Вопрос 15:Віруси і Фази.Відмінність їх будови,від будови інших мікроорганізмів

Вирусы. Это особая группа организмов, значительно меньших размеров и более простого строения, чем бактерии. Они не имеют клеточной структуры (нет ядра, цитоплазмы, оболочки), величина измеряется миллимикронами.

Вирусы различимы только с помощью электронного микроскопа. Вирусы были открыты в 1892 г. Д.И.Ивановским при изучении причин гибели табака от мозаичной болезни (светлая пятнистость листьев).

Вирусы неоднородны по химическому составу. Одни из них состоят только из белка и одной нуклеиновой кислоты- ДНК или РНК, другие содержат еще и липоиды, полисахариды. Нуклеиновая кислота (в виде спирали) находится внутри вируса. Снаружи она покрыта белковой оболочкой (капсидом), состоящей из отдельных белковых субъединиц.

Вирусы разнообразны по форме. Они бывают округлыми, палочковидными, спиралевидными, но чаще в виде многогранников. Размеры вирусов колеблются от десятых до сотых долей микрона, поэтому они хорошо проходят через мелкопористые бактериологические фильтры.

Бактериофаги (греч. Phagos- пожирающий)- это вирусы, паразитирующие на бактериях.

Обнаружены вирусы грибов – микрофаги, некоторых водорослей, так, цианофаги- паразиты сине-зеленых водорослей.

Большинство фагов имеет округлую или многогранную головку и отросток. Головка имеет белковую оболочку; внутри головки заключена дезоксирибонуклеиновая или реже РНК. Размеры головки от 40 до 100 нм. Длина отростка 20-225 нм. Отросток представляет собой белковую трубочку-это полый стержень, окруженный сократительным чехлом из белка. Стержень оканчивается пластинкой с выростами и тонкими нитями. Фаги способны размножаться только в живых клетках.

Фаги обнаруживаются во всех объектах окружающей среды, в которых обитают бактерии, актиномицеты, грибы. Найдены они и в воде, почве, молоке, в различных выделениях человека и животных.

Вопрос:20: Поняття:метаболізм,катаболізм,анаболізм.:

Анаболізм (від греч.(грецький) anabolē — під'їм), сукупність хімічних процесів, складових одну із сторін обміну речовин в організмі, направлених на освіту складових частин кліток і тканин. А. взаємозв'язаний з протилежним процесом — катаболізмом, оскільки продукти розпаду різних з'єднань можуть знов використовуватися при А., утворюючи в інших поєднаннях нові речовини. Процеси А., що відбуваються в зелених рослинах з поглинанням енергії сонячних променів (див. Фотосинтез), мають планетарне значення, граючи вирішальну роль в синтезі органічних речовин з неорганічних.

О́бмін речови́н або метаболі́зм — сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, таанаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.

Катаболі́зм, дисиміля́ція — процес метаболічного розпаду, розкладання на простіші речовини або окисленняякої-небудь речовини, що зазвичай протікає з вивільненням енергії у вигляді тепла і у вигляді АТФ. Катаболічні реакції лежать в основі дисиміляції: втрати складними речовинами своїй специфічності для даного організму в результаті розпаду до простіших.

Вопрос 21:Порівняльна характеристика отримання енергії мікроорганізмами в процесі дихання і бродіння.Причини самозігрівання зерна,картоплі і інших органічних матеріалів:

Для окислення органічних речовин з метою отримання енергії одні мікроорганізми використовують кисень повітря, інші здатні обходитися при цьому без кисню, а для третіх кисень повітря є навіть шкідливим. Отже, по відношенню до кисню повітря мікроорганізми можна поділити на аеробні — це ті мікроорганізми, які потребують кисню повітря, і анаеробні мікроорганізми, яким кисень повітря не потрібен.

До числа аеробних мікроорганізмів відносяться гриби і багато бактерії, наприклад, оцтовокислі.

Аеробні мікроорганізми в процесі дихання окислюють органічні речовини зазвичай повністю до утворення в якості кінцевих продуктів вуглекислого газу і води. Повне окислення супроводжується виділенням всієї енергії, що міститься в окислюють продукти

Переважну частину бактерій складають бактерії хемотрофи, Що одержують енергію в результаті окислювально-відновних реакцій розщеплення хімічних речовин, які в ряді випадків служать для них також джерелом харчування. Різні бактерії отримують енергію або в процесі бродіння або в процесі дихання.

При бродінні АТФ утворюється виключно шляхом субстратного фосфорилювання, А в процесі дихання переважно шляхом окислювального фосфорилювання за винятком початкових етапів перетворення гексоз в тріози (гліколіз, див. нижче). Отримання енергії субстратною фосфорилюванням

Субстратне фосфорилування може відбуватися при різних реакціях проміжного метаболізму. При дегідруванні деяких певних субстратів частина енергії, що звільнилася при окисленні, зберігається у формі високоенергетичного фосфату. Багата енергією фосфатна група потім переноситься на АДФ з утворенням АТФ. Такий процес називають фосфорилюванням на рівні субстрату (Субстратне фосфорилування).

Самозігрівання зернової маси — це підвищення її температури внаслідок фізіологічних процесів, які відбуваються в ній, та низької теплопровідності. Можливе при зберіганні зерна на токах, у зерносховищах, при транспортуванні у вагонах або суднах.

У процесі аеробного дихання сирого й особливо свіжозібраного зерна виділяється теплота, яка підвищує температуру зернової маси навіть при відносно невисоку (0,7 — 1 м) його насипу. Це пояснюється тим, що теплопровідність зерна дуже низька і майже вся утворювана при цьому теплота витрачається на його нагрівання.

Вопрос 22:Значення енергетичних процесів мікроорганізмів у псуванні харчових продуктів і використанні їх у промисловості:

Основна причина псування харчових продуктів і більшості випадків харчових отруєнь – це діяльність мікроорганізмів. До таких мікроорганізмів належать бактерії, гриби (плісені і дріжджі), віруси та мікропаразити. Перелік найважливіших мікроорганізмів, здатних викликати псування продуктів або харчові отруєння,

нтенсивність та характер розвитку мікробіологічних процесів залежить від складу і властивостей продуктів, їх початкового мікробного обсіменіння і таких зовнішніх факторів, як температура, відносна вологість, тривалість зберігання, а також вмісту вологи, активності води, величини рН та окисно-відновного потенціалу.

Мікроорганізми, які потрапляють на поверхню м’яса із зовнішнього середовища розповсюджуються в середину м’яса по прошаркам сполучних тканин, великим кровоносним та лімфатичним судинам. Швидкість просування мікроорганізмів у глибину м’яса залежить від терміну, температури та інших умов зберігання. Вони призводять до ослизнення, кислого бродіння, гниття, пігментації та пліснявіння м’яса. Під час розвитку мікроорганізмів відбувається розпад складних біологічних систем на більш прості хімічні речовини, які мають негативні властивості, неприємний запах і смак. Білки м’яса при цьому розщеплюються до поліпептидів, дипептидів, амінокислот, останні піддаються дезамінуванню або дикарбоксилюванню з утворенням летких жирних кислот і амінів, які надають м’ясу неприємний запах меркаптанів, сірководню та інших.

Найважливішими властивостями живих організмів є здатність, до самовідтворення і найтісніший взаємозв'язок їх з навколишнім середовищем. Будь-який організм може існувати тільки за умови постійного припливу поживних речовин із зовнішнього середовища і виділення в неї продуктів життєдіяльності.

Живильні речовини, що поглинаються кліткою, в результаті складних біохімічних реакцій перетворюються у специфічні клітинні компоненти. Сукупність біохімічних процесів поглинання, засвоєння поживних речовин і створення за їх рахунок структурних елементів клітини називається конструктивним обміном або анаболизмом. Конструктивні процеси йдуть з поглинанням енергії. Енергію, необхідну для процесів біосинтезу інших клітинних функцій, таких, як рух, осморегуляція і т. д., клітина отримує за рахунок потоку окислювальних реакцій, сукупність яких являє собою енергетичний обмін, або катаболізм

Вопрос 28:У чому полягає сутність гетеротрофного живлення мікроорганізмів? Чим відрізняються сапрофіти від паразитів?

Гетеротро́фы (др.-греч. ἕτερος — «иной», «различный» и τροφή — «пища») — организмы, которые не способны синтезировать органические вещества из неорганических путём фотосинтеза или хемосинтеза. Для синтеза необходимых для своей жизнедеятельности органических веществ им требуются экзогенные органические вещества, то есть произведённые другими организмами. В процессе пищеварения пищеварительные ферменты расщепляют полимеры органических веществ на мономеры. В сообществах гетеротрофы — это консументы различных порядков и редуценты. Гетеротрофами являются почти все животные и некоторые растения. По способу получения пищи делятся на две противопоставляемых группы:голозойных (животные) и голофитных или осмотрофных (бактерии, многие протисты, грибы, растения).

Растения-гетеротрофы полностью (заразиха, раффлезия) или почти полностью (повилика) лишены хлорофилла и питаются, прорастая в тело растения-хозяина.

Граница между автотрофами и гетеротрофами достаточно условна, так как существует множество видов, обладающих переходной формой питания — миксотрофией, либо использующие наиболее удобный в данных условиях тип питания.

Сапрофиты — это такие гетеротрофные растительные организмы, которые питаются за счет мертвого органического вещества, извлекаемого из почвы (почвенные грибы, бактерии), отмерших растений, из готовой сельскохозяйственной продукции (плесневые грибы, сапрофитные бактерии) и т. п. Паразиты — это гетеротрофные организмы, развивающиеся всю жизнь или хотя бы часть ее на поверхности или внутри других живых организмов и извлекающие питательные вещества не из мертвых, а из живых клеток. Живое растение, служащее местом поселения и источником питания для другого организма, принято называть хозяином, растением-хозяином, или питающим растением. Паразитами являются многие грибы, вызывающие различные болезни растений (ржавчинные, головневые, мучнисторосяные) некоторые цветковые паразиты.

Микробиальная порча продуктов может происходить по типу брожения, гниения, плесневения и разложения жиров. Маслянокислому брожению подвергаются молоко, сыры и другие молочные продукты вследствие размножения в них спорообразующих анаэробных бактерий. При этом образуется масляная кислота, появляется неприятный вкус и запах. Уксуснокислое брожение приводит к прокисанию вина и пива. Спиртовое брожение, вызываемое дрожжами, используется в производстве спирта, пива и др. Молочнокислое брожение применяется для приготовления различных кисломолочных продуктов.

Гниение — процесс разложения белков с образованием дурнопахнущих газов, вызываемый воздействием комплекса микробов гниения, — причина порчи многих белковых продуктов. Плесневые грибы вызывают плесневение продуктов при их хранении в холодильных камерах, так как грибы устойчивы к воздействию низких температур.