У вищих навчальних закладах ІІ –ІV рівнів акредитації

АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»

Напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

У вищих навчальних закладах ІІ –ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:

1) суми отриманого прибутку;

2) реалізації прибутку;

3) умов виробництва;

4) кількості робочого персоналу.

2. На результат господарської діяльності найбільший вплив роблять:

1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;

2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;

3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;

4) всі відповіді вірні.

 

3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:

1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;

2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;

3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;

4) всі відповіді вірні.

 

4. Спеціалізація – це:

1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;

2) поділ праці за виробничими підрозділами;

3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;

4) всі відповіді вірні.

 

5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:

1) виробленою продукцією;

2) собівартістю продукції;

3) товарною продукцією;

4) немає вірної відповіді.

 

6. Обсяг валової продукції залежить від:

1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;

2) обсягу та структури товарної продукції;

3) показників оцінки розміру підприємства;

4) всі відповіді вірні.

 

7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:

1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;

3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;

4) всі відповіді вірні.

 

8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:

1) низький рівень спеціалізації;

2) середній рівень спеціалізації;

3) поглиблений рівень спеціалізації;

4) господарство не має спеціалізованого напрямку.

 

9. Екстенсивний шлях – це:

1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;

2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;

3) збільшення нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;

4) немає вірної відповіді.

 

10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:

1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;

2) фондоозброєність, урожайність культур;

3) собівартість та рівень рентабельності;

4) немає вірної відповіді.

 

11. Рівень рентабельності розраховується, як:

1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;

2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;

3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;

4) немає вірної відповіді.

 

12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

 

13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

4) немає вірної відповіді.

 

14. До допоміжних показників рівня інтенсифікації сільського господарства належать:

1) фондозабезпеченість і енергозабезпеченість підприємства, щільність поголів’я худоби та його структура;

2) питома вага меліорованих земель, багаторічних насаджень та культурних пасовищ у складі сільськогосподарських угідь;

3) фондозабезпеченість і енергозабезпеченість праці;

4) всі відповіді вірні.

 

15. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

1) коефіцієнт надходження;

2) коефіцієнт спеціалізації;

3) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт виробництва валової продукції.

 

16. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

4) всі відповіді вірні.

 

17. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

3) забезпеченість основними і оборотними фондами;

4) немає вірної відповіді.

 

18. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

1) структура товарної продукції;

2) обсяг виробництва;

3) продуктивність праці;

4) структура поголів’я худоби.

 

19. Які додаткові показники можуть бути використані для характеристики спеціалізації підприємства:

1) структура поголів’я худоби;

2) структура посівних площ;

3) вірні відповіді 1 і 2;

4) немає вірної відповіді.

 

20. Розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись:

1) екстенсивним шляхом;

2) інтенсивним шляхом;

3) вірні відповіді 1 і 2;

4) немає вірної відповіді.

 

21. Інтенсифікація досягається шляхом:

1) розширення посівних площ;

2) збільшення поголів’я тварин;

3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;

4) немає вірної відповіді.

 

22. За територіальною ознакою в сільському господарстві виділяють такі види спеціалізації:

1) зональна, господарська, внутрішньогалузева;

2) внутрішня і зовнішня;

3) загальногосподарська, міжгалузева;

4) немає вірної відповіді.

 

23. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

1) V = В + З + І – Е;

2) валовий збір: зібрана площа;

3) 100: Σ_і (2h - 1);

4) прибуток: собівартість * 100%.

 

24. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

4) немає вірної відповіді.

 

25. Трансформація угідь це…

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

 

26. Структура земельного фонду це:

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

 

27. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

3) визначення структури сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

 

28. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;

3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

4) вірні відповіді 2 і 3.

 

29. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

1) збільшення площі с-г угідь;

2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

3) збільшення виходу валової продукції на 100 га с.г. угідь;

4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.

 

30. Урожайність –це:

1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

4) немає вірної відповіді.

 

31. Кількісним співвідношенням врожаю до виробничих витрат на його одержання визначається:

1) природна родючість;

2) штучна родючість;

3) відносна родючість;

4) немає вірної відповіді.

