Ветеринарні й ветеринарно-санітарні об'єкти. Робота з інфекційнохворими тваринами. Документація клінічної роботи

ВСТУП

Епізоотологія як наука про об’єктивні закономірності процесів виникнення, розвитку, поширення й згасання інфекційних хвороб серед тварин, та на основі їх пізнання розробляє раціональні заходи профілактики й ліквідації епізоотій. В навчальному плані факультетів ветеринарної медицини вузів займає одне з провідних місць. У процесі вивчення цієї науки майбутній фахівець набуває необхідних знань та навичок для його практичної діяльності на виробництві і цим власне завершується підготовка лікарів ветеринарної медицини.

Епізоотологія тісно пов’язана з іншими клінічними дисциплінами, а останнім часом епізоотологічні методи використовують і під час вивчення масових інвазійних хвороб.

Пізнання методів епізоотології, діагностики інфекційних хвороб та опанування принципів здійснення системи профілактичних і оздоровчих заходів важливо для кожного лікаря ветеринарної медицини.

У вивченні загальної епізоотології лабораторно-практичні заняття відіграють важливу роль. Як би добре фахівець не знав теоретичні питання з епізоотології, йому необхідно вміти проводити обстеження інфекційнохворих тварин, дотримуватися правил особистої профілактики; проводити діагностичні обстеження, епізоотологічний аналіз; уміти відбирати патологічний матеріал; виконувати роботи з знезараження трупів тварин та забрудненого навколишнього середовища, знищувати шкідливих гризунів і комах; організовувати заходи щодо профілактики й ліквідації інфекційних хвороб; лікування інфекційнохворих тварин.

Усі заняття на кафедрі епізоотології, незалежно від місця їх проведення, повинні супроводжуватися дотриманням певних правил: викладачі й студенти перебувають у халатах та шапочках, у навчальних кімнатах і лабораторіях повинні бути дезрозчини для рук, рукомийники; в лабораторіях та інших кімнатах не повинно бути зайвих речей.

Основним завданням при організації лабораторно-практичних завдань і особливо клінічних на базі навчальних та приміських господарств є максимальне залучення студентів до самостійної активної роботи. На тваринницьких фермах студенти проводять клінічне обстеження різних видів тварин на предмет виявлення інфекційнохворих, алергічні дослідження, беруть кров у тварин для діагностичних досліджень, проводять щеплення тварин, а також беруть участь у проведенні дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

Під час проведення лабораторних занять на кафедрі використовується комп’ютерна техніка, необхідне обладнання, навчальні діафільми, діапозитиви, плакати, таблиці, макети тощо. Усе це сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Практикум підготовлено відповідно до типової програми з епізоотології та інфекційних хвороб, затвердженої в 1995 році; ілюстровано рисунками, які знайомлять студентів з інструментами, апаратами, умовними знаками для картографування, зразками документів тощо.

ВЕТЕРИНАРНІ Й ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ОБ'ЄКТИ. РОБОТА З ІНФЕКЦІЙНОХВОРИМИ ТВАРИНАМИ. ДОКУМЕНТАЦІЯ КЛІНІЧНОЇ РОБОТИ

Мета заняття. Ознайомити студентів з умовами роботи інфекційних клінік, інфекційних відділень при лікувальних установах ветеринарної медицини, ізоляторів та інших ветеринарних і ветеринарно-санітарних об'єктів; вимогами, які пред'являються до цих об'єктів. Навчити студентів правилам роботи із заразнохворими тваринами, проведенням клінічного обстеження тварин, хворих на інфекційні хвороби, і ведення клінічної документації.

Місце проведення заняття. Лабораторії кафедри епізоотології. Стаціонар кафедри епізоотології.

Матеріали, обладнання та об'єкти, що необхідні для проведення заняття. Схеми інфекційної клініки й ізолятора, макети ветеринарних і ветеринарно-санітарних об'єктів. Тварини, хворі на інфекційні захворювання, термометри для вимірювання температури тіла, перкусійні молотки, плесиметри, стетоскопи, фонендоскопи, джгути гумові, окуляри захисні, рукавички гумові, халати, рушники, мило, вата, спирт ректифікат, вазелін, кільця гумові, розчини для дезінфекції рук (0,5%-й розчин хлораміну чи їдкого лугу).

Методичні вказівки. Викладач знайомить студентів з інфекційною клінікою, інфекційними відділеннями, та іншими ветеринарними й ветеринарно-санітарними об'єктами, їх призначенням, схемами будови й розміщення, дає коротку характеристику кожного об'єкта. Далі студенти знайомляться з правилами особистої профілактики при дослідженні інфекційнохворих тварин і під час роботи з інфікованим матеріалом. Після цього викладач, на прикладі клінічно-здорової або хворої незаразним захворюванням тварини, демонструє схему клінічного дослідження тварин та знайомить студентів із порядком ведення клінічної документації (журналом реєстрації хворих тварин та історіями хвороби: ординаторською й академічною).

Перед дослідженням тварини необхідно одягнути халат, шапочку, а в разі потреби — захисні окуляри і гумові рукавички. Після кожного дослідження рукавички й руки ретельно дезінфікують розчином хлораміну, який містить 0,5% активного хлору, або 0,5%-м розчином їдкого лугу.

Після закінчення роботи в клініці халати, рушники, інструмент та інші речі, які використовувалися при дослідженні хворих тварин, знезаражують. Манеж, станки, конов'язі та інші місця, де знаходилися тварини, дезінфікують освітленим розчином хлорного вапна чи хлораміну, який містить 5% активного хлору, 10%-м розчином їдкого лугу або формаліном, що містить 4% формальдегіду.

Клінічне дослідження тварин, хворих на інфекційні хвороби, студент виконує в присутності викладача кафедри епізоотології за певною схемою, наведеною нижче.