Приклади розв’язання задач. Задача 1.Зробити висновок про горючiсть середовища у резервуарi з легкозаймистою рiдиною (ЛЗР) та знайти об’єм вибухонебезпечної зони поблизу його дихального

 

Задача 1. Зробити висновок про горючiсть середовища у резервуарi з легкозаймистою рiдиною (ЛЗР) та знайти об’єм вибухонебезпечної зони поблизу його дихального пристрою, якщо протягом години сталося одне “велике дихання”. ЛЗР – ацетон, об’єм резервуара 500м³, ступiнь заповнення =0,85, робоча температура tр=10 ºС, робочий тиск Pp=1 10⁵ Па.

 

Розв’язання:

1. Об’єм вибухонебезпечної зони поблизу мiсця виходу ацетону з резервуару визначаємо за формулою (1):

 

(1)

 

де V_внк – об’єм місцевої зони вибухонебезпечних концентрацій (ВНК), м³;

– нижня концентраційна межа поширення полум’я, кг/м³;

К_б – коефіцієнт запасу надійності, дорівнює 2.

2. Спочатку знаходимо тиск насиченої пари (Рs) та концентрацiю () насиченої пари ацетону за формулами (2,3):

(2)

(3)

де Р_s - тиск насиченої пари рідини при робочій температурі, Па;

Р_р - робочий тиск пароповітряної суміші в апараті (абсолютний тиск у герметичному апараті або барометричний тиск Р_бар у “дихаючому” апараті), Па.

- концентрація насиченої пари рідини при робочій температурі, об.част. (кг/м³, % об.);

А, В та Са - константи Антуана, які залежать від властивостей рідини [3];

t_р - робоча температура, ºС.

Тоді:

Па,

 

де А=6,37551; В=1281,721; Са=237,088 – константи Антуана [3].

 

об.ч. або 15% об.

 

3. Знаходимо масу парiв ацетону, що виходять з дихального пристрою апарата при його заповненнi горючою рiдиною (“велике дихання”) за формулою (4) [1]:

 

(4)

 

де G_в– кількість парів рідини, що виходять із апаратів при “великому диханні”, кг/цикл;

V_p – об’єм пароповітряної суміші, що витискається з апарата, м³;

P_p – робочий тиск в апараті, Па;

Т_р – робоча температура в апараті, К;

М - молекулярна маса горючої рідини, кг/кмоль;

R=8314,31 – універсальна газова стала, Дж/кмоль·К.

Тоді:

 

де Vp= ·Vап = 0,85 500 = 425 м3– об’єм ацетону, що поступає до апарата.

3. Масу парiв ацетону, що надходять з “дихаючого” апарата у виробниче примiщення визначаємо за формулою (5):

 

(5)

 

де m_п – маса парів, що надходять у виробниче приміщення із періодично діючих апаратів, кг;

G_i – кількість парів, що надходять у приміщення (за один цикл “великого дихання”, “малого дихання” або при розгерметизації апарата), кг/цикл;

N – кількість циклів (операцій) протягом години, год^-1;

– тривалість (період) роботи апарата, с.

Отже:

 

кг.

 

4. Для того, щоб визначити об’єм вибухонебезпечної зони поблизу мiсця виходу ацетону із резервуара, перерахуємо значення нижньої концентрацiйної межi поширення полум’я iз об’ємних часток в кiлограми в кубiчному метрi за формулою (6):

(6)

де - значення концентраційних меж поширення полум’я відповідно в кг/м³ та об’ємних частках;

М - молекулярна маса речовини, кг/кмоль;

V_t - молярний об’єм парів або газів при робочих умовах, м³/кмоль. V_t визначається з наступної формули (7):

 

, (7)

 

де V_о=22,41 м³/кмоль - молярний об’єм парів або газів за нормальних умов;

Т_о=273,15 К- температура за нормальних фізичних умов;

Р_о =1,01325·10⁵ Па - тиск за нормальних фізичних умов (Р_о= 1·10⁵ Па);

Т_р та Р_р - відповідно робоча температура (К) та робочий тиск системи, Па.

 

=23,2 м³/кмоль.

 

кг/м³

 

5. Тодi об’єм вибухонебезпечної зони поблизу дихального пристрою апарата з ацетоном становить:

 

м ³.