 

32. Ступінь розораності землі розраховується:

1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) вірні відповіді 2 і 3.

 

33. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

 

34. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

 

35. Ступінь господарського використання землі розраховується:

1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

36. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

1) запас поживних речовин;

2) урожайність;

3) вологість;

4) засоленість.

 

37. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;

3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

4) вірні відповіді 1 і 3.

 

38. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;

3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

 

39. Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:

1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;

2) урожайністю кормових культур;

3) рівнем рентабельності їх виробництва;

4) прибутком з 1 га кормових угідь.

 

40. Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:

1) вартісних показників ефективності використання землі;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) показників забезпеченості земельними ресурсами;

4) немає вірної відповіді.

 

41. Показник - виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

 

42. Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:

1) показників забезпеченості земельними ресурсами;

2) натуральних показників ефективності використання землі;

3) вартісних показників ефективності використання землі;

4) немає вірної відповіді.

 

43. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:

1) збалансованість грунту;

2) родючість грунту;

3) поживність грунту;

4) вірні відповіді 1 і 3.

 

44. Природна родючість:

1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;

3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;

4) немає вірної відповіді.

 

45. Загальна площа ріллі визначається як:

1) сума площ посівів культур та площ пару;

2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;

3) сума площ перелогів та площ пару;

4) немає вірної відповіді.

 

46. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:

1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;

2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;

3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;

4) немає правильної відповіді.

 

47. Поліпшення екологічної ситуації по землі вбачається в:

1) зменшенні питомої ваги орних земель, збільшенні площі кормових угідь та лісових насаджень, консервації деградованих і малопродуктивних земель шляхом залуження площ;

2) зменшенні питомої ваги орних земель, зменшенні площі кормових угідь та лісових насаджень, розширенні деградованих і малопродуктивних земель;

3) збільшенні питомої ваги орних земель і збільшенні площі кормових угідь та лісових насаджень;

4) збільшенні питомої ваги орних земель і зменшенні площі кормових угідь та лісових насаджень.

 

48. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:

1) натуральні та економічні;

2)екологічні та соціальні;

3) соціальні та економічні;

4) екологічні та натуральні.

 

49. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:

1) дисперсійний аналіз;

2) прямолінійний аналіз;

3) багатофакторний аналіз;

4) всі відповіді вірні.

 

50. Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:

1) основний персонал;

2) невиробничий персонал;

3) сезонні робітники;

4) допоміжний персонал.

 

51. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:

1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;

2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;

3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;

4)стаж роботи, постійність складу робітників.

 

52. Який показник характеризує рух трудових ресурсів:

1) коефіцієнт обігу;

2) коефіцієнт загального обороту;

3) величина фонду робочого часу;

4) коефіцієнт звільнення.

 

53. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:

1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників *100;

2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників *100;

3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників *100;

4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників/100.

 

54. До трудових ресурсів належать:

1) частина населення, яка працює на підприємствах;

2) частина населення, яка шукає роботу;

3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;

4) всі відповіді вірні.

 

55. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:

1) руху трудових ресурсів;

2) використання фонду робочого часу;

3) ефективності використання трудових ресурсів;

4) показники структури трудових ресурсів.

 

56. Питома трудомісткість розраховується за формулою:

1) обсяг товарної продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;

2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг товарної продукції;

3) обсяг товарної продукції / чисельність працівників;

4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.

 

57. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:

1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);

2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;

3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;

4) всі відповіді вірні.

 

58. Коефіцієнт плинності кадрів це:

1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників *100;

2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни *100;

3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників *100;

4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік *100.

 

59. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:

1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу *100;

2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік *100;

3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до середньооблікової чисельність працівників *100;

4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни *100.

 

 

60. Дані про чисельність персоналу, його кваліфікацію та освітній рівень, витрати робочого часу, кількість виробленої продукції, відомості про рух особового складу це показники:

1) використання трудових ресурсів;

2) ефективності використання трудових ресурсів;

3) забезпеченості трудовими ресурсами;

4) немає вірної відповіді.

 

61. Сезонні працівники – це працівники, які:

1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;

2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;

3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;

4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.

