V. Методичні рекомендації до виконання завдань на Практичні заняття

Практичні заняття спрямовані на закріплення знань, одержаних під час лекційних занять та самостійної підготовки слухачів, одержання умінь з дисципліни.

Практичні заняття відповідають темам лекцій. Всі практичні заняття спрямовані на розвиток умінь та навичок щодо використання теоретико-методичних основ лідерства та керівництва в управлінні проектами.

Заняття мають проходити в інтерактивних формах. Для цього необхідна підготовка до практичного заняття. Підготовка передбачає наступні складові: вивчення матеріалів лекції; вивчення додаткових матеріалів; відповіді на питання для самостійного опрацювання та відповіді (або пропозиції) на проблемні питання до кожної лекції; опрацювання матеріалів для ознайомлення, що пропонуються до певного практичного заняття.

Кожне заняття будується за певною схемою, в залежності від вибраної техніки. В матеріалах практичних занять надаються рекомендації і схема проведення заняття.

На кожне заняття необхідно виконати „завдання для практичного заняття”, що вказані в планах кожного практичного заняття, а також підготувати письмовий звіт щодо його виконання.

VI. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття 1. Кількісні методи соціологічного дослідження в управлінні: спостереження, експеримент.

 

1. Відмінності стратегій дослідження при якісному і кількісному підходах.

2. Спостереження як метод збору соціологічної інформації.

3. Включене і невключене, структуралізоване спостереження: переваги і недоліки. Організація проведення.

4. Поняття експерименту і сфери його використання. Основні вимоги до проведення експерименту. Види експерименту.

Література:

1. Бобосов Е.М. Прикладная социология: Учеб. Пособие для студентов вузов. 2-е изд., стереотип. – Мн.: „Тера Системс”, 2001. – 469 с.

2. Брейс Айан. Анкетирование: Разраб. Опрос листов, их роль и значение при проведении ріноч. Исслед. / Пер. с англ.. В.О. Шагая. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 336 с.

3. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учеб. Пособие. – М.: КДУ, 2006. – 296 с.

4. Зборовский Г.Е., Шукшина Е.А. Прикладная социология: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004. – 176 с.

5. Лаба Л.Я. Способы интеграции качественных и количественных методов. // СОЦИС. – 2004. – № 2.

6. Организационно-методические проблемы опроса. Анализ документов. Наблюдение. Эксперимент. / Ответств. Ред. В.Г.Андреенков, О.М. Маслова. – М., 1990.

7. Ядов, Владимир Александрович. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А. Ядов. – 3-е изд., искр. – Москва: Омега – Л, 2007. – 567 с. – (Университетский учебник).

 

Теми рефератів:

1. Методичні проблеми застосування кількісних методів соціологічного дослідження.

1. Особливості проведення включеного спостереження: переваги і недолікияк.

2. Проблема надійності та вірогідності результатів спостереження.

Практичне заняття 2. Кількісні методи соціологічного дослідження в управлінні: опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю.

 

Питання:

1. Сутність методу опитування. Надійність інформації опитувань. Види опитувань за кількісною стратегією.

2. Анкетування: поштове, пресове і роздавальне опитування.

3. Формалізоване інтерв’ю. Принципи стандартизованого інтерв’ю.

4. Експертне опитування: Метод Дельфі, „Мозкової атаки”, „номінальних груп”.

Література:

3. Бобосов Е.М. Прикладная социология: Учеб. Пособие для студентов вузов. 2-е изд., стереотип. – Мн.: „Тера Системс”, 2001. – 469 с.

4. Брейс Айан. Анкетирование: Разраб. Опрос листов, их роль и значение при проведении ріноч. Исслед. / Пер. с англ.. В.О. Шагая. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 336 с.

5. Батыгин Г.С. Лекции по методологи социологических исследований. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 286 с.

6. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. – М.: Высшая школа, 1989. – 176 с.

7. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учеб. Пособие. – М.: КДУ, 2006. – 296 с.

8. Зборовский Г.Е., Шукшина Е.А. Прикладная социология: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2004. – 176 с.

9. Лаба Л.Я. Способы интеграции качественных и количественных методов // СОЦИС. – 2004. – № 2.

10. Маслова О.М. Качественная и количественнная социология: методология и методы // Социология: метододлогия, методы, математические модели. – №№ 5-6, 1995. С. 1-15.

11. Міщенко М. Дослідження впливу інтерв’юера на відповіді респондента: результати методичного експерименту // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2004, №1, с.129

12. Ядов, Владимир Александрович. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А. Ядов. – 3-е изд., искр. – Москва: Омега – Л, 2007. – 567 с. – (Университетский учебник).