 

Таким чином, об’єм зони вибухонебезпечних концентрацiй поблизу дихального пристрою апарата з ацетоном становить 5722,18м3..Вибухонебезпечне середовище усерединi апарата з ацетоном утворюється, якщо в об’ємі апарата є окислювач та виконується наступне спiввiдношення:

 

 

Задача 2. У виробничому примiщеннi, при заповненнi апаратiв, лишки горючої рiдини н-гептану накопичуються у пiддонi. Визначити кiлькiсть н-гептану, що випаровується з вiдкритої поверхнi протягом 1 години, якщо температура повiтря та рiдини tр= 20 ºС, площа поверхнi випаровування F= 0,7 м².

Розв’язання:

1. Кiлькiсть н-гептану, що випаровується з вiдкритої поверхнi пiддону, визначається за формулою (8) [1]:

 

(8)

 

де – маса рiдини, що випаровується у нерухоме середовище, кг;

- концентрацiя насиченої пари, об. частки;

- густина пари рiдини за робочою температурою, кг/м³;

F_в- площа поверхні випаровування, м²;

D_t - коефiцiєнт дифузiї парiв за температурою пароповiтряної сумiшi, м²/с;

- тривалiсть випаровування, с.

Для цього спочатку знаходимо тиск насиченої пари н-гептану за формулою (2):

 

Па.

 

2. Визначаємо концентрацiю насиченої пари горючої рiдини над її поверхнею:

 

об.ч.,

 

де Рр=1 10 ⁵ Па.

3. Густина пари н-гептану за робочою температурою становить:

 

кг/м3,

 

де М- молекулярна маса рідини, кг/кмоль;

Vt - молярний об’єм пари при робочiй температурi, м ³/кмоль, визначається за формулою (7) і становить:

 

м3/кмоль.

 

4. Знаходимо значення коефiцiєнта дифузiї (за робочою температурою) за формулою (9):

, (9)

де D₀ - значення коефiцiєнта дифузiї за нормальних умов (Т₀=273 К, Р₀=1·10⁵Па), м²/с, наведені в довiдковiй лiтературi (табл. 1 додатку Д);

n - показник ступеню, приймаємо по табл. 1 додатку Д.

 

 

де D₀ =0,0609 см2/с – табличні значення коефiцiєнта дифузії (табл. 1, додатку Д) за нормальними умовами Т₀=273 К; Р₀=1 105Па.

5. Кiлькiсть парiв н-гептану, що випаровується протягом 1 години, становить:

 

кг.

 

Отже, за годину з вiдкритої поверхнi випаровується 0,2046 кг н-гептану.

 

Задача 3. Визначити кількість горючої рідини, що виходить назовні під час локального пошкодження апарата (пошкодження ліквідовано за 25 хвилин.) ЛЗР- ацетон, робочий тиск Рр=0,3 МПа, коефіцієнт витрати =0,6, діаметр отвору dотв=1,5 мм, висота стовпа рідини в апараті Н=1 м.

Розв’язання:

1. Знаходимо масу ацетону, що виходить через отвір апарата, за формулою (10):

 

(10)

 

де - кiлькiсть горючих речовин, що виходять назовнi, кг;

- коефiцiєнт витрати, змiнюється в межах 0,45 0,85;

- площа перерiзу отвору, через який горюча речовина виходить назовнi, м²;

- швидкiсть витiкання речовини через отвір, м/с;

- густина речовини за робочою температурою, кг/м³;

- тривалiсть витiкання, с.

2. Визначаємо площу перерізу отвору (f) в апараті:

 

м.

 

3. Швидкість витоку ацетону через отвір апарата знаходимо за формулою (11):

 

(11)

 

де g=9,81 м/с²- прискорення сили ваги;

H_прив – приведений напір в апаратi, пiд дiєю якого відбувається витiкання рiдини через отвір (м), знаходимо за формулою (12):

 

(12)

 

де Р_р.н. – надлишковий тиск середовища в апаратi над поверхнею рiдини, Па. (Р_р.н.=Р_р-1·10⁵ Па, де Р_р - абсолютний робочий тиск середовища в апаратi, Па);

Н – висота стовпа рiдини, м.

