Використання новітніх інформаційних технологій в ЗМІ: критичний аналіз з позицій громадянського суспільства

Інформаційне суспільство вимагає високої культури і доступу до нових високих технологій. Говорячи про взаємини інформаційного суспільства і нових засобів масової інформації, Я. М. Засурский пропонує звернути увагу на три основних аспекти:

1) можливість передачі інформації за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету;

2) розширення території дії традиційних засобів масової інформації в умовах інтернетизації;

3) створення нових мас-медіа або нових засобів масової інформації.

Традиційні ЗМІ широко використовують інтернет для свого поширення на локальному, федеральному та світовому рівнях. В умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій слід очікувати істотних змін у традиційних ЗМІ - у пресі, радіо, телебаченні: в доступі до них, способи доставки і, ймовірно, у змісті.

Найменші труднощі у розбудові з урахуванням нових технічних вимог відчуває радіомовлення. Звукова мова легко передається через інтернет, для прийому радіосигналу достатньо мати комп'ютер, звукову плату, колонки або навушники. «Радіо Росії» вже сьогодні веде своє мовлення у значній мірі на базі інтернету, використовуючи його в якості засобу доставки сигналу до радіостанцій різних країн, а також до індивідуальних користувачам інтернету. Сьогодні російські радіостанції, розміщені в інтернеті, можна чути у всьому світі.

Найскладніше доводиться телебаченню До спортивних, музичних і багатьом іншим програмам інтернет відкриває окремий доступ. Аналітики бачать майбутнє в спеціалізованому телебаченні, розрахованому на інтереси окремих сегментів аудиторії. Розвитку інтернет-телебачення темпами, хоча б наближеними до темпів розвитку інтернет-радіомовлення, перешкоджають технологічні складнощі у передачі відеозображення, нестійкість каналів зв'язку, високі системні вимоги, істотні втрати в якості зображення.

Міцні позиції зберігають за собою друковані ЗМІ, оскільки об'єднання різних видів інформації в єдиному телевізійному або комп'юте-рному варіанті не скасовує тексту. Часто матеріали з інтернету роздруковуються для читання. Деякі електронні газети - зокрема, «Gazeta.ru» - мають спеціальну версію для друку. Одним з головних переваг друкованих ЗМІ вважається публікація інформації, як правило, обробленої висококваліфікованими фахівцями, в результаті чого читач отримує ретельно проаналізовані, добре оброблені відомості [12].

«Дигитализация, перехід на цифру веде до створення об'єднаних (конвергованої) медіа та універсалізації журналістської професії. А значить, конвергенція ЗМІ вимагає конвергенції методів їх аналізу...» 002 - пише професор В.Л. Цвик. Іншими словами, дійсно не-обхідне формування універсального журналіста здатного писати замітки, брати інтерв'ю, фотографувати, знімати відео, а потім здій-снювати професійну переддрукарську і предефірную підготовку. До цих традиційним журналістським компетенціями необхідно також додати широкий спектр умінь і навичок технічного характеру, пов'язаних з необхідністю розвитку математичного та інженерного ми-слення. Останнє особливо важливо для видань, що використовують інтернет, а такими стануть скоро всі видання. Таким чином, медіа- конвергенція процес істотно трансформує, крім усього іншого, традиційні «моделі фахівця» у сфері інформаційно- комунікаційної діяльності. Мова йде не тільки про журналістів, а й про піарників, рекламістів, політтехнологів і т.п.

Втім, правильніше було б говорити не про універсалізм журналіста, а про транспрофессіоналізме. Процес медіа- конвергенції супро-воджується ще одним цивілізаційним явищем - третій глобальної професійної революціей003, яка породжує появу професіоналів нового типу - транспрофессионалов, однією з відмінних особливостей яких є здатність до ефективної спільно - творчої діяльності.

П. Малиновський визначає базові транспрофессіональние компетенції таким чином: вузька спеціалізація в якійсь професії; здатність до міжпрофесійної комунікації; здатність до трансдисциплінарних синтезу знань; орієнтація на поєднання фундаментальних досліджень з практичним вирішенням проблем; навички командної роботи; постійний саморозвиток і самовдосконалення; входження в те, що отримало назву community of practice (професійні і транспрофессіональние мережі) 004.

