Транзитна торгівля.Основні види

Головна специфіка-стороною угоди виступає Держава, основною вимогою якої є нейтральне пакування товару.Осн.втдт1.Проста транзитна торгівля (коли товар поступає на митну територію країни-транзиту, деякий час зберігається там, а потім відправляє до країни призначення.), 2.Складна транзитна торгівля(коли товар, що знаходиться на мит ній території країни транзиту не тільки зберігається, але й піддається обробці, пересортуванню. Перепакуванню, зміні дизайну.(Використовують країни Бл.Сходу, Украєна)).

 

· Загальна структура і функції митного тарифу.

Миттний тариф- в залежності від правового забеспечення, може розглядатися,як:

Ø Інструмент торгівельної пол-ки дер-ви(елеиент державного регул внур ринку).

13. Стягування ставок митних податей з товарів які переміщуються через за митний кордон.

14. Контрольна ставка митних податей які підлягають спалті при ввозі або ввивозі товару.

Також митний тариф складаеться з:

1. Системи товарної класифікації

2. Структури тарифу

3. Методики визначення країни походження товару.

4. Видів митних податей.

· Види та роль митних податей.

Митні податі бувають 3-х видів:

- Адвалерні(нарховауються у % в залежності від вартості товару).Застосовуються в основному при обкладанні товарів які мають різні якісні х-ки в межах однієї товарної групи.Позитивною стор є те що вони підтримують ріевнь захисту внутр ринку не залежно від коливаня ціни товару.А негативною стороною є те що пердбачають необхідність митної оцінки товару яка може носити суб”ективний х-р.

- Специфічні(нарах у встанов розмірі за один об”єм або штуку товару). Застосов до стандартніх товарів. Перевагою є те що вони прості в упрвлінні і незалишають місця для зловживання. Проте рівень митного захисту за допомогою спец податей залежить від коливання ціни на товар. У випадку коли І-ні ціни підвищ рівень захисту нац виробника падає, а коли Е-ні ціни підвищ – рівень захисту нац виробника підвищуеться.

- Змішані (поєднання адвалерної та специфічної податі).

- Альтернативні (передбачають право вибору).

· Види та роль митних податей.

· Методичні засади визначення країни походження товару.

Існує декілька підходів визначення країни походження товару:

Крайною поход товару є крайна, митні органи якої поставили останні маркування.

Крайною поход товару є крайна, де товари були повністю виробленні і достатньо перобленні.(Переобка вважаеться достат якщо товари декларують класифікацію за іншою тарифною позицією, а також якщо у вартості декларуеимх товарів, частка доданої вартості складає не меньше ніж 50%.).

 

 

· Головні завдання та типізація митних податків.

Гол завдання: зрівняти внутрішню ціну на товар з ціною зовнішнього ринку.

(Наприклад, в Укр з лютого 1993р. діе Единий таможений тариф, явлеє собою свод ставок податей, нарахомуємих при І-ті товару із-за кордону на митну терит Укр.В тарифі ставки податі визначення у % від митної вартості товару. Податі підлягаючі виплаті, розраховуються митними органами по ставці тарифа, діючим на день подачі митної декларації. Нарахування податей на товари відбуавється на базі їх митної вартості, яка є ціною товара, яка є фактично уплаченою чи підлягає сплаті до моменту претину митного кордону України.

 

 

· Сутнісна характеристика внутрішнього або національного оподаткування імпортних товарів.

Рассмотрим механизм действия импортных пошлин. Если страна А открыла свои таможенные границы и мировая цена на товар ниже цены внутренней, то внутр цены будут падать, а производство товара сократится, а потребление возрастет и потребление будет рости за счет импорта. Защищая интересы национ производителей товара, правительство вводит импортную пошлину, в следствии чего растут цены на иностранную продукцию и национ производители считаю возмохным и выгодным для себя поднять цену на идентичную продукцию. В связи с ростом цен сокращается импорт товара это приводит к увелечение внутреннего производства, но сокращения внутреннего потребления.

Таким оброзом в резул импортной пошлины = потребители платят большую цену (не выгодно), производители увеличивают цену (выгодно), выиграш правительства= произведению ставки пошлины на объем импорта после введения этого тарифа. В целом имеет место роста благосостояния старны.

 

 

· Кількісні обмеження та їх структура.

Кількісні обмеження – це пряма аміністративна форма держ регулювання зовнішньо-торгівельного обігу.