Якщо витікання рідини проходить самопливом, тоді:

 

,

 

звідки Н_прив.

м/с,

 

4. Підставляємо знайдені величини у формулу (10):

 

кг.

 

Таким чином, при пошкодженні апарата з ацетоном через отвір діаметром 1,5 мм за 25 хвилин вийде у виробниче приміщення 287,36 кг горючої рідини.

 

Задача 4. Визначити критичний діаметр отворів сітчастого вогнеперешкоджувача, який установлено на лінії аварійного стравлювання горючого газу з апарата. Горючий газ - пропан, температура газу tр=400С; тиск в лінії Рр=0,3 МПа.

Розв`язання:

1. Запишемо реакцію горіння пропану:

 

С3Н8+5(О2+3,76N2)=3СО2+4Н2О+5·3,76N2+Q.

 

2. Визначаємо концентрацію пропану у вихідній суміші стехіометричного складу:

 

об.частки або 4% об.

де - сума компонентів горючої суміші, які приймають участь в реакції горіння.

3. З таблиць 4 та 7 додатку Д знаходимо відповідно коефіцієнти теплопровідності пропану та повітря:

 

г=1,9·10 ^-2 Вт/м·К, п=2,59·10^-2 Вт/м·К.

 

4. Визначаємо коефіцієнт теплопровідності газоповітряної суміші з формули (14):

 

, (14)

 

де _г - вміст горючої речовини в суміші (стехіометричного складу), об.частки;

_г та _п - коефіцієнти теплопровідності відповідно горючого газу та повітря, Bm/м·К (табл. 4,7 додатку Д);

С_р - питома теплоємність горючої суміші при постійному тиску, Дж/кг·К.

 

Вт/м·К.

 

5. Знаходимо питому теплоємність пропаноповітряної суміші з формули (15):

 

, (15)

 

де С_р.г. - питома теплоємність горючих парів або газів, Дж/кг·К (табл. 4 додатку Д);

С_р.п - питома теплоємність повітря, Дж/кг·К (табл. 7
додатку Д);

 

Дж/кг·К,

 

де Ср.г.=1667 Дж/кг·К - питома теплоємність пропану;

Ср.п.= 1005 Дж/кг·К - питома теплоємність повітря.

6. Розраховуємо питому газову сталу горючої пропаноповітряної суміші з формули (16):

 

, (16)

 

Дж/кг·К

 

де Мі= 44,1 кг/кмоль - молекулярна маса пропану;

j_i - концентрація і-го компонента у суміші, об. частки, тоді j_г = 0,040 об. частки - концентрація пропану у суміші;

М_п - молекулярна маса повітря, дорівнює 29 кг/кмоль.

7. Визначаємо критичний діаметр каналів вогнеперешкоджувача за формулою (17) [1]:

, (17)

де d_кр - критичний діаметр каналів сухого вогнеперешкоджувача, м;

Ре_кр - критичне значення числа Пекле на межі гасіння полум`я (приймають рівним 6,5);

U_н - нормальна швидкість поширення полум`я в сумішах різних парів і газів з повітрям, м/с. Максимальні значення нормальної швидкості поширення полум’я в сумішах різних парів та газів з повітрям наведені в табл. 1 додатку Д;

- коефіцієнт теплопровідності горючої суміші, Вт/м·К.

Отже:

= 1,2 мм.

Таким чином, критичний діаметр каналів вогнеперешкоджувача, який установлено на лінії аварійного стравлювання горючого газу (пропану), складає 1,2 мм.

Задача 5. Обгрунтувати розрахунком виконання умов аварійного зливу горючої рідини з резервуара. Горюча рідина - ацетон; резервуар – вертикальний апарат квадратного перерізу; розміри сторін в плані a=1,5 м; висота h=3 м; тривалість операцій опер= 1 хв; допустима тривалість аварійного зливу [ ]зл = 15 хв; відстань по вертикалі від рівня рідини до аварійної ємкості Н1=6,5 м; Н2 = 4,1 м; Рр.н = 0,2 МПа; сист = 0,22; dвих =100 мм.

Розв`язання:

1. Визначаємо площу поперечного перерізу резервуара:

 

F = a² = 1,5² = 2,25 м².

 

2. Знаходимо площу прохідного перерізу труб системи аварійного зливу:

 

м².

