В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу

- 1:10 000.

- 1:100 000.

- 1:500 000.

+ 1:1 000 000.

 

78. Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:

- по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.

- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.

+ по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів

- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.

 

79. Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:

+ по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.

- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.

- по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів

- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.

 

80. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їхні кількісні і якісні характеристики, – це:

- горизонталі.

+ умовні знаки.

- закладання.

- номенклатура.

 

81. Масштабні умовні знаки служать:

- для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти.

+ для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти.

- для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна.

- для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.

 

82. На топографічних планах поза масштабними умовними знаками відображаються:

- сади.

- пасовища.

+ (50 %) лінії зв’язку та електропередач.

+ (50 %) пункти геодезичної мережі.

- виноградники.

 

83. На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:

- залізниці.

+ (50 %) підписи населених пунктів.

+ (50 %) підписи адміністративно-територіальних утворень.

- лінії зв’язку та електропередач.

- вітряні млини.

- сади.

 

84. Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста – «20-5/10», то характеристика цього мосту наступна:

+ 20 - довжина моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.

- 20 - ширина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.

- 20 - довжина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.

- 20 - ширина моста, 5 - довжина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.

- 20 - висота моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.

85. Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні автомобільної дороги - «8(12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:

- 8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття.

+ 8 – ширина проїзної частини дороги, 12 – ширина дороги від кювету до кювету, Б – бетонне покриття.

- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-довжина проїзної частини дороги, Б – бетонне покриття.

- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-ширина полоси відведення дороги, Б – бетонне покриття.

 

86. Характеристика лісу «» або «15/0,25*5» показує наступне:

- 15 - середня відстань між деревами, 0,25 - середня товщина дерева, 5- середня висота дерев.

- 15 - середня висота дерев, 0,25 - середня відстань між деревами, 5 - середня товщина дерева (м).

+ 15 - середня висота дерев (м), 0,25 - середня товщина дерева (м), 5 - середня відстань між деревами (м).

- 15 - середня висота дерев (м), 0,25 - середня товщина дерева (м), 5 - середня відстань між рядами деревами (м).

 

87. Коричневим кольором на картах показують:

- гідрографію.

- рослинність.

+ рельєф.

- дорожню мережу.

- населені пункти.

 

88. Зеленим кольором на картах показують:

- гідрографію.

+ рослинність.

- рельєф.

- дорожню мережу.

- населені пункти.

 

89. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

- ізоколами.

- ізогіпсами.

- відмивкою коричневого кольору.

+ горизонталями.

 

90. Підвищення куполоподібної форми, що здіймається над навколишньою місцевістю, – це:

+ гора.

- котловина (улоговина).

- хребет.

- лощина.

- сідловина.

 

91. Заглиблення чашоподібної форми, яка не має стоку води, – це:

- гора.

+ котловина (улоговина).

- хребет.

- лощина.

- сідловина.

 

92. Підвищення видовженої форми у вигляді складки земної поверхні, що зображується на карті випуклими горизонталями, – це:

- гора.

- котловина (улоговина).

+ хребет.

- лощина.

- сідловина.

 

93. Лінія, що проходить по найнижчих точках місцевості (лощини) – це:

- горизонталь.

- водорозділ.

+ тальвег (водотік).

- вискова лінія.

 

94. Лінія, що проходить по найвищих точках місцевості, – це:

- горизонталь.

+ водорозділ.

- тальвег (водотік).

- вискова лінія.

 

95. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

+ закладення.

- ухил місцевості.

- стрімкість схилу.

- висота перерізу рельєфу.

- перевищення.

 

96. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:

- закладення.

+ ухил місцевості.

- стрімкість схилу.

- висота перерізу рельєфу.

- перевищення.

 

97. Кут, утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладенням), – це:

- закладення.

- ухил місцевості.

+ стрімкість схилу.

- висота перерізу рельєфу.

- перевищення.

 

98. Зменшене зображення вертикального перетину земної поверхні в якому-небудь напрямку, побудоване за певними правилами, – це:

- графік масштабу закладень.

+ профіль місцевості.

- стрімкість схилу.

- ухил місцевості.

- перевищення.

 

99. Умовна крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами, - це:

+ горизонталь.

- водорозділ.

- тальвег (водотік).

- вискова лінія.

 

100. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки - це:

- зближення меридіанів.

- магнітний азимут.

- географічний азимут.

+ схилення магнітної стрілки.

101. Кут у заданій точці між її меридіаном і лінією, паралельною меридіану іншої точки, - це:

+ зближення меридіанів.

- магнітний азимут.

- географічний азимут.

- схилення магнітної стрілки.

102. Горизонтальний кут між північним напрямком істинного меридіана і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки - це:

- зближення меридіанів.

+ істинний азимут.

- дирекційний кут.

- схилення магнітної стрілки.

- румб.

 

103. Горизонтальний кут між північним напрямком осьового меридіана зони і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки - це:

- зближення меридіанів.

- азимут.

+ дирекційний кут.

- схилення магнітної стрілки.

- румб.

 

104. Горизонтальний кут між найближчим напрямком осьового меридіана зони або лінією йому рівнобіжною (паралельною) і напрямком даної лінії - це:

- зближення меридіанів.

- азимут.

- дирекційний кут.

- схилення магнітної стрілки.

+ румб.

 

105. Прямі та обернені дирекційні кути відрізняються між собою на:

- 90 градусів.

- 360 градусів.

+ 180 градусів.

- рівні між собою.