Теми рефератів:

1. Історія виникнення и розвитку методів збору, обробки і аналізу соціологічної інформації.

2. Особливості організації і проведення інтерв'ю з різними групами населення.

3.Порівняльна характеристика пізнавальних можливостей і

недоліків анкетування і інтерв'ювання.

 

Індивідуальні завдання: Скласти програму формалізованого інтерв’ю.

 

Практичне заняття 3. Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади.

Питання:

1. Проблеми вивчення життєвого шляху особистості, сім’ї і біографічний метод.

2. Порівняльний аналіз методу бесіди та формалізованого інтерв’ю.

3. Наратив і наративний аналіз.

4. Кейс-стади як метод дослідження окремих спільностей та випадків.

Література:

10. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учебное пособие. - М.:, КДУ, 2003. – 295 с.

11. Журавлев В. Ф. Нарративное интервью в биографических исследо-ваниях // Социология: 4М. 1993-1994. № 3-4.

12. Знанецкий Ф. Мемуары как объект исследования // СОЦИС. – 1989. – № 1.

13. Клюшкина О.Б. Построение теории на основе качественных данных // СОЦИС. – 2000. – № 10.

14. Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых социологических исследованиях. – М., 1999. – 383 с.

15. Козина И.М Особенности применения стратегии «исследования случая» (case study) при изучении производственных отношений на промышленном предприятии // Социология: метододлогия, методы, математические модели. – №№ 5-6, 1995. С. 65-90.

16. Козлова Н. Н. Крестьянский сын: Опыт биографического исследо-вания // СОЦИС. – 1994. – № 6. С. 112-123.

17. Лаба Л.Я. Способы интеграции качественных и количественных методов // СОЦИС. – 2004. – № 2.

18. Рождественский С. Подходы к формализации жизненных историй качественными методами // Судьбы людей: Россия XX век. Биографии людей как объект социологического исследования / Отв. ред. В. Семенова, Е. Фотеева. М., 1996. С. 412-422.

19. Романов П.В. Стратегия кейс-стади в исследованиях социологических служб // СОЦИС. – 2005. – № 4.

20. Фливберг Б. О недоразумениях, связанных с кейс-стади // СОЦИС. – 2005. – № 4.

 

Теми рефератів:

1. Значення особистості спостерігача для отримання якісної первинної соціологічної інформації.

2. Історія виникнення і застосування методу кейс-стади.

 

Індивідуальні завдання:

1.Скласти розповідь про найбільш яскраві, гумористичні ситуації з життя.

2. Провести аналіз тексту наративних інтерв’ю.

3. Дослідити подійний ряд з особистої біографії чи біографії приятеля.

Практичне заняття 4. Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, вільне інтерв’ю, глибинне інтерв’ю.

Питання:

1. Групове фокусоване інтерв’ю, план проведення. Аналіз даних.

2. Полуформалізоване інтерв’ю. Основні принципи.

3. Вільне інтерв’ю: методичні принципи проведення.

4.Переваги і недоліки глибинного інтерв’ю.

 

Література:

17. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования: Учебное пособие. – М.:, КДУ, 2003. – 295 с.

18. Дмитриева Е.В. Метод фокус-групп: проблемы подготовки, проведения, анализа // СОЦИС. – 1999. – № 8.

19. Дмитриева Е. Фокус-группы в маркетинге и социологии. – М., 1998. – 144 с.

20. Клюшкина О.Б. Построение теории на основе качественных данных // СОЦИС. – 2000. – № 10.

21. Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых социологических исследованиях. – М., 1999. – 383 с.

22. Колбин Г.А., Фросина И.В. Фокус-группы на предприятии // СОЦИС. – 1999. – № 2.

23. Лаба Л.Я. Способы интеграции качественных и количественных методов // СОЦИС. – 2004. – № 2.

24. Матовская А.В. Использование невербальной информации в личном интервью // СОЦИС. – 2006. – № 3.

25. Толстова Ю.Н., Масленников Е.В. Качественные и количественные стратеги. Эмпирические исследования как измерение в широком смысле // СОЦИС. – 2000. – № 10.

26. Ядов, Владимир Александрович. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности / В.А. Ядов. – 3-е изд., искр. – Москва: Омега – Л, 2007. – 567 с. – (Университетский учебник).

Індивідуальні завдання:

1. Розробка сценарія ”Фокус групи„.

2. Складання опитувальника і етапів проведення полу формалізованого інтерв’ю.