3. Визначаємо величини Н₁ та Н₂ за формулою (12), враховуючи, що горюча рідина в резервуарі знаходиться під тиском Рр.н=0,2 МПа:

 

м,

 

м.

 

4. Визначаємо тривалість спорожнення апарата за формулою (18):

 

, (18)

 

де F - площа поперечного перерізу апарата, м²;

Н₁ та Н₂ - відстань (по вертикалі) від рівня рідини в апараті на початку зливу до вихідного перерізу аварійного
трубопроводу (Н₁), та від випускного отвору апарату до вихідного перерізу аварійного трубопроводу в аварійній ємкості (Н₂);

- коефіцієнт витрати системи;

f_вих - площа прохідного перерізу вихідного патрубка апарата, м².

 

с.

 

5. Тоді тривалість аварійного зливу становить згідно з формулою (19):

 

_спор.м= [ ]_зл - _опер, (19)

 

де _спор.м - максимально допустима тривалість аварійного спорожнення апарата, с;

[ ]_зл - допустима тривалість аварійного зливу, с. В більшості випадків приймають рівною [ ]_зл 900 с., або обгрунтовується розрахунком, виходячи з вогнестійкості будівельних конструкцій та обладнання, тривалості вигоряння горючої рідини та середнього часу виклику пожежних підрозділів;

_опер - тривалість операцій по приведенню системи в дію, яка на діючому підприємстві складається з часу виявлення аварійної ситуації _в.а., прийняття рішення _п.р., продування (при необхідності) системи інертним газом _пр та відкривання привідних засувок _п.з..

 

_опер= _в.а+ _п.р. + _пр + _п.з. (20)

 

При проектуванні систем аварійного зливу приймають: при ручному пуску системи в дію _опер.р.= 300 с., а при автоматичному - _опер.а = 120 с.

Таким чином,

де _опер =60 с - за умовою задачі.

Отже, при =900 с умови аварійного зливу ацетону з апарата виконуються, так як (186,8 с < 900 с).

 

Задача 6. Визначити діаметр аварійного трубопроводу за умов, що тривалість спорожнення апарату самопливом не повинна перевищувати 5 хвилин. Об’єм горючої рідини, яку
необхідно злити ; ; . Аварійний трубопровід має вхід з гострими кромками (); трійник для бокового потоку (); гідрозатвір (); чотири повороти коліна з кутом повороту при (; ). Величину коефіцієнта місцевого опору виходу рідини з трубопроводу приймаємо ().

Розв’язання:

1. Визначаємо сумарний коефіцієнт місцевих опорів за формулою (21)

, (21)

де N_і - кількість місцевих опорів одного виду;

- числове значення і-го коефіцієнта;

n - число видів місцевих опорів.

 

.

 

де n=4 - кількість колін у трубопроводі.

 

2. За формулою (22) визначаємо коефіцієнт витрати системи:

 

(22)

 

.

2. Визначаємо діаметр аварійного трубопроводу за формулою (23):

 

, (23)

 

де V_р - об`єм рідини, що зливають з апаратів (м³), визначають за формулою (24):

 

, (24)

 

де V_i - геометричний об`єм і-го апарата, що підлягає спорожненню, м³;

- ступінь заповнення і-го апарата;

n - число апаратів, що одночасно спорожнюються.

Отже:

 

 

Таким чином, діаметр аварійного трубопроводу за наведеними умовами аварійного зливу становить 70 мм.

Задача 7. Визначити площу розливу горючої рідини на підлозі виробничого приміщення при повному руйнуванні апарата з ацетоном. На момент аварії проводилось закачування ацетону в апарат відцентровим насосом по трубопроводу діаметром dвн=0,05 м. Відключення насоса та засувок на трубопроводі ручне. Об’єм апарата Vап=0,5 м³, ступінь його
заповнення продуктом e=0,7, продуктивність насоса
qн=0,3 л/с, довжина трубопроводу, який живить апарат l_ТР =10м, температура продукту 20 ºС.

