В чому, на вашу думку, полягала трагедія українців у Першій світовій війні?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Відповідаючи на питання слід висвітлити інформацію про участь українців у Першій світовій війні, плани ворогуючих сторін щодо українських земель, вплив війни на активізацію національно-визвольного руху та його розкол. У висновку слід висловити власну думку з даного питання.

Трагедією для українського народу була Перша світова війна, яка не лише завдала величезних людських і матеріальних втрат, а й розколола україн­ське суспільство, українські політичні сили.

Світова війна велася між Троїстим, згодом Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція).

У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія, США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

Характеризуючи становище України під час війни, необхідно виділити такі обставини:

Західна і Наддніпрянська Україна опинилися по різні боки фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до протилеж­них блоків. Українці, мобілізовані в армії цих країн, вимушені були битися один проти одного. У російській армії нараховувалося 3,5 млн. українців, в австрійській — 250 тис.

Війна розколола українські політичні сили і цим ослабила Український рух.

У ставленні до війни українські партії зайняли різні позиції.

Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угор­щини і Німеччини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі пораз­ки Росії держави-переможці допоможуть українцям створити само­стійну державу.

Уже в перший день війни — 1 серпня 1914 р. — вони об’єдналися в Головну Українську Раду (ГУР) з метою мобілізувати сили укра­їнців для війни з Росією. На заклик ГУР 6 серпня 1914 р. із добро­вольців — молодих вихованців організацій “Сокіл”, “Січ”, “Пласт” - був сформований легіон Українських Січових Стрільців чисельністю 2,5 тис. осіб. Полк УСС було визнано найстійкішим в австрійській армії. Після війни він брав активну участь в українській національно- демократичній революції 1917-1920 рр.

Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неодно­значно:

Ø більшість українських партій, у т.ч. частина УСДРП на чолі з С.Петлюрою, керівництво ТУП підтримали Росію у війні;

Ø частина ТУП (його Київська рада) пропонувала українцям до­тримуватися у війні нейтралітету;

Ø частина УСДРП на чолі з В.Винниченком засудила війну і виступила за поразку Росії;

Ø найбільш вороже налаштовані щодо Росії соціалісти (УСДРП, “Спілка”) емігрували до Західної України і створили у Львові 4 серп­ня 1914 р. Союз Визволення України — СВУ. Серед них - В.Дорошенко, Д.Донцов, М.Меленевський, М.Залізняк, А.Жук. Своєю метою СВУ проголосив утворення самостійної української держави і для її досягнення вирішила співробітничати з Німеччи­ною та Австрією проти Росії.

У роки війни значна частина України перетворилася на райони запеклих бойових дій (Галичина, Закарпаття, Буковина, Поділля, Волинь). Територія кілька разів переходила із рук у руки. Це при­звело до значних жертв серед мирного населення, занепаду промис­ловості, сільського господарства, зубожіння народу. Протягом 1914-1917 рр. в Україні закрилося більше 1400 підприємств, посівні площі зменшилися на 1,9 млн. десятин.

Держави, в інтересах яких проливали свою кров українці, мали агресивні плани щодо України, ігнорували українські національні інтереси, прагнули використати воєнне становище, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців.

Плани сторін щодо України:

Ø Австро-Угорщина мала намір приєднати до своїх володінь Во­линь і Поділля.

Ø Німеччина прагнула створити у ході війни Пангерманський союз, включивши до нього і Україну.

Ø Росія планувала приєднати до імперії Західну Україну.

Політика сторін щодо України

Росія, окупувавши в 1914-1915 рр. Західну Україну, утворила тут нове генерал-губернаторство на чолі з реакціонером Г.Бобринським, за наказом якого було закрито всі українські школи, культурні уста­нови, періодичні видання. Особливих переслідувань зазнала греко- католицька церква. її митрополита А. Шептицького було депорто­вано до Суздаля.

Австро-Угорщина, повернувшись у травні-червні 1915 р. в Захід­ну Україну, звинуватила українців у своїх поразках і розгорнула проти них репресії.

Уряди Росії та Австрії, залежно від того, кому належала влада, здійснювали масові репресії проти українства.

Таким чином, Перша світова війна стала для українців справж­ньою національною трагедією. Єдиним позитивним для України наслідком війни було те, що війна виснажила обидві імперії та прискорила їхній крах.

 

Варіанти 9, 19, 29.

ТЕСТИ:

1.	Б
2.	В
3.	Б
4.	А
5.	В
6.	А
7.	А
8.	В
9.	А
10.	В
11.	Г
12.	А
13.	Б
14.	А
15.	Г
16.	Б
17.	Г
18.	А
19.	А
20.	В

 

ПИТАННЯ: