Інженерне устаткування будинку

Конструктивна частина

У запроектованому будинку передбачається комбінована конструктивна схема з несучими зовнішніми та внутрішніми стінами.

Схема представляє собою відносно просте планування. Сходи мають природне освітлення через вікно.

3.4.1 Конструктивна схема будинку

У запроектованому будинку передбачається конструктивна схема з несучими зовнішніми та внутрішніми стінами – безкаркасна схема. Це є схема змішаного типу – тобто продольні та поперечні стіни є несучими.

Зовнішні та внутрішні стіни сприймають навантаження від залізобетонних плит перекриття.
Все навантаження сприймає стрічковий бетонний фундамент, розташування якого залежить від розташування та напряму повздовжніх і поперечних

несучих стін. Без підвального приміщення.

Об’ємна жорсткість будинку забезпечується конструкцією, що є достатньо стійкою для горизонтальних навантажень будь – якого напрямку.

Використовується бітумна гідроізоляція та теплоізоляція. На даху в якості захисного шару застосували рулонні бітумні матеріали.

3.4.2Фундаменти

Фундаменти - нижня підземна частина будівлі, яка сприймає на себе всі навантаження від стін та передає його на ґрунт.

Фундамент є однією з найвідповідальніших частин будинку, оскільки від нього залежить міцність, довговічність та стійкість всього будинку.

Фундаменти накладаються на пильно вирівняний ґрунт та непорушно закріпляються на ньомуУкладання арматури виконують безпосереднь перед початком заливки бетону в опалубку. Перетин арматури складає 12 мм – мінімальнео допустиме значення, згідно СНІПу.Товщина стрічки фундаменту залежать від товщині стіни та від навантажень на цю стіну. Ширина фундаменту під зовнішні стіни 700 мм.

Глибина залягання фундаментів від нульової відмітки підлоги не однакова. Фундаменти під внутрішніми стінами мають меншу глибину залягання, тому що не ураховується глибина промерзання ґрунтів. Глибина залягання фундаменту під зовнішні стіни становить 1800 мм, а внутрішні – 1200 мм.

3.4.3 Стіни

Кам’яні стіни малоповерхових будинків виконують несучу та теплозахисну функції. Стійкість кам’яної стіни залежить від співвідношення її товщини, довжини і висоти. Міцність стіни залежить від міцності станового матеріалу. Тому що навантаження в малоповерховому будинку невеликі, товщину стіни визначають не розрахунком, а конструктивними вимогами.

По функціональному значенню стіни поділяють на зовнішні та внутрішні.

Проектом передбачено несучі зовнішні та внутрішні стіні (640, 380, 250 мм), які приймають навантаження від власної ваги та ваги вище укладених конструкцій та передають її на фундаменти.

Внутрішні стіни взводять за допомогою сполошної кладки з послідуючим оштукатуренням поверхні стін.

Стіни з цегли укладають горизонтальними рядами на цементно-вапняному розчині з перев’язкою вертикальних швів.

Ізоляція від крапельної вологості робиться з двох сторін горизонтальним шаром над рівнем відмостки та вертикальним шаром по стінам, взаємодіючих з ґрунтом. Вона робиться гарячим бітумом за 2 рази.

Найбільш заволожена частина будинку розташована у нижній частині стіни по зовнішньому периметру – цоколь. Виконується з відбірного, атмосферостійкого та морозостійкого матеріалу – природного каменю.

Воду відводять за допомогою відмостки, яка виконується у вигляді бетонної підготовки з цементним покриттям. Схил відмостки 1-3%, її ширина дорівнює 1000 мм

3.4.5 Перекриття

Перекриття – це горизонтальні огородження,що поділяють внутрішній простір будівлі на суміжні поверхи. Перекриття отримують навантаження від меблів,людей та предметів та передають навантаження на стіни.

Перекриття складенні з круглопустотних плит перекриття – шириною: 1,0 м;1,2 м; 1,5 м, товщиною 220 мм, плити опираються на стіни та балки на 190 мм, що відповідають умовам міцності, анкеруються вони через одну трьома видами анкерів з відступом від краю плит приблизно на 250 мм. Анкерування забезпечує добру єдність плит з стінами та між собою, створюючи єдну систему опору зовнішнім навантаженням та внутрішнім на будинок. Плити маюмь закладні деталі – «вушка» -для монтажу та анкетування їх у стіну. діаметр пустот 120 мм

 

Плита	Кількість
ПП-54-10
ПП-54-12
ПП-54-15
ПП-48-10
ПП-48-12
ПП-48-15

 

3.4.6 Перегородки

Перегородки – вертикальна огороджуючи конструкція,що відділяє одне поміщення від іншого,суміжно з ним. Перегородки опираються безпосередньо на міжповерхове перекриття,і цим відрізняються від внутрішніх стін, які опираються на фундамент. Перегородки встановлюють після зведення несучих стін. У будинку є один тип перегородок товщиною 120мм,з цегли.

