аналізів середньої проби за показниками якості, передбаченими технічними умовами контракту. У тих випадках, коли експерти виявлять відхилення, не передбачені технічними умовами контракту і які негативно впливають на якість товару, необхідно вказати це в акті експертизи.

Якість зазвичай визначають за наступними показниками: ара­хісу – зовнішній вигляд і колір, смак і запах, кількість зерен арахісу в одиниці ваги (унція, 100 г); вміст згірклих зерен, до­мішок (сміттєвих і олійних); чистота (у відсотках), зара­женість сільськогосподарськими шкідниками, кислотне число або ки­слот­ність, вміст олії (для олійного арахісу), вологість; кунжут­ного насіння – зовнішній вигляд і колір, смак і запах, абсолютна вага (тобто вага 1 000 зерен насіння), вміст домішок (сміттєві, вміст олії), чистота (у відсотках), вологість, кислотне число або кислотність, зараженість сільськогосподарськими шкідниками і наявність бур’янів, тип насіння; пальмісти – зовнішній вигляд і колір, запах, розмір, вологість, вміст олії; вміст домішок, вклю­чаючи мінеральні; кислотне число або кислотність, зараженість сільськогосподарськими шкідниками; копри – зовнішній вигляд і колір; запах, вологість, вміст олії, кислотне число або кислот­ність, вміст сторонніх домішок, включаючи мінеральні; зара­же­ність сільськогосподарськими шкідниками; шроту – зовнішній вигляд і колір; запах; вміст жиру, протеїну, сирої клітковини, золи загальної та нерозчинної в НСІ, металодомішки, зара­же­ність сільськогосподарськими шкідниками, вологість.

Для перевірки якості зараженого товару залучається експерт-ентомолог, який зобов’язаний провести ентомологічне дослід­жен­ня середньої проби, визначити, яким шкідником пошкодже­ний товар і дати висновок про заходи, які необхідно прийняти для запобігання псуванню товару.

Методи проведення аналізів. Визначення вологості і масля­нистої пальмісти. Вологість ядра пальмісти слід визначати най­більш точними методами. Рекомендуються: метод Фішера, ме­тод Діна і Старка, а також метод висушування речовини до по­стій­ної ваги (сушку наважки проводять при температурі 60–65 °С). Вміст олії в пальмісті визначають екстракційним апаратом Со­кслета. Як розчинник беруть висушений сірчаний ефір і про­во­дять сушку олії до постійної ваги при температурі 70–75 °С (щоб уникнути втрат жирних кислот, котрі можуть істотно зани­зити результати визначення вмісту олії в пальмісті). При визна­ченні решти показників якості пальмісти керуються стандар­та­ми, що діють.

Визначення вологості і маслянистої копри. Зразок копри в кількості 2 кг зважується і просіюється через сито з отворами в 3 мм. Просіяний олійний пил поміщується в бюксу і зважується. Потім з усього зразка виділяється сміття («кістянка») і зва­жу­ється. Копра, звільнена від олійного пилу і сміття, розрізається ножем на шматочки величиною приблизно 1,5×1,5 см, пере­мі­шується і ділиться на 2 рівних частини. Далі до кожної з частин додається половина олійного пилу. Одна частина поміщається в суху банку, що щільно закривається, куди складається і поло­вина виділеної кістянки. Ця частина зразка призначається для зберігання. Друга частина, призначена для аналізу, додатково подрібнюється. Подрібнювати слід надзвичайно обережно, уни­каючи витискування масла. Перша порція копри (близько 100 г) відкидається. Подрібнена копра добре перемішується і з неї виділяються наважки для аналізу.

Визначення вмісту олії. У відкриту бюксу беруть з аналі­тич­них вагів наважку подрібненої копри (близько 10 г), переносять у фарфорову ступку і ретельно розтирають товкачем до отри­ман­ня мазеподібної однорідної маси. Подрібнена маса обережно переноситься шпателем у патрон з фільтрувального паперу. Звер­ху патрона кладеться невеликий шар вати, краї патрона за­вертаються і він поміщається в екстрактор апарата Сокслета. До екстрактора приєднують чисту, заздалегідь висушену колбу. Після восьмигодинної екстракції нагрівання припиняють, вий­ма­ють з екстрактора патрон (приймальна колба залишається на місці); підсушують його півгодини при температурі 60–65 °С в сушильній шафі, обережно розгортають, матеріал поміщають в ступку, в яку заздалегідь насипають близько 5–6 г промитого НС1 і прожареного піску, додатково подрібнюють до отримання однорідного порошку без частинок погано знежиреної копри. По­тім подрібнений матеріал знов переносять в патрон з фільт­рувального паперу в екстракційний апарат і додатково екстра­гують ще 6–8 годин до повного виділення жиру.

Колбу після відгону ефіру ставлять в сушильну шафу і су­шать при температурі 60–70 °С. Перше зважування проводять че­рез 2 години сушки і далі – через кожну годину Вагу можна вважати постійною, якщо при повторній сушці вона змінюється не більше, ніж на 0,1 %. Кількість жиру в копрі з олійним пилом при фактичній вологості визначають у відсотках.

Характеристика дефектів олійних культур. Дефекти на­сін­ня арахісу, кунжуту і пальмісти.

Насіння підгнивше – на поверхні і на розрізі мають плями тем­­ного кольору, що утворилися в результаті жіттєдіяльності гнильних бактерій.

Пліснявіння – на поверхні або в глибині уражені плісенню, яку видно неозброєним оком.

Пророслі – з наявністю паростка, що надає гіркого смаку.

Роз’їдені сільськогосподарськими шкідниками – мають сліди їх життєдіяльності з наявністю або без наявності живих або мерт­­вих шкідників.

Биті – частини насіння розміром менше половини.

Згірклі – насіння, смак якого змінився в результаті псування жирів і білкових речовин. Часто згірклому смаку супутній під­вищений вміст вільних жирних кислот.

Недорозвинені – зморщені, худосочні.

Обвуглені – зіпсовані в результаті порушення режимів сушки.

Роздавлені – піддавалися механічній дії.

Зіпсовані в результаті самозігрівання – в результаті розкла­дан­ня жиру і білкових речовин мають неприємний запах і змі­не­ний колір.

Аналогічні дефекти зустрічаються в копрі, макусі та шроті.

Підвищена вологість веде до псування товару. В результаті утворення і життєдіяльності пліснявих грибків можуть з’явитися сторонні присмаки, затхлий запах і запах цвілі (на відміну від за­паху комори, який при ретельному провітрюванні зникає, вка­заний вище запах – стійкий). Продукти можуть згіркнути в ре­зультаті окислення жиру і білкових речовин.

До сміттєвих домішок відносяться: мінеральні – земля, глина, пісок, пил, камінчики та ін.; органічні – вугілля, тріски, плодові оболонки, шматочки стебел, листя (у кунжутному – також на­сіння дикорослих і культурних рослин, зокрема, олійних, час­ти­ни плодової коробочки, стручки і суха оболонка, в арахісі – на­сіння підгнивше, що запліснявіло, обвуглилося з явно зіпсо­ва­ним ядром).

До олійних домішок відносяться: в кунжутному насінні – зіпсоване самозігріванням або сушкою; що обвуглилося, під­гнивше, запліснявіле, пошкоджене шкідниками, недорозвинене, бите і проросле; в арахісі – насіння, роз’їдене шкідниками; не­до­розвинене, роздавлене, проросле, пошкоджене самозігрі­ван­ням.