Розв’язання:

1. Приймаємо при ручному відключенні насоса та засувок тривалість відключення . Визначаємо площу перерізу нагнітального трубопроводу:

 

 

2. Знаходимо кількість ацетону, що виходить при повному руйнуванні апарата, за формулою (25) [1]:

=

(25)

 

де =790,5 кг/м ³ - густина ацетону (табл. 2 додатку Д);

V_ап – внутрiшнiй об’єм апарата, м³;

– ступiнь (коефiцiєнт) заповнення апарата;

– відповідно продуктивнiсть насосу, компресора (або пропускна спроможність трубопроводу), якi подають в апарат горючі речовини, м³/с;

, – вiдповiдно довжина (м) та площа перерiзу (м²) дiлянки трубопроводу (вiд аварiйного апарата до запірного пристрою), з якого витiкає рiдина або газ;

– густина рiдини або газу, кг/м³;

к – кількість дiлянок трубопроводiв, приєднаних до аварiйного апарата.

Тривалість вимикання насоса або компресора дорівнює 120 с (при автоматичному вимкненні запірного пристрою на трубопроводах) або 300 с (ручне вмикання).

Тоді об’єм ацетону становить:

3. Виходячи з того, що 1 л ацетону може розлитися на площі 1 м2підлоги приміщення (fр=1000 м-1) [5] маємо:

,

де fр- питома площа розливу рідини, м-1.

Таким чином, внаслідок повного руйнування апарата з ацетоном площа розливу горючої рідини на підлозі виробничого приміщення становить 459 м ².

 

Задача 8. Визначити площу перерізу запобіжного клапана, що установлено на ректифікаційній колоні. Через клапан стравлюються пари бензолу. Робочий тиск в колоні Рр= 0,13 МПа, робоча температура t_р = 90⁰C, продуктивність колони по парі G= 300 кг/год. Стравлювання здійснюється на факел через сепаратор, в якому тиск дорівнює 0,115 МПа. Коефіцієнт витрати a становить 0,8.

 

Розв’язання:

1. Знаходимо пропускну здатність запобіжного клапана за формулою (26):

 

(26)

 

де P_сп.н.= P_сп - 1∙10⁵ Па - надлишковий тиск спрацьовування запобіжного клапана;

P_с.н. - надлишковий тиск середовища, в яке проводиться скидання парів або газів, МПа. При скиданні парів або газів через клапан безпосередньо в атмосферу Р_с.н.=0
(Р_с.н.=Р_с - 1∙10⁵ Па);

В - коефіцієнт розширення парів або газів при їх витіканні через отвори (табл.5 додатку Д). Для рідини В=1;

F - площа прохідного перерізу клапана, м;

r_t - густина середовища в апараті при спрацьовуванні запобіжного клапана, кг/м³;

a - коефіцієнт скидання парів або газів через запобіжний клапан (величина складає 0,06-0,17 і приводиться в паспорті клапана);

 

2. Визначаємо робочий надлишковий тиск (P_р.н.), тиск спрацьовування запобіжного клапана (P_сп.н) та надлишковий тиск середовища в апараті (P_{с н});

 

Р_р.н.=1,3 ×10⁵ - 1×10⁵ = 0,3 ×10⁵ Па;

 

P_сп.н.= P_р.н.+0,05 МПА = 0,03 + 0,05=0,08 ×10⁵ Па;

 

P_с.н.=1,15 ×10⁵ - 1×10⁵ = 0,15 ×10⁵ Па.

 

3. Знаходимо густину парів бензолу в апараті при спрацьовуванні клапана за формулою (7):

 

 

де T_р=273+90=363К,

Р_сп = Р_{сп. н.} +1∙10⁵ = 0,8 ∙10⁵ +1∙10⁵ =1, 8 ∙10⁵ Па.

V₀ = 22,41 м³/кмоль - об’єм одного молю пари рідини за нормальних умов.

4. Визначаємо площу перерізу запобіжного клапана за формулою (26):

 

300=1,41 ×0,8×F×I

 

Розв’язуємо рівняння відносно F, звідки площа перерізу становить 0,48 м².

Таким чином, площа перерізу запобіжного клапана складає 0,48 м².