Перегородки в ½ цегли армують стержнями з діаметром 6 мм через 6 рядів кладки по висоті. Перегородки в ¼ цегли застосовують для невеликих приміщень і армують у вертикальному та горизонтальному напрямках полосовою сталлю 25×15 мм чи стержнями, діаметром 6 мм.

Цегляні перегородки при рельєфному заповненні швів розчином, з’являються звукоізоляційними, вологостійкими та достатньо міцним огородженням.

 

3.4.7 Сходи

Сходи забезпечують зв’язок поверхів. Сходи по з / б косоурам. З лівого боку сходового маршу влаштовано дерев’яні і огородження з поручнями висотою 950мм. Східці шириною 300мм, висотою - 150 мм.ширина маршу 1000 мм. Загальна кількість сходинок - 20. передбачено зазор між двома маршами для протипожежного рукава -100 мм. Сходи виконані з дерева.

На вході в будинок використовуються вхідні сходи. Вхідна тераса має відмітку -0.650. Кількість сходинок 4. Висота східця 150, проступь 300. Сходи бетонні.

3.4.8 Дах

Покриття – несуча огороджуючи конструкція верхньої частини будівлі, що сприймає навантаження від особистоі ваги та ваги покрівлі, та тимчасове від снігового покрову, вітряного тиску та інших експлуатаційних навантажень, особливо при ремонті.

Несучі конструкції скатних кровель складаються з крокв, коньків, мауерлатів, кобилок, обрещіток.

Крокви розташовані на відстані 800 чи 1000 мм. Кроква розміром 150×50 мм.

Маурлати розміром 140×140 мм,мають гідроізольований шар толю, антисептовані.

Кобилки -100×50 мм, виступають за зовнішню поверхню стін на 800 мм, вони обшиваються дошками покритими захисною плівкою з фарбию.

Усі крокви через одну анкерять крученим дротом, складним у два рази та діаметром 2 мм, та єршами до стіни.

3.4.9 Покрівля

Покрівля захищає будинок від атмосферних опадів, вона повинна бути водо відштовхуюча, вологостійка, морозостійка, стійка до дії сонячної радіації та достатньо міцною. Матеріал покрівлі у даному випадку - Єврорубероїд - це сучасний покрівельний та гідроізоляційний самоклейкий матеріал, який виготовляється шляхом двостороннього нанесення на негниючу основу (склотканина, склохолст, поліестер) модифікованого бітуму з подальшим покриттям подрібненими фракціями кремнієвого піску і поліетиленовою плівкою.

 

3.4.10 Столярні вироби

Вікно-це огороджуючи конструкція,що служить для сполучення приміщення з зовнішнім простором для освітлення та провітрювання приміщень. Віконні пройоми виконують в зовнішніх цегляних стінах. Вікна встановлюють з урахуванням чверті (120×65 мм).

У запроектованому житловому будинку використовуються металопластикові вікна всього їх у будинку 18.

Вікна виконані по всьому периметру будинку, що дозволяє на протязі цілого дня інсолювати всі приміщення будівлі.

Двері - огороджуючи конструкція,що служить для сполучення приміщень. Дверний блок складається з нерухомої частини - дверної коробки,та рухомої частини – дверного полотна. Кількість полотен може буди 1 або 2, різної ширини.

В передбаченому проектом будинку присутні однопольні двері. Висота дверей 2200 мм, а ширина 700 – 1000 мм. Та двопольні. Їх висота 2200 мм,а ширина 1600.

Дверне полотнище зовнішніх дверей – глухий дверний отвір 1000 мм. Дверна коробка представляє собою раму.Дверні обв’язки коробки виконують з чвертю для навісу полотна та притвору полотна розміром 120×65 мм.

Замки, дверні ручки знаходяться на відстані 900 мм від рівня чистої підлоги.

Зазори між стіною та дверима конопатять паклею чи пружними прокладками, які забезпечують теплоізоляцію стика, непродуваємість та можливість деформації будинку. Ззовні зазори штукатурять.

3.4.11 Перемички.

