ІІІ. Класифікація видів економічного аналізу

Виділяють наступні класифікаційні ознаки видів економічного аналізу:

1. За часовим критерієм: перспективний, оперативний та поточний аналіз.

Перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їх можливих значень в майбутньому. Вихідним пунктом перспективного аналізу є визнання певної стійкості змін економічних показників від одного звітного періоду до іншого. Його важливішими завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання планів. При складанні планів перспективний аналіз виступає як основна форма передпланових досліджень економіки підприємства.

Оперативний аналіз – вид економічного аналізу, направлений на вирішення задач, які стоять перед оперативним управлінням. Оперативний аналіз на відміну від поточного наближений по часу до моменту здійснення господарської операції. Він являє собою систему щоденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання в необхідних випадках в процес виробництва для забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарського комплексу. Оперативний аналіз проводиться на основі даних оперативного обліку та безпосереднього спостереження за процесом виробництва. Частіше в первинних документах економічні показники наводяться в натуральному вираження. Вивчення саме натуральних показників – особлива риса оперативного аналізу. Другою характерною рисою його є відносна неточність, пов’язана з наближеністю в розрахунках (наприклад не можна точно на любий день місяця визначити фактичну собівартість виробленої продукції), однак цей недолік не знижує значення оперативного аналізу.

Поточний аналіз є ретроспективним аналізом результатів здійсненої господарської діяльності, що проводиться на основі фінансової та статистичної звітності. Головними завданнями поточного аналізу є: об’єктивна оцінка результатів діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення економічної ефективності виробництва в майбутніх періодах. Суттєвим недоліком даного виду налізу є те, що виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду. Поточний аналіз – найбільш повний аналіз господарської діяльності, що базується на результатах оперативного аналізу, та є підґрунтям для перспективного аналізу.

2. За просторовою формою: внутрішній та зовнішній економічний аналіз.

Зовнішній аналіз проводиться загальнодержавними, територіальними економічними інститутами, фінансово-кредитними установами, партнерами підприємства з метою оцінки місця господарського суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин.

Внутрішній економічний аналіз проводиться керівниками та спеціалістами всіх структурних рівнів. Він спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб’єкта, його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання його потенціалу. Найвищий практичний результат внутрішнього економічного аналізу – виявити та обґрунтувати можливості мобілізації внутрішніх резервів економічного зростання.

3. За повнотою розглядуваних питань:

- комплексний – аналіз всієї господарської діяльності;

- локальний – аналіз окремих підрозділів підприємства;

- тематичний – аналіз окремих питань (використання ресурсів, маркетингової політики, фінансових результатів та ін.).

4. За організаційною формою: централізований та децентралізований.

5. За формою досліджуваних економічних відносин: техніко-економічний, соціально-економічний, функціонально-вартісний.

6. За ступенем автоматизації: проведення робіт за допомогою ЕОМ або без неї.