Кіл обмеж підвищують ціни І-них тарифів і таким чином спричиняють скорочення їх позик в т.ч. головною метою кіл-х обмежень є захист позицій нац виробника а інших випадках коли інші торгівельно-політичні інструменти виявляються не досить ефективними.

 

 

· Видова структура ліцензій.

Квоты обычно распределяются на основе лицензий, которые представляют собой в данном случаи разрешение на экспорт или импорт. Они выдаются государство через специальные уполномоченные ведомства на проведения внешнеторговых операций с включенными в соответствующие списки товарами.

Основными видами лицензий являются

2) Автоматическая или генеральная лицензия по которой разрешается безпрепятственый ввоз или вывоз товара, включенного в соответствующий список, в течении определенного периода.

3) Неавтоматическая или разовая, лицензия по которой разрешается импорт либо экпорт определенного товара с указанием его количества, стоимости, страны происхождения или назначения, а в ряду случаев и таможенного пункта, через который должен быть осуществлен экспорт или импорт.

 

 

· Міжнародне квотування товарних потоків.

Под квотами (контингентами) понимают ограничения в стоимостном или физическом выражении, вводимые на импорт или экспорт товара в определенный период. В случаи установления квоты имеет место эмбарго, т.е. запрет на импорт или экспорт.

Импортная квота ограничивает ввоз товара. Но местное производство и импорт не удовлетворяли местный спрос при мировой цене т.обр. цена ростет на товар а спрос по новой цене потребителей падает, но удовлетворяет месных производителей + импортируемый товар в рамках этой квоты. Т. орб. Введение квоты на импорт и влияние ее на благосостояние страны = введению импортной пошлины.

При экспорте квоты применяются редко, только в случаи острого дефицита продукции в стране и для достижения политических целей. Импортные квоты – защита нац производства от иностран конкуренции, сокращение безработицы, улучшение платежного баланса, контроль за движением товара.

Одна из разновидностей квот – соглашение о добровольном ограничении экспорта, которые распотраняются на продукцию находящуюся в кризисном положении. «Добровольность» в этом случаи относительна так как это соглашение подписывают под нажимом импортеров.

Другая разновидность квот – тарифные квоты в пределах установленных квот товары импортируются без взимания таможенных пошлин, при импорте свыше данного лимита взимаются высокие пошлины.

 

· Порівняльна характеристика квот та контингентів.

Под квотами (контингентами) понимают ограничения в стоимостном или физическом выражении, вводимые на импорт или экспорт товара в определенный период. В случаи установления квоты имеет место эмбарго, т.е. запрет на импорт или экспорт.

73.Добровільні експортні обмеження та їх ек. функція. ДЕО є одним із елементів кільк. обмежень.ДЕО пропонуються кр. експортера або в односторонньому порядку або встанов. Угодою між експортером та імпортером. ДЕО можуть здійсн. Шляхом зниження темпів приросту експорту або шляхом збільшенн експортних цін, що приводять до скорочення постачання. ДЕО вводяться на кордоні кр. експортера. Якщо імпорт в кр. в результаті угоди з торг. Партнером про ДЕО склад розмір Q, внутр. ціна збільш., попит зменьш., пропозиція з боку вітчизняного виробника збільш. Проте держава замість того, щоб одержати приб. від митних податей або реал квот віддає частину свого виграшу заруб.екс-м.(c+d) Крім того навіть після введення ДЕО держава зберігає тарифне регулювання, оскільки імпорт скорочується,приб від імпорт. тарифу склад розмір f+q.

 

Q

P

Sd+Q

b c d

Дd

 

Q

S0 S1 D1 D0

 

 

7 4.Світова практика застосування технічних бар’єрів. Техн. бар. охоплюють велику групу нетариф. обмежень, які є наслідком встановлених в кр. промисл. стандартів системи вимірювання та інспекції якості, санітарно-ветир. умовами, правилами пакування та маркування тов. З точки зору юр. природи ТБ існують у різних формах:

· у вигляді відпов. законодавчих актів, які мають універсальний хар-р і застосов. до даного товару вцілому.

· у вигляді нормат. актів в межах діючого митного законодавства.

· у вигляді міжн. стандартів,норм, правил.