 

Задача 9. Визначити розрахунком час аварійного випуску горючих газів (парів) з апарата і обгрунтувати виконання умови безпеки при скиданні газу (пари) в атмосферу. Вид горючого газу - ацетилен, його температура t_р = 20 ºС, робочий тиск Рр = 0,2 МПа, об’єм газового простору апарата
Vг=1600 м³, діаметр аварійного (скидного) трубопроводу
d_тр= 0,15 м, коефіцієнт витрати j= 0,3. Тривалість операції по приведенню системи стравлювания в дію дорівнює 90 с, тривалість аварійного режиму - 600 с.

 

Розв’язання:

1. Тривалість аварійного випуску горючих парів та газів з технологічних апаратів, які працюють під тиском, визначають з формули (27) [1]:

 

(27)

 

- тривалість випуску газів і парів з критичною швидкістю, с;

- тривалість випуску газів або парів з докритичною швидкістю, с;

- тривалість операцій по приведенню системи в дію, (звично t=60 с), с;

- допустима тривалість аварійного режиму (в більшості випадків [t] не повинна перевищувати 300 с;

2. Знаходимо тривалість випуску газів і парів з критичною швидкістю з формули (28):

 

(28)

 

де Р_с - тиск середовища, в яке здійснюється скидання газів або парів з апарата, Па. При скиданні в атмосферу Р_с = Р_бар=1∙10⁵ Па;

Р_кр - критичний тиск, що визначають за формулою (29):

 

(29)

 

де К - показник адіабати (див. табл.3 додатку Д). Для ацетилену К= 1,26

 

Отже,

Р_кр. =

 

2. Визначаємо площу перерізу трубопроводу:

 

f_ТР.= 0,785×d_ТР.² = 0,785×0,15² = 0,0176 м²,

 

тоді

 

де Дж/кг·К

 

3. Знаходимо тривалість випуску газів з докритичною швидкістю за формулою (30):

 

(30)

 

Якщо Р_с >Р_кр, швидкість витікання парів або газів з апарата буде менше критичної. В цьому випадку в формулі (28) величина відсутня.

4. Визначаємо тривалість випуску ацетилену за формулою (27):

 

t_ВИП = 850 + 229 + 90 = 1169 с > = 600 c

 

Отже, умови аварійного випуску ацетилену з апарата не виконуються.

 

 

Додаток Д

Довідкові дані

Речовина (клас)	М	tсп, ºС	tссп, ºС	ТМП, ºС	КМП, об.частки	Wmin , mDис	D0∙106 м2/с	n	ин, м/с	ГДК** мг/м3
нижн.	верх.	нижн.	верх.
Аміак (ГГ)	17,03	-		-	-	0,15	0,28		19,8	1,88	0,23
Ацетилен (ГГ)*	26,04	-		-	-	0,025	0,81	-	14,0	1,79	1,57	-
Ацетон (ЛЗР)	58,08	-9		-20		0,027	0,13	0,41	10,9	1,90	0,44
Бензол (ЛЗР)	78,11	-11		-14		0,0143	0,8	0,22	7,75	1,86	0,478
н-Бутан (ГГ)	58,12	-		-	-	0,018	0,091	0,25	6,05	1,87	0,45	-
н-Бутилацетат (ЛЗР)	116,16					0,0135	0,09	-	6,6	1,87	0,4
н-Бутиловий спирт (ЛЗР)	74,12	-41				0,018	0,109	0,28	8,1	1,86	0,3
Водень (ГГ)	2,016	-		-	-	0,0412	0,75	0,017	68,0	1,70	2,70	-
н-Гексадекан (ГЖ)	226,44				-	0,0047	-	-	3,47	1,86	0,4	-
н-Гексан (ЛЗР)	86,18	-23		-26		0,0124	0,075	0,25	6,63	1,55	0,385
н-Гептан (ЛЗР)	100,2	-4		-7		0,0107	0,067	0,24	6,09	1,54	0,424
н-Декан (ЛЗР)	142,28					0,007	0,051	-	5,02	1,45	0,42	-
Діетиловий ефір (ЛЗР)	74,12	-41		-44		0,017	0,49	0,2	7,72	2,14	0,49
н-Додекан (ГР)	170,34					0,0068	0,048	-	3,99	1,88	0,4	-
Ізобутиловий спирт (ЛЗР)	74,12					0,018	0,114	-	8,4	1,87	0,3
Ізооктан (ЛЗР)	114,23			-	-	0,009	0,058	1,35	5,03	1,77	0,49
Ізопропилбензол (ЛЗР)	120,19					0,0093	0,06	-	6,15	1,87	0,4
Ізопропиловий спирт (ЛЗР)	60,1					0,0223	0,127	0,65	9,5	1,92	0,415
н-Ксилол (ЛЗР)	106,17					0,011	0,065	84,5	5,7	1,87	0,35
Метан (ГГ)	16,04	-		-	-	0,0528	0,141	0,28	19,6	1,76	0,338	-
Метиловий спирт (ЛЗР)	32,04					0,0698	0,355	0,14	16,2	2,08	0,572
Метилетилкетон (ЛЗР)	72,11	-6		-11		0,019	0,10	-	7,6	1,86	0,3
н-Нонан (ЛЗР)	128,26					0,0078	-	-	4,99	1,57	0,4	-
Оксид вуглецю (ГГ)	28,01	-		-	-	0,125	0,74	-	14,9	1,72	0,45