Транспрофессионалов повинні бути готові вільно за рахунок свого мислення і способів організації своєї діяльності працювати в різних професійних середовищах. Комплексування методів, засобів і способів мислення і діяльності під конкретну проблемну ситуацію, яка не має стандартних варіантів вирішення - така специфіка транспрофессіональной роботи. Ключовий процес для третьої професійної революції - процес «кастомізації» (від англ. Customization) - очікуваний результат проектується спільно із замовником, обов'язково враховуючи його граничні условія.005 Але це означає, що транспрофессіонал повинен бути готовий виконувати функції підприємця і менеджера, а не тільки бути багатостороннім технічним фахівцем, здатним здійснювати трансдисциплінарних синтез знань.

Підкреслимо, що універсалізм (транспрофессіоналізм) має на увазі, перш за все, високий ступінь освоєння чогось одного. Універ-сальний журналіст в основі - фахівець у якій-небудь конкретній професійній області. Тільки це дозволяє швидко освоювати суміжні спеціальності. Ознакомительное і поверхневе всього - знання і НД ¨ - вміння явно недостатньо для професійної роботи. Це перший аргумент на користь тези про те, що універсалізація супроводжується рівнопотужності процесом спеціалізації, а конвергенція рівно-потужності процесом дивергенції. Тому зі створенням конвергентних редакцій поспішати не слід.

Термін конвергенція походить від лат. convergo - «зближаю». Процесуально зближення (взаємопроникнення, взаємодія, погодження тощо) відбувається відразу в декількох площинах (шарах), що відрізняються масштабом протікання процесу в медіа -галузі. На нижньому базовому рівні лежить конвергенція технічних пристроїв (гаджетів), використовуваних журналістами для збору і обробки матеріалу. Далі слід шар конвергенції професіоналізму, оскільки нові дигітальні пристрої не тільки вимагають додаткових компетенцій, а й задають конвергентні формати надання контенту. Конвергентний контент створює передумови для взаємодії і взаємопроникнення вже на рівні компонентів системи ЗМІ (шар конвергенції елементів системи ЗМІ), що в свою чергу обумовлює конвергенцію медіа в цілому (шар конвергенції медіа).

Сьогодні система ЗМІ являє собою зв'язність вже чотирьох компонентів: друк, радіо, телебачення, інтернет. Конвергенція в ній увазі з'єднання і об'єднання в одному виданні різних способів донесення контенту до споживача, тобто поява гіперізданій включають різні комбінації: газета + інтернет, телебачення + газета + інтернет і т.п. Інтернет в цих зв'язках є основним локомотивом конвергентних процесів і одночасно плацдармом на якому вони розгортаються. Подібне з'єднання у взаємодії може досягати синергійного ефекту помножуючого енергії, що входять в подібні альянси компонент ЗМІ, але може нівелювати і вирівнювати засоби вираження до їх непомітності, послаблюючи ступінь впливу на аудиторії.

Все залежить від того наскільки утримуються у своїх рамках текстові (газета і журнал), візуальні (телебачення), аудіальні (радіо) і інтерактивні гіпертекстові (інтернет) формати, і наскільки вміло редакції трансформують контент для різних видів ЗМІ.

Ось чому в тому випадку, якщо газета, наприклад, вирішить створити свою інтернет-версію їй необхідно для неї створити окрему редакцію. Вивішування газети в інтернет як є, та ще в pdf -форматі інтернет -версією газети не є, а навпаки тільки погіршує її становище на медіаринку. Навпаки запуск окремого інтернет-проекту, дозволяє розширити тематику, встановити контакт з читачами, розширити авторський пул, створити віртуальний клуб читачів газети і т.п. В останньому випадку видрукувані на папери літери і вони ж у своїй електричній формі, перегукуючись, будуть підтримувати і посилювати один одного.

Звичайно, все це вимагає плекання нового покоління професіоналів добре знають специфіку входять до мегамедійние конструкції компонент, і, одночасно, здатних до переформатування контенту відповідно до вимог нових медійних платформ. Йдеться зовсім не про копіпейте і рерайті, а про творчу переробці вихідного змісту для різних каналів, так щоб можна було скористатися всіма їх перевагами і сильними сторонами.

Таким чином, і в цьому шарі конвергентні процеси супроводжуються рівнопотужними дивергентними.