Перемичками перекривають отвори у будинку. Перемички сприймають навантаження від вищерозміщених конструкцій,цеглової кладки, перекриття та передають її на простінки.

За проектом передбачено перемички збірні залізобетоні по три (або чотири) одиниці над проємом.
Розміри: 1) 120×140 мм;

2) 120×140 мм;

3) 220×20 мм
З просвітом між ними – 10 мм для теплоізоляції.

3.4.12 Підлоги

Підлога є таким елементом будинку, який при експлуатації витримує постійні й інтенсивні механічні навантаження.

Підлогу установлюють безпосередньо по грунту. Чистий грунт роблять на цементному слої, матеріали та товщина якого залежить від типу підлоги та характеру навантаження на нього.

Підлога повинна: мати гарний опір механічним діям, малим темплозасвоєнням, легко прибиратися та ремонтуватися, бути неслизькою, безшумною, вологостійкою,водонепроникною и т.д.

Конструкція підлоги складається з багатьох шарів: чиста підлога, промарок, стяжка, основа підлоги, підстілаючий шар,гідроізоляція,теплозахисний шар, звукоізоляційний шар.

В залежності від значення поширення застосовують різноманітні види підлоги: паркетні – в вітальні, лінолеум у гардеробній, ламінат у спальні та кабінеті,кахель санвузлах.

3.5 Зовнішнє та внутрішнє оздоблення будівлі

3.5.1 Зовнішнє оздоблення будівлі.

Зовнішнє оздоблення фасадів виконує не лише декоративну функцію, хоча і це має дуже важливе значення. В більшості випадків зовнішнє оздоблення дому має чисто утилітарне призначення, а саме — захищає тримальну конструкцію будівлі від несприятливих зовнішніх дій, зокрема, від:

підвищеної вологості при атмосферних осіданнях; перегрівання; дії ультрафіолетового випромінювання; проникнення на тримальні стіни плісняви, грибка та інших шкідливих факторів.

Завершальна стадія будівництва заміського будинку – обробка його фасаду. На сьогоднішній день існує дві основні технології облицювання фасадів: мокра і навісна. У разі мокрої обробки облицювальні матеріали наносяться на стіну за допомогою розчинів. До «мокрим» технологій відноситься – штукатурка, облицювання плитами, під камінь, а також обробка стін фасадною цеглиною.

Технологія нанесення штукатурки передбачає попереднє пристрій обрешітки по всій поверхні стіни. Це необхідно, оскільки робочі розчини наносяться у вологому стані, тому при відсутності додаткового каркаса вода буде вбиратися в стіни будинку. Крім того, часто використовується армуюча сітка, призначення якої – запобігти відшаровування штукатурки.

В данному проекті це молочного кольору штукатурка.

Облицювання стін фасадною цеглиною або під камінь дозволяє істотно поліпшити теплозберігаючі властивості будинку і захистити поверхню основних стін від вологи, завдяки підвищеній вологовідштовхуючим здібності і морозостійкість цегли.. Висота цоколя 500 мм.

Також використали для посилення виразності дерев’яні рейки по периметру будинку.

Темно –малиновий колір даху підкреслює його неповторність.

3.5.2 Внутрішнє оздоблення

Вітальня - це кімната, де проводяться всі сімейні свята, де приймають гостей.

Оформлення вітальні - справа непроста. Якщо спальня, кабінет або дитяча найчастіше відбивають смаки хазяїнів і обладнані так, щоб зручно було тільки тим, хто ними користується, то вітальня - кімната, де збираються самі різні люди, зі своїми смаками і пристрастями, яким проте повинно бути там комфортно і затишно. Там запроектовано камін.

На 2 поверсі,у особистій зоні, використовується ламінат. У спальнях лежить ковролін.

Інженерне устаткування будинку.

Для зручності і підвищення комфорту проживання вдосконалюється інженерне обладнання будинків. В сучасному будівництві житлові будинки обладнуються необхідними системами і установками: центральним опаленням, холодним та гарячим водопостачанням, каналізацією, газопостачанням, вентиляцією. Інженерні комунікації у вигляді трубопроводів підводяться до будинку під землею.

3.6.1 Опалення, вентиляція, газифікація

Опалення - устаткування для опалення при центральному опаленні складається з радіаторів. В даному проекті опалювання місцеве.

Вентиляція - природна вентиляція через витяжки, приток через квартирки, та дверей. також в будинку передбачене на організована вентиляція за допомогою вентиляційних каналів,розташованих у санітарних вузлах та димохід, розташований у кухні та вітальні.