VІІ. Плани семінарських занять

Семінарське заняття 1. Кількісні методи соц. дослід. в управлінні: спостереження, експеримент, опитування. Види опитування: анкетування, експрес-опитування, телефонне опитування, інтерв’ю.

Теоретико-методологічні засади кількісних методів соціологічних досліджень.

Макросоціологічний аналіз. Поняття і сутність стратегії кількісного соціологічного дослідження. Методологія техніка та процедури кількісного соціологічного дослідження.

Програма “кількісного” соціологічного дослідження та її структура.

Особливості програми кількісного соціологічного дослідження. Інтерпритація та операціоналізація понять у кількісному соціологічному дослідженні. Основні етапи роботи над програмою кількісного соціологічного дослідження.

Вибірковий метод у соціологічному дослідженні.

Сутність вибіркового методу у соціології. Ймовірнісні методи формування вибіркової сукупності. Детерміновані методи формування вибіркової сукупності. Розрахунок обсягу вибіркової сукупності.

Метод аналізу документів.

Використання документальних інформаційних джерел у кількісному соціологічному дослідженні. Контент-аналіз документів, як кількісний метод. Процедура контент-аналізу документів та способи представлення його результатів.

Метод анкетування.

Специфіка анкетного опитування: його переваги та недоліки. Типи запитань в анкеті та принципи їх формулювання. Композиція та макетування анкети.

Література:

1. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 138 с.

2. Вебер М. О некоторых категориях понимающей социологии. / Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 804 с.

3. Генезис и содержание предмета социологии // Константы. – 1995. – №1(3). – С.77-90.

4. Гіденс Е. Соціологія / Пер. з англ.. В. Шовкун, А.Олійник. – К: Основи: 1999. – 726 с.

5. Глотов М.Б. Социальный институт: определение, структура, классификация. // СОЦИС. – 2003. – № 10.

6. Дюркгейм Э. Социология и социальные науки // Философская и социологическая мысль. – 1992. – № 5. – С. 113-126.

7. Дюркгейм, Эмиль. Социология. Ее предмет, метод и предназначение / Пер. с фр. А.Б. Гофмана. – М.: Канон +: „Реабилитация”, 2006. – 352 с.

8. Сорокин П.А. Система социологии – М., 1993.

9. Соціологія: Навч. посіб. / За редакцією С.О. Макеєва. – 2-ге вид, випр. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 455 с.

10. Соціологія. Підручник. Видання 3-тє, перероблене, доповнене. За ред. В.Г. Городяненка. – К.: ВЦ „Академія”, 2006. – С. 11-39.

11. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // СОЦИС. – 1990. – № 2. – С. 3-17.

Семінарське заняття 2. Якісні соціологічні методи в управлінні: характеристика, види та особливості застосування. Біографічний метод, бесіда, наратив, кейс-стади, етнографічний метод.

Специфіка сценарію «якісного» соціологічного дослідження: логіка дій дослідника-«якісника», особливості логіки «якісного» дослідження. Проблема, основне питання і підпитання, мета дослідження. Відбір конкретних осіб-розповідачів та вибір місця проведення дослідження. для детального вивчення для однієї із тактик. Позиція дослідника в полі. Здійснення підготовчих робіт до майбутнього аналізу даних. Правила збереження польової інформації.

Види індивідуальних глибинних інтерв’ю - наративне, напівструктуроване, структуроване. Особливості проведення та доцільність застосування кожного з них. Типи індивідуальних глибинних інтерв’ю інтерв’ю - біографічне загальне, біографічне лейтмотивне, біографічне фокусоване (тематичне).

Аналіз особистих документів як «письмове» інтерв’ю. переваги і недоліки неактивних методів інтерв’ювання. Два типи особистих документів. Особливості автобіографічного тексту як самопрезентації власних життєвих досвідів. Комбіновані методики індивідуального інтерв’ювання: щоденниковий метод, предметний асоціативний метод та ін

 

Література:

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993. – 445 с.

2. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – 804 с.

3. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М.: Наука, 1990. – 575 с.

4. Ионин Л.Г. Георг Зиммель – соціолог (Критич. очерк). – М.: Наука, 1981. – 127 с.

5. История теоретической социологии. В 5-ти томах. Т. 1. От Платона до Канта (Предыстория социологии и первые программы науки об обществе). – М.: Наука, 1995. – 270 с.

6. Кармадонов О.А. Откровения и парадоксы символического интеракционизма // CОЦИС. – 2006. – № 2.

7. Лапин Л.И. Когда и как Огюст Конт ввел термин “sociologie”// СОЦИС. – 2003. – №4.

8. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. Київ: Наукова думка, 1995. – 223 с.

9. Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1994. – 688 с.

Семінарське заняття 3. Якісні соціологічні методи в управлінні: фокус-групове інтерв’ю, полуформалізоване інтерв’ю, глибинне інтерв’ю, вільне інтерв’ю.

Якісні методи як філософська настанова соціолога.Основні навики дослідника-«якісника». Особливості логіки дій соціолога при проведенні якісного дослідження. Основні сфери застосування якісних соціологічних досліджень: девіантологія, гендерні дослідження, соціологія культури, соціологія політики. економічна соціологія, електоральна соціологія, соціальна мобільність та ін. Основні класифікаційні групи якісних досліджень.

Група як модель соціуму. Традиція експериментальної роботи з групами. Фокусоване інтерв’ю за Р. Мертоном і фокус-групи. Основні підходи до аналізу групових інтерв’ю.

Діадичне інтерв’ю як метод. Основні категорії проблем, для вивчення яких застосовують діадичне інтерв’ю. Типова проблематика діадичних інтерв’ю.

Фокус-групова дискусія як кількісно-якісний метод.

 

Література: 1. Біля витоків соціологічної думки в Україні / Під ред. В. Танчера. – К., 1995. – 113 с.2. Грушевський М.С. Очерки истории украинского народа. – К., 1990.3. Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології / від античності до початку 20 століття /. – К: Либідь, 1993. – 298 с.

5. Ковалевский М.М. Социология. В 2-х т. Т.1/ Отв. ред. А.О. Бороноев. – СПб: Алетейя, 1997. – 287 с.

6. Кучерук С. Становлення соціологічної школи України // Український час. – 1994. – № 6.7. Погорілий О.І. Соціологічна думка 20 століття. Посібник. – К.: либідь, 1996. – 222с.8. Піча В.М., Черниш Н.Й., Кондратик Л.Й. з історії української соціологічної думки / – Львів, 1995. – 64 с.9. Степаненко В. Українська соціологія в пошуках себе // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – 223 с.10. Соціологічна думка України. Навч. посібник / М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов, В.П. Степаненко – К.: Заповіт, 1996. – 423 с.

 

Семінарське заняття 4. Суспільство як соціальний організм, феномен та система. Типи суспільств і підходи до його вивчення.

1. Походження та сутність поняття „суспільство”.

2. Типи суспільств і основні підходи до їх розглядання.

3. Структура та елементи суспільства.

4. Характерні риси і особливості визначення сучасного суспільства.

Теми рефератів:

1. Соціальні інститути: до питання виникнення поняття. Підходи вивчення та класифікації.

2.Соціальні відносини – функціональний елемент структури суспільства. Аналіз класичних теорій.

3. Соціальні закони і закони розвитку суспільства.

4. Образ сучасного українського суспільства в уявленнях населення: теоретико-емпіричний аспект.

Контрольні запитання:

1. Як можна визначити поняття „ людство”, „спільнота”, „суспільство”, „соціальні спільності” та „соціальна множина”? У чому полягають їх відмінності.

2. Які доповнення в типологію суспільств Г. Спенсера було внесено в іншими соціологами? Дайте характеристику типам суспільств за Д. Рісменом.

3. Що означає поняття „суспільний розвиток”? Які соціологи розробляли цю категорію в своїх теоріях?

4. Розкрийте сутність поняття „образ суспільства” за прикладом М. Вебера і сучасних українських соціологів?

Література:

1. Бороноев А.О. О понятиях „общество” и „социальное” // СОЦИС. – 2003. – № 8. – С. 3-11.

2. Давыдов А.А. К вопросу об определении понятия „общество” // СОЦИС. – 2004. – №2. – С. 12-24.

3. Дридзе Т.М. Станет ли социология „наукой об обществе”? // СОЦИС. – 2001. – № 3.

4. Гилязитдинова Д.М. Интегративное маятниковое общество П.Сорокина и альтернативы развития России // СОЦИС. – 2001. – № 3.

5. Коломийцев В.Ф. Социология Г.Спенсера // СОЦИС. – 2004. – № 1. – С. 37-44.

6. Матвеева Н.А. Социальная инерция. К определению понятия // СОЦИС. – 2004. – № 4.

7. Поппер К. Открытое общества и его враги. Время пророков: Гегель, Маркс и другие оракулы / Пер. с англ. Под общ. ред. В.Н. Садовского. – М.: Феникс, 1992. – 525 с.

8. Українське суспільство 1994-2001. Рез-ти опитування громадської думки. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2001. – 120 с.

9. Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг. / За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К.: Ін-т соц-ії НАН України, 2003. – 682 с.