 

62. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:

1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;

2) робітники, учні, службовці;

3) інженерно-технічний персонал;

4) всі відповіді вірні.

 

63. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:

1) дані аналітичного і первинного обліку;

2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;

3) звіт про використання робочого часу;

4) звіт про фінансові результати.

 

64. Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:

1) середньооблікова чисельність працівників;

2) середньогодинний виробіток 1 робітника;

3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;

4) немає вірної відповіді.

 

65. Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:

1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;

2) вартість валової продукції, кількість робітників;

3) витрати праці, вартість товарної продукції;

4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.

 

66. Трудомісткість продукції – це:

1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;

2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;

3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;

4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.

 

67. Важливими характеристиками зміни чисельності і структури робітничих кадрів є:

1) відносне скорочення приросту чисельності працюючих стосовно зростання обсягу виробництва та фінансових результатів господарської діяльності;

2) підвищення частки робітників у складі персоналу основної діяльності як передумова зростання продуктивності його праці;

3) обидві відповіді вірні;

4) немає вірної відповіді.

 

68. Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:

1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;

3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;

4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.

 

69. Які фактори не впливають на зниження трудомісткості:

1) чисельність працівників;

2) поліпшення якості структури і асортименту продукції;

3) механізація та автоматизація технологічних процесів виробництва;

4) фонд робочого часу.

 

70. Завданням аналізу фонду оплати праці є:

1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;

2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;

3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;

4) всі відповіді вірні.

 

71. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

 

72. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:

1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;

2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;

3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;

4) не має правильної відповіді.

73. Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:

1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;

2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;

3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;

4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.

 

74. Номінальна заробітна плата – це:

1) нарахована заробітна плата з різними надбавками і доплатами;

2) кількістю товарів і послуг, що можна придбати на отриману заробітну плату;

3) нарахування заробітної плати за мінусом відрахувань на заробітну плату;

4) нарахування працівникам в грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу.

75. Показником ефективності витраченої праці є:

1) кількість відпрацьованих днів у місяці;

2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;

3) коефіцієнт трудомісткості;

4) кількість відпрацьованих днів у році.

 

 

76. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:

1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;

2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;

3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;

4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.

77. Календарний фонд робочого часу дорівнює:

1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;

2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;

3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;

4) немає правильної відповіді.

 

78. Коефіцієнт плинності кадрів це:

1) відношення кількості прийнятих на роботу і тих, що вибули до середньоспискової чисельності;

2) відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;

3) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості прийнятих на роботу;

4) відношення кількості прийнятих на роботу і тих, що вибули до кількості прийнятих на роботу.

 

79. Як визначити рентабельність персоналу:

1) відношення прибутку від операційної діяльності до середньооблікової чисельність працівників;

2) відношення прибутку від операційної діяльності до середньооблікової чисельність працівників*100;

3) відношення середньооблікової чисельність працівників до прибутку від операційної діяльності*100;

4) відношення середньооблікової чисельність працівників до прибутку від операційної діяльності.

 

80. Основними інформаційними джерелами для аналізу трудових ресурсів є:

1) баланс;

2) форми звітності1ПВ, 3 ПВ, 6 ПВ;

3) форми звітності 29 с-г, 50 с-г;

4) звіт про фінансові результат.

 

81. На підвищення продуктивності праці впливає:

1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;

2) кількість працюючих;

3) адміністративна політика підприємства;

4) зниження собівартості.

 

82. До показників аналізу продуктивності праці належать:

1) затрати часу на обслуговування однієї голови худоби;

2) обсяг виготовленої продукції з розрахунку на 1 люд/год і на одного працівника;

3) обсяг виконання сільськогосподарських робіт за робочий день чи годину;

4) немає вірної відповіді.

 

83. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:

1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;

2) виробництво виробленої продукції за рік;

3) виробництво виробленої продукції за місяць;

4) вартісний показник трудових ресурсів.

 

84. Постійні працівники-це:

1) всі працівники які є на підприємстві;

2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;

3) будь-які працівники підприємства;

4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.

 

85. Обліковий склад працівників підприємства - це:

1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;

2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;

3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;

4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.

