Навчальна програма:зміст ,поняття,структура ,принципи побудови ,вимоги до навчальних програм

На основі навчального плану створюють навчальні програми, які розкривають зміст навчального матеріалу з кожного предмета і встановлюють послідовність його вивчення.

Навчальна програма - документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає зміст і обсяг навчального матеріалу з кожної дисципліни, розподіл його за роками, розділами і темами, а також перелік знань, умінь і навичок з кожного навчального предмета.

Будь-яка навчальна програма передбачає такі розділи: 1) пояснювальна записка, в якій відображено цілі навчання;

2) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну;

3) обсяг знань, умінь і навичок з предмета для учнів кожного класу;

4) методичні рекомендації педагогу щодо організування і проведення занять, перелік дидактичних матеріалів;

5) критерії оцінювання знань, умінь і навичок з кожного виду роботи.

Обов'язок учителя - детально ознайомитись із пояснювальною запискою до навчальної програми.

Навчальні програми часто зазнають змін: їх удосконалюють, розвантажують від другорядного і надто складного матеріалу, підвищують їх науковий рівень, забезпечують реалізацію міжпредметних зв'язків.

На сучасному етапі існують різні системи викладу змісту навчального матеріалу - лінійна, спіральна, концентрична, мішана.

Лінійна система - безперервна послідовність матеріалу від простого до складного відповідно до принципів послідовності, систематичності, доступності (нове будується на основі вже відомого і в тісному зв'язку з ним). Лінійний принцип побудови програм дає економічність, оскільки унеможливлює надлишкове дублювання матеріалу.

Спіральна система - неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми.

Концентрична система - повторне вивчення певних розділів, тем для більш глибокого проникнення в сутність явищ та процесів.

Мішана система - комбінація різних систем викладу.

В Україні діють єдині навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю. Навчальні програми розроблено з урахуванням вимог Державного стандарту, типових навчальних планів. Враховано навчальні можливості розумово відсталих учнів, зокрема їх психофізичні, вікові та типологічні особливості. Навчальна програма — державний документ, який визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок з кожного навчального предмету, а також зміст розділів і тем з їхній розподілом за роками навчання. У програмах розкрито не лише зміст знань, умінь і навичок з навчального предмету, але й логіку вивчення основних світоглядних ідей з вказівкою на послідовність розділів, тем, запитань та загальне дозування часу на їх вивчення.

Навчальні програми створюються з усіх предметів, які у типовому навчальному плані визначено для даного освітнього закладу. Вони виконують двояку функцію: інформаційно-методичну та організаційно-планувальну. Інформаційно-методична забезпечує відомості про мету, зміст, загальні напрями корекційно-розвиткового навчання, виховання і розвитку учнів засобами кожного конкретного навчального предмету. Організаційно-планувальна функція полягає у виділенні етапів навчання, визначенні якісних та кількісних характеристик його змісту на кожному етапі, чим забезпечується втілення змісту Державного стандарту з урахуванням специфіки кожного навчального предмету та логіки навчального процесу. Концепція кожної навчальної програми ґрунтується на принципах:

- антропологічному: в центрі уваги - особистість учня, корекція недоліків його психофізичного розвитку;

- збалансованості між вимогами сучасної науки, яку представлено у навчальному предметі, та доступністю навчального матеріалу для засвоєння розумово відсталим учнем;

- взаємозв'язку етичного, естетичного й громадянсько-українознавчого підходів до вивчення навчального матеріалу.

Програма будується з урахуванням дидактичних вимог до змісту освіти - принципів доступності, доцільності, достатності, послідовності, системності, науковості та наступності у навчанні – і розробляється для кожного навчального предмету за роками навчання.

Складові компоненти програм: пояснювальна записка, опис змісту діяльності з даного предмету за розділами і темами, основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року. Побудова програм за єдиною структурою дозволяє забезпечити їхню цілісність та взаємозв'язок.

У пояснювальній записці розкривається статус програми як державного документу, її структура, визначено характеристику навчального предмету, його місце у типовому навчальному плані. Пояснювальна записка розкриває мету та завдання навчання певного предмету з урахуванням його ролі у загальній системі навчально-виховної роботи навчального закладу, вертається увага на роль кожного навчального предмету у забезпеченні корекційно-виховного впливу на учня завдяки опануванню змістом предмету та формуванню загальнонавчальних і спеціальних умінь та навичок, способів діяльності. У пояснювальній записці показано зв'язок предмету з іншими предметами, класними і позакласними заходами, вказано послідовність вивчення матеріалу, особливості методів та організаційних форм навчання. Повнота засвоєння знань, умінь і навичок, поданих у програмі, виступає одним з критеріїв успішності її засвоєння.

