Філософські погляди представників Елейської школи

Елейська школа (6-5 ст.), м. Елея, Італія.

Представники:

Ксенофан

Основні філософські ідеї:

Всеєдине буття, безвідносне до своїх конкретних форм,є Богом:

«Один Бог,найвеличніший серед богів і людей,він весь цілий бачить,весь цілий чує,весь цілий мислить,править світом силою розуму;єдино він володіє повним знанням.»

Всесвіт завжди подібний сам собі – він не знає ні виникнення,ні зникнення:існуюче не може виникнути,бо це було б виникненням з нічого(що неможливо), а також не може зникнути,бо це було б перетворенням в ніщо(що також неможливе).

Символ безмежності Всесвіту – куля,яка обмежена тільки сама собою,поєднує своєю формою конечність і безконечність,обмеженість і безмежність.

Пізнання світу йде двома шляхами:

Шлях мислення – який приводить до істини і розуміння світу як єдиної і незнищуваної суті – тобто Бога.

Шлях уяви(гадки,чуттів) – який приводить до уявлення про світ як множину мінливих в чуттях речей,тобто Природи.

Парменід (учень Ксенофана)

Вчення про бутя: суть буття незмінна і неоднорідна;все,що мінливе,несуттєве і належить небуттю;звідси – буття існує,а небуття – немає.

Порівняння: Для Піфагора – небуття реальне, як і буття;для Геракліта – небуття і буття тотожні.

Вчення про істину:істина має своїм джерелом та основою – тільки розум; істина,що має основою чуття,перестає бути істиною,перетворюючись в думку,яка дає видимість речей без їх суті.

Висновок: Тому,Істина і Буття – тотожні. Тільки думка дає сутність речей!

Зенон – учень Парменіда, філософські ідеї – в апоріях(«апорія» - безвихідь),які доводять:

Рух і змінність (мінливість) речей є видимістю,обманом,який дають чуття,але розум,якому доступна незмінна суть речей;

Почуттям довіряти не можна,бо вони абсолютизують видимість та приховують суть,що ілюструється окремими апоріями:

«Рух» - тіло не рухається там,де його немає,бо його там нема!

Суть і специфіка філософії класичного періоду античності.

Буття світу є нескінченною множиною елементів,які єдині за змістом,але різні в проявах(формах).

Демокріт

Буття має два компоненти:

Атоми(неподільні) – як найменші і неділимі часточки світу;

Порожнеча – як відсутність ознак – в якій атоми існують та об’єднуються в конкретні речі.

Атоми не мають ніякої якості,тільки первинно розрізняються формою,порядком та положенням.

Рухаючись в порожнечі атоми створюють не тільки нескінченну множину речей світу,а й самі світи,які постійно виникають та гинуть.

Пізнання має два види:

«темний» шлях пізнання – здійснюється за допомогою чуттів,дає видимий світ предметів,утворених взаємодією атомів в порожнечі(зір,слух,нюх,смак,дотик)

«світлий» - здійснюється за допомогою мислення – дає розуміння атомів і порожнечі,тобто суті речей і світу(мислення)

Мудрість,як талант пізнання,дає три плоди:1.Дар гарно думати. 2. Дар гарно говорити. 3. Дар гарно діяти.

Сократ – вчитель Платона.

Основна теза - «пізнай самого себе»,бо-

Вивчати природу,створювати свою картину світу – це намагання заглянути туди,куди людині боги закрили дорогу;

Шлях від людини до космосу – богами закритий,а відкритий шлях - від космосу до лодини.

«я знаю те,що я нічого не знаю» - як усвідомлення безмежності світу і безконечності процесу пізнання.

2.Сократівський метод ведення дискусій – в системі постановки запитань,які приводять опонента в суперечність з самим собою.

Складові моменти його методу:

Іронія(тонке,приховане глузування)Визначення опонентом власних помилок,або навіть власного нерозуміння проблеми,до чого опонента «змушують»сократівські питання.

Маєвтика(повивальне мистецтво)Допомога опоненту і слухачам в осягненні істина через пізнання загального в окремих явищах.

Індукція(наведення)

Визначення – формування висновків на основі загальних рис та ознак,виявлених індукцією.

3.Етичне вчення – у визначенні трьох основних чеснот,якими є:

-поміркованість; - сміливість; -справедливість