 

86. Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:

1) облікових листах;

2) наказах;

3) виписках;

4) всі відповіді вірні.

 

87. Вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунків обсягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами це:

1) принципи аналізу матеріальних ресурсів;

2) завдання аналізу матеріальних ресурсів;

3) джерела аналізу матеріальних ресурсів;

4) мета аналізу матеріальних ресурсів.

88. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:

1) матеріаломісткість;

2) матеріаловіддача;

3) матеріалозабезпеченість;

4) вірні відповіді 1 і 2.

 

89. Матеріаломісткість продукції визначається як:

1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;

2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;

4) немає вірної відповіді.

 

90. Матеріаловіддача визначається як відношення:

1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;

2) матеріальних ресурсів до товарної продукції;

3) матеріальних ресурсів до валового доходу;

4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.

 

91. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:

1)коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;

2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;

3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;

4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.

 

92. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:

1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;

3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;

4) немає вірної відповіді.

 

93. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:

1) матеріаломісткість;

2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;

3) коефіцієнт оборотності запасів;

4) матеріалозабезпеченість.

 

94. Тривалість оборотності запасів визначається у:

1) місяцях;

2) годинах;

3) днях;

4) хвилинах.

 

95. До нормованих оборотних ресурсів сільськогосподарських підприємств належать:

1) виробничі запаси;

2) незавершене виробництво рослинництва;

3) малоцінні та швидкозношувальні предмети;

4) всі відповіді вірні.

 

96. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:

1) повна собівартість на матеріальні затрати;

2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;

3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;

4 немає вірної відповіді.

 

97. Матеріальні ресурси являють собою:

1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;

3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

4) немає вірної відповіді.

 

98. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:

1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;

2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;

3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;

4) немає вірної відповіді.

 

99. Джерелами аналізу матеріальних ресурсів є:

1) документи оперативного, синтетичного та складського обліку;

2) форми звітів 1-пв, 6-пв, 3-пв;

3) дані статистичної звітності;

4) вірні відповіді 2 і 3.

 

100. Склад, структура та зміна матеріальних ресурсів характеризується показниками:

1) кількісними, якісними, вартісними;

2) лише якісними і вартісними;

3) лише кількісними і вартісними;

4) лише кількісними і якісними.

 

 

101. Інформацію про надлишки матеріальних цінностей одержують з:

1) приміток до річної фінансової звітності;

2) карток складського обліку;

3) форми звітів 1-пв, 6-пв, 3-пв;

4) немає вірної відповіді.

 

102. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:

1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;

2) якість отриманих від постачальників матеріалів;

3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;

4) всі відповіді вірні.

 

103. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:

1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;

2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;

3) зниження питомої матеріаловіддачі;

4) немає вірної відповіді.

 

104. Матеріаломісткість продукції розраховується за формулою:

1) М = ВП: М_Р ;

2) М = М_Р:ВП;

3) М = М_Р*ВП;

4) М = М_Р-ВП,

де М_р — матеріальні ресурси ВП — вироблена продукція.

 

105. Матеріаловіддача розраховується за формулою:

1) М = ВП: М_Р;

2) М = М_Р:ВП;

3) М = М_Р+ВП;

4) М = М_Р*ВП,

де М_р — матеріальні ресурси ВП — вироблена продукція.

 

106. Коефіцієнт матеріальних витрат визначають за формулою:

1) К мв = МВ _ф * МВ _б* О_вп;

2) К мв = МВ _ф / МВ _б / О_вп;

3) К мв = МВ _ф / МВ _б * О_вп;

4) К мв = МВ _ф / МВ _б + О_вп;

де МВ _{ф -} матеріальні витрати фактичні МВ _{б –} матеріальні витрати базисні (планові) О_вп - фактичний обсяг випущеної продукції.

 

107. Питома вага матеріальних затрат у собівартості розраховується за формулою:

1) Кмз=МВ/СБвп;

2) Кмз=МВ*СБвп;

3) Кмз=МВ/СБвп*ВП;

4) Кмз=МВ-СБвп;

де МВ – матеріальні витрати СБвп — повна собівартість випущеної продукції.