Продовження додатку Д

н-Октан (ЛЗР)	114,23					0,009	0,062	-	5,03	1,77	0,4
н-Пентадекан (ГР)	212,42					0,005	0,041	-	3,58	1,90	0,4	-
н-Пентан (ЛЗР)	72,15	-44		-48	-23	0,0147	0,077	0,22	7,29	1,83	0,385
Пропан (ГГ)	44,1	-		-	-	0,023	0,094	0,25	9,77	1,80	0,39
н-Пропиловий спирт (ЛЗР)	60,1					0,023	0,136	-	8,03	1,88	0,4
Сірководень (ГГ)	34,08	-		-	-	0,043	0,46	0,068	14,1	1,82	0,41
Сірковуглець (ЛЗР)	76,14	-43		-50		0,01	0,5	0,009	8,9	1,69	0,59
Стирол (ЛЗР)	104,14					0,011	0,072	0,99	6,74	1,88	0,57
н-Тетрадекан (ГР)	198,39					0,005	0,043	-	3,70	1,89	0,4	-
Толуол (ЛЗР)	92,14					0,0127	0,068	0,26	7,53	1,65	0,388
н-Тридекан (ГР)	184,36					0,0058	0,046	-	3,84	1,89	0,4	-
Оцтова кислота (ЛЗР)	60,05					0,04	0,19	-	10,7	1,90	0,4
н-Ундекан (ГР)	156,31					0,006	0,051	-	4,17	1,88	0,403	-
Хлорбензол (ЛЗР)	112,56					0,014	0,098	-	6,28	2,09	0,3
Циклогексан (ЛЗР)	84,16	-17		-17		0,013	0,078	0,22	6,46	1,89	0,436
Етан (ГГ)	30,07	-		-	-	0,029	0,15	0,24	12,1	1,78	0,476	-
Етилацетат (ЛЗР)	88,1	-3		-6		0,02	0,114	0,282	8,2	1,89	0,39
Етилбензол (ЛЗР)	106,16					0,01	0,068	0,2	5,7	1,87	0,4
Етилен (ГГ)*	28,05	-		-	-	0,027	0,34	0,12	10,9	1,80	0,735	-
Етиловий спирт (ЛЗР)	46,07					0,036	0,177	0,246	13,2	1,51	0,556
Етилцеллозольв (ЛЗР)	90,1					0,018	0,157	0,15	7,21	1,86	0,474	-
Бензин АИ-92 "Л" (ЛЗР)	98,2	-37		-37	-10	0,0098	0,055	0,3	6,15	2,0	0,44
Дизельне пальне "Л" (ГР)	203,6					0,005	0,062	-	4,81	2,0	0,4	-
Керосин КО-22 (ЛЗР)	153,1					0,007	0,068	-	1,95	2,0	0,4	-
Уайт-спіріт (ЛЗР)	147,3					0,007	0,056	0,33	4,97	2,0	0,52	-

Примітка: * - речовина здатна до вибухового розкладання при підвищеному тиску та дії потужних джерел запалювання;