ТБ передбач. викор-ня заборон, обов’язкову інспекцію, спец. дозволів інспекцій під-в постачальників. Обов’язкова інспекція товарів-традиційно викор. до тов., які можуть створити певну проблематичність та зогрозу довкіллю, здоровю,тварині,людині.Спец. дозвіл на ввезення передбач., що ввезення деяких тов. може бути дозволено за умов, якщо подібна операція підтвержується подібнимиорганами кр-імпортера. Інспекц. Під-в-постачальників передбач.

 

75. Міжнародне адміністрування торгівлі- його осн. типи та завдання. Міжн. адміністр. торгівлі- це сукуп. інструментів регул-ня міжн. торгівлі, які пов’язані з особливостями зовн.-торг. діловодства. Згідно з міжн. практикою ЗТО може обслуговуватися двома типами документів: транспортні татоваросупроводжувальні. До адмін. Формальностей належать консульські формальності, які вимагають, щоб деякі відомості були підтверджені консулом країни- призначення товару.

 

76. Доцільність,ек. функція експертного правового регулювання. Експертне правове регул-ня – це сукуп. регуляторів зовн.-торг. відносин, які виникають як захисний спосіб від надзвичайних ситуацій чи непередбачених обставин. Основ. елементами експертногоправового регул-ня є:1. методи силового тиску 2. Антидемпінгові процедури (етапи). До методів силового тиску належать: ембарго, екон. байкоти, екон. блокада. Екон. суть екстреного правового регул-ня можно розглянути на прикладі ембарго. Його суть хар-ся тим, що його вик-ня приносить шкоду як країні, що ініціює його, так і кр. проти якоі воно викор-ся. Лище для третіх кр, які не приєднюються до ембарго виникає додаткова вигідність. Прикладом ембарго є екон. санкції. Ек. байкоти- це повна або часткова відмова від юридичних зв’язків з державами або групами держав. Метою ек. блокади є підірвання ек. місць країни.

 

77. Порівняння ефективності застосування ек. блокади та ембарго. С уть ембарго хар-ся тим, що його вик-ня приносить шкоду як країні, що ініціює його, так і кр. проти якоі воно викор-ся. Лище для третіх кр, які не приєднюються до ембарго виникає додаткова вигідність. Метою ек. блокади є підірвання ек. міць країни. Отже, ек. блокада є досить негативним явищем і має негативні наслідки для краіни. Вона є також найменш ефективною для країн і застосовується лише в окремих випадках.

 

78. Світова практика застосування антидемпінгового розслідування. Демпінг у світовій практиці заборонен як міжн. правилами ВТО, так і національними законами багатьох краін, які дозволяють проводити антидемпінгові мита у випадку демпінгу. Зрозуміло,що великі труднощі виникають при визначенні справедливого рівня цін на той чи інший товар. Для цього проводяться антидемпінгові розслідування, які порівнюють можливі демпінгові ціни з цінами на даний товар чи аналогічний йому товар, який знаходився в минулому періоді в крїні, де проводиться демпінг, чи на ринках третіх країн. Вагомим доведенням демпінгу є продаж товаів за цінами нижчими за іздержки вир-ва. За результатами розслідування, якщо факт демпінгу доведен, країни взмозі вводити односторонні торгові обмеження у вигляді антидемпінгового мита.

 

79. Види і причини демпінгу. Демпінг буває прямий та зворотній. Прямий- це продаж на зовн. Ринку товарів по ціні нижче, ніж на внутр. ринку. Зворотній демпінг- це купівля зарубіжним покупцем товарів за ціною вищчою, ніж сплачують внутрішні покупці. Також демпінг буває:

· одиничний- дискридитація ціни виробником внаслідок раптового вир-ва надлишків товару

· грабіжницький- “недобросовісна конкуренція” – умісний продаж товару на зовн. Ринку за зниженою ціною з метою усунення конкурентів і з подальшим підвищенням ціни.

· тимчасовий це середній стан між тимчасовим та грабіжницьким.

Також демпінг буває:

· самостійний- продаж товарів на зовн. ринку за зниж. ціною за рахунок власних ресурсів експортерів.

· субсидеційний- продаж на на зовн. ринку товару за зниж. ціною за рахунок державних експортних субсидій.

· Валютний-продаж на зовн. ринку тов. за зниж. ціною за рахунок застосування спец. знижених валютних курсів.

81. Екон. основа та наслідки застосування демпінгу. Демпінг це метод фін-ї нетарифної торгової політики, який заключ. у просуванні

 

[AE1]