Оскільки для кожної науки властива певна послідовність розподілу матеріалу, програма предмету відбиває логіку науки, відповідаючи при цьому психофізичним та віковим особливостям учнів певного року навчання. Ігнорування цієї вимоги призводить до перевантаження програм недоступним учням навчальним матеріалом.

Розроблена згідно вимог Державного освітнього стандарту, програма подається в таблицях, у яких відображено нумерацію розділів і тем програми, орієнтовну кількість годин на вивчення розділу чи теми, співвідношення яких учитель може змінювати в залежності від стану підготовки учнів кожного класу до сприймання і засвоєння обов'язкового для вивчення навчального матеріалу, зміст навчального матеріалу, уміння й навички, способи діяльності, якими мають оволодіти учні (навчальні досягнення учнів) та прогнозовані результати корекційно-розвиткової роботи.

У колонці "Зміст навчального матеріалу" подано відповідний Державному стандарту освіти зміст, обов'язковий для вивчення з урахуванням вимог диференційованого навчання до пізнавальних можливостей учнів, їх інтелектуального розвитку. У змісті розкрито рівень знань, умінь, навичок, способів діяльності, які формуються в учня з кожного навчального предмету. Зміст освіти відображається в єдності з процесом навчання, тобто вказується, що, у якій послідовності та як має вивчатися. Поданий зміст враховує недостатньо сформовану у розумово відсталих учнів здатність до аналітичного засвоєння інформації внаслідок порушення логічного мислення. Тому для всіх класів виділено теми, що вимагають порівняння, співставлення подібних понять, предметів, явищ, визначення спільного і відмінного. Матеріал у різних розділах програми групується так, щоб учні навчилися розрізняти предмети, поняття, явища. Паралельно пропонується вивчення подібних тем.

Звертається увага й на те, щоб поряд з аналітичною функцією пізнавальної діяльності у розумово відсталих дітей розвивалася і здатність до узагальнень на рівні уявлень, понять, закономірностей (систематизуючи функцію мислення).

Матеріал програм з будь-якого предмету практично спрямований, щоб забезпечити можливість використання його учнями як на уроках, так і у повсякденному житті.

З огляду нате, що розумово відсталі учні здобувають не цензову освіту і у переважній більшості після закінчення навчального закладу ніде освіту не продовжують, їм подається логічно завершений обсяг знань та умінь.

У колонці "Навчальні досягнення учнів" визначено орієнтовні вимоги до знань та умінь учнів з конкретних розділів і тем кожного предмету, які позначаються словами: "знає," "уміє", "використовує", "має уявлення", "розуміє", "виконує", "наводить приклади", "виконує за зразком", "виконує з допомогою учителя", "виконує за наслідуванням", "виконує самостійно". їх сформульовано на основі розроблених вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів з кожного предмету. Контрольні функції програми дають учителю можливість визначити, що учні повинні знати й уміти після опрацювання певного матеріалу, визначити об'єкт контролю з кожної теми, з'ясувати, що нового у вимогах додається кожного року.

Важливий компонент структури навчальних програм – корекційно-розвитковий напрям, конкретний зміст якого подано у колонці "Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати". У ній згідно вимог Державного стандарту освіти відображено матеріал корекційно-розвиткових ліній з кожного предмету, який спрямований на корекцію пізнавальної та особистісної сфер, мовленнєвої діяльності учнів. Враховуючи конкретний матеріал змісту навчальних програм різних предметів, у колонці подано бажані результати особистісного розвитку кожного учня за напрямами корекційно-розвиткової роботи: "Пізнавальні психічні процеси", "Мовленнєвий розвиток", "Особистісний розвиток".

Напрям "Пізнавальні психічні процеси" відображає результати роботи учителя щодо корекції та формування пізнавальних психічних процесів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви) у кожного школяра. У напрямі Мовленнєвий розвиток" відображено зміни, яких має досягти учень у мовленнєвому розвиткові завдяки цілеспрямованій корекційно-розвитковій роботі учителя в цьому напрямку. Результати сформованості у школяра позитивних особистісних рис, як наслідок корекційно-виховної роботи учителя, подано у колонці "Особистісний розвиток".

У кінці програми для кожного класу подано диференційовані вимоги до знань, умінь і навичок учнів, якими вони повинні володіти на кінець навчального року. "Знати" означає наявність необхідних для засвоєння і відтворення кожним учнем знань, "уміти" - передбачає володіння конкретними уміннями й навичками з кожного навчального предмету: уміння аналізувати, порівнювати, розрізняти, наводити приклади, визначати ознаки тощо; "використовувати" - самостійно використовувати як у навчальному процесі, так і у щоденному житті. Названі компоненти сформовані на основі розроблених вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмету і визначені в цілому з урахуванням достатнього рівня. У зв'язку з цим вони можуть зростати, якщо учень спроможний досягти вищого рівня у навчанні та знижуватися до середнього або початкового рівнів засвоєння.