** - у повітрі виробничої зони.

Таблиця 2 - Густина пожежонебезпечних рідин (кг/м³) при різних температурах

t, оС	Бензол	Метиловий спирт	Пропиловий спирт	Толуол	Оцтова кислота	Етиловий спирт	Ацетон
	900,1 889,5 879,0 868,5 857,6 846,6 835,7 823,4 814,5 804,1 792,7	809,7 800,0 791,5 782,5 774,0 765,0 755,5 746,0 735,5 725,0 714,0	819,3 803,5 787,5 778,5 770,0 760,5 752,0 746,5 742,5 732,5 722,0	884,9 875,6 865,8 856,9 840,4 838,2 829,2 819,7 810,4 800,6 791,1	- - 1049,1 1039,2 1028,4 1017,5 1006,0 994,8 983,5 971,8 959,9	806,2 797,9 789,5 780,5 772,2 762,7 754,1 744,1 734,8 724,9 715,7	813,0 801,9 790,5 778,8 767,4 756,4 744,6 732,6 720,6 - -

 

Таблиця 3 - Показник адіабати k для деяких парів та газів.

Речовина	t, оС	k		Речовина	t, оС	k
Аміак   Ацетилен Бензол Водяна пара     Вуглець     Метанол	-20 +15	1,31 1,28 1,26 1,10 1,324 1,310 1,304 1,42 1,41 1,398 1,203 1,26		Повітря     Метан Оксид вуглецю   Сірководень   Етанол Оцтова кисло-та Етан   Етилен		1,403 1,399 1,365 1,31 1,404 1,379 1,32 1,28 1,13 1,15 1,22 1,21 1,255 1,18

Таблиця 4 - Фізичні властивості деяких горючих газів при атмосферному тиску (1∙10⁵ Па)

Речовина	Ср, кДж/(кгЧК) (при 20оС)	lЧ102, Вт/(мЧК) (при 20оС)	tкип, оС	mЧ106, ПаЧс (при 20оС)	0С
Аміак Ацетилен н-Бутан Вуглець Метан Оксид вуглецю Пропан Сірководень Етан Етилен	2,09 1,69 1,679 14,335 2,232 0,837 1,667 1,059 1,753 1,554	2,4 2,2 1,6 17,6 3,3 2,3 1,9 1,3 2,4 2,0	-33,4 -83,7 -0,5 -252,75 -161,6 -191,5 -42,1 -60,2 -88,5 -103,7	9,18 9,35 6,835 8,355 10,395 16,573 7,502 11,66 8,6 9,85

 

Таблиця 5 - Коефіцієнти об'ємного розширення скраплених газів та води
(bх10⁵), К^-1

t, оС	Аміак	Хлор	Вуглекислота	Сірководень
-40 -30 -20 -10			- - - - -

Примітка. Для пропану b = 300 х 10^-5 К^-1; для бутану b = 200 х 10^-5 К^-1.

 

Таблиця 6 - Коефіцієнти об'ємного стиснення скраплених газів та води
(b_ст х10¹¹), Па^-1

t, оС	Аміак	Хлор	Вуглекислота	Сірководень
			- - -

Примітка. Для пропану b_ст = 200 х 10^-11 Па^-1; для бутану b_ст = 200 х 10^-11 Па^-1; для води b_ст = 49 х 10^-11 Па^-1.

 

 

Таблиця 7 - Фізичні параметри для сухого повітря при атмосферному
тиску (1,01325Ч10⁵ Па)

t, оС	r, кг/м3	Ср, кДж/(кгЧК)	aЧ102, Вт/(мЧК)	mЧ106, ПаЧс
-40 -20	1,515 1,395 1,295 1,205 1,128 1,060 1,000 0,946 0,898 0,854 0,815 0,779 0,776 0,674	1,013 1,009 1,005 1,005 1,005 1,005 1,009 1,009 1,009 1,013 1,017 1,022 1,026 1,038	2,12 2,28 2,44 2,59 2,76 2,90 3,05 3,21 3,24 3,49 3,64 3,78 3,94 4,27	15,21 16,91 17,17 18,15 19,13 20,11 21,09 21,88 22,86 23,74 24,52 25,31 26,00 27,37

 

 

Підписано до друку 22.11.2006 р. Формат 60х84 1/16.

Папір 80 г/м2. Друк ризограф. Ум.друк. арк. 2,8

Тираж 200 прим. Вид.№ 02/06. Зам.№

Відділення редакційно-видавничої діяльності

Університету цивільного захисту України

61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94