Розкрийте поняття податкових пільг

Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав

Пільга – це звільнення (повне або часткове) платника податків, що враховує його особливості, від сплати податку. Тут необхідно згадати три обставини.

По-перше, пільга — це звільнення саме від сплати, а не від податкового обов'язку.
По-друге, звільнення можливе в повному обсязі, якщо платника цілком звільнено від сплати, і в частковому, якщо скорочується податковий тиск за рахунок зменшення об'єкта (предмета і т, ін.) чи відстрочки оплати податку.
Третя обставина – особливості платника.

39. Охарактеризуeйте джерела податкового права.
Джерела податкового права — це форми вираження право-творчої діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами нормативних актів, які встановлюють норми податкового права.
Джерела податкового права характеризуються рядом особли-востей:
1. Відповідно до ч. 2 ст. 92 Конституції України, система опо-даткування, податки та збори встановлюються виключно закона-ми України. Тому основу нормативно-правових актів, що регу-люють податкові правовідносини, складають закони.
2. Усі закони, що регулюють податкові відносини, можна по-ділити на податкові та неподаткові. До основних податкових за-конів належать такі: «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» та ін. До неподаткових законів, які непрямо регулюють відносини, що вхо-дять до сфери податкового права, належать, наприклад, такі: «Про державний бюджет», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про власність», «Про господарські товари-
ства», «Про банки і банківську діяльність», «Про зайнятість», ко-декси — Земельний, Кримінальний, Кодекс «Про адміністративні правопорушення» та ін.
3. Усі податкові й неподаткові закони утворюють взаємо-пов’язані, залежні групи. Наприклад, майже всі податкові закони містять посилання на закони, що регулюють функціонування вільних економічних зон.
4. Поряд із законами існує широка мережа підзаконних норма-тивних актів (укази, інструкції, роз’яснення, накази), які регулюють податкові правовідносини й повинні конкретизувати та полегшувати застосування податкових законів. Проблемою є те, що такі підзаконні нормативні акти нерідко суперечать законам й усклад-нюють механізм їхнього застосування для платників податків

Розкрийте види податків.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

8.2. До загальнодержавних належать податки, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8.3. До місцевих належать податк, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Стаття 9. Загальнодержавні податки

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

До місцевих податків належать:

10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

10.1.2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

10.2.3. туристичний збір.

10.3. Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

10.4. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

10.5. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

10.6. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.