Канальна витяжка через кухню та санвузол.

В даному будинку передбачено централізоване газозабеспечення.

3.6.2 Водопровід, каналізація, водовідвід з даху

Внутрішній водопровід представляє собою систему інженерних обладнань та труб, приладів установок та арматур, призначеному для подачі води від зовнішньої системи водопостачання, споживачеві в середині будинку.

У запроектованому будинку водопостачання - централізоване. Водопроводи проведені в приміщення до санвузлів та кухні.

Внутрішня каналізація - система інженерного відводу стічних вод, від приймачів в зовнішній мережі водовідводу. В будинку, що будується в каналізаційних районах і обладнаних господарсько-питними водопроводами, застосовують побутову каналізацію, по якій відводяться господарські та стічні води від санітарних приладів: ванн, унітазів, умивальників, мийок тощо у міську мережу.

У запроектованому будинку система каналізації – місцеві.

Одним з найважливіших умов для забезпечення побутових та санітарно - гігієнічних потреб людини є гаряче водопостачання в житлових будинках. Гаряче водопостачання: гаряча вода подається до тих же приладів, що і в мережу внутрішнього холодного господарсько-питного водопостачання (крім зливних бочків).

Для зовнішнього організованого водовідводу з даху по його периметру влаштовуються підвісні жолоби, що направляють опади до воронок водостічних труб. Щоб забезпечити ефективне відведення води з даху, водостічна система повинна відповідати цілому ряду вимог, головні з яких – механічна міцність, стійкість до корозії, герметичність стиків.

3.6.3 Електроустаткування і слабострумні пристрої.

Електропостачання здійснюється від зовнішньої мережі, напруга 220В

Слабострумні пристрої: телефон, інтернет, кабельне телебачення, системи протипожежного захисту і охоронна система сигналізації.

3.7 Протипожежні заходи.

Цей будинок має другу ступінь вогнестійкості. Рівень вогнестійкості – будівлі з конструкціями виконаними залізобетонних перекриттів(1година) та кам’яних стін(2.5 годин).

Пожежна небезпека у відповідності з ГОСТ 12.1.033 - 81, характеризує такий стан об’єкту при якому з нормативною імовірністю повинна бути виключна можливість виникнення та поширення пожежі, вплив на людей життєво-небезпечних факторів, а також забезпечений захист матеріальних цінностей від пошкодження вогнем.

Вибір засобів гасіння пожежі залежить від її стадії, особливостей горіння та масштабу горіння. Існує два засоби гасіння пожежі: фізичний та хімічний - досягають зменшення кількості виділеного тепла, температури горіння, забезпечення припинення пожежі.

Для евакуації служать сходи будинку, головний вихід, та додаткові виходи через кухню, та бойлерну. Система опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря повинні розміщуватися так, щоб не збільшувати пожежну небезпеку для людей, які знаходяться в будинку, та не сприяти поширенню пожежі по повітревідводам.

Пристрої протипожежної сигналізації передбачають у кухні.

Енергозбереження

Енергозберігаючий ефект заснований на тому, що світло включається автоматично, саме коли воно потрібне. Вимикач має оптичний датчик і мікрофон. Вдень, при високому рівні освітленості, освітлення відключено. При настанні сутінків відбувається активація мікрофона. Якщо в радіусі до 5 м виникає шум (наприклад, кроки чи звук дверей), світло автоматично включається і горить, поки людина знаходиться в приміщенні.

Зрозуміло, такі системи освітлення були б не повними без використання

 

енергозберігаючих ламп: компактні лампи зі стандартними цоколями. Економія електроенергії із застосуванням таких ламп досягає 80%, не кажучи вже про те, що в порівнянні зі звичайними лампами їх час життя у багато разів більше.

Енергозберігаючі технології дозволяють вирішити відразу кілька завдань: зекономити значну частину енергоресурсів, підвищити ефективність виробництва і зменшити навантаження на навколишнє середовище.

3.9 Список літератури.

1. Ф.А. Благовещенский, Е.Ф. Букина «Архітектурні конструкції».

2. Довідник з інженерно- будівельному кресленню.Рускевич Н.О.,Ткач Д.І. «будівельник», 1989

3. И.А.Шерешевский «Жилые здания».

4. М.В. Лисициан «Архітектурне проектування», «Технология строительного производства».

5. М.И. Тосунова «Курсове і дипломне архітектурне проектування».

6. ДБН