 

108. Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховується:

1) відношенням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;

2) відношенням суми матеріальних ресурсів до вартості виробленої продукції;

3) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;

4) немає вірної відповіді.

 

109. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) немає вірної відповіді.

 

110. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:

1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;

2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;

3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;

4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.

 

111. Яким показником виступає матеріаломісткість:

1) кількісним;

2) якісним;

3) вартісним;

4) виробничим.

 

112. Тривалість оборотності запасів визначається:

1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;

2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;

3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;

4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.

 

 

113. Основні засоби - це:

1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;

2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;

3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;

4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.

114. Зменшення вартості основних засобів може бути наслідком:

1) вводу в експлуатацію нових об'єктів основних фондів;

2) оренди основних засобів;

3) продажу основних засобів;

4) оновлення основних засобів.

 

115. Фондовіддача показує:

1) виробництво продукції на 1 гривню;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

 

116. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:

1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;

2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;

3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;

4)вартість фондів постійно зростала.

 

117. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:

1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;

2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

4) всі відповіді вірні.

 

118. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:

1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;

2) впровадженні сучасних технологій;

3) правильному виборі машин і робочого устаткування;

4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.

 

119. Які показники характеризують рух основних засобів:

1) коефіцієнт оновлення і вибуття;

2) коефіцієнт окупності;

3) коефіцієнт оновлення;

4) коефіцієнт зносу.

 

120. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню;

2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

4) немає вірної відповіді.

 

121. Показник фондомісткості характеризує:

1) виробництво продукції на 1 гривню;

2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;

3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;

4) немає вірної відповіді.

 

122. Про ефективність виробництва свідчить:

1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;

2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;

3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

 

123. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.

 

124. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:

1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;

2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;

3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;

4) немає вірної відповіді.

 

125. Для узагальненої характеристики ефективності й інтенсивності використання основних засобів застосовують такі показники:

1) рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби, фондовіддача основних засобів, фондовіддача активної частини основних засобів, фондомісткість;

2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення, вибуття та інші допоміжні показники;

3) матеріаломісткість, матеріаловіддача;

4) коефіцієнт співвідношення темпів росту об’єму виробництва і матеріальних затрат, коефіцієнт матеріальних витрат.

 

126. Показник – рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби розраховується як:

1) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

2) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

3) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

4) відношення коефіцієнт співвідношення темпів росту об’єму виробництва.

 

127. Фондовіддача розраховується за формулою:

1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

4) немає вірної відповіді.

 

128. Фондомісткість розраховується за формулою:

1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;

3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;

4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.

129. На зміну фондоозброєності впливають:

1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;

2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;

3) вартість валової продукції, чисельність робітників;

4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.

130. Основними напрямами підвищення інтенсивного завантаження устаткування, обладнання, техніки є:

1) удосконалення технологій та організації виконання робіт, правильний вибір машин і робочого устаткування, впровадження сучасних технологій;

2) безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;

3) додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонтах;

4) немає правильної відповіді.

 

131. Для характеристики використання основних виробничих фондів застосовують такі узагальнюючі показники:

1) фондовіддача й рентабельність;

2) трудомісткість й продуктивність праці;

3) фондомісткість й фондоозброєність;

4) фондомісткість й матеріаломісткість.

 

132. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:

1) рівень технічного забезпечення підприємства;

2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;

3) інтенсивність завантаження обладнанням;

4) рівень механізації виробничих процесів.

 

133. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:

1) фондозабезпеченість;

2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;

3) фондовіддача;

4) фондоозброєність.

 

134. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:

1) фондомісткість

2) фондовіддача;

3) фондозабезпеченість;

4) фондоозброєність.

 

135. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:

1) фондовіддача;

2) фондомісткість;

3) рентабельність капіталу;

4) фондозабезпеченість.

 

136. Який показник обернений до фондовіддачі:

1) фондоозброєність;

2) фондозабезпеченість;

3) фондомісткість;

4) фондооснащеність.

 

137. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:

1) коефіцієнт приросту основних засобів;

2) фондовіддача;

3) фондомісткість;

4) фондозабезпеченість.

 

138. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:

1) досягнутий рівень виробництва продукції;

2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;

3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;

4) усі відповіді правильні.

 

139. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:

1) звіт про власний капітал;

2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;

3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;

4) первина документація виробництва продукції рослинництва.

 

140. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:

1) форма 50 с.г;

2) форма 16 с.г;

3) форма 21 с.г;

4) форма 4 с.г.

 

141. Реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік відображаються у звітності:

1) форма 50 с.г;

2) форма 4 с.г;

3) форма 21 с.г;

4) форма 16 с.г.

 

142. Баланс сільськогосподарської продукції за відповідний рік відображаються у звітності:

1) форма 50 с.г;

2) форма 4 с.г;

3) форма 16 с.г;

4) форма 21 с.г.

 

143. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.

 

144. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:

1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;

2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;

3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;

4) немає вірної відповіді.

 

145. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:

1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;

2) продуктивності праці;

3) структури продуктивних земельних угідь господарства;

4) природно-кліматичних умов виробництва.

 

146. На розмір і структуру посівів впливає:

1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;

2) внутрішні потреби в продукції;

3) кон’юнктура ринку;

4) усі відповіді правильні.

 

147. На урожайність не впливає:

1) спеціалізація господарства;

2) якість і родючість ґрунтів;

3) кількість внесених добрив;

4) посівна площа.

 

148. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:

1) метод ланцюгових підстановок;

2) метод відносних різниць;

3) метод абсолютних різниць;

4) усі відповіді правильні.

 

149. До агротехнічних заходів належать:

1) нагромадження і внесення добрив;

2) виконання комплексу технологічних робіт;

3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;

4) усі відповіді правильні.

 

150. Для порівняння фактичних показників технології вирощування культур з плановими не використовують:

1) норму висіву насіння на 1 га;

2) тривалість збирання урожаю в днях;

3) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені;

4) усі відповіді правильні.

 

151. Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування культури на всіх етапах її росту і розвитку, що означає:

1) розміщення культури по кращих попередниках;

2) регулювання росту рослин ретардантами;

3) застосування інтегрованої системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів;

4) усі відповіді правильні.

 

152. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:

1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;

2) один раз в рік;

3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;

4) в кінці робочої зміни.

 

153. Факторний аналіз вивчає:

1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;

2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;

3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;

4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.

 

154. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:

1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;

2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;

3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

 

155. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:

1) валового збору культури до її зібраної площі;

2) площі посіву до площі ріллі;

3) зібраної площі культури до її волового збору;

4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.

 

156. На урожайність культур впливає:

1) кон’юнктура ринку;

2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;

3) замовлення на ту чи іншу продукцію;

4) структура випуску продукції.

 

157. Структура випуску продукції – це:

1) перелік вироблених видів продукції із зазначенням обсягів випуску;

2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

3) співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках;

4) немає вірної відповіді.

 

158. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:

1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;

2) відношення валового збору до урожайності;

3) відношення валового збору до зібраної площі;

4) відношення зібраної площі до урожайності.

 

159. Оперативний аналіз – це:

1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;

2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;

3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;

4) усі відповіді вірні.

 

160. Асортимент випуску продукції – це:

1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;

2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;

3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;

4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.

 

161. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:

1) чисельність поголів`я;

2) річний надій молока;

3) продуктивність тварин;

4) всі відповіді правильні.

 

162. Продуктивність тварин – це відношення:

1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;

2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;

3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;

4) середньодобового приросту до поголів’я.

 

163. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:

1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;

3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;

4) всі відповіді правильні.

 

164. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:

1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;

2) балансового методу;

3) способу відносних різниць;

4) всі відповіді правильні.

 

165. Основним джерелом інформації для аналізу виробництва продукції тваринництва є статистична звітність - форма №:

1) 29;

2) 24;

3) 21;

4) 50.

 

166. Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:

1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;

2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

 

167. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:

1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

 

168. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:

1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;

2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;

3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.

 

169. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:

1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;

4) всі відповіді правильні.

 

170. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:

1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;

2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;

3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;

4) всі відповіді правильні.

171. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:

1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;

2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції